Правоохоронний Голем: коли насправді запустять ДБР?

09.08.2018

Народні депутати пішли у відпустку, не прийнявши низку важливих законопроектів, зокрема зміни до законодавства про Державне бюро розслідувань (ДБР). Це означає, що у вересні повноцінного запуску правоохоронного органу не відбудеться, як це планувалося раніше. Коли ж очікувати на реальний старт його роботи?

ПОКЛАСТИ КРАЙ БЕЗКАРНОСТІ

Державне бюро розслідувань (ДБР) – новий правоохоронний орган, який повинен перебрати на себе слідчі повноваження, які були в прокуратури. Після повноцінного запуску саме ДБР зможе розслідувати злочини топ-посадовців з поліції, прокуратури або СБУ.

За даними Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в правоохоронних органах, з 2013 року розслідується близька ста “справ”, які вчиняються всіма правоохоронними органами (це і катування, і незаконні затримання, і порушення права на захист, і перевищення влади). При цьому до суду доходить близько третини проваджень, з яких лише половина завершуються вироками. Саме ці злочини й повинно розслідувати ДБР: зараз вперше за 20 років з’являється незалежний орган.

Перші спроби створити бюро розслідувань були у 1997 році, а знову до цього питання повернулися під час затвердження Національної стратегії у сфері прав людини у 2015 році.  Профільний закон про ДБР ухвалили у 2016 році. Як відомо, очільник органу Роман Труба та його зами були обрані у кінці 2017 року, а наразі відбуваються конкурси на інші посади в бюро.

Між тим, відповідно до Конституції, з листопада 2017 року органи прокуратури де-юре втратили повноваження з розслідування злочинів, підслідних ДБР, але бюро фактичну роботу не розпочало. Зараз усі справи розподіляються між Національною поліцією та СБУ.

На круглому столі, що пройшов після закриття сесії ВРУ, очільник ДБР Роман Труба в черговий раз підкреслив: бюро почне роботу 1 вересня. Але питання ефективності його роботи залишається відкритим. Наразі в ДБР працює лише 17 осіб (разом з патронатною службою), а повинно – півтори тисячі.

Перший проект змін до законодавства щодо ДБР ми вносили ще у грудні минулого року. Потім було багато пропозицій, але до порядку денного вони так і не були внесені. Чому так склалось? На мою думку, є політичні інтереси та плани декількох груп щодо ДБР“, – підкреслює народний депутат Мустафа Найем.

За словами нардепа, на заваді ефективному запуску ДБР стоять дві основні проблеми: кадрова та проблема повноважень.

РОБОТА БЕЗ КЕРІВНИКІВ

Коли приймали закон про ДБР, у тексті не врахували багатьох аспектів, які зараз вилилися у проблеми. Наприклад, все керівництво ДБР, згідно із законом, повинна обирати зовнішня комісія з представників Верховної Ради, президента та Кабміну. Саме ця комісія півтора роки визначала директора ДБР та його заступників. І зараз та сама комісія має обрати керівників середньої ланки.

Зараз вона оголосила конкурс на 27 посад керівного складу із необхідних 167. (При цьому ще не оголошено конкурс на інші 140 посад, обрання кандидатів на які віднесено до її повноважень).

Враховуючи обсяг навантаження на комісію, 27 посад це максимум, на які буде завершено конкурси до 1 вересня. Керівництво ДБР не має важелів впливу на зовнішню комісію. Ще у грудні минулого року воно зверталося до зовнішньої комісії, щоб вона обрала керівників управлінь та директорів територіальних органів, але лише в червні кандидати на керівні посади почали складати тести. Зовнішня комісія не завжди має кворум, щоби зібратись, та явно не може впоратись із поставленими перед нею завданнями, насамперед обранням 167 керівних посад середньої ланки. ДБР запрацює без керівництва середньої ланки, що негативно вплине на результативність роботи бюро“, – підкреслює експерт Асоціації УМДПЛ Євген Крапивін.

Цю ситуацію можна вирішити, якщо передати повноваження з обрання керівництва ДБР внутрішнім комісіям. Наразі існує законопроект, але під час доопрацювання в комітеті необхідні зміни були виключені без пояснень.

