Реформована поліція: п”ять гучних злочинів за участі правоохоронців
27.05.2020
Більшість підозрюваних у недавніх гучних злочинах за участі працівників «реформованої поліції» — досі на свободі.
Двох співробітників поліції підозрюють у зґвалтуванні дівчини в райвідділку на Київщині. Про це стало відомо напередодні з офіційних повідомлень правоохоронців. Першими про злочин заявили в самій Нацполіції — утім, досить скупо. Заявили лише, що внутрішня безпека затримала двох поліцейських, підозрюваних у злочині. Що імовірно причетних — звільнили, а голова правоохоронного органу навіть анонсував розформування цілого підрозділу в Кагарлику, де вони працювали.
Більше інформації про резонансну подію надало вже Державне бюро розслідувань. Там повідомили, зокрема, моторошні деталі злочину: на жінку одягали протигаз, стріляли над головою і ґвалтували кілька разів. Також у ДБР розповіли, що потерпілих двоє — постраждав іще чоловік, якому зламали ніс та ребра.
Пізніше в публічну комунікацію включилися представники обласної поліції та прокуратури. Заступник прокурора Київщини оприлюднив на своїй сторінці у Facebook ще більше деталей, ніж ДБР. (Щоправда, доцільність його «деталізації» доволі сумнівна: наприклад, чоловік виклав фотографію спідньої білизни жінки.) Устиг засудити дії колег і очільник обласної поліції. «Відмежовуйте цих “покидьків” від Національної поліції України, вони не варті того, щоб їх навіть ототожнювали з нею», — закликав він громадськість і запевнив, що фігурантів злочину й так нібито збиралися звільняти з поліції через дисциплінарні порушення. Керівник усіх названих осіб, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не прокоментував інцидент ніяк. Хоч він у першу чергу відповідальний за реформу поліції.
«Відмежовувати ”покидьків” від Національної поліції» стає дедалі складніше, адже злочин у Кагарлику не є одиноким випадком. Він — лише частина низки резонансних подій за участі людей у погонах. «Слідство.Інфо» вирішило розповісти про найбільш гучні насильницькі злочини за участі поліцейських, які трапилися за останні роки — уже з моменту реформування найбільшого правоохоронного органу країни. Це і катування, і вбивства, які вже, подекуди, розслідуються роками. Попри публічні запевнення влади, притягнути винних до відповідальності поки що не вдалося. Більше того: поки їхні справи «тліють» у судах, фігуранти цих подій, щойно вщухає галас, виходять на волю. А дехто навіть намагається поновитися в лавах Національної поліції.
Тортури й зґвалтування у Кагарлику
Днями до лікарні звернулася 26-річна дівчина й повідомила, що її зґвалтували. Медики розповіли це правоохоронцям, і вже ті встановили, що до цього причетні співробітники поліції. Ідеться про відділ у невеликому райцентрі Кагарлик на Київщині. Згідно з офіційним повідомленням, злочин стався вніч з 23 на 24 травня – просто в службовому кабінеті одного з оперуповноважених. Туди дівчину викликали, щоб допитати у статусі свідка.
«Першочергова перевірка підтвердила причетність поліцейських до побиття та зґвалтування жінки, яку напередодні доставляли у відділ поліції для надання пояснень з приводу крадіжок майна», – стверджують у Департаменті внутрішньої безпеки Нацполу.
Попередньо відомо, що в службовому приміщенні поліцейських було двоє. Вони застосували до дівчини кайданки, одягнули на неї протигаз і стріляли над головою з табельної зброї. Після цього, як стверджують у ДБР, один із правоохоронців декілька разів її зґвалтував.
Ця дівчина — не єдина, до кого тієї ночі застосували насилля. У приміщенні відділення також був чоловік, і йому поламали кістки. «Погрожуючи потерпілому зґвалтуванням, правоохоронці ставили його на коліна, били по голові дубинками, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою. У результаті вказаних дій потерпілий отримав переломи ребер та носу», – ідеться в повідомленні Держбюро розслідувань.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за трьома статтями – за фактом зґвалтування, катування і перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством.
Наслідки для поліцейських. Фігурантів цієї історії затримали. Найближчим часом їм мають обрати запобіжний захід. У ДБР проситимуть суд заґратувати поліцейських без можливості внести заставу. Їхні особи наразі офіційно ще не називали. Утім, у ЗМІ вже з’явилася інформація про те, що затриманими є начальник сектору кримінальної поліції у Кагарлику Микола Кузів й оперуповноважений Сергій Сулима. Оприлюднену інформацію «Слідству.Інфо» також підтвердили джерела в правоохоронному органі.
