Поліція vs інвестиції: як правоохоронці гальмують розвиток економіки

07.12.2021

За 30 років незалежності Україна отримала близько $50 млрд інвестицій, що в 5 разів менше, ніж у сусідній Польщі. В чому причина?

Боротьба за інвестиції на слова, а не на ділі, триває роками. Для залучення необхідних коштів вище політичне керівництво активно відвідує світові економічні форуми, виступає з публічною підтримкою бізнесу, готує різноманітні інвестменю та навіть створює цілу когорту спеціальних помічників – інвестнянь.

Однак, попри гостру потребу держави та бізнесу в залученні сталих іноземних інвестицій та активне декларування цього на публіці, західні інвестори не поспішають вкладати в український бізнес.

За статистикою Світового Банку, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну у 2019 році сягнув близько $5,8 млрд. Тоді як в Туреччині – $9,2 млрд, в Польщі – $14,4 млрд.

Всього ж за 30 років незалежності наша держава отримала $50 млрд — це в 5 разів менше польських показників, де залучено близько $240 млрд. Чому так стається?

Причиною цьому називають несприятливий інвестиційний клімат, який відлякує інвесторів від серйозних капіталовкладень. Але що саме стоїть за цим евфемізмом?

Відповідь проста – сукупність недосконалого законодавства (відсталість регулювання), відсутності судової реформи (захист приватної власності), складнощах адміністрування податків, а також банальному тиску на бізнес з боку органів правопорядку і прокуратури.

Майже кожна п’ята скарга представників бізнесу припадає на незаконні дії правоохоронців, які один за одним приходять “подоїти” підприємців.

Незаконне використання силового ресурсу задля власного збагачення має особливу традицію в Україні, що тягнеться з часів Радянського Союзу.

Представники колишньої партійної номенклатури, силовики, прокурори не соромилися використовувати власне службове становище задля додаткових корупційних прибутків. Сьогодні ситуація залишається незмінною.

Раніше подібні дії співробітників органів правопорядку і прокуратури стосувалися переважно українського малого та середнього бізнесу, який діяв або напівлегально, або ж взагалі знаходився в тіні.

Відтак, ті підприємці, що зазнавали силового тиску, просто не могли легально протидіяти такому втручанню, що призвело б до викриття їхньої часто незаконної діяльності.

Проте, як показує практика, тиск так званих силовиків, зокрема й співробітників “реформованої” Нацполіції, все частіше припадає на міжнародних інвесторів і компанії, що прагнуть інвестувати в українську економіку.

Користуючись окремими нормами чинного законодавства, а також специфікою українського судочинства та бюрократії, працівники силових структур просто наживаються на незаконно конфіскованому чи вилученому майні інвестора. Тому розглянемо три приклади подібних дій з боку провладних структур.

Несподіванка для імпортера

Показова історія компанії “Реккітт Бенкізер Хаусхолд Енд Хелс Кер Україна”, яка намагалася ввезти в Україну медичний препарат “Стрепсілс”. При реєстрації медичного препарату столичне Подільське управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження проти імпортера через нібито мінімізацію податків та порушення вимог ліцензування.

Крім того, компанія опинилася під сильним тиском СБУ, що намагалися повністю зупинити роботу компанії в Україні.

Силовики вилучили фінансові документи інвестора в банках, намагались вилучити у державного регулятора реєстраційні матеріали на ліки, зверталися до Мінекономіки для блокування зовнішньоекономічних операцій компанії.

Тодішній бізнес-омбудсмен в Україні Альгірдас Шемета особисто звернувся до тоді ще Генпрокурора Юрія Луценка з проханням відреагувати на неправомірні дії з боку Нацполіції та СБУ. Лише після цього компанія знову змогла вести діяльність в Україні та відновити імпорт лікарських засобів.

Червоне світло від “Нацполу”

Компанія “Порше Україна”, яка є офіційним імпортером 5 марок автомобільного концерну Volkswagen AG в Україні, зіштовхнулася з незаконним переслідуванням і тиском правоохоронців.

У 2018 році компанія відкрито повідомила про виявлення можливих невідповідностей у процесі отримання сертифікату для автомобілів моделі Golf Sportwagen (Variant).

Міжнародна компанія з бездоганною репутацією власним коштом профінансувала індивідуальну сертифікацію автомобілів, таким чином захистивши законні права й інтереси їх власників та підтвердивши, що автомобілі відповідають усім вимогам законодавства України та найвищим стандартам автомобільної галузі.

Однак, відповідальні дії імпортера лише стали додатковим приводом для тиску з боку Нацполіції. Вони реєстрували нові, майже ідентичні, кримінальні провадження та проводили безпідставні процесуальні дії не лише щодо самої “Порше Україна”, але й щодо власників придбаних авто.

Очевидно, що такі дії силовиків завдають імпортеру чималих фінансових і репутаційних збитків, що ставить під загрозу доцільність залучення подальших інвестицій для розвитку діяльності компанії на ринку України.

Блокування роботи інвестора

Про незаконне втручання з боку представників Нацполіції заявляв також іноземний інвестор “BIIR Property” — дочірнє підприємство данської інженерної компанії BIIR. Через доволі дивне кримінальне провадження інвестор не міг стати законним власником придбаної нерухомості.

Так, у вересні 2019 року компанія через систему електронних торгів “Prozorro” придбала в Одесі будівлю площею майже 2000 кв.м..

Проте зареєструвати право власності на нерухоме майно інвестор не зміг. Проти компанії було відкрито кримінальне провадження, тому суд наклав арешт на частину будівлі на вимогу потерпілого у кримінальному провадженні. Та попри те, що через півтора місяця арешт скасували, Нацполіція все ще не закрила це кримінальне провадження.

Такі дії правоохоронців стали приводом звернення інвестора до Офісу бізнес-омбудсмена. Лише після цього відбулась зустріч з представниками Нацполіції, як наслідок у березні 2020 року кримінальне провадження таки закрили.

Post Scriptum

Створення інвестиційного клімату — це комплексне завдання, яке потребує прозорих і зрозумілих правил взаємодії влади та бізнесу. Реформа органів правопорядку, правосуддя (прокуратури) і СБУ, що буде користуватися довірою громадян та бізнесу, є необхідним підґрунтям для залучення масштабних іноземних інвестицій.

Керівництво органів правопорядку, прокуратури та СБУ мають зрозуміти, що допоки продовжуватиметься описане свавілля — наша держава може розпрощатися з мріями про залучення інвестицій.

І це точно суперечить обіцянкам президента Зеленського покращити інвестиційний клімат. Поки іноземний капітал шукає нові можливості по всьому світові, Україна залишається на узбіччі залучення західних коштів.

Олександр Лємєнов, юрист, голова Правління StateWatch