Пристрасті за Конституційним судом
08.06.2017
Поки країна у захваті спостерігає за судовим реаліті-шоу «Повернути Шокіна», не менш захоплюючий детектив розгортається довкола Конституційного Суду України. За інформацією його прес-служби, з 4 червня 2017 року Віктор Кривенко приступив до виконання обов’язків голови КСУ. Утім, експерти називають інше прізвище судді – найстаршого за віком, який має усі шанси стати тимчасовим наступником Юрія Бауліна. Хоча відомо, що немає нічого тривалішого, ніж тимчасове. Пікантність ситуації полягає у тому, що головним захисником української Конституції може стати людина, ім’я якої пов’язують із одіозним Віктором Медведчуком.
Судові війни
Імовірне переміщення у крісло очільника Конституційного суду «людини Медведчука» – Олександра Пасенюка – першим спрогнозував екс-заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак. На його думку, рішення ВАСУ про поновлення Пасенюка у статусі судді КСУ
«виходить далеко за межі приватних інтересів позивача — забезпечення йому солідної пенсії і гарантій недоторканності. Це рішення може істотно позначитися на подальшій діяльності КС. По-перше, воно з’явилось якось дуже вчасно — тоді коли КС має визначитися зі своїм новим головою і голос кожного судді в цьому процесі є визначальним. Якраз на голос Пасенюка хтось може дуже розраховувати. По-друге, Пасенюк сам може очолити КС на невизначений час. Адже за законом у разі відсутності голови КС та його заступників (а наразі вони відсутні — ці посади вакантні) обов’язки голови КС виконує найстарший за віком суддя. А Пасенюк серед нинішніх суддів КС якраз і є найстаршим — за ним іде Баулін, який до рішення ВАСУ від 24 квітня й виконував обов’язки голови КС. Однак після набрання цим рішенням законної сили таке право отримує Пасенюк — хоч як це парадоксально, на цілком законних підставах».
Вже наступного дня заступник керівника відділу зв’язків з органами правосуддя апарату ВР Аркадій Лаптієв заявив Укрінформу, що Верховна Рада оскаржила рішення ВАСУ від 24 квітня про поновлення Олександра Пасенюка на посаді судді КСУ. Він також пояснив, що поки немає остаточного рішення Верховного суду у цій справі, згідно з Кодексом адміністративного судочинства, рішення ВАСУ про скасування Постанови Верховної Ради про звільнення Пасенюка з посади судді КСУ не набрало законної сили.
БОЛЕЕ ТЫСЯЧИ ЧЕЛОВЕК ДОПРОШЕНО В ДЕЛЕ ПОКУШЕНИЯ НА ШОКИНА
В історії поновлення Шокіна, його адвокати вже звернулися до Верховного суду, аби той скасув рішення ВАСУ через істотні порушення норм процесуального права, які «перешкодили розглянути справу по суті та прийняти законне обгрунтоване рішення».
Саме Верховний суд має поставити крапку і в драмокомедії переміщення Пасенюка в головне крісло КСУ. Так, той самий Верховний суд, який двічі звертався до Конституційного щодо люстрації, а також оскаржує у цьому суді усього-навсього… судову реформу.
Верховні судді, зокрема, просять колег з КСУ «визнати неконституційними положення закону, якими передбачена ліквідація Верховного суду, вищих спецсудів і створення оновленого Верховного суду з касаційними палатами».
УКРАЇНСЬКА ЛЮСТРАЦІЯ ДІЙШЛА ДО СТРАСБУРГУ
Власне факт, що з усіх звільнених суддів КСУ ВАСУ ухвалив рішення про визнання незаконною постанови парламенту тільки щодо Пасенюка, може свідчити і про імовірну участь у процесах Банкової.
Важка артилерія
Шанс зіграти першу скрипку у конституційному оркестрі несподівано отримали детективи Національного антикорупційного бюро.
НАБУ НАЧАЛО ПРОВЕРКУ КАНДИДАТОВ НА ДОЛЖНОСТИ СУДЕЙ ВСУ
У своїй публікації екс-перший заступник голови СБУ заявив про можливість “реанімувати” кримінальні провадження щодо судді Конституційного суду України Олександра Пасенюка, «відкриті кілька років тому у зв’язку з його можливим корупційним зв’язком з колишнім головою Львівського апеляційного адміністративного суду Ігорем Зваричем».