Постріли в Кривому Озері
У ніч на День Незалежності 2016 року шестеро поліцейських прибули на виклик у селищі Криве Озеро, райцентрі на Миколаївщині. Їх викликала місцева жителька через сварку зі своїм чоловіком, 31-річним Олександром Цукерманом, який був напідпитку. Поліція закувала його в кайданки та почала жорстоко бити ногами та кийками, а потім розстріляла. Як розповідала вдова Цукермана, усе це відбувалось на очах у неї, матері чоловіка та його 13-річного сина.
24 серпня Олександр Цукерман помер. Судово-медична експертиза показала, що причиною смерті стали чотири постріли з травматичного пістолета, зроблені впритул. Дві кулі влучили в серце, ще одна застрягла в легені.
Коли мешканці Кривого Озера дізналися про загибель земляка під час затримання поліцейськими, вони вийшли блокувати райвідділок поліції з вимогою покарати причетних до вбивства Цукермана службовців. Працівники обласних прокуратури та поліції тоді ж, 24 серпня, заарештували всіх шістьох поліцейських, які приїхали на виклик до Алли Цукерман. Під час затримання кривоозеряни закидали затриманих бляшанками, сміттям і навіть намагалися побити їх.
Наступного дня керівництво Національної поліції повідомило про розформування відділення поліції у Кривому Озері. Однак протести не припинились, а в день похорону Цукермана, 26 серпня, у містечко стягнули додаткові сили, щоб запобігти штурму відділку.
За словами матері вбитого, били Цукермана всі шестеро прибулих на виклик. Але прокуратура Миколаївської області висунула підозру лише чотирьом із них: Денису Ляхвацькому, Роману Богачу, Олександру Причипойді та Миколі Хоменку. Ще двоє поліцейських, Володимир Лемех і Василь Трубаченко, стали у справі свідками.
Під час обрання запобіжного заходу в серпні 2016 року один із підозрюваних, Олександр Причипойда, заявив у залі суду, що в Олександра Цукермана стріляв лише один поліцейський — Денис Ляхвацький.
Поліцейські також виправдовувалися, що вбитий Цукерман нібито накинувся на них із лопатою, однак рідні цю версію заперечували. Допомогти прояснити обставини тієї ночі міг би відеозапис із камери спостереження універмагу, розташованого неподалік від місця події — однак, як повідомляла обласна прокуратура, відеозапис на сервері з камери не зберігся.
Наслідки для поліцейських. Наприкінці минулого року справу щодо вбивства Олександра Цукермана передали до суду. При цьому, як повідомили «Слідству.Інфо» в прокуратурі Миколаївської області, наразі жоден із підозрюваних поліцейських під вартою не перебуває. Романа Богача в серпні 2016 року відпустили під домашній арешт, за три місяці запобіжний захід пом’яшили, змінивши на нічний домашній арешт. Наприкінці 2016-го Богача відпустили під особисте зобов’язання. Двох інших підозрюваних — Олександра Причипойду та Миколу Хоменка — у жовтні 2016-го відпустили під заставу в розмірі по 120 тисяч гривень із кожного.
Значно довше під вартою залишався Денис Ляхвацький, який стріляв у Цукермана. Однак минулої осені Первомайський міськсуд змінив йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до судових документів, востаннє Ляхвацькому обирали запобіжний захід ще у грудні минулого року. Тоді прокурор просив знову помістити підозрюваного під варту, однак суд продовжив домашній арешт до 11 лютого 2020 року. Із того часу запобіжний захід Ляхвацькому не обирали й він отримав змогу повернутись до звичного життя.
Щодо інших підозрюваних, то їм запобіжні заходи не продовжують уже кілька років. Так, Олександрові Причипойді та Миколі Хоменку востаннє продовжували запобіжні заходи у травні 2017-го (на два місяці). Роману Багасу запобіжний захід не продовжували з кінця 2016 року.
На сьогодні з шістьох правоохоронців, яких називали причетними до вбивства Цукемана, четверо успішно пройшли переатестацію. Основний підозрюваний — Денис Ляхвацький — її не пройшов та був звільнений, однак зміг поновитися через суд. Щодо шостого фігуранта, то він переатестацію взагалі не проходив, оскільки перебував на посаді водія.
Смерть 5-річного Кирила Тлявова
Торік 31 травня у 5-річного Кирила Тлявова поцілила куля, коли він грався неподалік від будинку зі своїм другом. Батьки спочатку не зрозуміли, що сталося — думали, син спіткнувся й розбив голову. Хлопчика доставили до реанімаційного відділення Переяслав-Хмельницької центральної районної лікарні з черепно-мозковою травмою, а згодом перенаправили до Києва.
