Провалена реформа поліції: інцидент у Кагарлику як наслідок

29.05.2020

Зґвалтування жінки в Кагарлицькому відділку поліції є результатом проваленої реформи органів правопорядку, кажуть експерти. Що пішло не так?

Двох поліцейських в Україні підозрюють у зґвалтуванні та катуванні жінки, яку вони викликали до відділку як свідка. Йдеться про оперуповноваженого і начальника одного із секторів Кагарлицького відділення поліції в Київській області. Державне бюро розслідувань (ДБР) уже відкрило кримінальне провадження й повідомило затриманим поліцейським про підозру. Голова Національної поліції України Ігор Клименко звільнив поліцейських, підозрюваних у скоєнні злочину, усунув від виконання службових обов’язків керівництво відділку та ухвалив рішення про розформування підрозділу й переатестацію всього особового складу  Кагарлицького відділку поліції. Тим часом, як повідомляється, Голосіївський районний суд Києва обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Однак чому насильство взагалі могло статися, адже в Україні шість років тому почали реформу органів правопорядку, аби власне унеможливити свавілля правоохоронців?

Причина в проваленій реформі

На думку експертів, актуальний інцидент свідчить: реформа поліції, яка проводилася в Україні з 2014 року, так реально і не відбулася. “Ми отримали ту ж саму жорстоку, безконтрольну міліцію, тільки тепер з погонами поліцейських”, – каже DW директор Центру досліджень правоохоронної діяльності Олег Мартиненко. Він був одним з тих експертів, хто від громадськості розробляв концепцію реформи правоохоронних органів України. За основу тоді взяли досвід розвитку поліцейських систем країн ЄС. Пропонувалося проводити комплексне реформування всіх ланок правоохоронної системи з поступовою переатестацією всіх співробітників.

Натомість, критикує Мартиненко, тоді від цієї концепції в Україні відмовилися і віддали перевагу так званому “грузинському варіанту” швидких реформ, оскільки був суспільний запит та політична воля на блискавичні зміни.  На той момент першим заступником міністра внутрішніх справ України була молода грузинська реформаторка Ека Згуладзе, пізніше до неї приєдналася її колега Хатія Деканоідзе, яка очолювала у 2015-16 роках Національну поліцію України. “Реформа була лише структурна: розділили департаменти, створили нові, перейменували. Набрали нову патрульну поліцію, від якою зараз залишилося 20 відсотків, та провели поспішну переатестацію, внаслідок якої в поліції залишилося 95 процентів старої міліції Януковича”, – зауважує експерт.

На провал переатестації особового складу правоохоронних органів вказує і голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. У 2014 році він очолював експертну групу з реформування органів правопорядку при міністерстві внутрішніх справ України. “Підстави для звільнення правоохоронців внаслідок переатестації були сформульовані неправильно і не підпадали під правове визначення. Ми попереджали, що через це всі звільнені оновляться в судах і треба щось міняти. Нас не послухали, а так і сталося”, – констатував у розмові з DW Євген Захаров.

Ніхто не хоче працювати в поліції

Окрім цього, правозахисник наголошує, що тоді помилково надали пріоритет у реформуванні лише патрульної поліції. Як наслідок, високі зарплати патрульних спричинили незадоволення умовами праці та оплатою за неї інших правоохоронців: слідчих, дільничних, співробітників оперативних відділів. Тому велика частина з них звільнилася з роботи й у поліції просто не було кому працювати. “У 2016 році був некомплект по деяких відділках до 40 відсотків. Ніхто не хотів працювати за малу зарплатню. Тому набирали в поліцію всіх, кого можна”, – каже Захаров.

Саме так потрапили в поліцію і правоохоронці, яких нині підозрюють у зґвалтуванні у Кагарлику. За словами заступника голови МВС Антон Геращенко, їх взяли на зміну тим, кого звільнили у 2015-2016 роках. “Масові переатестації можуть пропустити поганих людей вперед, а хороших – звільнити через необ’єктивні причини. Ці поліцейські працювали кілька років, вони прийшли після переатестації”, – сказав Геращенко і додав, що наразі через низькі заробітні плати молодь не хоче йти працювати до правоохоронних органів. Геращенко також зазначив, що після інциденту в Кагарлику масової переатестації поліцейських по всій країні не буде, але буде реакція на конкретні скарги громадян на співробітників поліції.

І все ж таки певний прогрес теж є

Попри критику реформи органів правопорядку міжнародна правозахисна організація Amnesty International вказує, що ситуація з поліцейським свавіллям в Україні потроху змінюється. Якщо у 2011 році у своєму звіті ця організація відзначала кругову поруку серед правоохоронців та відсутність прогресу у розслідуваннях справ, де серед підозрюваних були співробітники тодішньої міліції, то нині в Amnesty International  кажуть, що кількість таких випадків в країні значно скоротилася. “Випадок у Кагарлику нас всіх шокував. Зараз це резонанс. А десять років тому таких інцидентів було багато і вони були звичними. Їх замовчували в прокураторі й намагалися сховати”, – розповіла в розмові з DW директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

На думку правозахисниці, прогрес у критичній реакції на поліцейське свавілля став можливим завдяки тому, що в країні з’явилось ДБР. Представниця Amnesty International висловила сподівання, що справу “кагарлицьких ґвалтівників” доведуть до кінця й вона стане показовою, аби кожен поліцейський в Україні знав про невідворотність покарання за несанкціоноване насильство. “Треба пояснювати поліцейським, що у вас є право на насилля, яке дає ваша інституція, але воно абсолютно заборонене у формі тортур, перевищенні меж. Це має бути чітко і ясно донесене до кожного співробітника”, – вважає Покальчук. За її словами, правозахисники прискіпливо слідкуватимуть за розслідуванням справи зґвалтування жінки в Кагарлицькому відділку поліції та судовим процесом над підозрюваними поліцейськими.

Лілія Ржеутська

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"