Перехідне правосуддя для України

22.10.2018

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини та проекту USAID “Права людини в дії” провів круглий стіл “Перехідне правосуддя як шлях подолання наслідків конфлікту та збройної агресії”.

Мета круглого столу – обговорення перспектив використання міжнародного досвіду перехідного правосуддя у врегулюванні збройного конфлікту на території України та в постконфліктний період, недопущенні безкарності та ефективного розслідування воєнних злочинів, запровадженні нових підходів з надання допомоги жертвам конфлікту та відновлення правових зв’язків із населенням окупованих територій.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря нагадав, що до теми перехідного правосуддя належать і виборчі права внутрішньо переміщених осіб, і їхнє право на пенсії, і тема амністії для бойовиків.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко повідомив, що його організація провела дослідження про застосування правосуддя перехідного періоду в Україні. На основі цього дослідження УГСПЛ випустила монографію та провела велику міжнародну конференцію “Постконфліктне правосуддя в Україні”. Крім того, юристи та експерти Спілки взяли участь у підготовці законопроекту “Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту”. Але, за словами Олександар Павліченка, дуже важливо вчасно знайомитися із передовим досвідом інших країн, щоби вчитися не на своїх помилках, а на кращих зразках.

УГСПЛ здійснює практичну роботу за двома компонентами перехідного правосуддя. Зокрема, це захист жертв конфлікту і переслідування воєнних злочинців. “Як результат, у нас є понад 300 справ від потерпілих, які супроводжуються у національних та міжнародних судах, – сказав Олександр Павліченко, – Центр документування, який створений в межах нашої організації, на сьогоднішній день збирає факти, які є доказовими свідченнями потерпілих. Понад 2 тисячі 900 осіб надали свою інформацію, фігурують в матеріалах цього центру”. А загалом проект УГСПЛ зі створення інтерактивної мапи пам’яті, містить інформацію про 11 200 осіб, які загинули в ході конфлікту з обох сторін.

Григорій Немиря анонсував, що 16-17 листопада в Україні відбудеться 40-а щорічна Асамблея найбільшої міжпарламентської неурядової організації, яка називається “Парламентарі за глобальні дії”, скорочено PGA (Parliamentarians for global actions). Ця організація займається питанням сприяння ратифікації і перенесення в національне законодавство, зокрема в кримінальні кодекси, злочинів, якими займається Міжнародний кримінальний суд. Це чотири злочини: злочин агресії, злочин геноциду, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Директор програми USAID “Права людини в дії”, УГСПЛ Тарас Цимбрівський розповів про ключові аспекти, які впливають на ефективність та успішність перехідного правосуддя. Це, по-перше, відповідність перехідного правосуддя міжнародним принципам та нормам. По-друге, перехідне правосуддя повинно бути засноване на правах людини. По-третє, фокус має бути на жертвах збройного конфлікту. По-четверте, необхідна координація та партнерство громадянського суспільства у дизайні та імплементації перехідного правосуддя. По-п’яте, необхідно пристосувати перехідне правосуддя до місцевого контексту. По-шосте, в процесі перехідного правосуддя важливе значення відіграє гендерний вимір. Поза тим, що в результаті збройного конфлікту страждають різні групи населення, однією з таких груп населення виступають жінки, які часто є жертвами сексуального насильства, насильницьких зникнень і тортур. Сьоме: у перехідному правосудді необхідно інтегрувати особливий підхід по відношенню до дітей.

Перший віце-президент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський сказав, що Україна на момент виникнення збройного конфлікту взяла на себе всі можливі зобов’язання європейської держави у сфері прав людини, у сфері міжнародного гуманітарного права і у сфері Міжнародного кримінального права. Саме тому потрібно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. “Але і поза тим всі зобов’язання, що випливають з Римського статуту, Україна на себе взяла, – сказав Микола Гнатовський. – І, власне, ратифікація Римського статуту лише перетворить Україну на повноцінну державу-учасницю цього договору, не додаючи їй суттєвих зобов’язань понад ті, що Україна вже на себе взяла”.

Директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислава Власюка уточнив кількість людей, до яких може бути застосоване перехідне правосуддя. “Мені здається, що в Україні вона доволі масштабна буде по кількості учасників силових формувань в “ДНР”, “ЛНР”, це десь 63 тисячі осіб, – сказав він, – Плюс є цивільні особи, яких так само це може стосуватись, особливо, якщо ми будемо говорити про колабораціонізм, який пропонується в окремих законопроектах”. І це буде великий тягар для органів правопорядку і для системи правосуддя.

Народний депутат України Наталя Веселова нагадала, що громадянська війна у Північній Ірландії тривала близько тридцяти років, а у Колумбії – близько п’ятдесяти років. Після закінчення цих війн у Колумбії працювала так звана комісія правди. Наталя Веселова відвідала табори, в яких проходять реабілітацію колишні бойовики, які пройшли через комісію правди і суди. Ці люди отримали умовні терміни, але вони не відбувають покарання у тюрмах, а перебувають у таборах, де їх адаптують до цивільного життя. “Це люди, які, можливо, ніколи не навчалися у школі, тому що тих бойовиків ще в дитинстві просто завербували до лав збройних формувань, – сказала Наталя Веселова. – Чому такі методи застосовуються до колишніх бойовиків? Чому поголовно всіх там не покарали? Бо це було однією з умов тієї мирної угоди, яка обговорювалась 4 роки. Тобто 4 роки уряд, перемовники від уряду і перемовники від парамілітарних груп зазначали, які пункти є для них важливими, на які компроміси може піти та чи інша сторона. Ну а компромісом зі сторони бойовиків було повне роззброєння, повна відмова від їх діяльності. Умова і компроміс з боку уряду було непереслідування і застосування перехідного правосуддя до 2020 року”. Якщо колишні бойовики в цей період адаптації до 2020 року знову вчиняють злочин, то вони просто засуджуються по звичайному законодавству і отримують термін уже по Кримінальному кодексу Колумбії.

“До речі, коли ми приїхали у Колумбію, то якраз коли затримали колишнього бойовика, який пройшов у парламент і повинен був уже у червні 2018 року складати присягу на вірність країні, – розповіла Наталя Веселова. – Але його затримали у США із великою партією кокаїну. Його засудили у США та екстрадували у Колумбію для відбування покарання”.

Окремо ведеться реєстр жертв. Він містить близько 8 мільйонів громадян Колумбії. Половина з них – це внутрішньо переміщені особи. Крім того, жертвами вважаються ті бойовики, які постраждали через те, що у неповнолітньому віці їх завербували до лав ФАРКу або інших парамілітарних груп. Жінки-бойовики теж зверталися до правоохоронних органів, і їх теж вносили у реєстр жертв, якщо вони зазнавали насилля.

Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко нагадала про такий термін як “діалогова правда”: тобто не персональна чи навіть різних частин суспільства, а саме правда, яка визначає якісь політичні обставини стосовно того, хто може бути тут винним у тому, що виник конфлікт.

Особливим чином потрібно вирішувати в Україні і питання амністії для бойовиків. “У Північній Ірландії випустили людей, які відбували по кілька пожиттєвих термінів за злочини, але була соціальна угода, якої вони дотримуються, – сказала Юлія Тищенко. – Якщо вони знову скоять злочини, то ця угода розривається. І що цікаво, ті люди, які вийшли з цих в’язниць, вони стали своєрідними запобіжниками в суспільстві, і в роботі з молоддю, щоб злочини більше не повторювалися”.

Олег Шинкаренко , Журналіст Української гельсінської спілки з прав людини

Джерело