Смертна кара в розстрочку

Верховна Рада ухвалила законопроєкти № 4048 та № 4049, які дозволяють переглядати термін ув’язнення довічно засуджених і змінювати його на інший. Як наслідок, людина може провести мінімум 30 років за ґратами. Документ залишилось підписати Президенту. Обурені правозахисники просять Зеленського передивитись терміни й прийняти інші. Чому навіть ця ініціатива не дасть ув’язненим вийти на волю живими?

Про це ми поговорили з координатором програм Харківської захисної групи Андрієм Діденко.

В чому сутність законопроєктів

Механізм дії такий: довічно ув’язнений має відсидіти як мінімум 15 років, і після цього може подати в суд на перегляд його терміну покарання. Якщо зміну терміна погодять, людині дадуть додатково від 15 до 20 років, і після цього звільнять. Це є альтернативою довічного ув’язнення. Протягом відбування покарання ув’язнений має довести, що виправився і не являє собою небезпеку для суспільства. Для цього держава має впливати на ставлення засудженого до скоєння злочину через реінтеграційні кроки. За словами Андрія Діденка, це було неможливим, допоки у довічно засуджених не було шансу на звільнення.

“Після того, як довічний термін буде замінено на певний строк, і у людини буде шанс вийти на волю, тоді безпосередньо вже і будуть аргументи і, принаймні, сподівання на те, що людина вийде на волю і через всі ті ресоціалізаційні кроки і соціальну адаптацію вже не буде скоювати злочини”.

Іншими словами – у довічно ув’язнених просто немає мотивації виправлятись.

Що з законопроєктами не так

По-перше, для тих, хто вже відбуває довічне покарання, немає значення – скільки років вони вже відсиділи. Тобто якщо ув’язнений відсидів вже всі 30 років, їй все одно доведеться ще відбувати за ґратами 15–20 років – ясна річ, якщо суд погодить пом’якшення міри покарання. Це несправедливо стосовно тих, хто потрапив до в’язниці 5-10 років тому. По-друге, за словами Андрія Діденка, довічне ув’язнення має бути замінене на реальний термін покарання.

“Це неможливо, люди стільки не живуть. Вадим Човган, професор права, провів дослідження, скільки живуть засуджені довічно. Приблизна планка, середній вік перебування в ув’язненні довічно  сягає 10-12 років”, – каже правозахисник.

Спікер наводить приклад з міжнародної практики – у Франції та Великобританії максимальний термін складає 20-25 років. Тому Харківська правозахисна група просить ветувати цей законопроєкт і пропонує більш гнучкі можливості для пом’якшення довічного терміну. Організація разом із колегами навіть звернулася до Президента України. На думку Діденка, людина може податись на перегляд терміну після 10-15 років відбуття покарання. А загальний час, проведений за ґратами, має складати не більше 15-20 років. Така норма давала б шанс людині на реальне звільнення і – як наслідок – стимулювала б до законослухняної поведінки.

“А цей закон, який зараз ухвалили, він фактично не надає шанс на звільнення. Його ще називають смертна кара в розстрочку”. 

Питання виникає і до того, скільки років дають за ті чи інші тяжкі злочини. Адже 250 людей можуть бути засуджені довічно за одне вбивство і декілька тисяч людей за те ж саме або більш тяжкі злочини – на 12-15 років. За словами правозахисника, є багато складів злочину – наприклад, вбивство може бути скоєне з метою захисту або з необережності. Але майже завжди його кваліфікують як навмисне вбивство. Це свідчить про непропорційне покарання для тяжких тілесних.

“Тому моя власна думка – довічно засудженим людям дати шанс переглядів цих вироків від того, що вони скоїли і за яких умов. Тому, що держава несе відповідальність за цих людей. Це покарання на все життя”.

Для чого законопроєкт приймали

На таке рішення вплинув Європейський суд. Річ у тому, що довічне ув’язнення несумісне зі статтею 3 Конвенції про захист прав людини, адже в цьому контексті довічне ув’язнення є жорстоким поводженням – так вважають правозахисники Харківської правозахисної групи. Окрім того, після винесених рішень у справах “Пєтухов проти України” і “Пєтухов проти України №2”, Конституційний суд визнав статті Кримінального кодексу України про це неконституційними. Тому законопроєкти №4048 і № 4049 є першим кроком, який стосується довічно ув’язнених.

Андрій Діденко навів приклад рішення Європейського суду “Ласло Магьяр проти Угорщини”. Тоді законодавець змінив довічне ув’язнення на термін 40 років. Це призвело до повторного звернення до Європейського суду, а потім і до змін в країні: як зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту під авторством міністра юстиції Дениса Малюськи, в Угорщині можуть переглянути термін після 20 років відбуття покарання.

Для того, щоб законопроєкт набули законної дії, Президент має підписати їх. Тільки після цього засуджені можуть звертатись до суду, а він – переглядати і змінювати довічний термін більш м’яким.

Якщо людина невинна

Законопроєкти №4048 і №4049 не реабілітують особу. Тому людина, яка не коїла злочину, має ризик залишитись ув’язненою до кінця життя. Чи багато таких? Андрій Діденко відвідував Вінницьку виправну колонію, де, за його словами, відбуває покарання п’ята частина довічно засуджених в Україні. Їх більш як 350 осіб. В ході анонімного опитування 33 особи зазначили, що вони невинні в злочину. І попри конфіденційні умови, більше засуджених вказали свої прізвища.

Фактично позбавлені права на апеляцію особи, яких судили за радянським кодексом 1960 року. Він діяв в Україні до 2012 року, потім вже ухвалили новий кримінально-карний кодекс. Але і після цього людям виносили вироки за старим кодексом, адже під час його дії і відкривали провадження.

“Таких людей є ціла низка. Наприклад, орієнтовно біля тисячі засуджених довічно – вони засуджені за старим радянським кодексом”. 

Право на апеляцію для таких засуджених передбачає законопроєкт №5747, але він вже більше року перебуває в комітеті Верховної Ради на розгляді.

Раніше наші колеги з Інформатор Гроші публікували історію довічно ув’язненого, який в Дніпрі оголошував голодування і звертався до Європейського суду у боротьбі за право дострокового звільнення. Також нагадаємо, що в Україні працює найбільша в історії Міжнародного кримінального суду команда експертів та слідчих, які проводять незалежне розслідування воєнних злочинів російських загарбників.

Софія Єлагіна

Джерело