Не приходячи до тями, 3 червня Кирило помер. Причиною смерті назвали кульове поранення, яке спричинило перелом кісток черепа та пошкодження головного мозку. Бабуся Кирила тоді розповідала, що череп дитини був «увесь роздроблений на дрібні шматочки».
Невдовзі офіційне слідство встановило, що того ж дня двоє поліцейських Переяслав-Хмельницького відділу Нацполіції Іван Приходько та Володимир Петровець разом із неповнолітнім сином Петровця та товаришем Дмитром Кривошеєм відпочивали та вживали алкоголь на подвір’ї приватного будинку в Переяславі-Хмельницькому. Під час відпочинку чоловіки вирішили задля розваги постріляти з вогнепальної зброї по металевих банках. Близько 15:30 куля влучила в п’ятирічного Кирила.
Наступного дня після події столичне відділення Державного бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень правоохоронцями. У ніч на 2 червня затримали двох поліцейських — Івана Приходька та Володимира Петровця, згодом їм оголосили підозру «в необережному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження за попередньою змовою групою осіб». Однак після смерті дитини справу перекваліфікували на умисне вбивство.
Петровця та Приходька 4 червня арештували на два місяці без права внесення застави. Про них відомо, що обидва працювали в органах МВС ще до реформи, після — були звільнені, але поновились через суд. Своєї провини вони не визнали, свідчити у справі відмовились, як і проходити тести на алкоголь та сліди пороху.
Впродовж майже півроку залишалося незрозумілим, хто саме вчинив постріл. Однак у листопаді на брифінгу тодішній голова ДБР заявив, що стріляв «інспектор поліції». Із підозрюваних цю посаду обіймав лише Іван Приходько. Однак зброю, з якої стріляли, так і не знайшли. Щодо інших інші учасники стрілянини, то їх підозрюють у хуліганстві та незаконному зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів. Наприкінці року ДБР повідомило про завершення досудового розслідування.
Вбивство 5-річного Кирила Тлявова викликало масові пікети з вимогою відставки міністра внутрішніх справ. Також на сайті президента з’явилася петиція про відсторонення Авакова із подальшим звільненням. Необхідну для розгляду кількість голосів — 25 тисяч — вона зібрала менш ніж за тиждень. У відповіді на петицію Зеленський сказав, що він звільнити міністра не може, адже це не в компетенції президента.
Наслідки для поліцейських. Нещодавно стало відомо, що двоє підозрюваних у справі про вбивство Кирила Тлявова вийшли з-під варти. Йдеться про поліцейського Володимира Петровця та цивільного Дмитра Кривошея, які в березні внесли заставу й залишили СІЗО. Сину Петровця від початку обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Відтак, під вартою залишається лише Іван Приходько. Йому запобіжний захід продовжили до 26 червня.
Знущання над дітьми в притулку «Світанок»
Торік у жовтні колишня патрульна поліцейська Зоя Мельник написала у Facebook, що вихователі одеського притулку «Світанок» разом із приватними охоронцями фірми бʼють підлітків. Також вона повідомила, що до насильства причетний поліцейський Андрій Крецул, який працює в підрозділі ювенальної превенції. Цей підрозділ має опікуватися неповнолітніми та запобігати, аби ті не вчиняли злочинів.
Історія зі знущаннями в цьому притулку не нова. Вихованці «Світанку» вже не перший рік скаржаться на те, що над ними знущаються дорослі — вихователі, приватні охоронці та співробітники поліції. Улітку 2018-го року місцева влада провела службове розслідування й реформувала заклад у «центр соціально-психологічної реабілітації». Однак, змінивши назву, проблему насильства над дітьми вирішити не вдалося.
«Слідство.Інфо» отримало свідчення того, що до знущань над дітьми можуть бути причетні щонайменше три правоохоронці. Ми поспілкувалося з вихованцями притулку, які перебували у «Світанку» в різний період. Усі вони розповіли про насильство з боку людей в погонах.
Нам повідомили, що, зокрема, впродовж 2018-го року до них неодноразово застосовували насилля поліцейські Володимир Жарчук та Андрій Крецул.
Одна з таких історій сталася після того, як дві дівчинки втекли зі «Світанку» влітку 2018-го. Невдовзі поліцейські розшукали їх та привезли до райвідділку. Там, за словами дітей, правоохоронці кидали їх на підлогу, жорстоко били та змушували зізнаватися у злочинах, які вони не вчиняли.
Дітей били по ребрах та головою об шафу, жбурляли на підлогу й обзивали. Крім того, за словами підлітків, під час цього дійства був присутній ще один поліцейський — Вахтанг Трапаїдзе. Останній, кажуть вихованці притулку, спостерігав за діями своїх колег і морально тиснув на дітей.
