Реформа від Авакова. Копи нові – менти старі
14.12.2016
Три роки тому правоохоронна система в Україні перетнула межу, після якої рештки довіри до неї було втрачено. Під час революції правоохоронці були не просто по іншу сторону барикад – вони перетворилися на ворогів Майдану.
Учасники Помаранчевої революції 2004-го ще скандували “Міліція з народом”, а революціонери 2014-го створювали сотні cамооборони, щоб захищатися від цієї міліції.
Одним з тих, хто боровся на Євромайдані з силовиками, був Арсен Аваков.
І одним з його ж перших рішень, уже в міністерському кріслі, була ліквідація “Беркуту” та переатестація “беркутівців”.
Тоді ж, ще в ранзі в.о. міністра, Арсен Аваков обіцяв системні зміни в МВС. “Работы по системному изменению в органах МВД очень много – от смены философии правоохранителя, до люстрации ряда подразделений и кадровой ротации”, – писав Аваков у ФБ 23 лютого 2014-го.
Системних змін довелося чекати більше року.
Стартом був ухвалений влітку 2015-го закон “Про національну поліцію”. Очистити правоохоронні органи планували через процедуру атестації.
Перші зрушення почалися із запуску Патрульної поліції – однак вони просувалися не стільки завдяки Авакову, скільки зусиллями його заступниці Згуладзе. У якійсь момент українці дійсно побачили, що правоохоронці можуть бути іншими.
Але Патрульна поліція виявилася лише яскравою обгорткою, яка була не в змозі приховати сморід старої правоохоронної системи.
Станом на сьогодні можна констатувати: справжнього очищення так і не відбулося. Більше 90% “старих” міліціонерів стали “новими” копами.
Серед правоохоронців досі залишаються й ті беркутівці, від яких взимку 2013-го Аваков готувався оборонятися дерев’яними палицями.
Очікування: звільнити третину чи 90% старих міліціонерів
На самому початку атестації керівники МВС та Нацполіції демонстрували рішучість та готовність кардинально очистити прогнилу систему.
Так, після перших тижнів атестації в Києві та Київській області Арсен Аваков у притаманному йому стилі через Фейсбук звітував (орфографію збережено):
“Цифры кого-то обескуражат, НО – привыкайте к правде. Если мы хотим реально построить настоящую полицию – нельзя себя обманывать и занижать планку. По промежуточным РЕЗУЛЬТАТАМ АТТЕСТАЦИИ бывших милиционеров Киева и Киевской области – БУДУТ УВОЛЕНЫ 37,47% испытуемых. Суровые цифры. Но, как уже сказал – стоит перестать себя обманывать, и говоря о структурных реформах – создании новой полиции – понимать – НЕОБХОДИМО РЕЗКО УВЕЛИЧИТЬ ТРЕБОВАНИЯ К КАДРОВОМУ СОСТАВУ НОВОЙ ПОЛИЦИИ!
Без этого не будет ни доверия людей, ни успеха в выполнении задач в это непростое время. А потому – решительно двигаемся вперед – через крики, непонимание, критику популистов и саботаж. Шаг за шагом!“
За тиждень Хатія Деканоідзе обговорювала хід атестації на зустрічі з блогерами. Ось що про ту зустріч писав Олександр Аргат:
“Хатія прогнозує, що реально з колишнього керівництва мало хто пройде. До прикладу, у рамках внутрішнього конкурсу “Лицарі честі”(щось типу каяття за минуле талановитих працівників, готових працювати по-новому) відібрали 50 чоловік, а після фінальних перевірок лишилося 5“.
Під час співбесід громадські активісти напряму запитували міліціонерів: скільки потрібно звільнити “старих” для кардинальної зміни системи?
Правоохоронці називали цифри від 30% до 90%. Пояснювали просто: якщо прийде лише 10% “нових”, то “старі” з’їдять їх за півроку.
В реальності ні про які 90% звільнених не йшлося. Більше того, навіть “планка Авакова” значно впала. За підрахунками громадських активістів, комісії рекомендували на звільнення 15-25% правоохоронців із тих, які приходили на співбесіди.
Скільки й кого саме з рекомендованих звільнили з лав Національної поліції, члени атестаційних комісій точно не знають. Це закрита від них інформація.
“Планка Авакова” – 5,8%
Для отримання офіційних результатів атестації “Українська правда” надіслала запити до МВС та Нацполіції.
Відомство Авакова відписало, що цією інформацією володіє Нацполіція.
Відповідь Нацполіції містить загальні результати атестації. Подальше прохання УП прокоментувати ці результати одним з керівників Національної поліції задоволено не було.
