Під мантією Понтія Пілата
18.02.2019
– Резонансних справ щодо кандидатів у президенти в найближчі два місяці не буде. Це свідоме рішення, щоб випадково комусь якоюсь справою рейтинг не зробити up чи down, – так відповів у січні один з представників антикорупційних органів на запитання, чи будуть справи щодо кандидатів у президенти.
– Так, влада хотіла б, щоб ми завели справу по Тимошенко, але ми не братимемо участь у цьому. Просто візьмемо поп-корн і пиво і поглянемо на це “Скажене весілля”!” – додав він.
Безумовно, в інтересах НАБУ і САП було б уникнути політичної заангажованості під час виборів, що могло б бути розцінене як підігравання одному з кандидатів. Тим більше, що представники різних гілок влади вже й так отримали чимало зисків з протистояння головних антикорупціонерів.
Але, судячи з усього, постояти осторонь у антикорупційних органів все ж не вийде.
Кому скинути справу Тимошенко
13 лютого “Центр протидії корупції” звернувся до генерального прокурора Юрія Луценка з вимогою порушити кримінальне провадження за фактами можливого незаконного збагачення кандидата у президенти Юлії Тимошенко.
Підставою такого звернення стала інформація з матеріалу УП про те, що американська фірма “Two Paths LLС” у лютому 2018 року найняла піар-компанію “Avenue Strategies Global LLC” представляти інтереси Тимошенко.
Йшлося про виплату 390 тисяч доларів у 2018 році піарнику Барі Беннетту, який між іншим також обслуговував президента США Дональда Трампа.
“Прізвище Тимошенко як особи, якій надають лобістські послуги, безпосередньо згадується в офіційній звітності піар-компанії, поданій до Департаменту юстиції США”, – зазначили в ЦПК.
15 лютого генпрокурор передав звернення Центру протидії корупції до САП, посилаючись на те, що статті про незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації належать до компетенції саме антикорупційних органів.
От тільки в грудні 2018 року ЦПК вже подавала аналогічні скарги до САП і НАБУ, і у відкритті провадження було відмовлено. Відмовили і САП, яку ЦПК постійно критикує, і НАБУ.
Тут слід зауважити один нюанс – деякі соратники Тимошенко дуже невдоволені зменшенням функцій ГПУ, на яку вони претендували. Там готові були навіть ліквідувати антикорупційні органи. За умови, що звернення надійшло саме в той момент, коли Тимошенко ще була лідером перегонів, ризик розізлити дракона був суттєвий.
Тоді організація спробувала оскаржити це рішення у Солом’янському суді, але там також отримала відмову. Суддя Вишняк вирішив, що у заяві ЦПК немає достатньо об’єктивних доказів злочину.
На що сподівалась організація зараз, звертаючись до генпрокурора? Голова ЦПК Віталій Шабунін каже, що “Луценко міг сам цю заяву зареєструвати і доручити її розслідувати”.
Такі сподівання марні. Якби Луценко так зробив, то дав би Юлії Тимошенко карт-бланш на звинувачення у політичному переслідуванні. А очільник ГПУ вже й так отримав скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) за виступ на форумі “Від Крут до Брюсселя”, де фактично підтримав не тільки євроатлантичний рух країни, але і президента Порошенка.
Що робитиме ЦПК далі? “Додамо нові докази. В нас вони є. І ще раз звернемося до САП”, – каже Шабунін.
Що робитиме САП? “Не братиме участі у виборах”, – відповідає високопоставлений представник відомства.
Тобто, вочевидь, ЦПК знову буде змушена звернутись до суду, і весь процес затягнеться до виборів.
Тимошенко, щоправда, не єдиний політик, кого вирішили не чіпати на час перегонів.
Подарунок для Гройсмана, Луценка і СБУ
У грудні 2018 – січні 2019 НАБУ, за інформацією джерел у антикорупційному відомстві, закрило до 30 справ за відсутністю складу злочину. Серед них є і резонансні, у яких фігурували топові політики. Ось лише кілька з них:
– Справа про відпочинок у 2016 екс-голови НАБУ Валерії Гонтаревої на Мальдівах з родиною. Її порушили в серпні 2017 за заявою нардепа Віталія Купрія. Через рік, у липні 2018, закрили.
