Старі тортури у новій поліції?
15.07.2017
«Мене били, підвішували, а потім ґвалтували шваброю …», – так розповідає про «вибиття показів» з нього слідчими карного розшуку Нацполіції тернополянин Ігор Козоріз.
Про цей випадок стало відомо після звернення його адвоката до регіонального представника офісу уповноваженого з прав людини у Тернополі. Розповідь Ігоря Козоріза можна ставити під сумнів. Однак тільки за кілька днів в Тернополі нам стали відомі мінімум 11 випадків, коли, за словами затриманих, до них застосовувалися тортури. Про окремі випадки пише також місцева преса.
Більшість чоловіків між собою не знайомі, проте багато в чому їхні розповіді збігаються: їх затримували без протоколу, привозили у так звані неофіційні місця несвободи (кабінети оперативних працівників, слідчих, кімнати для проведення слідчих дій), допитували із застосуванням сили, вимагали зізнатися в ще декількох епізодах. Але при цьому майже у всіх затриманих не були зафіксовані сліди тілесних ушкоджень, навіть попри постанови суду.
Саме чисельність скарг на дії поліцейських у Тернополі і зацікавила нас. При цьому ані в прокуратурі області, ані в поліції статистики порушень законодавства при затриманнях немає.
Ми проаналізували більше десятка повідомлень затриманих про грубі порушення їхніх прав, і детально зупинилися на одному з них.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини визначає «презумпцію винуватості» держави. Тобто у випадку повідомлення про катування саме держава має довести, що катувань не було.
Методи роботи
24-річного Ігоря Козоріза затримали 1 травня цього року у місті Теребовля області, де він був у знайомих, за підозрою у грабежі та хуліганстві, що були здійснені 28 та 29 квітня у Тернополя. За версією слідства, Козоріз нібито здійснив грабіж та переховувався в іншому районі.
За словами хлопця, з нього стали знущатись ще по дорозі, нібито говорили, що оскільки він раніше судимий, то ніколи не зможе нічого довести. Потім, розповідає Козоріз, працівники конвою привезли його в кабінет оперативників та почали катувати.
«По дорозі до Тернополя, вони зупинились на полі, й кажуть: «Можеш собі бігти. Хочеш, тікай». Стали випихувати з машини, кажуть, щоб я біг. Один був з пістолетом у руці. Потім привезли у Тернопіль. Почали мене бити. Здвинули 2 столи докупи, почали підвішувати: на швабрі поміж столів. Били по ногах, по п’ятках, в голову. Вчепили наручники на руки, на ноги, закинули на підлогу, засунули тряпку до рота, сіли на мене й знову били по п’ятках. Дуже боляче було, я не відчував їх. Потім вони взяли швабру, наділи презерватив й зґвалтували насильницьким шляхом. Насилували цією шваброю, знімали на телефони. Говорили, що фотографія та відео будуть в інтернеті. Від мене вимагали, щоб я писав явки. Я й написав», – розповідає Козоріз.
Його адвокат, Галина Саламандра, каже, що саме затримання було незаконним, оскільки якщо вже слідчі через кілька днів поїхали у сусідню область за підозрюваним, а не спіймали його «на гарячому», на місці події, вони повинні були мати ухвалу слідчого судді.
«Проте не було жодної ухвали слідчого судді, хоча його обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень за кілька днів до затримання. А затримали його на підставі ст. 208 (тобто безпосередньо на місці злочину або одразу після нього – ред.), але не безпосередньо після вчинення злочину, а в іншому місті. При цьому його не відвели до найближчого відділення поліції для складання протоколу про затримання, а посадили в автомобіль та відвезли у Тернопіль», – розповідає Саламандра.
За словами адвоката, хоча затримали Козоріза, за його словами, близько першої години дня, вона потрапила до нього вже після 18.00: «Особа, яка складала протокол затримання, зазначила, що Козоріза доставили у відділення поліції о 18.43, тоді був складений протокол. Що було до того часу, йому невідомо. А на запитання, у який спосіб тоді Козоріз в цьому кабінеті опинився, сказав, що прийшов сам».
До речі, заступник начальника управління карного розшуку обласного управління Нацполіції Михайло Шмиглик теж запевняє, що Козоріз сам приїхав з сусідньої області, щоб дати свідчення.
«По оперативній інформації стало відомо, де знаходиться Козоріз. Він там ховався. Хлопці поїхали, перекрили дві дороги. У Волочіську він не був затриманий. Я там присутній не був, але розкажу, як це відбувається. Представники поліції представились, сказали, що є до нього питання. Коли він зможе підійти? Він сказав, що вже може. Може з ними проїхатись, бо нічого не боїться, й їде сам. Козоріз сам зголосився проїхатись до Тернополя для проведення слідчих дій», – розповідає Шмиглик.
