Що не так із поліцією Львова?
21.11.2017
«Неправда, що ми не працюємо», – кажуть у поліції. Проте визнають, що львів’яни мають підстави бути незадоволеними рівнем безпеки в місті. Чому так і що з цим робити?
Практично щоночі на львівській Площі Ринок трапляються бійки. В одній із них, у ніч на 23 жовтня, був важко травмований 21-річний хлопець. Його кривдників шукали через соцмережі, звідки про пригоду дізналися й правоохоронці. Згодом вони заявили, що встановили більшість учасників нападу, проте ще нікого не затримали. Попри те, що, за статистикою, кількість правопорушень за останній рік зменшилась, і розслідують їх у нас трохи ефективніше, ніж у середньому в Україні, називати Львів безпечним містом – передчасно. Про те, що цьому заважає, говорили учасники дискусії «Безпека у Львові: які виклики стоять перед правоохоронними органами сьогодні», організованої платформою «Твоє місто Львів».
Чого бракує правоохоронцям, щоб працювати ефективніше?
«Я розумію певне незадоволення роботою національної поліції і патрульної поліції в тому числі, – говорить керівник патрульної поліції Львова Роман Пилипенко. – І розумію, що кожен громадянин хоче отримати вже й негайно якісну правоохоронну послугу, й нікого не цікавлять проблеми, які в нас є. Громадянин, який викликає 102, хоче, щоб поліція доїжджала якомога швидше і надала допомогу. Ми маємо досить великий обсяг роботи, який виконуємо щодня. Не погоджуюсь, що ми десь збавили обороти. За статистикою за десять місяців цього року ми виїхали на понад сто двадцять чотири тисячі викликів. Неправда, що ми не працюємо».
Роман Пилипенко
У середньому на виклик за телефоном 102 львівська поліція їде сім з половиною хвилин. Особливо поспішають, якщо справа серйозна – наприклад, когось намагаються вбити.
«Звичайно, що сто відсотків задоволених громадян ми не будемо мати, навіть якщо ми за три-чотири хвилини прибуватимемо на виклик. На жаль, ми зараз не маємо гелікоптерів», – говорить керівник патрульної поліції. Дошкуляють корки на дорогах і хибні виклики, через які поліція марнує час.
Зважати на специфіку роботи поліції та запастись терпінням пропонує й керівник головного управління Національної поліції у Львівській області Валерій Середа. Зокрема й щодо трагедії біля церкви Андрія у Львові 18 червня, коли автомобіль на тротуарі збив двох жінок. «Призначена низка експертиз, і слідство не може робити жодних висновків, поки вони не будуть проведені. Це й технічні експертизи, бо винуватці стверджують, що причина була технічною і автомобіль став некерованим. Поки слідчий не збере всіх відповідей на запитання, які в нього є, він не може робити жодних висновків», – говорить Середа.
Валерій Середа
Поза тим, в області та місті, за його словами, рівень злочинності зменшився на 27-30 відсотків у порівнянні з минулорічним. «Найбільше уваги ми приділяємо боротьбі зі злочинністю у Львові та великих містах області – Червонограді, Дрогобичі, Самборі, адже саме вони є найпривабливішими для злочинців-гастролерів. Найпривабливіший, звісно, Львів – тут багато туристів. Рівень розкриття злочинів у нас 35-37%, середній показник по Україні – 33%», – розповідає керівник обласної поліції.
І це при тому, що замість колишніх 8600 працівників міліції у місті та області тепер є 5800 – включно з технічним персоналом. Патрульних із них 800. «Тому справи нагромаджуються, люди нарікають на те, що їх довго розслідують. На Львівщині 177 поліцейських на 100 тисяч населення, тоді як в Одеській області, наприклад, 245, у Харківській – 260», – говорить Валерій Середа.
Камери спостереження – важлива допомога, але не панацея
«Поліцією дітей не лякають – це вже добре», – говорить депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. Під час Революції гідності він був залучений до Самооборони Майдану. Каже, що реформа поліції надихнула багатьох майданівців піти в патрульні, проте, за словами одного зі знайомих Веремчука, тепер ці люди звільняються. «Зарплатня з 2014 року не зросла – патрульний заробляє 8 тисяч гривень, хоча життя стає дедалі дорожчим. Учитель у школі вже заробляє більше за патрульного, чия робота пов’язана з ризиками та ненормованим часом. Автомобілів стало менше – дуже багато їх стоїть у відстійнику, бо немає належного технічного обслуговування», – переповідає депутат слова свого товариша. Тож, на думку Веремчука, реформа поліції, на яку всі так чекали, зараз загальмувала.