Після публікації справа набула розголосу. Так, зокрема, народна депутатка написала звернення до керівників Міністерства внутрішніх справ та Державного бюро розслідувань за матеріалами розслідування «Слідства.Інфо» про побиття і знущання над дітьми у притулку.
Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань зареєстрували кілька кримінальних проваджень щодо подій у «Світанку». Правоохоронці провели обшуки.
Наслідки для поліцейських. Слідчі ДБР перевіряють, серед іншого, можливу причетність поліцейських до знущання над дітьми. Утім, наразі підозру оголосили лише Крецулу. Йому інкримінують статтю 365 Кримінального кодексу України. Це — «перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями». За це загрожує позбавлення волі від трьох до восьми років.
Службове розслідування ініціювали й у самій поліції. За його результатами правоохоронця Андрія Крецула звільнили з посади. Натомість, Володимир Жарчук і Вахтанг Трапаїдзе продовжують працювати в органах. У поліції Одеської області не знайшли доказів причетності цих двох співробітників до побиття і знущань над вихованцями дитячого центру «Світанок», там підтвердили інформацію лише щодо звільненого співробітника Крецула. Самі ж діти кажуть, що їх правоохоронці навіть не опитали.
Смертельний удар у Вінниці
Пізно ввечері 11 червня минулого року у Вінниці тяжко поранили чоловіка на ім’я Олександр Комарніцький. Це сталося після сутички із місцевим поліцейським Сергієм Пивоваром.
Після конфлікту в побитого чоловіка, серед іншого, лікарі діагностували відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеню й перелам ноги.
Наступного дня після інциденту поліція одразу повідомила, що чоловік сам спровокував правоохоронця, а той нібито просто відштовхнув його, через що Комарніцький і отримав травми. За офіційним повідомленням, це сталося близько 23 години вечора. Оперуповноважений кримінальної поліції Пивовар, начебто, попросив перехожого бути понятим під час документування злочину, але отримав неадекватну реакцію. «У відповідь чоловік відреагував агресивно та спровокував конфлікт, в ході якого він отримав тілесні ушкодження. За словами оперативника, в ході конфлікту він відштовхнув чоловіка. Той впав на асфальт та вдарився головою», — ідеться в повідомленні.
Оскільки Комарніцький був партійцем від політичної сили Анатолія Гриценка, ця історія одразу зчинила резонанс. Зокрема, про побиття Комарніцького повідомляв сам лідер партії, зазначивши, що не вірить поліції. На своїй сторінці у Facebook Гриценко писав, що його соратник був порядною людиною і що його «по-звірячому побили».
Після кількатижневого перебування в комі чоловік помер. Смерть Комарніцького спричинила обурення місцевих мешканців, які зібралися на пікет поліції. Після розголосу керівництво Нацполу публічно анонсувало низку звільнень. Саму ж справу почало вести Державне бюро розслідувань. ДБР відкрило провадження за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365 Кримінального кодексу України).
Слідчі з’ясували, що трагедія сталася на одній із зупинок громадського транспорту. Як ідеться в судових ухвалах, правоохоронці вважають, що Сергій Пивовар під час спілкування із Олександром Комарніцьким «умисно наніс один удар кулаком в область обличчя», унаслідок чого останній впав на асфальт. У лікарню його доставили з діагнозом: «Відкрита черепно-мозкова травма. Перелом склепіння з переходом на основу черепа. Забій головного мозку важкого ступеню. Субдуральні нашарування лобних ділянок, множинні контузії мозку, пневмоцефалія. Мозкова кома».
Сам правоохоронець провини не визнає і дотримується тієї ж версії, що була офіційно озвучена поліцією в перші дні після трагедії. І додає, що, навпаки, відбивав удар чоловіка.
У цьому кримінальному провадженні міститься чимало суперечливих свідчень. Так, четверо свідків вказують, що поліцейський вдарив чоловіка в обличчя, через що той упав. Інші ж двоє вказують, що побиття не було і нібито Комарніцький сам «чіплявся до працівника поліції».
Наслідки для поліцейського. В Держбюро дотримуються своєї початкової версії, і в листопаді 2019 року вже передали справу до суду. Відтак правоохоронець тепер офіційно обвинувачений у перевищенні своїх службових повноважень, що призвели до смерті людини. Якщо його вину доведуть, правоохоронцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Утім, зараз чоловік перебуває на волі. Як з’ясувало «Слідство.Інфо», під варту оперативника кримінальної поліції брали лише на короткий період. Зараз його свободу обмежено лише нічним домашнім арештом. Крім того, Пивовар намагається через суд поновитися на посаді, звідки його звільнили після інциденту — і відшкодувати собі невиплачену за період звільнення зарплату.
