Побори у Лук’янівському СІЗО: за що і скільки платять в’язні

12.02.2020

Говорити у подробицях про життя в українських СІЗО серед їх колишніх мешканців не дуже прийнято. Однак журналісти знайшли людину, яка тільки-но визволилася з неволі і поділилася своїми спостереженнями про тюремне життя.

Камери бувають різними

Життя людини в тюрмі починається з визначення того, куди її поселять.

Самий низький рівень “апартаментів” – це камери загального утримання. У таких камерах сидять по 30, а в деяких і по 40 людей. Спальних місць іноді не вистачає, і люди сплять на підлозі.

“Стан камер жахливий, в деяких із них вологі стіни покриті грибком, освітлення тьмяне. Відсутня вентиляція. Усередині курять. Через це в камерах дуже погане затхле повітря. Якщо хочеш зробити ремонт – робиш сам”, – розповідає колишній постоялець Лук’янівки.

Існує система поборів, про яку всі знають. Щоб перевестися в “нормальну” камеру, в якій немає грибка на стінах і є мінімальний ремонт, потрібно заплатити 500 грн. Але тебе переведуть на один-два тижні за умови, що ув’язнені, які будуть по сусідству, не проти.

Щоб залишатися і далі в камері – потрібно платити щотижня або щомісяця.

Фіксованої ставки немає: все залежить від того, хто ти, за що сидиш, який у тебе авторитет, ну і як ти домовишся. Але в цілому розцінки становлять від 2 тисяч гривень до 30 тисяч гривень на місяць (остання сума – для vip-хат, про які у публікації розповідатиметься далі).

Не так давно міністр юстиції Денис Малюська відвідав Лук’янівське СІЗО і написав у своєму Facebook пост про жахливі умови утримання ув’язнених.На цю новину співрозмовник видання відреагував з усмішкою і розповів, що перевірки бувають часто, однак реальної картини вони не показують.

“Перед таким “раптовим шмоном”, перевіркою, старшому по камері дзвонить або пише черговий і попереджає, що будуть гості. Просить поводитися пристойно. Після такого попередження всі ховають “заборону”, мобільні, алкоголь і наркотики”, – розповідає колишній в’язень.

Блатні камери

За площею це такі ж камери, як і ті, в яких розселяють по тридцять-сорок людей. Однак з ремонтом і чисельність трохи менше, всередині по 5-6 чоловік. Тут все, як вдома, а іноді і краще: холодильник, телевізор, стандартний унітаз замість дірки в підлозі.

У деяких камерах може стояти ванна.

“Я бачив камери, в яких стояло три холодильника, три плазмових телевізори, пральна машинка, кавовий апарат, стіл для тенісу, окремий стіл для гри в покер. Всі ці блага цивілізації не потрапляють сюди без санкції адміністрації. Покращені “vip” камери здають в оренду за гроші”, – каже колишній в’язень.

Він розповідає, що тих, хто утримуються у загальних камерах, обурює такий стан справ і дискримінація. “Блатні” постояльці в свою чергу виправдовують преференцію тим, що в їх камерах зберігається весь “общак”: чай, сигарети, наркотики. Все за підсумком розподіляється між зеками і потрібно робити це “подалі від зайвих очей”. У деяких “блатних” камерах встановлено дзвінок. Зателефонувавши, можна викликати чергового офіцера по корпусу.

Нижче – інформація про послуги в СІЗО, яку надав співрозмовник журналістів:

“Сходити в гості” – 150 гривень. Це вільне переміщення по СІЗО, можна піти до когось в гості в сусідню камеру. Це разова плата за один вихід на добу на годину-другу, але знову-таки, все залежить від особистих взаємовідношень з адміністрацією.

Передача мобільного телефону – 400 грн. Механізм простий: з волі приносять будь-який мобільний телефон, а вже співробітник адміністрації передає тобі його за 400 грн.

Передача семи-десяти великих пакетів з їжею – 2500 грн. Їжу, яку готують на кухні в СІЗО, ніхто не їсть. Тому адміністрація СІЗО готує тільки для дуже незначної кількості людей, які не можуть собі дозволити платити за нормальну їжу і яким немає кому її передавати.

Передача з волі в СІЗО чого-небудь крім наркотиків – 400 грн. У СІЗО можна мати всі зручності для життя: холодильник, телевізор, приставку, кавову машину, і інші побутові речі. Механізм такий же, як і з телефоном. Тобі приносять з волі, а за те, щоб адміністрація тобі це передала, потрібно заплатити 400 грн.

“Загальне лото” – вхід 200 грн. Це вечірка на горищному приміщенні корпусу. Проводять її раз на місяць в останню неділю місяця. На вечірці є все, алкоголь, трава та інші наркотики.

