Серця трьох

23.01.2018

Минулої середи на парламентському комітеті з нацбезпеки генеральний прокурор Юрій Луценко запевнив, що жодної війни між його відомством та Національним антикорупційним бюро не існує.

Ця заява видавалась досить дивною за тієї умови, що з початку року генпрокурор опинився під шквалом критики через арештовані мільярди Януковича, а керівники НАБУ і САП знялися в розслідуванні “Аль Джазіри”. А перед Новим роком відомства були відверто на ножах.

Втім, як запевнив генпрокурор, перед Новим роком в нього була добра зустріч із директором НАБУ. “Ми обмінялися думками і дійшли до спільного висновку, що будь яке продовження публічних атак шкодить і цим органам, і, головне, державі Україна”, – запевнив Луценко.

Також він додав, що не хоче згадувати, хто перший починав цей конфлікт.

Чи справді керівники ГПУ, НАБУ та САП помирилися між собою, збирав інформацію INSIDER.

Американське виховання

Пік протистояння НАБУ і влади припав на першу половину грудня минулого року, коли був внесений законопроект про підзвітність НАБУ Раді, а ГПУ розкрила агентурну мережу бюро разом з їхніми “порше”, садибами в Конча-Заспі і золотом.

Силами західних посольств, зокрема і США атаку було відбито. А після цього Артем Ситник, Назар Холодницький та заступник генпрокурора Євген Єнін вирушили на конференцію до Штатів.

Що відбувалось на тих зустрічах за кадром, сторони не відповідають, лише переказують третіми людьми одне про одного. Зокрема, що Єніну начебто влетіло за генпрокурора і його слова про співпрацю НАБУ і ФБР. Натомість Ситнику наполегливо порадили стишити хвилю піару на справах і частіше мовчати. Дискусія була не велими дипломатичною, включаючи вислови “shut up”. Як мінімум четверо послів “великої сімки” висловили невдоволення ефективністю діяльністю директора НАБУ, і тільки посол США залишилася непохитним захисником не тільки інституції, але  й персони на її чолі.

Після цього візиту представники усіх трьох відомств уникали будь-яких негативних коментарів в бік один одного.

І, скоріше за все, припинення словесних атак  з боку НАБУ було однією з цін за знятий законопроект.

В останньому в інтерв’ю РБК-Україна посол США в Україні Марі Йованович захищаючи НАБУ, висловилась також за колегіальну роботу всіх правоохоронних органів у боротьбі з корупцією.

“Важливо, щоб такі розбіжності в підходах опрацьовувалися колегіально, професійно і сприяли утвердженню репутації України, як країни, яка серйозно ставиться до завдання боротьби з корупцією. Це важливо для міжнародних партнерів України, але більш ключовим є те, чи є впевненість українського народу в НАБУ, Генеральній прокуратурі та інших правоохоронних органах. Адже боротьба з корупцією – це те, за що люди боролися в ході Революції гідності. І, виходячи з мого особистого спілкування з людьми, і з даних соціологічних опитувань, – це ті питання, вирішення яких вони досі чекають”, – підкреслила посол.

Але одна справа маніфестні заяви посла, а інше латентний зміст стосунків між цими правоохоронними органами.

Перелік незакопаних сокир

Насправді, Артем Ситник був в ГПУ не один, а як мінімум два рази. І дійсно кожного разу мова йшла про примирення сторін.

Але для того, щоб це примирення відбулося сторонам доведеться вирішити багато болючих питань. При чому часто особистих.

Перше, на сьогодні в кишені Луценка та Ситника є по квартирній справі на опонента. Ситник перевіряє набуття квартир родиною Луценків. Генпрокурор – як нинішній директор НАБУ став власником квартири у Броварах, за яку заплатив благодійний фонд.

