Прямі трансляції судових засідань

07.03.2018

Представники суду заявляють про зловживання з боку тих, хто веде прямі трансляції судових засідань і пропонують врегулювати це питання у законодавстві. Експерти не бачать сенсу змінювати законодавство через прямі трансляції без дозволу суду.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, питання трансляцій судових засідань без дозволу суду підняв член Ради суддів України Олександр Сасевич  під час презентації результатів моніторингу 1 400 судових процесів 28 лютого.

“Зловживаючи ст. 11 закону про судоустрій і статус суддів, через ґаджет здійснюється пряма трансляція без дозволу суду. Суддя фізично не може зафіксувати, чи здійснюється пряма трансляція чи ні, а таким чином розголошується допит свідків та інші процесуальні дії, які не можуть бути розголошені із зали суду”, — розповів Олександр Сасевич. При цьому він поцікавився у заступника голови Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, чи не планує його громадська організація законодавчі зміни, які б вирішили таку проблему.

За словами Романа Куйбіди, вже немає гарантій того, що свідок не дізнається, що відбувалось на судовому засіданні.

“Треба бути свідомим, що цієї вимоги вже неможливо дотриматись. Можна потім дати свідку прослухати навіть аудіозапис будь-якої людини чи матеріал журналіста (У кримінальних справах дозволяється без дозволу суду проводити аудіозапис та робити нотатки — ред.). Тому, мені здається, вже зайвим є обмеження стосовно того, що трансляція має бути тільки з дозволу суду. Цю гарантію можна легко обійти і свідку можна передати будь-яку інформацію, щоб вплинути на нього”, — відповів експерт.

Проти законодавчих змін виступає й медіа-юристка Платформи з прав людини Людмила Опришко.

“Якщо це явище перешкоджає кримінальному процесу, то такі зміни у законодавстві можливі. Але будь-які зміни необхідно обговорювати. Тоді нам треба надати приклади, коли дійсно відбувались приховані трансляції і це дійсно завдало якусь шкоду судовому процесу. Я не можу виключити зловживання, але давайте розглянемо питання з іншого боку. Адвокати можуть записувати? Так!”, — зазначила медіа-юристка у коментарі Центру інформації про права людини.

“Якщо мова йде про допит свідків в один день і треба, щоб одні свідки не чули покази інших, то є сенс у підсиленні заборони фіксації судового процесу. Але ж в один день не допитують усіх свідків. В один день допитають одного свідка. У другий — другого. У третій — третього. І так цілий рік. Ось ці розриви у часі з можливістю зафіксувати хід судового процесу на диктофон чи інший пристрій навіть без прямої трансляції, дозволяють потім свідку прослухати запис”, — додає Людмила Опришко. Вона наголошує, що суди повинні тактично продумувати, кого, коли і як вони хочуть допитувати.

Медіа-юристка нагадала, що ст. 11 закону про судоустрій і статус суддів — це норма загального плану. Вона додає, що зйомку портативними засобами можна проводити без дозволу суду, але з дотриманням обмежень встановлених законом. А таким спеціальним законом є Кримінальний процесуальний кодекс, який і встановлює обмеження.

Ст. 27 цього кодексу каже, що фотозйомка, відеозапис, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню повинно відбуватись лише з дозволу суду, який враховує думки сторін та існування шкоди для судового розгляду.

“У кримінальних справах закон жорсткіший у порівнянні із Цивільним процесуальним кодексом чи Кодексом адміністративного судочинства. Тому судді нехай і контролюють ситуацію. І не треба ніяких змін у законодавстві. Коли судді бачать ризик, що будуть порушувати процедуру — можливо здійснюватимуть пряму трансляцію, то не дозволяйте відеозйомку на певний час. Наприклад, на час допиту свідків. Це все в руках суду”, — каже Людмила Опришко.

Голова громадської організації “Вектор прав людини” Валерія Рибак погоджується, що важко відслідкувати, чи транслюють засідання учасники процесу або вільні слухачі.

“Зараз існує багато видів миттєвої передачі даних, починаючи від смс, ммс. Коли така трансляція, справді, нашкодила процесу? Необхідно розбирати детально кожний приклад, що саме стало причиною порушення тих чи інших процесуальних прав учасників процесу”, — каже вона.

Експертка вважає, що замість заборони судових трансляції вихід можна знайти, зокрема, у зміні підходів до допиту свідків.

“Деякі судові процеси тривають роками і людина, переосмислюючи минулі події, цікавлячись інформацією про ті події, може надати зовсім інші свідчення, ніж одразу після певної події. Але тут є рішення — судді мають бути професійними, вони мають застосовувати свої знання, зокрема у галузі судової психології, щоб відокремити інформацію, що була нашарована з часом”, — радить розробниця проекту “Суд людською мовою”.

Разом з тим, вона вважає, що судові трансляції можуть приносити істотну користь судовому процесу.

“Судові трансляції — це найдієвіший спосіб реалізації принципу гласності судових процесів, дієвий засіб громадського контролю і формування критичного мислення. Спотворити трансляцію практично неможливо, на відміну від відео. Люди мають змогу бачити, що насправді відбувається в тому чи іншому процесі, самостійно робити висновки, а не за допомогою медіа чи інших людей, які можуть демонструвати певні фрагменти, і у цьому випадку вплив може бути набагато сильнішим. Особливо це відчутно у суспільно важливих, резонансних справах”, — каже Валерія Рибак.

“Змінювати підходи у здійсненні судочинства, що відповідатимуть сучасним викликам і умовам, — звичайно, нелегке завдання. Але звуження прав — це шлях у зворотньому напрямку. Особливо, враховуючи український контекст, коли влада робить один крок назустріч громадськості і два кроки  назад до узурпації влади і порушення наших прав”, — додає вона.

Нагадаємо, у Києві 28 лютого представили результати моніторингу 1 400 судових процесів. Лише 1 суддя з 8 перевірив твердження обвинуваченого про психічний або фізичний примус, катування, погрози чи обман під час досудового слідства.

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"