Приватні в’язниці: як вони працюють за кордоном
14.12.2019
Міністр юстиції Денис Малюська нещодавно анонсував реформу пенітенціарної системи України і, зокрема, заговорив про можливість створення приватних СІЗО. «По суті, це буде щось на зразок готелів, які добре охороняються, де особи, у яких є кошти, зможуть перебувати і очікувати вироку суду», – розповів міністр. За його словами, за рахунок цих коштів можна буде частково відшкодовувати витрати і перебування осіб у державних слідчих ізоляторах. «Слово і Діло» з’ясувало докладніше, що таке приватні в’язниці та в яких країнах вони функціонують.
Приватні в’язниці утримують приватні компанії, які укладають відповідний договір з урядовими структурами. Варіантів, як компанії можуть управляти в’язницями, є кілька. Можна надавати послуги у сфері харчування, медицини, освіти або реабілітаційних програм. Крім того, приватна компанія може побудувати в’язницю, але керувати нею буде держава. Або ж приватна компанія може повністю управляти місцем ув’язнення.
Перша причина, через яку в державі з’являються приватні в’язниці, – відсутність коштів на утримання системи державних в’язниць. Серед інших причин – низький побутовий рівень утримання ув’язнених, неможливість дотримання правопорядку, низький професійний рівень персоналу в пенітенціарних установах.
Приватні в’язниці функціонують у США, Бразилії, Мексиці, Франції, Британії, Південній Кореї, Японії, Австралії, Новій Зеландії, Данії, Естонії, Чилі, Перу, ПАР.
У США приватна тюремна індустрія найактивніше розвивалася у 80-і роки минулого століття, коли в країні йшла боротьба з наркоторгівлею. Зараз у США 2,1 млн в’язнів, близько 128 тисяч з них (6%) перебувають у приватних в’язницях. Держава платить за це компаніям 23 тисячі доларів на рік за одного в’язня. При цьому в американських приватних в’язницях є свої суттєві недоліки: приватні компанії нерідко заощаджують державні гроші, виділені на ув’язнених, а також не приймають хворих або нездатних до важкої праці людей.
У Великій Британії приватні в’язниці з’явилися в 90-х роках. Станом на початок року з 83,5 тисяч ув’язнених 15,9 тисяч (19%) відбували покарання саме в приватних в’язницях. У приватній тюремній індустрії Британії інша проблема: високий рівень насильства, незаконне зберігання та вживання наркотиків.
Приватні місця ув’язнення в Австралії з’явилися одночасно з Британією. З 43,1 тисячі засуджених 7,4 тисячі осіб перебувають у недержавних (17%) в’язницях. Однак умови там чи не гірше: на одного ув’язненого в добу витрачають близько 200 доларів, а в державній в’язниці – 300. При цьому деякі приватні в’язниці переповнені.
Нагадаємо, в Міністерстві юстиції анонсували впровадження електронного обліку ув’язнених.