Валерій Веремчук
Позаяк поліція не підконтрольна муніципалітету, залишається розвивати власні системи та заходи безпеки, серед яких ключовою зараз є система відеоспостереження. Якщо сьогодні в місті працює близько 160 камер, то до 2020 року їх має стати 1500.
За словами працівника Центру безпеки міста Юрія Жищинського, зараз відеокамери облаштовують у семи місцях, серед яких площа Святого Юра, Простір синагог і вулиця Богдана Хмельницького. На ці об’єкти 2017 року витратять 1,8 мільйона гривень із міського бюджету.
За словами Валерія Середи, відеозаписи з камер є дуже помічними для поліції – є багато випадків, коли вони стають доказами у кримінальних справах або дозволяють упізнати порушника. Проте Роман Пилипенко наголошує: навіть у разі, коли оператор бачить бійку або іншу небезпечну ситуацію на екрані, переглядаючи сигнал із камер спостереження, патруль не може телепортуватись на місце події негайно.
Юрій Жищинський
«На Ринку тільки за минулу ніч було три бійки. Вся ця інформація передається до Ситуаційного центру поліції. Але бійка може відбуватись тридцять секунд, після чого всі розбігаються. Не все місто покрите камерами, і ми не можем простежити за всіма», – пояснює Юрій Жищинський. За його словами, зараз за сигналом із 160 камер постійно стежать троє осіб у Муніципальній варті та двоє в Ситуаційному центрі поліції.
До того ж, з’ясувалося, що поліція не має доступу до сигналу всіх відеокамер, встановлених у місті.
«Останнім часом були технічні проблеми. Не тільки муніципальні, а й комерційні відеокамери мають працювати в одній системі, доступній для правоохоронних органів в онлайн-режимі. Це б суттєво полегшило нашу роботу», – розповідає Роман Пилипенко й обіцяє, що поліція отримає доступ до всіх муніципальних камер найближчим часом.
Хто, крім поліції, може зробити місто безпечнішим?
«Питання безпеки асоціюється в мене як у львів’янки не з тим, як швидко мене приїдуть і врятують, – наголошує депутатка Львівської міської ради Юлія Гвоздович. – Безпека для мене – це відчуття, що я можу спокійно дійти від маршрутки додому». Тому, на її думку, важливо дбати насамперед не про те, як швидко знайти й покарати злочинця, а про те, щоб запобігти правопорушенню.
На думку правозахисника Тараса Гаталяка, Львів за рівнем безпеки можна порівняти з західноєвропейськими містами. «Чи безпечне місто? Це вимірюється відчуттям безпеки його мешканців. Влітку в нас були гості з Франції, які розповідали, що почуваються тут безпечніше, ніж у Парижі. Це говорить про те, що правоохоронні органи працюють і певний рівень безпеки досягнутий», – каже він. Але що потрібно, щоб львів’яни почувалися в безпеці у своєму місті?
Ігор Зінкевич
Із тим, що на вулиці потрібно більше поліцейських патрулів, не погоджується депутат Львівської міської ради та координатор «Варти-1» Ігор Зінкевич. За його словами, велика кількість поліції на вулицях перетворила б Україну на «ментівську державу». Вихід – у комунікації всіх правоохоронних органів, приватних охоронних структур і громадських формувань, які патрулюють вулиці. «Ми стараємось реагувати на правопорушення з громадської сторони. Якщо когось б’ють у парку, ми не будемо дзвонити на 102, а припинимо це самі», – каже Зінкевич.
На думку депутата, розвиток відеоспостереження в місті – це добре, проте було б непогано, якби міська влада наймала патрульних, що посилювали б поліцію. Адже заміна старих кадрів у поліції мала не тільки позитивні наслідки: «…ми не можемо набрати на місця звільнених нових працівників, бо люди, які закінчили Академію МВС, не хочуть іти на таку зарплату – 7-8 тисяч гривень. Потрібен час, аби набрати кваліфікованих співробітників. Я боявся, коли говорили про заміну старих поліцейських на молодих. Візьміть дільничного зі Щурата й переведіть його на Сихів – він півроку не буде працювати, а натомість розбиратиметься, що там діється».
Ігор Глова
Начальник відділу охорони громадського порядку Муніципальної варти Ігор Глова розповідає, що найбільше уваги його підлеглі звертають на середмістя та зокрема Ринок, де найбільше скупчення людей. «Наш патруль постійно патрулює історичну частину міста і, виявляючи бійки, п’яних або неадекватних людей, викликає 102. Муніципальна варта затримує порушників і передає їх поліції. Також ми патрулюємо весь Львів, насамперед місця скупчення людей – ринки, де є люди різних національностей, зокрема ромської, і де постійно відбуваються порушення тиші та благоустрою міста. В центрі також проводимо перевірки незаконно встановлених літніх майданчиків. Реагуємо на звернення, зокрема про загублених дітей», – каже він.
