У рамках судової реформи 15 березня набрали чинності зміни до Кримінально-Процесуального Кодексу (проголосовані ще восени 2017-го). Зокрема тепер експертизу тіл померлих призначає винятково слідчий суддя, а не слідчий поліції, як було донині. Йдеться про експертизу ВСІХ ПОМЕРЛИХ – саме таку тезу озвучили кілька провідних телеканалів, намалювавши апокаліптичну картину, в яку, схоже, повірила більшість громадян. Як наслідок, оповідалося в сюжетах, виникне колапс судової системи, адже Україна не має стільки суддів та експертів, щоб охопити всіх померлих. Звичайні українці буцім-то будуть змушені тримати трупи по домівках, адже морги не прийматимуть тіла без довідки про смерть, яку видає експерт. Ще гірші асоціації викликала думка про те, як люди зберігатимуть тіло родичів у спеку, або як бути зі смертями безхатьків, туристів та осіб, яких з певних причин не можна тримати вдома. Виринали космічні суми, які платитимуть приватним міні-моргам або суддям як хабар.
Автор новації нардеп-“радикал” Андрій Лозовий заявляв, що своєю поправкою пишається і вважає, що вона зруйнує корупцію при проведенні експертиз, яка існує нині. Правоохоронці обурилися, однак знайшли легальні шляхи обходу нових змін. А правники закликали не впадати в істерику, тверезо оцінити зміни, і мимохіть наголошували на інши, значно серйозніших правках.
Андрій Лозовий вважає, що питання з поправками до КПК політизується: “Триває дуже брудна, огидна проплачена кампанія, нібито через мої правки до КПК у людей будуть проблеми з похоронами. Це абсолютно не відповідає дійсності і дуже прикро, що на хвилю проплачених відверто брехливих публікацій повелось чимало притомних людей. По факту ЖОДНА моя правка не стосується термінів поховання людей. Це все вигадки з метою дискредитації нашої політичної сили. Це вигадали з метою завалити мою антикорупційну правку, яка обмежує терміни слідства і таким чином забирає у силовиків на місцях можливість штучно затягувати розгляд кримінальних проваджень, таким чином знущаючись над людьми, “віджимати” бізнес у підприємців, по бєспрєдєлу тримати людей в СІЗО роками. Проти моєї правки є шалений спротив зі сторони абсолютно усіх силових структур, тому, що моя правка по суті ламає корупційну кормушку”.
Опоненти Лозового вважають, не коректним називати запропоновані зміни іменем нардепа-радикала. Так, Мустафа Найєм заявив, що справжнім автором правок є олігарх Рінат Ахметов, а мета змін – паралізувати роботу напрямку розслідувань, якими займається НАБУ. Але як розгорталася істерія щодо поховань, і чому вона виявилася не найбільшим злом у серії поправок?
БЕЗ ЕКСПЕРТИЗИ – НІКУДИ?
Думка про те, що віднині в Україні судмедекспертів залучатимуть до всіх смертних випадків, є настільки абсурдною, що юристи, навіть не повʼязані з кримінальним правом, розвіюють ці страхи.
Перелік категорій справ, у яких обов’язково має бути проведена судово-медична експертиза, є вичерпним. До них належать випадки, коли є підозра на насильницьку смерть, коли є смерть невстановленої особи та коли смерть настала за нез’ясованих обставин або у нетиповому місці. Даний перелік затверджено ще у вересні 2017 року.
Існує порядок взаємодії органів Нацполіції, прокуратури і медичних закладів у разі виявлення трупа. За ним тіло без слідів насильницької смерті ховають за довідкою про причини смерті, виданої в РАГСі. Якщо є ознаки насильницької смерті, тоді проводяться експертизи.
