Гучний скандал, спровокований інформацією про знищення Державним бюро розслідувань секретних матеріалів, отримав продовження. Цього разу мова про Верховний суд. «Главком» отримав документальне підтвердження того, що у перші дні війни у стінах цієї установи було ліквідовано матеріали резонансних судових справ.
Зокрема, «25 лютого 2022 року, у зв’язку із виникненням реальної загрози захоплення матеріальних носіїв секретної інформації та відсутності можливості їх вивезення у безпечне місце, матеріальні носії секретної інформації, які були на зберіганні у відділі режимно-секретної роботи Верховного суду (у тому числі, матеріали судових справ та додаткові матеріали до них), знищено». Це цитата із ухвали Верховного суду, який розглядає позов народного депутата Віктора Медведчука до президента Володимира Зеленського. Кум Путіна судиться через санкції, які на нього та його дружину-мільярдерку Оксану Марченко наклала Рада нацбезпеки і оборони у лютому 2021 року.
Як рішення про утилізацію таємних документів може вплинути на подальший перебіг справ у Верховному суді, розбирався «Главком».
Був ризик, що бої точитимуться біля суду
Будівля Верховного суду знаходиться у центрі столиці, на Печерську. Лише квартал відділяє її від Банкової, де розташований Офіс президента.
«На початку війни ситуація у столиці була дуже непростою і частина суддів Верховного суду вивозили свої сім’ї на безпечну територію. Я теж евакуював сім’ю. Однак із другої половини березня Верховний суд почав відновлювати роботу, а з квітня вже у повному обсязі повернувся до виконання обов’язків», – розповів голова Верховного суду Всеволод Князєв.
Виходячи з даних судового реєстру, у перший день повномасштабної війни (24 лютого) Верховний суд видав декілька десятків постанов та ухвал. 25 лютого – всього три ухвали. Потім була велика перерва і лише 23 березня установа поступово повернулася до функціонування в умовах війни.
У відповіді на запит «Главкома» начальниця відділу режимно-секретної роботи Верховного суду Ірина Товстоног повідомила, що 25 лютого 2022 року її працівники знищили секретні матеріали. Йдеться про документи, що містили державну таємницю. Точна кількість документів не вказується, але відомо, що вони фігурували у 133 адміністративних справах, які розглядає Верховний суд. Протягом 2018-2022 років ці документи надали Кабінет міністрів, Рада національної безпеки і оборони, Служба безпеки України та Нацполіція, на виконання ухвал Верховного суду.
Начальниця «секретки» запевнила: знищення документів відбувалося за відповідними інструкціями. А рішення утилізувати секретні папери ухвалювалося з огляду на те, що бої могли точитися поблизу приміщення суду, в урядовому кварталі.
«У квітні поточного року, в інтерв’ю журналісту видання Time Саймону Шустеру, президент розповів про висадку російських ударних груп у центрі Києва, в урядовому кварталі та штурм Офісу президента України (неподалік Верховного суду) у перші дні війни», – наводять аргументи у Верховному суді.
Ірина Товстоног не дарма наголошує на дотриманні усіх інструкцій, адже з часом дії працівників суду, які знищували документи, можуть стати предметом розслідування.
Адвокатка і голова громадської організації «Громадський люстраційний комітет» Тетяна Козаченко у коментарі «Главкому» зауважує, що у разі службового чи іншого розслідування обставин знищення документів визначатиметься не тільки дотримання працівниками суду усіх інструкцій, а й те, чи було цим заподіяно реальну шкоду розслідуванням справ.
«На жаль, система сама себе захищає. Непублічна природа питань щодо секретної інформації не дає можливості або надзвичайно ускладнює стороннім особам можливість з’ясувати, проаналізувати такі дії щодо доцільності, неупередженості та невибіркованності підходу», – додає експертка.
Знищені документи містили державну таємницю
Про те, документи з яких саме справ було утилізовано, у Верховному суді не повідомляють. Аби проілюструвати, наскільки секретну інформацію вони містили, звернімося до вже згаданої на початку статті ухвали Верховного суду. Наприклад, вже колишній суддя Микола Гусак, у якого за плечима 32 роки стажу, потрапив до складу колегії суддів, котрі розглядали «санкційні» справи подружжя Медведчука-Марченко, однак змушений був взяти самовідвід в обох справах. Причина – він не мав відповідного спецдопуску до матеріалів, що містять державну таємницю.
У цілому ж, станом на 13 липня 2022 року на розгляді Верховного суду знаходилося 196 справ про визнання протиправними і скасування указів президента щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Водночас суд виніс вердикт у 33 «санкційних» справах, у тому числі сім – з початку війни.
Чи можливо відновити документи
Питання «Главкома» про те, чи підлягають відновленню знищені документи, і як неможливість відновлення позначитиметься на справах, у Верховному суді залишили без відповіді. Суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник, коментуючи цю ситуацію для «Главкома», підмітила цікаву деталь: виявляється, що у березні 2022-го Верховний суд затвердив рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту або суду. У них пункт про знищення документів із державною таємницю стоїть не першим. Насамперед, згідно з рекомендаціями, працівники суду повинні забезпечити вивезення найбільш важливих (резонансних) справ.
«Тобто наголос робиться на евакуації справ. Чому таких умов не створили? Незрозуміло. Більше того, 23 лютого я перебувала у Києві на засіданні Етичної ради (захід відбувся у залі судових засідань Верховного суду, – «Главком») і до мене дійшла інформація, що суддям Верховного суду видали на руки особові справи. Значить, вони знали, коли почнеться війна», – наголосила Гольник.
Відновити документи, на думку судді, можна буде за умови, що первинні розпорядники (СБУ, РНБО, Нацполіція) зможуть їх повторно надати. Звісно, якщо вони, як і ДБР та Верховний суд, також їх не знищили…
Нагадаємо: розслідування «Главкома», «Радіо Свобода» та «Настоящего времени» стали підставою для внутрішньої перевірки в Державному бюро розслідувань. Йдеться про знищення частини документів у резонансних провадженнях працівниками ДБР. Зокрема, після публікацій матеріалів журналістами Державне бюро розслідувань вийшло з пресрелізом, в якому відкидало будь-яку інформацію про знищення документів, називаючи її маніпуляцією журналістів. Однак вже через тиждень ДБР все ж визнало факт знищення документів, хоч повідомлення в ЗМІ продовжує називати «інформаційною атакою проти ДБР».
Віталій Тараненко
Читайте також:
Як ДБР палило документи, а «спалило» само себе
Хто у перші дні війни спалив справи Медведчука та Януковича? Деталі гучного скандалу
