Російські гранати на Майдані

08.06.2018

Голосіївський районний суд допитав сім колишніх працівників Міністерства внутрішніх справ у справі за обвинуваченням екс-заступника міністра Сергія Лекаря. Його звинувачують в перевищенні службових повноважень (ч. 3 ст. 365 КК), розтраті держмайна в особливо великих розмірах – 1,17 млн. грн. (ч. 5 ст. 191), а також в постачанні спецзасобів з Росії для розгону мирних акцій протесту в Києві під час Революції гідності.

Сергій Лекарь був заступником Віталія Захарченка – керівником апарату МВС. Події, що описані в його справі, розгорталися у січні-лютому 2014 року. Нагадаємо, що в другій половині січня ситуація на Майдані сильно загострилася: 16 січня парламентська більшість проголосувала за “диктаторські закони”, 19 січня ввійшло в українську історію як “Вогнехреща”. Досі відносно мирний протест переріс у справжнє протистояння на вулиці Грушевського, де 22 січня загинули від вогнепальних поранень активісти Михайло Жизнєвський і Сергій Нігоян, а також отримав смертельне поранення Роман Сеник, який помре пізніше в лікарні. Крім того, в ніч на 22 січня Юрія Вербицького викрали з лікарні і покаліченого кинули замерзати в лісі.

На думку слідства, у січні саме Сергій Лекарь віддав наказ про постачання силовам посилених і незаконних спеціальних засобів, через які вже в лютому 2014 велика кількість протестувальників отримала каліцтва.

Небагато фігурантів справ по тим подіям дочекались суду – всі поспішили в Ростов, слідом за Захарченком.

Свідок Олег Шевчук нині обіймає посаду заступника міністра оборони. Під час Майдану був заступником директора Департаменту матеріального забезпечення МВС Павла Зінова. За словами Шевчука, наприкінці січня 2014 року департамент громадської безпеки МВС зробив заявку на величезну кількість спеціальних засобів. Український виробник мав можливість виготовити та  передати в розпорядження силовиків близько трьох сотень спецзасобів на місяць, в той час як департамент громадської безпеки зробив заявку на тисячі.

Після того, як у МВС оцінили свої запаси, а також оцінили можливість українських виробників спецзасобів задовольнити потреби департаменту, на нараді вирішили замовити їх з Росії.

За словами Шевчука, його начальник Зінов вирушив до Москви, де гортав “рекламний” журнал засобів, які є на озброєні російських спецслужб. Втім, їх не купили: російське МВС «подарувало» українському МВС величезну кількість спецзасобів.

Детальніше про них розповів ще один свідок Костянтин Шаповалов, який в кінці січня 2014 року зустрів першу партію спецзасобів у Жулянах, а потім перевіз другу партію з Москви особисто.

На той час він був начальником адміністративно-господарського управління МВС і мав доручення від Лекаря передати накладну на гранати, розмитнити їх. Шаповалов каже, що їздив з документами до Міністерства внутрішніх справ Росії (уже там зустрівся з Зіновим), потім перерахував кількість ящиків у літаку, передав прикордонникам документи та відвіз спецзасоби на центральну базу ресурсного забезпечення МВС.

Але після цього отримані спецзасоби треба було якось узаконити, тому його з іншими спеціалістами знову відправили до Москви для отримання характеристик про безпеку використання.

– В Москві не надали жодних характеристик та документів. Ми спілкувалися з виробниками, там спочатку сказали, що ніяких паперів немає, бо ці засоби вже зняті з озброєння, потім інші люди казали, що ця інформація виключно для службового використання.

Зрештою, за кілька днів після отримання «подарунку» Лекарь зібрав нараду, на якій обговорював можливість узаконення цих засобів для використання їх проти євромайданівців, – розказує свідок.

Що було далі, відомо з відкритих джерел – 22 січня 2014 року, під час засідання уряду, Лекарь вніс на розгляд проект змін до «Правил застосування спеціальних засобів під час охорони громадського порядку». Після того, як Кабмін проголосував за зміни, до відносно безпечних засобів, які були на озброєнні українських правоохоронців, додалися більш потужні: світлошумові гранати «Зоря-2», «Факел-С», «Полум’я-М» (можуть стати причиною тимчасової сліпоти, втрати слуху, розриву барабанних перетинок) і ручні аерозольні гранати “Дрейф-2” (створюють хмару нервово-паралітичного газу).

До Сергія Лекаря лише раз застосовували запобіжний захід – домашній арешт з електронним браслетом, 4 роки тому. Зараз йому заборонено залишати Київ.

Стаття про розтрату держмайна в особливо великих розмірах – 1,17 млн. грн. – фігурує у справі через розмитнення спецзасобів. Тож суд допитав тодішню начальницю відділу бухгалтерського обліку Ольгу Печерську.  Печерська наполягає, що кошти на розмитнення були виділені в межах кошторису зі спеціального фонду МВС.

– Всі платіжні доручення були підписані Лекарем. Товар надійшов з Росії і підлягав обов’язковому розмитненню. Кошти за розмитнення йшли в державний бюджет, це був обов’язок юридичної особи! – запевняє Печерська.

Щоправда, друга працівниця бухгалтерії Наталя Біленька, яка оформлювала документи, каже, що з першої поставки спецзасобів не було документів про те, що розмитнювалось, а документи з митниці з’явилися лише в другій платіжці за поставку.

Прояснитися картина має після допиту ще 52 свідків, які так чи інакше були причетні до тих подій.

Окрім того, суд допитав головного спеціаліста адміністративно-господарського управління МВС Вадима Скрипника, який возив документи на митницю, але «не розгортав їх і не читав» та начальника відділу озброєння та матеріального забезпечення Віктора Нечосова, який стверджує, що ні за кількість отриманих засобів, ні за їх назви ніхто не розписувався і не звітував.

Більшість допитаних продовжують працювати в Міністерстві внутрішніх справ. Так, вони підтверджують, що вийшли за межі кола своїх посадових обов’язків, коли приймали на озброєння МВС подарунки з Москви. Втім, на їх думку, вони не переступали закон, а діяли відповідно до доручення керівництва. Цікаво, чи досі ці люди не читають документи, які передають з рук в руки, та возять через кордон ящики, у які не заглядають?

Наступне засідання у справі Лекаря відбудеться в Голосіївському суді (вул. Полковника Потєхіна, 14А) 2 липня о 15 годині.

Катерина Серко

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"