Тож, якщо помиратиме людина старшого віку або особа, що мала проблеми зі здоровʼям і проходила обстеження у лікаря, з великою імовірністю експертизу не призначатимуть. Однак виникає питання, як бути якщо слідчий таки матиме підозру щодо насильницької смерті там, де явних ознак цього немає. Самотній старий, чия квартира комусь упала в око. Чоловік, що впав посеред вулиці нібито від інфаркту, а насправді від отруєння конкурентами. Випадки диктує саме життя. Є великий ризик, що через бажання уникнути зайвої тяганини у завантажених судах слідчий попросту не матиме стимулу розслідувати справу.
Зовсім інша річ, коли слідчий “не бачить” слідів насильницької смерті там, де її ознаки або хоча б підозри є. Саме в цьому найбільший сенс новацій – говорять прихильники змін, однак не пояснюють, яким чином зміни до КПК утримуватимуть недобросовісного полісмена від спокуси закрити очі на злочин. Слідчий може попросту не звернутися до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи, констатувавши за допомогою лікаря природну смерть. Однак, нагадаю, такий ризик існував і до впровадження змін, і правки навряд вирішать цю проблему.
СУДОВИЙ КОЛАПС?
Наділивши слідчих суддів винятковими повноваженнями розглядати клопотання про призначення судово-медичних експертиз, автори ініціатив заявляють, що таким чином нівелюється корупція на рівні слідчий-експерт. Адже суддя самостійно обирає установу, що проводитиме експертизу. Крім того, якщо раніше сторона обвинувачення могла замовляти власну експертизу в приватному порядку, то нововведення каже про те, що це має бути лише за рішенням суду.
Однак красиво написане на папері явно не відповідає українським реаліям. Інститут судових експертів запроваджено новим КПК, фактично він не створений. Слідчі судді виділяються з тих суддів, які вже працюють, а отже одночасно ведуть масу справ. З урахуванням недоукомплектування багатьох судових органів збільшення навантаження на суддів ще більше затягуватиме процес.
Однак і тут не обійшлося без голослівних страшилок. Пролунала інформація буцімто клопотання про призначення експертизи повинні призначати лише визначені суди: для регіонів – в облцентрах, для Києва – Печерський та Шевченківський райсуди. Дійсно, ініціатори змін висували пропозицію внести норму про те, що експертизу має призначати суд за місцем реєстрації органа Нацполіції як юридичної особи. Однак стаття 243 КПК зазначає, що всі експертизи, в тому числі судово-медичні, призначаються слідчим суддею, під юрисдикцією якого перебуває орган досудового розслідування. Відтак не варто боятися черг у вузьких коридорах кількох судів на всю Україну – клопотання видаватимуть суди за місцем смерті людини.
Цей факт дає надію на те, що за умови першочерговості розгляду клопотань про експертизи суди таки не заваляться.
“Якби робота системи була налагоджена, то нові зміни до КПК не видавалися б катастрофічними. Але з огляду на те, що наші суди дуже переповнені роботою, то це трудність. Теоретично якщо припустити, що справи будуть більш-менш рівномірно розподілятися між судовими установами, то може воно і пройде за умови оперативного розгляду. Але моя особиста думка, що позитиву ці зміни не дадуть”, – покоментував напередодні набуття чинності нових норм КПК адвокат Сергій Зеленін.
Самих же суддів турбують не лише додаткові повноваження в частині призначення експертизи тіл.
“Справа не лише у питання призначення експертиз для встановлення причин смерті. За всіма справами експертизи призначатимуться лише слідчим суддею. Практично в кожному кримінальному провадженні призначається експертиза. Чи то у справі викрадення майна, чи то встановлення суми збитків, чи то у справі підпалів… Тобто навантаження, яке є сьогодні, збільшиться у декілька разів. Я розумію, коли законодавець вносить зміни до закону щодо судового контролю за органом досудового розслідування… Ті зміни, які вступили в силу з початком роботи Верховного Суду здійснили ще більше навантаження на роботу слідчих суддів у зв’язку з тим, що передбачено фіксування процесу розгляду клопотання безпосередньо слідчим суддею. Тепер кожне клопотання суддя повинен розглянути із застосуванням технічних засобів фіксації”, – сказав в ефірі одного з телеканалів суддя-спікер Апеляційного суду Одеської області Олег Копиця.
