Поліція чи КДБ? Кейс Шевцова отримав міжнародний розголос
24.09.2019
Однією з головних реформ в Україні після Революції Гідності мала стати саме реформа правоохоронної системи.
Адже не може бути гармонійного розвитку в суспільстві, у якому люди не почуваються у безпеці або не можуть розраховувати на справедливість у випадку порушення їхніх прав.
Реформа поліції стала тією, навколо якої було зламано чи не найбільше списів. Особливо навколо теми кадрового очищення “органів”.
На жаль, нікуди з правоохоронних органів не зникли люди, які намагаються використовувати свою владу, якою їх опосередковано наділило суспільство, для задоволення власних фінансових інтересів та самоствердження за рахунок цього ж суспільства.
У серпні на УП вийшов матеріал про те, як заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Євген Шевцов мститься журналістам, які публікували матеріали про його бізнес.
Така увага з боку журналістів призвела до того, що він не зміг обійняти таку бажану для нього посаду в новоствореному Державному бюро розслідувань.
Для загального розуміння теми і претензій до посадовця Міністерства внутрішніх справ, можна переглянути сюжет, в якому описано головні “подвиги” Шевцова. Зокрема, про те, як Шевцов створює проблеми для бізнесу конкурентів його дружини.
Расследование Стоп-коррупции «Діамантовий поліцейський»
Коллеги из «Стоп Корупції» сделали обстоятельное расследование о Евгении Шевцове, которое вышло в эфире 5 канала. О той части его деятельности, где он с партнерами отжимает бизнесы и обкладывает данью конкурентов. Отличная работа. Мы, в свою очередь, в ближайшее время опубликуем собственное расследование именно по этой теме.
Gepostet von ACAB UA am Montag, 16. September 2019
Нині історія має своє продовження.
23 липня скандальний суддя Печерського райсуду Сергій Вовк виніс рішення, яким зобов’язав українських інтернет-провайдерів і мобільних операторів блокувати 18 веб-ресурсів. Нагадаю, вже за кілька днів, той же суддя виніс рішення, за яким зобов’язав державу виплатити Андрію Портнову майже 7 млн грн.
Що ж пов’язує всі 18 заблокованих сайтів? Пов’язує те, що на цих сайтах чи блог-майданчиках цих сайтів попередньо розміщувалась інформація про майновий стан або ж відомості про бізнес родини високопосадовця Нацполіції Євгена Шевцова та його дружини Олени Дегрик.
До слова, подібного блокування немає щодо сайту журналістських розслідувань bihus.info, який ще рік тому провів розслідування щодо Євгена Шевцова. Можливо, адвокати Шевцова побоялись судитись з Бігусом.
Зрештою, ситуацією довкола тиску на журналістів, їхніх родичів, а також блокуванням сайтів зацікавились у Європейській федерації журналістів (EFJ).
Генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес засудив обмеження свободи слова через позови Шевцова і рішення судді Вовка та закликав українську владу дотримуватись європейських стандартів свободи висловлювання думки.
Окрім того, на деяких сайтах, де публікувалась інформація про цей кейс, новини чи блоги було видалено. Таким чином, ймовірно, що власників та адміністрацію таких сайтів або ж залякали судовими позовами, або змусили прибрати.
Це дуже тривожний сигнал для громадянського суспільства.
Я, звісно, не можу відповідати за рівень професіоналізму працівників усіх 18 ресурсів, що піддалися блокуванню. Так само, як і за структуру власності цих сайтів чи їхню редакційну політику, якщо така існує.
Проте тут справа саме в тому, що санкції були застосовані через конкретний випадок публікації інформації, що стосується конкретної посадової особи.
Це свідчить як про імовірну наявність значних фінансових і владних ресурсів, якими володіє Шевцов для того, щоб створювати проблеми для медіа, так і про підтримку цього процесу у високих владних кабінетах.
Цей випадок потрібно надалі відстежувати та висвітлювати, адже попри пасивність влади, по суті єдиним суб’єктом, який може протистояти таким шевцовим, може бути саме громадянське суспільство.
Олександр Солонько