Офіційна статистика з відповіді Нацполіції:
Атестування пройшли 71.828 поліцейських, за висновками атестаційних комісій звільнено зі служби поліції через службову невідповідність 4.160 працівників
Отже, у середньому по країні після проходження атестації звільнили лише 5,8%старих правоохоронців. При цьому, наприклад, у Сумській області показник звільнених склав 2% (46 з 2248, з них 19 поновилися через суд), у Запорізькій – 0,5% (18 з 3404).
Як видно, за рік “планка Авакова” значно опустилася.
Хоча сам міністр внутрішніх справ у жовтні цього року наводив дещо інші цифри. За його підрахунками, випробування не пройшли 7,7% колишніх міліціонерів, а серед керівників вищої ланки – кожен четвертий.
Насправді, великої різниці – чи то 5,8% звільнили, чи то 7,7% – немає. Бо обидві цифри вказують на провал переатестації. “Старі” менти майже безболісно переодягнулися у форму “нових” поліцейських.
На це вказують конкретні випадки.
Так, наприклад, пройшов переатестацію лейтенант Шевченківського райвідділку столиці Сергій Приходько, який був засуджений за вбивство студента Ігоря Індила.
Через комісії успішно пройшли й правоохоронці, яких задіювали у злочинах проти учасників Євромайдану. В інтерв’ю “Українській правді” цим обурювався керівник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. За його даними, половина “беркутівців”, які били студентів, продовжили працювати у поліції. А з 15 тисяч правоохоронців, які “пройшли Майдан”, покази слідчим дали лише 10 осіб.
“Якщо ти правоохоронець, який має захищати від злочинів громадян, то коли ти в минулому був свідком злочинів і не розказуєш про них, покриваєш свого друга чи колегу, тобі не місце у правоохоронних органах”, – вважає Горбатюк.
Суспільний запит на очищення від недобросовісних працівників міліції залишився незадоволеним, каже у розмові з УП експерт групи “Поліція під контролем” Борис Малишев:
“Результати атестації доволі скромні. Більше 90% пройшли атестацію успішно. Це говорить про те, що або відбулося сплановане злиття реформи, або наміри були добрі, але зіткнулися зі спротивом системи, і попередні плани були переглянуті керівництвом МВС і Нацполіції, які мовчазно погодилися на такий скромний результат”.
Певний позитив в атестації Малишев таки бачить: хоч когось звільнили. От тільки витрачені значні ресурси і мізерний результат говорять про нераціональність заходу.
Ефективність була б вища, якби переатестацію краще спланували, вважає колишній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко:
“Мета переатестації – щоб у поліції працювали професійні компетентні некорумповані поліцейські, які добре знають законодавство. Мета переатестацій частково була досягнута. Але іноді ухвалювалися рішення, які не прогнозували наслідки”.
“Українська правда” намагалася отримати коментарі колишньої керівниці Нацполіції Хатії Деканоідзе щодо результатів атестування. Вона погодиласятоді, коли матеріал вже планувався до виходу.
Борис Малишев вважає, що в історії з атестацією Деканоідзе не вистачило жорсткості, щоб контролювати усі процеси та проміжні результати.
На думку експерта, вже після першої хвилі у Києві стало зрозуміло, що результат буде мізерний. І вже тоді потрібно було думати над значними змінами процесу.
Цього не зробили. А з часом Деканоідзе, за спостереженнями Малишева, пустила все напризволяще. Зокрема, і через це реформа провалилася.
Сама Хатія Деканоідзе в останні місяці почала називати атестацію “першим етапом очищення”. Ось як вона підбивала підсумки роботи під час своєї заяви про звільнення (орфографію збережено):
“Впервые в истории правоохранительных органов мы провели тотальную переаттестацию сотрудников. Этот процесс много критиковали, он не был совершенным, но и тогда, и сейчас я убеждена, что другого способа очистить систему у нас не было.
По сути, аттестация стала первым шагом к обществу и открытой оценке деятельности государственных органов.
Но очистить от коррупции и злоупотребления властью самый большой правоохранительный орган страны – это гораздо более сложная задача, требующая не одного года работы и жесткой политической воли. Мы заложили основы, и я очень надеюсь, что на этом преобразования не остановятся“.
Реформа пішла не так
Ще перед ухваленням закону про Нацполіцію експерти Реанімаційного пакету реформ та громадські активісти вказували на вади документу. Тоді їм не вдалося переконати навіть Еку Згуладзе, щоб виправити певні норми. Керівництво МВС продавило сирий закон через Верховну Раду.
З часом ці вади вилізли боком.
Зокрема, мова йде про фактичну залежність керівника Нацполіції від міністра внутрішніх справ. Так, Хатія Деканоідзе не могла самостійно затверджувати кошторис, структуру центрального апарату, призначати та звільняти керівників регіональних управлінь та своїх заступників.
Чи не єдиною людиною, яку Деканоідзе вдалося призначити, став керівник внутрішньої безпеки Нацполіції Георге Грігалашвілі. Але й він пропрацював усього кілька місяців – з листопада 2015-го по квітень 2016-го, після чого звільнився і продовжив “допомагати проводити реформи”.