Друге, САП і НАБУ продовжили перевірку Ощадбанку щодо законності передачі “мільярдів Януковича” Держказначейству. Справа в тому, що частина цих коштів була арештована НАБУ. Зокрема, у справі Онищенка. Але ухвала краматорського суду прописана так, щоб обійти всі до того накладені арешти.

Третє, НАБУ хоче, щоб ГПУ закрила справу про незаконне зняття інформації. Йдеться про несанкціоноване пеленгування телефонів вищих посадових осіб. Справа порушена ще навесні, після того як СБУ помітила в звіті Бюро більшу кількість номерів, ніж було надано дозволів.

Четверте, ГПУ викриттям у справі Пімахової знищила мережу агентів НАБУ. Нагадаємо, що 29 листопада було затримано детектива НАБУ за провокування хабара заступниці голови Державної міграційної служби Діні Пімаховій. Після цього НАБУ звинуватило ГПУ та СБУ у “диверсії” проти себе та САП.

Директор НАБУ Артем Ситник та Спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький у підсумку домовилися з Луценком про те, що детективів групи, яка працювала над даним розслідуванням, затримано не буде. При цьому ГПУ обшукала усіх негласних агентів НАБУ, які брали участь у цій операції, виклавши пізніше відео їхніх переговорів.

П’яте, виявилось, що агенти були набрані поза конкурсом. І їх діяльність ніяк не узаконена. А відтак добуті ними докази в суді можуть бути визнані здобутими в незаконний спосіб. Але іти на внесення змін в закон НАБУ не хоче, бо боїться, що разом з цим внесуть і інші небажані для бюро зміни.

Шосте, так само є питання до законності отримання міжнародних документів в обхід ГПУ. Оскільки НАБУ не є суб’єктом міжнародних угод про співпрацю.

Сьоме. Керівники всіх трьох органів не довіряють один одному і кожен веде свою гру. Наприклад, генпрокурор і керівник САП займають кардинально різні позиції в історії зі справою Олеся Довгого. В стосунках САП і НАБУ теж не все гладко. На раніше розголошеному записі офрекордз зустрічі з журналістами директор НАБУ скаржився, що фігуранти справ отримують дозвіл на виїзд за кордон через САП, щоб вирішити свої проблеми. Натомість в САП були прикро вражені інтерв’ю Онищенка УП, де той розповідав, як НАБУ намагалось домовитись з ним по справі в обхід антикорупційної прокуратури. Є ще справа про рюкзаки сина Авакова, де Холодницький несподівано підписав підозру,  якою Ситник грався з міністром пів року. І в результаті якої персварилась вся верхівка влади.

По жодному з вищеперерахованих пунктів сторони наразі не досягли компромісу.

Більше того, інтерв’ю агента Шевченка лише додали масла у вогонь.

Війна агентів

Через розголошення імен детективів під прикриттям в незавершеному любовному романі заступниці голови Митної служби Діни Пімахової і агента НАБУ “Сергія” НАБУ і САП були змушені зупинити щонайменше 10 спецоперацій.

Тепер всі ці розслідування доведеться починати з нуля і вже без агентів.

В НАБУ і САП не чули себе від злості, бо так щоб “грохнути” агентурну мережу відомства-конкурента – такого в українській історії ще не було. Але ще гірше було з розслідуванням самих справ.

Фото ГПУ з оселі агента Катерини

Так, наприклад, в історії з заступницею голови Державної міграційної служби Діною Пімаховою НАБУ вже не зможе довести справу до кінця. “Лавочка при Міграційній службі поспіхом прикрилась, тепер доведеться копати через свідків”, – зазначив співрозмовник видання.

Щоб довести злочин треба скористатись тими паспортами, які отримані за такою схемою. І сподіватись, що отримувачі дадуть покази.

Докази з Нацбанку, де Катерина також влаштовувала провокацію хабара – теж не отримали.

