Прокурорські декларації: мільйонери “в законі”

23.10.2018

 

Українські “офіцери правосуддя” вже давно звикли реєструвати все майно на родичів. Безумовно, це є досить зручним способом уникнути зайвих запитань, на кшталт щодо законності походження джерел коштів, на які придбане майно.

Проте з моменту запровадження нової системи декларування статків чиновник чи правоохоронець має внести до звітних даних не тільки те, чим він володіє, але й те, чим користується. Як наслідок, ця “лазівка” закрилася.

І як це не дивно звучить, профільний орган влади – НАЗК – періодично знаходить порушення в прокурорських деклараціях.

Проте, як ми вже побачили в першій статті цієї серії матеріалів, порушення досить незначні, а “відповідальність” є словом, яке прокурори застосовують лише до інших громадян. Отож, продовжимо аналізувати е-декларації прокурорів.

Розпочнемо зі знайдених порушень у прокурора прокуратури Московського району Харкова Дениса Коритіна, який вказав недостовірні відомості про площу квартири, що перебуває на праві користування, та не відобразив відомості про автомобілі дружини – Audi A5 та BMW 420D.

Окрім цього, прокурор “забув” про дохід розміром 149 тисяч грн від продажу іншого “німецького коня” Mercedes-Benz C180, не врахував дохід 970 691 грн від підприємницької діяльності дружини та її ж зарплату в розмірі 12 564 грн. Загалом встановлено недостовірність на сумму 1 мільйон 419 тисяч 255 грн.

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №6 Оксана Ломакінатрошки сплутала вартість своєї автівки та автівки члена сім’ї (різниця 10 тисяч грн). Крім цього, вона припустилася помилки в зазначенні площі двох земельних ділянок.

Цікавий факт, що батько Оксани – Андрій Ломакін – 27 років працював у прокуратурі, допоки не був затримав за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 10 тисяч доларів, після чого його звільнили.

Заступник начальника одного з відділів прокуратури Львівської області Володимир Фединець за 2015 рік “забув” про автомобіль ЗАЗ SENS (вартість 114 750 грн), про дохід від страхової виплати (4 691 грн) і неправильно вказав дохід жінки.

Загалом відомості відрізняються від достовірних на суму 121 119 грн. За 2016 рік прокурор вказав кредит на 57 102 грн, інформація щодо якого в НАЗК відсутня.

Прокурор Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області Артур Андронік неналежно відобразив права користування об’єктом нерухомості в селищі Новоархангельськ, а також неправильно зазначив джерело доходу.

Ще один прокурор з Кіровоградщини, але міста Олександрія, Галина Зеленюктакож неналежно відобразила інформацію щодо користування нерухомістю, проте вже в селищі Петрове.

Старший слідчий в особливо важливих справах Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Юрій Кривобок не знає вартість своїх активів на дату набуття або останньої грошової оцінки.

Цікавий факт, що Кривобок тривалий час був у складі співвласників ТОВ “Бонус У”, проте, за його словами, передавав свої корпоративні права (42,5% часток компанії) в управління І. Равлику на 50 років.

Пояснення останнього стосувалися припинення оперативного відання цими правами станом на 23 грудня 2015 року. Окрім цього, Кривобок не відобразив страхову виплату для дружини на майже 23 тисячі грн.

До речі, у 2017 році аналітиками проекту “Просуд” було проведено журналістське розслідування стосовно найзаможнішого прокурора країни Юрія Кривобока. У 2015-2016 роках він задекларував на себе та жінку більше 180 мільйонів гривень.

Розслідувачів також зацікавив рід занять дружини Кривобока. Так, на той момент вона була однією з засновників приватного сільськогосподарського підприємства “ЛАН”.

У 2016 році СБУ зацікавилася цією фірмою. Більше того, існує ухвалаШевченківського райсуду, де зазначено про використання цього підприємства задля “створення та впровадження протиправного каналу фінансування терористичної діяльності “ДНР” та “ЛНР”.

Прокурор прокуратури Закарпатської області Іван Цар не зазначив відомості щодо права користування великим будинком в Ужгороді та “забув” про земельну ділянку, яка належала його дружині.

Окрім цього, прокурор Цар сплутав дату набуття прав на автомобіль і не зазначив корпоративні права дружини на ТОВ “Оріана” розміром 420 тисяч грн. Загальна сума недостовірностей склала майже 466 тисяч грн.

Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури Михайло Рибій не зазначив права на користування квартирою і не відобразив інформацію про дохід у вигляді отриманих кредитів (10,5 тисяч грн).

Заступник начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Генпрокуратури Юлія Кулікова в декларації за 2015 рік вказала недостовірні відомості щодо дати набуття права власності на нерухомість.

У декларації наступного року Кулікова зазначила недостовірні відомості про наявність мотоцикла Honda XR 150 LEKE-NZ (вартістю 12,5 тисяч грн), який належав чоловіку.

У 2018 році журналісти “Prosud” провели розслідування щодо Кулікової. Її чоловік, маючи дохід близько 130 тисяч гривень, подарував Юлії Володимирівні авто Toyota Land Cruiser 2015 року випуску за 1,3 мільйона грн.

Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області Ярослав Лісовий зазначив недостовірну інформацію про автівку Volkswagen Passat.

Прокурор прокуратури Фрунзенського району Харкова Віталій Карпенко “забув” вказати відомості про члена сім’ї. Також він не відобразив право користування автомобілем дружини і не зазначив вартість цієї автівки (Suzuki SX-4).

Серед доходів Карпенко помилився в розмірі спадщини, “забув” про невеличкийдохід дружини, а також занизив суму доходів своєї “половинки” від підприємництва на суму 576 тисяч грн. Таким чином, співробітниками НАЗК буловстановлено недостовірність на суму 874 136 грн.

У 2018 році Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо винесення Віталію Карпенку догани, адже в цього працівника прокуратури виявили пов’язане з корупцією правопорушення у вигляді зазначення відомостей, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів.

Начальник відділу інформаційних технологій прокуратури Кіровоградської області Дмитро Купчик неналежно відобразив інформацію щодо користування квартирою.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №2 Вадим Чуйков не зазначив інформацію щодо вартості та всіх співвласників квартири, а також інформацію щодо двох земельних ділянок у Києві.

Прокурор також не згадав про автівку Mercedes-Benz ML 350, вартість якої становить 140 тисяч гривень. У розділі 8 “Корпоративні права” він не вказав корпоративні права дружини вартістю 40 тисяч грн у ТОВ “Гольфстрім – правова група”.

У розділі про доходи пан Чуйков сплутав заробітки дружини на суму 141 тисяча грн та зазначив дохід від відчуження майна на 910 тисяч грн, хоча законність підстав цього не підтверджено. Отож, за результатами перевірки встановленонедостовірність на суму 1,7 мільйона грн.

Між тим, розслідувачі “Prosud” зазначали, що в деклараціях за 2015-2016 роки Чуйков та його дружина отримали дохід від продажу майна на 1,6 мільйона грн. Більше того, у 2016 році прокурор отримав подарунок у грошовій формі від батька, Сергія Чуйкова, на суму 1,9 мільйона грн.

До речі, окремої уваги потребує і батько прокурора, відомий бізнесмен, компанії якого отримали понад 80 мільйонів гривень, продаючи електроенергію “Укрзалізниці”.

Проте ще більш цікавою історія стала, коли журналісти дізналися, що справи стосовно цих компаній розслідувалися не тільки Головним слідчим управлінням Генпрокуратури, а й Київською прокуратурою (де працює син бізнесмена Вадим Чуйков), яка і винесла постанову про закриття кримінального провадження щодо цих компаній.

Прокурор Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області Оксана Бурец допустила незначну помилку в ідентифікації об’єктів нерухомості, а також зазначила недостовірну інформацію щодо джерела доходів.

У заступника прокурора Житомирської області Миколи Корнелюка за результатами перевірки встановлено недостовірність на суму 106 021 гривень. Також суб’єкт не відобразив правочин, у зв’язку з яким було припинено право власності на автомобіль Skoda Octavia.

І наостанок, прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури Вероніка Кривденконеналежно відобразила інформацію щодо права користування кімнатою в гуртожитку, зазначивши цей об’єкт як зареєстроване місце проживання, проте забувши про нього в “сусідньому розділі”.

До речі, це досить типова помилка прокурорів, які подавалися на конкурс до центрального апарату Державного бюро розслідувань. “Офіцери правосуддя” постійно забували про користування службовим житлом.

І це ще не все. Надалі ми продовжимо розглядати порушення в прокурорських е-деклараціях.

Олександр Лємєнов, спеціально для УП

Джерело

Остання Публіцистика

Принципи Мендеса

Як прокуратура імплементує міжнародні стандарти у сфері прав і свобод людини

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"