Поліція проти «Українського кіберальянсу”

07.03.2020

Кіберактивістів, що шукали та оприлюднювали докази присутності російської армії на Донбасі, публікували листування радника президента Росії Владислава Суркова із своїми поплічниками в Україні та вимагали покращення систем цифрової безпеки на об’єктах критичної інфраструктури, вважають причетними до зламу табло одеського аеропорту. Обвинувачень їм ще не висунули, але вже заарештували техніку – будуть шукати докази. Під час судового засідання одному з активістів, серед іншого, закидали злісну критику та образи президента України Володимира Зеленського.

Комп’ютери, телефони, жорсткі диски та флешки трьох активістів Українського кіберальянсу заарештували – тепер слідчі будуть вивчати, чи мають вони відношення до зламу міжнародного аеропорту «Одеса» майже півроку тому. 16 жовтня 2019 на табло аеропорту замість розкладу рейсів з’явилась фотографія екоактивістки Грети Тунберг та нецензурний напис. На думку слідства до цього можуть мати відношення Андрій Баранович (Шон Таунсенд), Андрій Перевезій і Олександр Галущенко. В їхніх квартирах 25 лютого 2020 року провели обшуки та вилучили велику кількість техніки. Активісти неодноразово публічно попереджували аеропорт про наявність в цифрових системах підприємства вразливостей, які потенційно можуть бути використані хакерами.

Рішення про арешт майна ухвалив слідчий суддя Маліновського районного суду міста Одеса Олег Крижановський. Спочатку клопотання слідчого про арешт майна розглядав слідчий суддя того ж суду Віктор Корой, але після перших двох засідань він пішов на лікарняний.

Прокуратура просила вилучити техніку для проведення комп’ютерно-технічної експертизи і експертного дослідження в Одеському державному дослідницькому інституті. За словами прокурора Андрія Чебанова, тільки після вивчення апаратури можна буде говорити про можливу причетність активістів до зламу табло аеропорту.

«Ми хочемо вилучити техніку саме для того щоб провести експертне дослідження і отримати докази того , що саме з цієї техніки були вчинені дії зі зламу. Адвокати також не навели доказів, що у власників техніки є необхідні ліцензії для ведення діяльності з інформаційної безпеки», – заявив Чебанов.

В ухвалі суду про обшук немає переліку майна, яке слідчі мали дослідити та вилучити, наголосив адвокат Андрія Барановича Вадим Колокольніков. Він також нагадав, що в листопаді 2018 року парламент ухвалив закон, який дозволяє вилучати техніку тільки у виключних випадках.

«Я був на обшуку і намагався зрозуміти що потрібно слідчому. Розслідуються події в одеському аеропорті і нібито слідчий мав шукати інформацію стосовно подій в аеропорту. Під час обшуку був залучений експерт, який оглянув ноутбуки, мобільні телефони, флешки, жорсткі диски, та сказав, що нічого не знайшов. Але слідчий все одно вилучив техніку. Він також вносив до техніки програмні зміни, міняв паролі, реєстрував програми на інші електроні адреси», – заявив Колокольніков.

Прокурор у відповідь заявив, що у слідчих на місті були відсутні необхідні ліцензійні програми для копіювання. За словами Чебанова слідчим була також потрібна видалена з жорстких дисків інформація, яку не отримати зробивши копію.

Свідками у справі про можливий злам табло є в тому числі директор аеропорту Павло Прусак, в.о. генерального директора аеропорту Ольга Макогонюк та директор «Profi-IT» Євген Завідов. Ця компанія мала забезпечувати безпеку міжнародного аеропорту «Одеса».

Слідчі хотіли заарештувати банківські картки активістів

Під час судового розгляду суд дослідив документи, якими обґрунтовується можлива причетність кіберактивістів Андрій Перевезія, Андрія Барановича та Олександра Галущенка – прокурор зачитував листування активістів. Воно стосувалось поїздок в Білорусь за справами, можливих незаконних дій в Інтернеті та приховування техніки від можливих обшуків. Листування було отримано в результаті негласних слідчих дій. Також під час суду стало відомо, що правоохоронці просили заарештувати банківські карти кіберактивістів. За словами прокурора, ці картки можуть доводити комерційні наміри активістів.