Окрім того, якщо суддя розглядав справу на стадії досудового розслідування, то не може розглядати справу по суті. А якщо у справі призначено багато експертиз, є ризик, що колегія суддів не буде сформована (кримінальні справи розглядає колегія суддів) через те, що всі судді, які працюють у певному суді, вже розглядали цю справу на стадії досудового розслідування.
Також експерти підкреслюють, що навантаження збільшуватиметься не лише на суддів, а й на судових експертів та слідчих, кількість яких не міняється. Тому якщо й існувала небезпека авралу, то в усій правоохоронній системі загалом.
ДЕ Й СКІЛЬКИ ЗБЕРІГАТИ ТІЛО?
Якщо раніше призначення експертизи слідчим забирало максимум годину, то тепер на розгляд клопотання суддею відводиться 3 дні. Також через суд має бути залучений експерт – це може ще більше затягнути процес. Час на проведення експертиз і додаткових експертиз взагалі не визначено. Що вже й говорити про випадки, коли смерть трапилася у вихідні або на свята. Тобто знову-таки маємо проблему затягування справи.
Тому законодавці залишили відкритим питання, де зберігати тіло весь цей час. Раніше у випадку смерті людини на виклик виїжджала бригада лікарів та слідчо-оперативна група. Медики констатували смерть, а слідчий відкривавав провадження і направляв тіло до моргу з постановою на проведення судово-медичної експертизи. За логікою нових змін, морг повинен приймати тіло лише з довідкою про причини смерті, яку можливо отримати лише після екпертизи. Цей момент чітко не прописаний, але вочевидь складнощі можуть виникнути.
“Не сказано, де мають зберігати тіло, – уточнив Зеленін. – По ідеї, в морзі, це було б логічно. Не може тіло лежати у поліцейському відділку або вдома у людей. Але судмедексперт не має права приступити до розтину, поки не буде постанови”..
За словами судді Копиці, в зв’язку зі значним затягуванням процедури виникає великий корупційний ризик в тому плані, що скорботні родичі намагатимуться швидше “вирішити питання”, щоб попрощатися і поховати тіло померлого.
Тим часом фахівці звертають увагу на те, що затягування справи відбуватиметься у розслідуванні всіх кримінальних злочинів, не лише убивств.
“Я не знаю, чому всіх так привабила тема поховання трупів за новими змінами до КПК, бо, насправді там є речі значно страшніші. Я вважаю, що чергові зміни до Кримінального процесуального кодексу знову погіршили позиції потерпілого і покращили позиції злочинців. Тепер буде ще складніше розслідувати злочини і доводити вину”, – вважає юрист-кримінолог Анна Маляр.
У багатьох випадках це не стимулюватиме жертв заявляти про злочини, що у свою чергу даватиме злочинцям упевненість у безкарності, пояснює Маляр на прикладі розслідування зґвалтувань:
“От, скажімо, у якій ситуації тепер опинились жертви зґвалтувань (серед яких, за статистикою, абсолютна більшість – жінки). Тепер, щоб провести експертизу, яка у такому злочині необхідна якнайшвидше, слідчий чи прокурор не можуть звернутись прямо до експерта, а зобов’язані звернутись з колопотанням до слідчого судді чи суду. А це, як ви розумієте, забирає дорогоцінний для розслідування час. Далі закон дає слідчому судді чи суду П’ЯТЬ днів на розгляд цього клопотання. Що протягом всього цього часу повинна робити жертва зґвалтування? Перепрошую за натуралізм, але – не митись. Та й це не гарантує що, всі сліди злочину залишаться на і в тілі потерпілої особи. Бо є такі природні процеси, які знищують певні сліди статевих злочинів. Крім того, жертва потребуватиме лікування. А яку інформацію дасть експертиза після лікування?”