Часто “вечірки” проводяться в камерах для дисциплінарних покарань – в карцерах. По “блатному” – на підвалі. Наприклад, нового наглядача “Кирюху” – Кирила Островського, вибирали злодії в законі на волі. Після того, як прийшла малява з волі від злодіїв про його “призначення”, святкова гулянка на честь “інавгурації” була проведена саме на “підвалі”. Адміністрації нічого не платили за гулянку, вона була просто в курсі. Туди принесли столи, стільці, музику, випивку, їжу. Запрошених було чоловік п’ятнадцять – всі авторитетні і поважні арештанти Лук’янівського СІЗО. “Накидалися” так, що деяких інспектори СІЗО заносили на руках в їх хати – камери.

Продовження свого перебування в СІЗО – 500 грн за кожний тиждень. Співрозмовник видання розповідає, що після того як ув’язненому виносять вирок і його мають переводити в колонію, а він не хоче, він може за 500 грн за кожний тиждень залишатися в СІЗО весь присуджений йому термін.

Гра в настільний теніс цілу ніч – 600 гривень

Співробітники колонії самі часто грають з ув’язненими в теніс.

Побачення в окремій кімнаті без рішення суду на 2 години – 2000 гривень.

“Побачення з жінкою” – 2 години – 1 500 грн. Побачення відбувається в лікарні колонії.

Продовження прогулянки до 17:00 – 200 гривень. Кожному ув’язненому за законом передбачена одна година для відпочинку у прогулянковому дворику. Якщо до в’язня нормальне ставлення – його можуть відпустити гуляти по території СІЗО. Якщо ти хочеш продовжити свою прогулянку з 17:00 до 22:00 – потрібно заплатити ще 200 гривень.

Також в СІЗО є камера “казино”. Вхід туди безкоштовний, але потрібно заплатити 150 гривень за “сходити в гості”.

“У камері “Казино” тебе нагодують, напоять, накурять, все що хочеш”, – розповідає співрозмовник.

У такі камери сходяться гравці. У СІЗО це вітається, мінімум 10% від свого виграшу ти повинен віддати на “общак”. Іноді ставки сягають 100 тисяч гривень.

Крім послуг СІЗО рясніє розмаїттям товарів, які там можна придбати.

Пачка сигарет плюс пачка чаю – 100 гривень.

“У СІЗО так заведено, що сигарети завжди продають з чаєм, щоб можна було заварити “чифір” і пити його, курячи сигарету, такий собі традиційний релакс”, – розповідає постоялець.

Метадон – одна доза 650 гривень (якщо потрібен одразу). 500 грн, якщо передадуть вночі по “Дорозі”. “Дорога” – це система передачі чого-небудь через людей, які мають можливість переміщатися по території СІЗО, або волосінь, яка натягнута між камерами по зовнішній стороні корпусу слідчого ізолятора.

Співрозмовник видання розповідає, що в його камері замість “дороги” просвердлили дірку в підлозі, по схваленню адміністрації, щоб передавати потрібні речі:

“Я попросив перфоратор у “козла” (це той, хто працює на адміністрацію). Коли почав свердлити, до нас в камеру прийшов черговий. Я йому пояснив, що роблю дірку для того, щоб взимку не відкривати вікна для прогону по “дорозі”, так як холодно”, на що він схвально кивнув і сказав: “Добре””, – розповідає співрозмовник.

Самогон – 400 гривень за літр. Женуть його тільки в “блатних” камерах. Співрозмовник видання розповідає рецепт виготовлення самогону за нормами СІЗО.

Рецепт: 7 літрів води розводять трьома кілограмами цукру, додають 100 грам сухих дріжджів (їх можна купити на кухні СІЗО по 350 гривень за кіло, там же купують і цукор) і отримують 3,5 літра самогону. Якщо дріжджі мокрі, потрібно 300 грам. Влітку, коли тепло, “брага” повинна постояти добу, після цього починають виготовляти самогон.

Сірникова коробка трави – 200-300 гривень (залежно від якості товару). Трава на територію СІЗО потрапляє тільки за згодою адміністрації. Якщо це велика партія – траву заносять через прохідну співробітники СІЗО. Якщо це невелика партія – можна, щоб перекинули через паркан, але це також відбувається за схваленням керівництва СІЗО.

Весь цей товар купують у “блатних”. І домовляються з адміністрацією тільки через них. Такі правила встановили самі “блатні”, щоб все контролювати і убезпечити адміністрацію. Також “блатні” встановили щомісячний внесок з усіх крім “опущених” (це ті ув’язнені, яких відринули від спілкування з ким-небудь, їх гроші вважаються брудними). Щомісячний внесок складає 300 гривень з кожного ув’язненого, 100 з яких передають адміністрації.

“Тюрма в наших умовах це не “виправна система”, де ув’язнені повинні зрозуміти, що закон порушувати не можна. Навпаки, це справжня “школа” криміналу, де людину привчають до думки, що за гроші можна порушити будь-який закон”, – робить висновок колишній ув’язнений.

Владислав Бовтрук

Джерело