«Робиться хакерська атака, вказується на недоліки в інформаційній безпеці, потім пропонують вирішити це за гроші», – заявив прокурор. Суддя Корой назвав це припущенням і врешті решт суддя Крижановський вирішив не заарештовувати банківські картки.

Адвокати кіберактивістів долучили кілька документів – дипломи Перевезія, довідку про залучення громадської організації «Український кіберальянс» до реформування кібербезпеки України в рамках Ради національної безпеки і оборони і документи і довідки про експертний статус Галущенка.

У одного з активістів, Олександра Галущенка, правоохоронці вже вилучали техніку в червні 2019 року в рамках іншого кримінального провадження – про злам електронної пошти працівника поліції. Техніку повернули через два місяці, але, як зазначив в коментарі Радіо Свобода сам Галущенко, правоохоронці зламали ноутбук та жорсткі диски, пошкодили інші прилади.

«Ми оцінювали вартість пошкоджень до того, як почали відновлювати інформацію, в 452 500 гривень. Після того, як я власними силами відновив інформацію з майже усіх жорстких дисків, сьогодні я оцінюю вартість збитків так – 120 000 гривень за інформацію в ноутбуці і 32 000 гривень вартість комп’ютерного «заліза», – говорить Галущенко. Відновлення інформації тривало кілька місяців і він робив її за власні кошти. В старій кримінальній справі про злам електронної скриньки правоохоронця Галущенко досі не має процесуального статусу і йому невідомо, чи була використана інформація з його пристроїв слідчими. Цього разу в нього знову забрали техніку, в тому числі 2 робочих ноутбуки та усі жорсткі диски – загалом 41 одиниця.

Спецназ залучали незаконно – адвокати

Адвокат Галущенка і Андрія Перевезія Євген Мірошніков зазначив, що Перевезій добровільно надав правоохоронцям всі паролі до комп’ютерів. Але все одно під час проведення обшуку поліцейський спецназ, за словами адвоката, зламав дві двері і перерізали інтернет кабель перед квартирою, тому адвокат подав клопотання про незаконне залучення спецназу КОРД.

За словами адвоката Колокольнікова, активісти не зламували аеропорт, а відкрито попереджали про недоліки в системі безпеці аеропорту, як об’єкта критичної інфраструктури, і керівництво аеропорту, і відповідні спецслужби. Дійсно ще влітку 2018 року активісти «Українського кіберальянсу» шукати в соціальних мережах контакти керівництва міжнародного аеропорту «Одеса», щоб повідомити про вразливості в системах безпеки.

Діяльність активістів «Українського кіберальянсу» неодноразово висвітлювалась в ЗМІ. Зокрема в грудні 2017 року вони провели флешмоб з висвітлення недоліків в системах комп’ютерної безпеки державних підприємств та установ. До цього вони викладали у відкритий доступ листування ексрадника президента Росії Владислава Суркова із українськими та російськими журналістами, політиками і громадськими активістами. Вони називають обшуки «політичним тиском» з боку поліції. Ці обвинувачення в коментарі виданню «Детектор.Медіа» заперечував речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко. За його словами, поліція лише відпрацьовує обґрунтовані підозри про те, що необхідна слідству інформація стосовно винних у зламі аеропорту «Одеса» може знаходитись на комп’ютерах активістів.

Майже одразу після обшуків кіберактивісти провели спільну прес-конференцію, де заявили про свою непричетність до зламу та вимагала вибачень від правоохоронних та силових структур, що причетні до їхнього переслідування. Допоки вибачення не будуть отримані, активісти відмовились співпрацювати із державними службами заради покращення систем інформаційної безпеки в масштабах всієї держави. Щодо рішення суду про арешт майна, адвокати планують подавати апеляцію.

Михайло Штекель

Джерело