“Було встановлено, що Пасенюк настійливо “пробивав” Зварича на посаду голови апеляційного суду попри заперечення секретаріату президента, який повертав йому матеріали, вказуючи на встановлення обставин, що унеможливлюють таке призначення. Але Пасенюк був наполегливим, і президент зрештою видав потрібний указ”, – вказує екс-заступник голови СБУ. Трепак зазначає, що тоді про особливі відносини Пасенюка і Зварича почали говорити ЗМІ. Посилаючись на процесуальні документи провадження стосовно Зварича, вони повідомляли про особисте визнання Зваричем фактів неодноразового давання ним хабарів голові ВАСУ Пасенюку. Були також опубліковані копії протоколів допитів Зварича, в яких містилися його власноруч написані свідчення про відповідні факти.
“Крім того, у депутатському запиті Григорія Омельченка, який він 2011 року спрямував генпрокурору Пшонці з проханням підтвердити оприлюднені факти про отримання хабарів Пасенюком і вжити належні процесуальні заходи, йшлося про щонайменше чотири епізоди давання Зваричем хабарів Пасенюку протягом 2006—2008 рр.: 30 тис. дол. — за переведення до Львівського апеляційного адміністративного суду і призначення його головою; 120 тис. дол. — за проходження документів на призначення головою суду в секретаріаті президента; оплата відпочинку, проживання й харчування Пасенюка та його друзів (до 10 осіб) у 2006—2008 рр. на території Львівської області; 140 тис. дол. — за вирішення справи щодо гранітного кар’єру (гроші передавалися в робочому кабінеті Пасенюка)”, – йдеться в статті.
Як стало відомо Резонансу, із офіційною заявою до НАБУ про вчинення кримінального правопорушення Пасенюком звернувся Герой України, заступник голови Спілки офіцерів України Григорій Омельченко. Відомий антикорупціонер вбачає у діях екс-голови ВАСУ ознаки злочину, передбаченого ч.3, ч.4 ст.368 (одержання хабара, повторно, в особливо великих розмірах, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище)
Заява до НАБУ про кримінальне правопорушення
«Слідчими Генеральної прокуратури України була проведені очна ставка між І. Зваричем та О.Пасенюком, відтворення обстановки і обставин події (давання-одержання хабара) у службовому кабінеті О.Пасенюка за участю його та І.Зварича. У ході цих слідчих дій І.Зварич ще раз підтвердив дані ним на допитах показання про давання хабарів О.Пасенюку, детально розповів про предмет хабарів, час, місце та обставини їх давання, – написав в офіційному листі до Артема Ситника народний депутат II – VI скликань Григорій Омельченко. – За наявною інформацією, матеріали кримінальної справи з обвинувачення І.Зварича, які стосувалися епізодів давання ним хабарів О.Пасенюку, слідчим Генеральної прокуратури України за вказівкою тодішнього заступника Генерального прокурора України Р. Кузьміна спочатку були виділені в окреме провадження, а потім з ними було пророблено певні юридичні маніпуляції».
Григорій Омельченко також зазначив, що через резонанс, викликаним розглядом кримінальної справи і засудженням Зварича, він просив генпрокурора Пшонку «взяти на особистий контроль хід розгляду депутатського запиту і повідомити про результати його розгляду. «Через деякий час з Генпрокуратури надійшла відповідь, що запит перевіряється і про результати його перевірки мене буде проінформовано. Але про кінцеві результати перевірки і, які були прийняті процесуальні рішення відповіді я так і не отримав», – констатував Омельченко.
ОСТАННІЙ ШАНС КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ
Оскільки нині розслідування злочинів, передбачених ст. 368 КК України, вчинених суддями (головами судів) є виключною компетенцією і підслідністю НАБУ, Омельченко, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, попрохав Ситника «невідкладно (але не пізніше 24-х годин) зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомості, які містяться у публікації» Віктора Трепака «Чому не тоне Пасенюк ? Історія судді, незамінного для чотирьох президентів» та його депутатському запиті від 2 грудня 2011 року щодо хабарництва Пасенюка.
Чи відповіли в НАБУ відомому вітчизняному борцю з корупцією – наразі не відомо. Резонанс буде стежати за подальшим розвитком подій.
Олеся Мирошниченко