Заступник начальника карного розшуку стверджує, що у приміщенні, на яке вказує хлопець, ніколи не тримають затриманих, а в цей день ще й було державне свято, тому потрапити вони туди не могли. А обвинувачення у тортурах відкидає.
За словами Козоріза, після того, як він підписав зізнання, його відвезли до міського відділення поліції, де вже склали протокол та викликали адвоката. Потім конвой, затриманий та адвокат поїхали до лікарні.
«Я була у лікарні швидкої допомоги, повідомила чергового лікаря про його скарги, та про зґвалтування. Але лікар сказав, щоб сам потерпілий про це сказав. Проте при огляді були присутні четверо супроводжуючих, в тому числі один з них був причеплений до Козоріза кайданками. В такий спосіб проводився огляд. На мої заперечення, що особа повинна особисто проходити огляд, мені одразу казали, що він злодій, напав на жінку, що він небезпечний. І лікар сказав, що боїться його одного оглядати. Можливо, Козоріз боявся, бо ті самі представники поліції супроводжували його в ізолятор тимчасовго тримання. За його словами, його потім по дорозі били у машині», – розповідає Саламандра.
У лікарні нам підтвердили факт огляду Козоріза та те, що лікар не знайшов підстав для госпіталізації. Але чи були зафіксовані інші тілесні ушкодження, не розповіли, пославшись на закон про захист персональних даних.
Козоріз стверджує, що на шляху до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) його знову били: «Після лікарні мене три чоловіка посадили в машину, не знаю їхні прізвища, вони мене по дорозі били: по корку, в дихало. Для того, щоб я відмовлявся від адвоката, за те, що написав скаргу. Привезли в Теребовлю до ІТТ, а там вже не чіпають».
Запис у журналі первинного обстеження у ІТТ м. Теребовлі, який ми перевірили, свідчить, що Козоріза привезли до ізолятора о першій годині ночі. У журналі зафіксовано, що серед видимих ушкоджень – синець на чолі. У журналі надання медичної допомоги його прізвища немає.
4 травня Козорізу обирали запобіжний захід. Крім тримання під вартою, суд постановив Тернопільській місцевій прокуратурі забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження. Але його так й не було проведено.
Результати розслідувань
Нам вдалось поспілкуватись з керівниками місцевої та обласної прокуратури Тернополя, а також з керівниками головного управління Нацполіції у місті. Всі вони пообіцяли розібратись у справі та посприяти проведенню розслідування.
Через місяць у відповіді на наш інформаційний запит, у Нацполіції зазначили, що 17 травня прокуратура Тернопільської області внесла відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, щодо перевищення службових повноважень працівниками кримінального розшуку по відношенню до Козоріза. Було призначено службове розслідування, але «факти перевищення службових повноважень поліцейськими по відношенню до Козоріза свого підтвердження не знайшли».
Як повідомили у Головному управлінні Нацполіції в Тернопільській області, вони не ведуть статистику фактів порушення норм кримінального процесуального законодавства при затриманні підозрюваних (як, до речі, й прокуратура області).
Крім того, у поліції розповіли, що в цьому році прокуратура області відкрила 6 кримінальних проваджень за фактами перевищення влади чи службових повноважень поліцейськими по відношенню до громадян, 4 з яких є працівниками кримінального розшуку. Чотири із них вже були закриті «у зв’язку із відсутністю у діях працівників поліції складу кримінального правопорушення», а по 2-х інших ще здійснюється досудове розслідування.
З початку року Головне управління Нацполіції в області провело 13 службових розслідувань за фактами можливих неправомірних дій поліцейських по відношенню до громадян. Але за результатами розслідувань факти теж не знайшли підтвердження.
Крім того, одного поліцейського оштрафували за те, що він невчасно повідомив про затримання Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
У прокуратурі ж Тернопільської області нам відповіли, що до ЄРДР в цьому році було внесено 27 фактів про можливе вчинення працівниками правоохоронних органів області кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень).
Типові випадки
При цьому, тільки за три дні у Тернополі ми змогли майже випадково зібрати скарги щонайменше на 11 випадків застосування сили при затриманнях.
Наприклад, мешканець Тернополя Андрій Ц. стверджує, що у вересні 2016 року при затриманні на нього надягли шапку та били двоє людей. У відділок він потрапив тільки за 2 дні, його нібито тримали у підвалі, щоб він зізнався у скоєнні ще декількох порушень.
