Про кроки з реформування прокуратури

11.10.2019

Заміна всіх керівників і повна переатестація співробітників, аудит стану справ, створення спеціалізованих прокуратур і департаменту в центральному апараті для розкриття складних злочинів — такими будуть основні кроки щодо переформатування системи прокуратури.

Заміна всіх керівників і повна переатестація співробітників, аудит стану справ, які проходили через відомство, а також створення спеціалізованих прокуратур і департаменту в центральному апараті для розкриття складних злочинів — такими будуть основні кроки щодо переформатування системи прокуратури і перетворення її на центральний елемент кримінальної юстиції. Про це «Судово-юридичній газеті» розповів Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка.

Руслан Рябошапка допустив, що в процесі атестації прокурорів, яка почнеться вже восени 2019 року, можливі добровільні звільнення прокурорів, які не бажають її проходити.

«Сам процес атестації прокурорів триватиме приблизно рік. Ми не боїмося, що прокурори оголосять страйк і відмовляться йти на атестацію. Все-таки в прокуратурі повинні працювати люди мотивовані, віддані професії, тобто ті, хто хоче працювати і відчуває в собі сили працювати далі. Очевидно, що якщо люди бояться не пройти перевірку на добропорядність, то, напевно, їм краще не ризикувати і просто не йти на атестацію», — вважає Руслан Рябошапка.

Таким чином, на думку керівництва ГПУ, відбудеться очищення органів прокуратури.

«Ми передбачаємо, що робота прокурора в оновленій прокуратурі буде престижною і добре оплачуваною. Тому нам потрібні мотивовані, добропорядні і професійні люди. Ми відкриємо широкі можливості бажаючим стати прокурорами», — зазначив генпрокурор.

Також Руслан Рябошапка переконаний, що кількість прокурорів у місцевих (майбутніх окружних) прокуратурах має бути збільшено. А ось кількість прокурорів і держслужбовців в обласних і в Генеральній прокуратурах, навпаки, буде скорочено.

«У Генеральній прокуратурі зараз працюють 2,5 тисячі співробітників, з яких 1 100 є прокурорами. У такій великій кількості людей, які працюють в центральному офісі, немає необхідності», — заявив виданню Генеральний прокурор.

За його словами, реформа ставить за мету змінити ситуацію, коли більше 70% українського суспільства не довіряють прокуратурі. Відомство буде звільнене від недоброчесних керівників, а натомість буде сформована команда, представники якої мають авторитет серед громадськості завдяки своїй принциповій позиції.

Реформа прокуратури передбачена на два роки, але спробують її завершити якомога раніше. Спочатку переформатують центральний орган, а потім зміни торкнуться обласних та окружних прокуратур. У найближчих планах — до нового року завершити перетворення Генпрокуратури на Офіс Генерального прокурора. Потім, протягом першого кварталу 2020 року, переатестують обласні (колишні регіональні) прокуратури і до 1 вересня спробують переатестувати окружні (колишні місцеві) прокуратури.

Аудит справ

Як наголосив Руслан Рябошапка, його команда почала переглядати рішення, які були прийняті не лише в останній місяць, але й протягом останніх років.

«Ви знаєте, що багато резонансних справ були або закриті, або розділені на кілька проваджень і передані в різні правоохоронні органи по всій Україні. Ми зараз шукаємо такі справи, відновлюємо провадження, передаємо за підслідністю», — зазначив генпрокурор.

Перші результати такої діяльності — практично щодня вручаються підозри та притягуються до кримінальної відповідальності колишні високопосадовці.

«Єдина відмінність у нашій роботі — прокуратура вже не буде анонсувати оголошення підозр, проведення обшуків та екстрадиції», — категорично заявив Руслан Рябошапка.

Показник роботи

Віднині, як запевняють нові очільники прокуратури, рядовий прокурор не буде нести відповідальність за винесення судом виправдувального вироку, окрім випадків, коли це сталося внаслідок очевидного зловживання або недбальства. Статистика кількості оголошених підозр та складених обвинувальних актів також відміняється.

«Головний показник роботи — рівень довіри суспільства до прокуратури», — зазначив перший заступник генпрокурора Віктор Касько.

Спеціалізація

Генеральний прокурор стверджує, що при створенні спеціалізованих підрозділів прокуратури не буде застосовуватися галузевий принцип. Таким чином, відновлення транспортної чи екологічної прокуратур не передбачається.

«Стосовно спеціалізації мова йде про відповідні категорії злочинів, які є складними в розслідуванні. Наприклад, економічні злочини в банківській сфері, розслідування яких потребує спеціальних знань. Саме для процесуального керівництва при розслідуванні таких злочинів і будуть створюватися спеціалізовані прокуратури», — пояснив Руслан Рябошапка.

За словами нового військового прокурора Віктора Чумака, спеціалізована військова прокуратура продовжить існування, але, згідно з наведеними генпрокурором принципами, буде докорінно відрізнятися від своєї попередниці.

«Військова прокуратура, яка існувала до сьогодні, викликала величезний негатив у суспільстві, бо брала на себе невластиві функції і розслідувала все підряд. Тепер військова прокуратура буде спеціалізуватись виключно на протидії злочинам у сфері національної безпеки і оборони, тобто здійснювати процесуальне керівництво при розслідуванні військових злочинів і злочинів у військово-промисловому комплексі. Військові прокурори звільняються від проходження військової служби, не матимуть подвійного підпорядкування, що позитивно впливатиме на їхню незалежність, і тісно співпрацюватимуть зі слідчими Державного бюро розслідувань», — пояснив Віктор Чумак.

Кількість прокурорів

Прокурорів має стати менше, адже в Україні кількість прокурорів на душу населення — одна з найбільших у світі. В системі правосуддя не потрібна така кількість, вважають реформатори.

Після завершення атестації стануть зрозумілими наявний ресурс і кадрові потреби. Відповідно до цього і буде прийматися рішення про проведення конкурсів щодо набору нових прокурорів.

Переатестація прокурорів

Атестацію проходитимуть як діючі прокурори, так і молоді кваліфіковані кадри, які не мають прокурорського стажу.

Щодо проведення атестації прокурорів, вже опублікований її графік.

Атестація складатиметься із трьох етапів:

-складання тестів на знання законодавства;

-перевірка на доброчесність;

-проведення співбесіди із залученням фахівців із зовнішнього середовища, зокрема представників міжнародних організацій, як це робилося при формуванні Вищого антикорупційного суду.

Що замінить Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію

Як нагадало нове керівництво прокуратури, реформою передбачено, що на два роки, до 21 вересня 2021 року, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів зупиняє роботу.

Натомість, за словами генпрокурора, буде створена так звана кадрова комісія, яка складатиметься, на відміну від КДКП, із зовнішніх спостерігачів та експертів, серед яких будуть і представники міжнародних організацій.

«В результаті притягнення до дисциплінарної відповідальності буде здійснюватися не одноосібно генпрокурором, а так само колегіальним органом. Всі справи розглядатимуться публічно і прозоро», — зазначає Руслан Рябошапка.

Після реформи прокуратури, обіцяє він, нові прокурори виберуть свій орган самоврядування — Раду прокурорів — і сформують новий склад КДКП.

З порядком проходження атестації прокурорами можна ознайомитися.

Сергей Глушко Вячеслав Хрипун

Джерело

Остання Публіцистика

І хто зараз чорт?

Ось і “беззмінний” міністр пішов. Що тепер? Можна впевнено сказати – краще не стане

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"