Детективи встановили витрату Гонтаревої на відпочинок у розмірі майже 250 тисяч гривень, але це значно менше, ніж 250 прожиткових мінімумів, необхідних для кримінальної відповідальності за ст. 366-1 ККУ (декларування недостовірної інформації). Втім, Купрій не заспокоївся і у серпні 2018 оскаржив рішення НАБУ. Справу знову відкрили. А 19 грудня повторно закрили.
– Справа про використання службового авто ГПУ при розвезенні гостей з весілля сина Юрія Луценка 15 вересня 2017.
Справу порушено у квітні 2018 за заявою екс-заступника генпрокурора Рената Кузьміна, який у 2011-2012 доклав чимало зусиль, щоб посадити чинного генпрокурора. 28 грудня 2018 її закрили за відсутністю складу злочину.
– Справа про розмитнення автомобіля Мерседес для дружини Володимира Гройсмана.
У червні 2018 року СБУ направила в Житомирську митницю лист за підписом першого заступника голови відомства Павла Демчини з проханням надати інформацію про автомобіль Mercedes GLE 350D, який в 2017 році придбала дружина прем’єра – Олена Гройсман.
Заниження митних платежів для дружини Гройсмана могло становити 600 тисяч гривень. НАБУ заниження ціни митниками не знайшло. Справу закрили. Але все той же Купрій знову оскаржує її в суді.
– Справа щодо квартири тестя нардепа Антона Геращенка. Минулого року журналісти “Наші гроші з Денисом Бігусом” з’ясували, що Антон Геращенко орендує квартиру в Києві площею 200 квадратів за гроші свого тестя Олексія Шамбура.
Все б нічого, але 62-річний тесть до 2016-го року не отримував доходу, а після 2016-го отримав близько 270-ти тисяч гривень за підприємницьку діяльність. Журналісти логічно стверджують, що він не міг сплачувати близько 3-х тисяч доларів щомісяця за оренду житла.
Але детективи НАБУ не встановили ознак злочину, оскільки не змогли перевірити доходи тестя нардепа. Той стверджує, що 3 тис доларів на місяць на оренду квартири та кошти на купівлю двох автомобілів, якими користується зять-нардеп, він заощадив у 1991-1996 роках під час роботи на ТОВ “Азов-Бюро”, а також отримав у спадщину.
– Справа проти службових осіб СБУ. Діючи в інтересах представників ТОВ “Міжнародний аеропорт Одеса”, вони влаштували кримінальне переслідування судді Віктору Фоміну за рішення про арешт майна аеропорту та передачу його Нацагентству з управління активами (АРМА) .
Так само була закрита справа про ймовірний хабар розміром 2 мільйони доларів посадовцям СБУ та адмінсуду Києва за унеможливлення арешту майна аеропорту.
Як відомо, у 2011 році Одеська міськрада уклала інвестдоговір, за яким по суті дозволила приватизувати майно комунального аеропорту бізнесменам Олександру Грановському і Борису Кауфману.
Ця оборудка є одним з епізодів у справі мера міста Геннадія Труханова, чий телефон НАБУ так і не змогло зламати, щоб добути необхідні докази.
– Справа щодо завідомо недостовірних даних у декларації кандидата Олександра Вілкула.
Влітку 2018 НАБУ відкрило справу щодо тепер вже кандидата у президенти через те, що в 2015-2016 роках він користувався житловим будинком площею майже 379 кв. м і двома земельними ділянками у Козині. Це майно депутату не належало, а було записане на його тещу Марію Кондратюк, яка жила в Дніпрі.
За 3 дні до Нового 2019 року НАБУ справу закрило. А минулого тижня провадження знову поновило САП.
– Справа проти нардепа Опоблоку по квоті Ахметова Юрія Мороко, грошові активи сім’ї якого за 2017 рік з незрозумілих джерел виросли на 48,7 млн грн.
Детективи не знайшли підтвердження злочину.
САПівці також скаржаться, що тільки “пенделями” змусили детективів НАБУ прийти 14 лютого з обшуками в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у справі про завищення тарифів за схемою “Роттердам+”.
“А то було відчуття, що дехто ще й справу по Роттердаму+ до виборів закриє”, – зауважив співрозмовник у відомстві.
Натомість їхні опоненти з НАБУ кажуть, що змушені були закрити низку справ, бо їхні матеріали “злив” керівник САП Назар Холодницький.
Навряд чи закриття всіх цих справ відбулось під вибори. Але про їх закриття стало відомо в рамках чергового загострення стосунків НАБУ і САП.