Вадим Н. також скаржився на жорстоке поводження при затриманні у 2016 році. За словами його адвоката, також не було ухвали слідчого судді. Протягом двох діб його утримували на Шевченко, 1: змушували зізнатись у ряді правопорушень. Хлопець стверджує, що йому не давали спати та не давали ліків від епілепсії, тому у нього почався приступ. Зараз триває слідство, його обвинувачують у скоєнні 12 епізодів.
Артема Б., який стоїть на обліку у психоневрологічному інтернаті, затримали у березні за те, що він пил алкоголь посеред магазину. Йому майже добу не давали спати, кілька днів він не приймав ліки. Це, каже його адвокат, спровокувало загострення захворювання.
Сирота Руслан Р. розповідає, як його затримали у квітні через підозру у скоєнні крадіжки. Хлопець розповідає, що його зустріли посеред вулиці, почали бити, надягнули кайданки: «Я казав, що сам піду, навіщо мені надягати наручники. У відділку поліції мене стали бити: у живіт, грудину, про копняки мовчу. Паспортом били по обличчі. Положили на землю, слідчий ходив по мені. Казали: що якщо напишу, що вкрав якусь сумку, відпустять. Казали, що ніхто ніколи не дізнається, що я у тюрмі, бо я сирота. Я написав зізнання». За словами хлопця, його друзі зателефонували до центру надання безоплатної правової допомоги, йому надали адвоката. Руслан зафіксував сліди побиття. А ще через кілька тижнів виявилось, що факт крадіжки не підтвердився.
Ще одного постраждалого з синцями на обличчі ми зустріли у залу суду, він з адвокатом писав скаргу на дії поліцейських при затриманні. Ярослав Б. стверджує, що його затримали на вокзалі Тернополя, відвезли в міськвідділ, а там стали бити. Мотив той самий: підписати явку з повинною.
Найчастіше, кажуть адвокати Центру надання правової допомоги, людей затримують без ухвали слідчого судді, іноді затримують без жодної відомості в ЄРДР, допитують із застосуванням сили.
У більшості випадків експертиза не змогла зафіксувати тілесні ушкодження, бо проводилась (якщо проводилась) через декілька тижнів або навіть місяців після інцидентів.
Але навіть якщо судово-медичне обстеження проведуть вчасно, деякі види катувань можна приховати, розповіли нам декілька екс-працівників поліції та адвокати. Наприклад, придушення пластиковим пакетом і протигазом, або побиття по голові пластиковою пляшкою, або підвішування майже не залишає видимих слідів на тілі.
При затриманні, кажуть адвокати, треба просити, щоб родичів повідомили якнайшвидше, потім заявити, бажано у письмовій формі, що ви вважаєте скористуватись правовою допомогою адвоката, наприклад, з Центру безоплатної правової допомоги.
«Треба звертатись зі скаргою у прокуратуру, якщо було жорстоке поводження, незаконне затримання. У лікарні вимагати приватне обстеження, без присутності працівників поліції, на кожному етапі медичного обстеження зазначати про скарги. Звичайно, адвокат має допомогти скласти скаргу або заяву про кримінальне правопорушення, якщо дійсно нанесені тілесні ушкодження, й вимагати невідкладного обстеження», – каже адвокат Саламанра.
Між тим, у Тернополі відбувається черговий скандал із затриманим, який стверджує, що його та рідних катували поліцейські. При цьому народний депутат Михайло Головко зібрав вже 30 підписів інших нардепів та направив депутатське звернення з вимогою передати розслідування правоохоронним органам однієї з сусідніх областей.
Чому це важливо
Проблема з перевищенням повноважень при затриманнях та тортурами притаманні всій країні. Підкомітет ООН з питань запобігання катуванням під час візиту в травні і вересні 2016 року зафіксував в Україні безліч заяв про дії, які можуть бути класифіковані як тортури і жорстоке поводження. Член підкомітету Віктор Захарія нещодавно особисто підкреслював чисельні порушення в діях працівників Національної поліції. Наприклад, враховуючи чинну систему реєстрації у відомстві, підкреслював Захарія, людину можна просто «загубити».
За даними Міністерства юстиції, у 2015 році Україна програла 14 справ в Європейському суді з прав людини через порушення Статті 3 Європейської конвенції (заборона тортур). У 2015 році за порушення цієї статті потерпілі отримали з держбюджету понад 150 тисяч євро компенсації морального збитку.
«Я раніше судимий. Я ніколи не зможу довести, що мене катували. Або що я не грабував зараз, бо колись робив це. Над нами можна робити все, що завгодно. А більшість із вас це підтримує», – сказав нам один із затриманих хлопців.
Особисто я не знаю, що йому відповісти…
Татьяна Курманова