Із якими запитаннями, проханнями та проблемами можна звертатись на вулиці до людей у темно-зеленій формі? «До патрульних можна звертатись із будь-якими питаннями, проте діємо ми в межах своєї компетенції. Наприклад, якщо людина вибігає з будинку й повідомляє про побиття в квартирі, ми повідомляємо Ситуативний центр і викликаємо патруль, аби заспокоїти ситуацію», – відповідає Ігор Глова. А Валерій Середа доповнює: звертатись із будь-якою проблемою можна до будь-якого правоохоронця – якщо справа не в його компетенції, він передасть її кому треба.
Довіра до поліції та природний добір
Валерій Середа не погоджується, що реформа поліції заглухла. Каже: за двадцять сім років у правоохоронних органах бачив усяке й має з чим порівняти. «Був час, коли міліція працювала, не отримуючи заробітної платні. Навіть сьогоднішня зарплатня в поліцейських нижча за середню. Проте мої випускники з Академії внутрішніх справ, які працюють у поліції, не нарікають на малу зарплатню. Вони говорять про труднощі в процесі роботи, починаючи від навантаження, коли немає вихідних і немає ким замінити працівника, й закінчуючи тим, що суди відпускають злочинців», – розповідає головний поліціянт області.
Тарас Гаталяк пропонує оцінювати роботу поліції за пріоритетними критеріями, які повинні бути чітко прописані, прості й доступні: час виїзду, час реагування, рівень довіри громадян. Водночас надзвичайно важливою є взаємодія громадян, поліції та міської влади.
Саме цим займається у Львові координатор регіонального представництва консультативної місії Євросоюзу в Україні Матс Люнґвальд. Про роботу місії «Твоє місто» вже розповідало.
Про зміни в українській поліції Люнґвальд говорить оптимістично: «Реформа трохи відійшла на задній план, але не можна здаватися, треба йти вперед і розуміти, що будь-які зміни відбуваються дуже довго. Ми маємо далі підтримувати всі державні організації, особливо з сектору цивільної безпеки, щоб вони були ефективними і слугували інтересам людей, а не своїм власним. Опитування показують, що довіра громадськості до поліції зросла. Можливо, не до того рівня, до якого нам би хотілося, тому нам треба буде працювати далі».
Матс Люнґвальд
Одна з новацій, підказаних європейськими консультантами – велосипедний поліцейський патруль – з’явиться на вулицях Львова вже навесні 2018 року. Десятеро інспекторів патрулюватимуть середмістя та паркові зони міста.
Роман Пилипенко заперечує, що люди, які прийшли до поліції на постмайданному ентузіазмі, масово звільняються. Каже, що недобір у патрульній поліції є, але плинність кадрів має інші причини: «Ми маємо 796 посад у штаті, працюють 616 поліцейських – отже, бракує 180 осіб. Але не всі люди, яких бракує, звільнились: частина перевелась до головного управління поліції, декого перевели в інші міста. Навчання зараз проходить 153 майбутні працівники патрульної поліції. Відкритий постійний набір, і за 2018 рік ми плануємо набрати 230 нових інспекторів. Набір буде постійним, бо частина співробітників хоче переводитись на іншу роботу. Це нормально, що людина, пропрацювавши два роки патрульним, іде працювати чи то оперуповноваженим, чи дільничним. Стояти на одному місці не зовсім правильно». Автомобілів, за його словами, львівським поліцейським не бракує, просто значна частина патрулів працює поза Львовом – на трасах обласного та державного значення, пунктах перетину кордону тощо.
Окрім нових патрульних, незабаром у поліції побільшає операторів служби 102, адже, за словами Валерія Середи, львів’яни та мешканці області часто нарікали на неможливість додзвонитись. Керівник обласної поліції підтверджує, що частина працівників звільняється, але називає це нормальним природним добором: залишаються сильніші, ті, для кого ця робота справді важлива.
«Легко обговорювати брак ресурсів, результатом якого може бути недостатньо швидке реагування на виклик, і говорити, що нам потрібно більше персоналу. Але важливіше подивитися, що саме спричиняє проблему. Якщо третина персоналу перебуває на лікарняному чи у відпустці через те, що був складний графік чергування, або якщо патрульному доводиться дві години оформлювати легку ДТП без жертв і травм, то, можливо, проблема в законодавстві?», – резюмує Матс Люнґвальд.
Авторка головного фото – Анастасія Шибіко