Нескінченна війна Ситника і Холодницького
Коли після Майдану створювались НАБУ і САП, було сподівання, що вони будуть тими комісарами Каттані, які знищать спрут української корупційної мафії. Натомість за кілька років роботи керівники обох відомств мало того, що перетворились на найкращих ворогів, тож тепер доречніше згадувати серіал “Вежа” про війну американських спецслужб, яка призвела до терактів 11 вересня.
Вже майже 9 місяців, як керівники НАБУ і САП навіть не розмовляють один з одним.
Їхні стосунки дали тріщину задовго до того – коли керівники САП і НАБУ почали поза очі звинувачувати один одного в тому, що вони зливають матеріали справ їхнім фігурантам.
Але якщо спершу керівника САП назвали більш прихильним до Банкової, а керівника НАБУ – до МВС, то все змінилося у грудні 2017. Тоді у справі рюкзаків затримали сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра.
Незважаючи на те, що підозру підписав Холодницький, сам Аваков вважав винним Ситника – адже саме НАБУ її передало в САП.
“Аваков був чи не єдиним, хто захищав у нас на фракції Ситника, що було непросто, зважаючи на ставлення до нього після справи Мартиненка”, – розповідали потім депутати НФ. З того часу глава МВС вирішив більше не заступатись за директора НАБУ.
Щоправда, дорогу до офісу Бюро став топтати нардеп від БПП, якого називають повіреним президента з вирішення питань у судах, Олександр Грановський.
Як стверджують джерела серед антикорупціонерів, Грановського змусило прийти до НАБУ те, що його кілька разів “кинув по справах Назар”.
Саме Грановського називали натхненником прослуховування кабінетуХолодницького, який здійснили в тісній співпраці НАБУ і департамент ГПУ імені “Кононенка-Грановського”.
Крім того, влітку “Схеми” випустили сюжет про одночасну поїздку Ситника і Грановського додому до президента. Нардеп вплив на НАБУ заперечував.
У свою чергу влітку антикорупційна прокуратура вивела сина Авакова з-під звинувачення у справі рюкзаків.
САП також закрило провадження, за яким НАБУ ще у 2017 збиралося оголосити підозру нардепу Денису Дзендзерському, близькому до Миколи Мартиненка. Нещодавно НАБУ принесло в САП нове подання на цього ж депутата, але шанси його потрапити в Раду оцінюють як “невисокі”.
Влітку, коли громадські активісти вирішили пікетувати САП з вимогою добровільної відставки Холодницького, поліцейські не надто активно реагували на осіб, що залили Віталію Шабуніну очі зеленкою. Тоді як напад вчинили люди, очолювані радником Авакова Іллею Кивою.
Восени 2018 НАБУ спробувало встановити ще одну прослушку в САП, щоб отримати матеріали на заступницю Холодницького Ольгу Ярову. Але спецоперацію було зірвано.
До січня 2019 НАБУ і САП не вели активних воєнних дій. І ось в середині січня джерела у правоохоронних органах повідомили, що очільники ГПУ і НАБУ хочуть ініціювати нову догану Холодницькому, яка може призвести до його звільнення.
Ішлося про справу про передачу боргу ДП “Антонов” приватній колекторській фірмі, яку погодив керівник Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Арсен Ісаакян. Борг на 14,5 мільйонів гривень продали за 1,5 мільйона.
Як зазначають у Центрі протидії корупції, у вересні 2018 прокурор САП Василь Кричун, який також вивів сина Авакова зі справи про рюкзаки, запропонував Ісаакяну угоду, згідно з якою той замість 6 років у в’язниці відбувся б штрафом у 17 тис грн.
Холодницький погодив прокурору САП зміну 191 статті на легшу – 364, і саме цей підпис мав стати приводом для звернення до КДКП. Якби в діях керівника САП побачили порушення, це могло б закінчитись звільненням. Адже він вже має догану у справі про акваріумну прослушку, і після другого порушення має йти звільнення. Засідання прокурорської “дисциплінарки” по Кричуну мало бути 29 січня, але його не внесли в порядок денний. Хоча висновок був готовий.
Втім, навіть якщо з КДКП обійдеться, то війну з керівником САП продовжить Центр протидії корупції. Вони вже склали реєстр злитих Холодницьким справ і ставлять питання про зміну керівництва САП на зустрічах з кандидатами у президенти.
При цьому вони не дуже акцентують в тій же справі Тимошенко роль НАБУ, а це відомство теж відмовило у порушенні провадження.
Тетяна Ніколаєнко