Є СЛІДЧІ, НЕМАЄ ОПЕРАТИВНИКІВ

ДБР не може набрати оперативних працівників, на відміну від інших правоохоронних структур. Зараз у законі для оперативних підрозділів ДБР, як не парадоксально, не прописано право на здійснення оперативно-розшукової діяльності.  Крім того, як розповідають експерти УМДПЛ, профільний закон не згадує посаду оперативника у статті про грошове забезпечення. Таким чином ДБР сьогодні не оголошує конкурс на ці посади.

Щоб вирішити це питання, потрібні чергові зміни до закону, який не встигли розглянути нардепи, які поспішали у відпустку.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

У чинному законі про ДБР не прописаний механізм дисциплінарного стягнення. Немає у ньому і підстав для притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності. Тому працівник у разі проступку (наприклад, втрати доказів чи псування майна) не зможе понести відповідальність.

ФОРМУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА – ПОЗА КОНКУРСОМ

У липні генпрокурор Юрій Луценко підписав наказ про утворення в структурі та штатному розписі Генпрокуратури Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних ДБР на правах окремих структурних підрозділів. Але нові підрозділи, підкреслюють в УМДПЛ, будуть наповнюватись кадрами шляхом переведення чинних прокурорів з інших підрозділів, а не проведення відкритих конкурсів.

Якщо для НАБУ було створено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, то у випадку з ДБР існує ризик наповнення цих підрозділів кадрами, які будуть в “ручному” режимі блокувати розслідування кримінальних проваджень“, – наголошує Євген Крапивін.

Ця ситуація вигідна старій гвардії, яка тримає силовий ресурс. Нам вже давно пора відходити від “портновської ідеології”, яка закладена у функції прокуратури сучасної, коли структура, яка фактично проводить все слідство в Україні, залишає це слідство за собою. Процесуальне керівництво залишається формою політичного впливу на слідство: декілька прокурорів впливає на тисячі слідчих“, – відмітив нардеп Ігор Луценко.

ПРОБЛЕМА З “ПРОСЛУШКОЮ”

Зараз ДБР не може самостійно проводити прослуховування. Тільки СБУ та Нацполіція мають монополію на використання технічних засобів для негласних слідчих дій. Оскільки ДБР розслідуватиме злочини високопосадовців та правоохоронців, існує загроза блокування слідства, а також зливу інформації, наголошують експерти.

ІНШІ ПРОБЛЕМИ

За словами народного депутата Олени Сотник, сформувати ефективну команду у ДБР буде великим викликом.

Ні для кого не секрет, що низку повноважень, які переходять до Державного бюро розслідувань, дуже хочеться окремим правоохоронним органам залишити собі. А ще можливість розслідувати злочини, що здійснили самі правоохоронці, – це надвлада. Стара система буде цьому активно протистояти, всі зміни будуть відтягуватись“, – впевнена нардеп.

Крім того, загострюється протистояння очільника ДБР Романа Труби з головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом, який хоче створити Державне бюро військової юстиції для розслідування військових злочинів (Військова прокуратура повинна бути ліквідована, а її функції передані ДБР).

Існує проблема проблема і з пошуком приміщення для ДБР: за словами Труби, відомство більше 8 місяців не може отримати будівлю і змушено займати кабінети у будівлі Кабміну.

Але при цьому директор Труба впевнений, що орган запрацює, хоч поки й у обмеженому форматі.

Наразі я не маю змоги оголосити конкурс на весь оперативний склад, на керівні посади середньої ланки. Якщо брати кошторис: на цей рік закладено у бюджеті 45 мільйонів. Ці кошти мають бути витрачені на центральний апарат та 7 територіальних управлінь. Будь-який фінансист скаже, що цих коштів замало навіть на центральний апарат. Але у вересні ДБР запрацює. Питання тільки, у якій формі. Запрацюють слідчі підрозділи, і держслужбовці. Ну я а буду продовжувати стукати у двері ВРУ: зміни до закону потрібні всім нам“, – каже Роман Труба.

Між тим, таку впевненість поділяють не всі. Експерти застерігають: якщо ГПУ, ДБР та нардепи не зроблять необхідних кроків, восени може з’явитись лише правоохоронний голем, який буде низькоефективним та стане заручником політичних баталій.

Тетяна Курманова для Цензор.нет

Джерело