“Зрештою, вони самі винні. Та ж Катерина, і це є на записах, оббігала не одне відомство і пропонувала хабар. Вимагання хабара і провокація на хабар – це різні речі. В Україні провокація хабара не узаконена, а значить це зменшує шанси справи у суді. Тому нехай не ображаються”, – розповів INSIDER співрозмовник, пов’язаний з МВС.

Джерела в прокуратурі кажуть ще гірше: якщо виявиться, що в агента Катерини не належно оформлені документи прахом піде “бурштинова справа”. Поки що її передачу до суду в епізодах депутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова відклали до кінця зими.

 Втім, навіть після розсекречення “робота” деяких агентів не припинилась. Зокрема, 12 січня спецназ НАБУ намагався затримати депутата Одеської облради Олега Бабенка, якому висунуто підозру у пропонуванні хабара в 500 тисяч доларів агенту НАБУ.

Спроба була невдалою. За словами співрозмовника INSIDER, коли спецназ НАБУ здійснив спробу затримати Бабенка за місцем його перебування в Києві, депутат втік від спецназу, вистрибнувши у вікно.

Тоді INSIDER вдалося дізнатися ім’я агента. Ним виявився бізнесмен, член батальйону “Донбас” Євген Шевченко. Редакція не збиралась називати імені, але за кілька днів Шевченко сам дав інтерв’ю “Цензору”, і розповів, як був позаштатним агентом НАБУ.

Самоспалений агент Шевченко. Фото телеканала NewsOne

І також розповів про суть справи по Бабенку.

“Схема по заводу “Краян” проста: спочатку Дубовой поставив Бабенка директором заводу, загнали держпідприємство в фіктивні борги і успішно викупили за 10 млн грн. Ще 10 млн грн. витратили на косметичний ремонт. Після цього домовилися з Трухановим і Галантерніком і продали назад місту вже за 185 млн грн. Але НАБУ вчасно заарештувало ці кошти, після чого Бабенко став шукати вихід на детективів. У підсумку запропонував 0,5 млн за те, щоб справу стосовно цієї афери було закрито. Все це зафіксовано: на суді журналісти і громадськість зможуть побачити справжнє обличчя цих “бізнесменів”, а також почують прізвища відомих на всю країну високопоставлених політиків, які активно намагалися вплинути на хід слідства”, – заявив Шевченко Цензору. Хоча Бабенку ще й підозру не вручили. А його заяви лише нашкодять справі у суді.

Судячи зі слів “агента” Шевченка, він брав участь у справах по братах Дубневичах, директора Інституту агроекології і природокористування НААН України Ореста Фурдичка,  короля контрабанди,  ізраїльского бізнесмена українського походження Вадима Альперіна .

В інтерв’ю ТСН Шевченко сказав, що пішов на розкриття з особистих обставин. Яких саме не уточнив. Але джерела INSIDER вказують на те, що саме авто Шевченка перекривало дорогу автомобілю СБУ при затриманні Михеїла Саакашвілі 5 грудня минулого року. І за це “агенту” світила стаття за “перешкоджання роботі правохоронців”. Вони не виключають, що це і стало причиною одкровень Шевченка.

Як розповіли співрозмовники видання, зізнання агента справило ефект “розірваної клізми” в НАБУ – там запевняють, що на таке вони його не вповноважували. Але озвучене в інтерв’ю  ставить під загрозу доведення в суді всіх вищеперелічених 4-х справ.

“Ці справи ідуть коту під хвіст семимильними кроками”, – сказав INSIDER співрозмовник у антикорупційних органах.

Тим часом Назар Холодницький вже заявив у суботу, що може забрати в НАБУ справи і передати іншим правоохоронним органам через постійні витоки інформації та матеріалів слідства. Керівника САП можна зрозуміти – адже саме він постраждав найбільше. У всіх справах підозри підписує він, а не Артем Ситник чи Гізо Углава. В суді їх представляють його прокурори.

І саме те, які справи і в якому стані потраплять до суду, багато в чому свідчитимуть про те, хто з ким насправді помирився.

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"