Ще в день ухвалення закону у ВР Ека Згуладзе запевняла депутатів: ніде в світі ви не знайдете поліцію, яка повністю відрізана від міністра, якщо ми це зробимо, то створимо нового монстра, який буде схожий на сьогоднішнє МВС.
За 16 місяців вже Деканоідзе в день своєї відставки дорікала: повноважень замало для впровадження змін, не повинні кадрові рішення в правоохоронних органах узгоджуватися з політиками, вимагаю від політиків припинити втручатися в роботу поліції.
“Ми отримали ситуацію, що нібито ідея закону була деполітизувати Нацполіцію, відокремити від МВС, – каже УП Малишев. – Формально так і було зроблено, але внаслідок норм закону маємо те, що МВС зберігає досить потужний вплив”.
Вплив міністра на Нацполіцію потрібен, щоб він міг виконувати покладені на нього завдання, пояснює УП Антон Геращенко:
“А навіщо тоді мати міністра? Завдання міністра – формувати політику, у тому числі кадрову. Якщо в міністра не буде можливості погоджувати кадрову політику, то в нього не буде можливості реалізовувати ті цілі та завдання, які ставлять перед міністром”.
Атестація та лазівки
Атестація колишніх міліціонерів проводилася відповідно до Наказу №1465 МВС від 17 листопада 2015 року. Цей наказ був і після внесених змін залишається недосконалим, що дозволяє колишнім міліціонерам уникати звільнення, зокрема, через судові рішення, вважають експерти групи “Поліція під контролем”.
Атестація включає три етапи:
1. General skills test. Це тест на логіку та здатність аналізувати дані.
2. Тест професійних навичок.
3. Співбесіда з атестаційною комісією.
Саме останній третій етап зазнав найбільше нарікань. Серед них потрібно виділити наступні:
– повноваження комісій;
– відсутність відео- та аудіофіксації співбесіди;
– непрозорість затвердження рішень комісій;
– заочна атестація;
– робота комісій.
Повноваження
Співбесіда в наказі прописана або поверхнево, або всупереч нормам закону про Нацполіцію, зазначають експерти групи “Поліція під контролем”. В інструкції відсутні підстави, через які комісії можуть ухвалювати рішення про непроходження атестації.
“Наказ недостатньо чітко регулює повноваження атестаційних комісій на останній стадії, на підставі чого комісія має прийняти рішення про те, що особа не відповідає посаді. Там була така прогалина, – пояснює Борис Малишев. – Рішення про звільнення потребували підстав та обґрунтування, а в наказі цього прописано не було, що рішення комісії достатньо для звільнення”.
Уже після перших атестацій в Києві ситуацію спробували виправити. Зокрема, наказом міністра створювалися апеляційні комісії, до яких могли звернутися міліціонери.
“Спочатку навіть не було апеляційних комісій, – нагадує Антон Геращенко. – Потім їх створили, бо постало питання – бувають же помилки. Створили апеляційні комісії, надали можливість туди звертатися, вирівняли ситуацію”.
Відеофіксація
Відсутність відео- та аудіофіксації співбесіди також зіграло на руку тим правоохоронцям, які були забраковані атестаційними комісіями. На апеляції або в суді вони переконували, що рішення комісії необґрунтоване. І це стало однією з причин, чому значна частина рішень судів виявилася на користь звільнених правоохоронців.
“Я готовий поклястися на Пересопницькому Євангелії, що особисто пропонував Хатії Деканоідзе ввести відеофіксацію, – переконує УП Антон Геращенко. – Це було б дуже зручно для апеляційної комісії. Але це не було прийнято. Хто був незгодний з рішенням атестаційних комісій – йшов в суди, отримував судове рішення, якими їх поновлювали на роботі.
Якби був відеозапис, то багато питань було б знято”.
Непрозорість
На цю ваду атестації скаржаться члени комісій. Справа в тому, що вони не знають, чи звільнили тих співробітників, яких вони рекомендували. Відповідний наказ мів підписувати безпосередній керівник поліцейських. Звірити ці накази з рішеннями комісій громадські активісти можливості не мали. Тому припускають, що правоохоронці могли маніпулювати результатами атестації.
“Атестаційна комісія могла рекомендувати на звільнення 20%, а реальні рішення керівників стосувалися лише 10%, – припускає Малишев. – Офіційної інформації немає, скільки рішень було реально втілено в життя”.
Подібну тенденцію зафіксували в Києві. Голови комісій звітували про рішення звільнити кожного четвертого – а в результаті офіційний показник склав 12%. Експерти групи “Поліція під контролем” припускають, що рекомендованих на звільнення могли перевести в інші підрозділи або просто не виконати рішення комісій.