“Виникає нова корупційна складова – раз. Затягування процесу – два. І лишається питання – виходить, що ми не довіряємо поліції, а довіряємо лише судам? Необхідно удосконалювати роботу Нацполіції, а не таким чином ускладнювати процедуру”, – додає Зеленін.
ЗАГРОЗА ДЛЯ РЕЗОНАНСНИХ СПРАВ
“Група підтримки Лозового” робить сміливі заяви про надважливість внесених правок у розслідуванні резонансних справ. Мовляв, якби дані норми були прийняті раніше, то ми б знали, хто вбив Георгія Гонгадзе і Юрія Кравченка, оскільки судово-медичні експертизи у цих справах були б проведені коректно. Однак у гучних справах сучасності ефект може бути абсолютно протилежним. Річ у зменшенні термінів досудового розслідування – згідно з нововведеннями, має бути від 3 до 6 місяців, залежно від категорії справи. Таким чином, під загрозою закриття опиняються “справа Шеремета”, “справи Майдану” та інші резонансні випадки, розслідування яких триває понад півроку.
Так, начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, коментуючи розслідування у “справах Майдану” в ефірі Радіо Свобода, заявляв: “Так звані “поправки Лозового”, ухвалені в рамках судової реформи, якщо вступлять 15 березня в дію, то можна закривати і слідчі підрозділи, і прокурорські, тому що там така величезна кількість запобіжників, щоб справа не дійшла до суду, що сенсу в розслідуванні я не бачу”.
На цьому тлі істерія довкола поховань звичайних українців видається щонайменше надуманою, а щонайбільше – слугує для відвернення уваги.
ШЛЯХИ ВИХОДУ
Отже, експерти говорять про ризики. Наскільки вони виправдані – залежатиме від практичного втілення даних поправок, зокрема вирішення проблеми зберігання тіла.
Тим часом, у Верховній Раді зареєстрований законопроект, що скасовує норму про призначення експертиз слідчими суддями. 14 березня він був підтриманий Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. 15 березня Комітет подав законопроект до розгляду, однак за нього назбиралося лише 214 голосів. “Самопоміч”, “Народний фронт” і ВО “Батьківщина” перевано голосували за скасування правок. Менше половини голосів дав БПП. “Воля народу”, “Радикальна партія”, “Відродження” дали по кілька голосів. Від “Опозиційного блоку” за скасування змін було 0 голосів.
За інформацією Антона Геращенка, поправки стали причиною бійки між нардепами Вадимом Івченком та Олексієм Гончаренком.
Однак навіть у разі прийняття законопроекту про скасування змін, правоохоронні органи розуміли, що будуть змушені, принаймні певний час діяти в новій системі, власне, що й відбувається зараз. Тож у самій Нацполіції шукали шляхи виходу із ситуації на той випадок, якщо “поправки Лозового” не скасують. За словами речника МВС Артема Шевченка, МОЗ разом з прокуратурою і поліцією вже опрацьовують шляхи можливого розумного обходу: тіло пропонують направляти не на експертизу, а на дослідження. Це інший статус, дослідження може, як і раніше, призначати слідчий.
Як повідомив сьогодні Шевченко у коментарі Цензор.НЕТ, цей шлях виявився ефективним. Скарг щодо зупинки справ немає.
У п’ятницю під час “Години запитань до уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив: “Вчора, наскільки я розумію, це питання розглядалося в стінах українського парламенту, не було ухвалено жодного рішення. Я так розумію, що наступного тижня парламент має виправити цю ситуацію, яка існує. Сьогодні це набуло законної сили і ми швидко побачимо, чи є там негативний вплив, чи ні. Але те, що вимагає врегулювання, має бути врегульовано в стінах парламенту”.
Він також попросив профільні комітети дати відповідну оцінку ситуації, що склалася.
Отже, маємо п’ятий день чинності поправок.
Ольга Скороход, “Цензор.НЕТ”