Коли в жовтні цього року Арсен Аваков звітував про результати атестації, він обіцяв оприлюднити повні списки тих, хто не пройшов атестацію.
З того часу минуло 2 місяці, але списків досі немає.
Значна кількість співробітників пройшли так зване “заочне атестування”. За оцінками групи “Поліція під контролем”, такою можливістю скористалися більше 15% правоохоронців.
“Вони навіть не приходили на співбесіди до атестаційної комісії внаслідок того, що їх керівники писали “він поїхав у відрядження”, – каже Борис Малишев. – Також переводили в Державної служби охорони, працівники якої не проходили атестування”.
За заочною процедурою комісії не могли ухвалювати рішення про звільнення. Якщо після ознайомлення з документами правоохоронців виникали підстави для звільнення, комісії мали викликати таких осіб на співбесіду. Але робили це вкрай рідко.
Тож через цю лазівку одіозні правоохоронці могли залишитися працювати в органах. Саме серед заочників члени комісій знаходили колишніх “беркутівців”.
Робота комісій
Про недоліки в роботі комісій кажуть як правоохоронці, так і громадські активісти, які працювали в комісіях.
Так, голова однієї Атестаційної комісії Сергій Перникоза розповідає “Українській правді”, що для проведення співбесід у стислі терміни було створено замало комісій.
З іншого боку, процес затягувався, а через те, що членам комісій від громадськості не оплачували роботу, дехто з них “забивав” на обов’язок.
“Комісії могли помилятися щодо оперів, – визнає Перникоза. – Бо оперів важко відрізнити від бандитів. Він міг бути гарним опером, а ми обговорювали його звільнення”.
Скаржиться на роботу комісій і Антон Геращенко. Переконує, що йому відомі факти, коли окремі члени комісій просили неправомірну вигоду, щоб підтримати або “завалити” того чи іншого правоохоронця.
Але прізвищ цих членів комісій нардеп не називає.
“Деякі люди звільнялися за принципом: він працював у відділку боротьби з незаконним обігом наркотиків – там всі поганці – звільнити; він працював в управлінні по боротьбі з економічними злочинами – звільнити. Вибачте, але це не підхід”, – нарікає Геращенко.
Такий “підхід”, за його словами, призвів до дефіциту кадрів у Національній поліції на рівні 22 тисяч осіб.
А підготувати працівника карного розшуку – це справа не місяців, а років.
Погіршення криміногенної ситуації
Одночасно з атестацією правоохоронці фіксували стрімке зростання злочинності. І реформа МВС була однією з причин цього. Про це відкрито говорить представник громадськості у комісії Сергій Перникоза:
“Були випадки, коли на атестації міліціонери тремтіли. Вони вперше потрапили на справжню перевірку, тож їм довелося вчити закони. І через переатестацію слідчі переставали працювати. “Навіщо мені щось робити, якщо мене можуть звільнити”, – думали вони. Навіть прокурори не могли примусити їх працювати. Менти тупо сиділи вчили тести. Це сповільнювало слідство, і криміногенна ситуація ускладнювалася”.
“Занадто радикальні результати атестації могли мати наслідком повне розбалансування поліцейської машини, ситуація могла вийти з-під контролю”, –додає Борис Малишев.
На певному етапі система відчула загрозу своєму існуванню, і правоохоронці різко змінили ставлення до очищення своїх лав. Після атестації в Одесі (15,3% звільнених) та Миколаєві (17,9% звільнених) процес зазнав суттєвих змін.
Тепер до формування обласних комісій долучилися радники Аваков, а половину складу комісій формували представники МВС.
Після суттєвих змін у процесі атестації відсоток звільнення правоохоронців зменшився (графіг складений на основі офіційних даних обласних управлінь Національної поліції)
6 червня у Києві відбулася прес-конференція “Крах процесу атестації поліції: хто винен та причини виникнення“, під час якої представники кількох громадських організацій оголосили про вихід з процесу атестації.
“Процес перетворився на показуху, і ми не хочемо виступати з ширмою”.
По суті, ці слова активістів стали вироком реформі. Зламати хребет старій системі не вдалося.
Єдиний виходом громадські активісти назвали проведення повторних хвиль атестацій з урахуванням та виправленням усіх недоліків.
І ще одна умова – недопущення до процесу Авакова.
Судячи з усього, значні недоліки атестування розуміє й міністр. У своєму блозі на УП Арсен Аваков відзвітував про завершення першого етапу очищення.
Як проходитимуть наступні етапи, можна буде судити вже з того, як пройде конкурс на керівника Нацполіції. Три тижні тому міністр внутрішніх справ заявив про відкритий консультативний конкурс на вакантну посаду.
Судячи з допису в блозі на УП, обирати Аваков буде серед діючих поліцейських. “Нових” копів та “старих” ментів.
Олексій Братущак
