Операція «ліквідація»: чому в Україні існує два Верховних суди

20.04.2018

Ліквідація Верховного Суду України зайшла в глухий кут. Якщо вищі спеціалізовані суди створили ліквідаційні комісії і вичікують вирішення їхньої подальшої долі, то Верховний Суд України блокує цей процес. Ситуація нагадує війну юридичних позицій, де кожна зі сторін знаходить правові аргументи на свою користь.

В Україні сьогодні існує два Верховних суди та дубляжі касаційних судів. Так званий «старий» Верховний Суд України (ВСУ), в якому досі працює 13 суддів та 159 працівників апарату. У складі трьох касаційних судів залишаються на посадах 92 суддів.

«Новий» Верховний Суд (в законі названий без «України»), сформований в результаті проведення конкурсу. Із загальної кількості у 200 суддів було призначено лише 113 суддів, в тому числі до складу касаційних судів. Відмінність між ними полягає й у тому, що останній розглядає судові скарги. У спадок нові судді Верховного Суду отримали 75 тисяч справ, 29 тисяч – після початку роботи.

Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ліквідація ВСУ відбувається після початку роботи ВС і набрання чинності нових процесуальних кодексів. Ці два чинники збіглися 15 грудня минулого року. З цього часу повинен був початися процес ліквідації ВСУ і вищих спецсудів. І якщо останні сформували ліквідаційні комісії та запустили цей процес, то ВСУ всіляко блокує його.

Наприкінці минулого – на початку цього року судді ВСУ кілька разів саботували збори суддів для прийняття рішення про створення ліквідаційної комісії, до повноважень якої входить підготовка до припинення його діяльності: переведення апарату суду за бажанням до нового ВС або інших держорганів, передання процесуальних документів, інвентаризація майна тощо.

Фото: pravo.ua

Співрозмовник LB.ua в новому ВС розповів, що судді ВСУ ставили палиці в колеса ВС, зокрема, обмежуючи доступ нових суддів до приміщень суду, не передаючи майно. Наприклад, нібито судді ВСУ розсаджували працівників апарату по вільних приміщеннях, аби лише не допустити своїх наступників.

Війна суддів

Процес ліквідації повинен здійснювати керівник апарату суду (якого призначає голова Державної судової адміністрації). Керівник апарату ВСУ і його заступник звільнились на початку цього року. Тож глава ДСА Зеновій Холоднюк перевів із Вищого спецсуду з розгляду цивільних справ на посаду заступника Валентина Сердюка, що займав аналогічну посаду, аби той провів ліквідацію установи. Втім, судді ВСУ здійснили нову спробу заблокувати цей процес – ухвалили рішення про виключення зі штатного розпису посаду заступника керівника апарату суду.

Фото: rsu.gov.ua

Зеновій Холоднюк (зліва) та Олег Ткачук на Раді суддів України

Битва юридичних позицій почалася також стосовно повноважень Холоднюка призначати керівництво апарату, в тому числі заступника. За «старою» редакцією Закону «Про судоустрій і статус суддів», таке призначення могло відбутись лише з подачі голови ВСУ. Керівник ДСА вирішив перевести (а не призначати) заступника з іншого суду, щоб уникнути порушення закону. В пошуках правової істини Холоднюк звернувся до Ради суддів України. І вона стала на його сторону.

За словами члена РСУ, судді Тернопільського окружного адміністративного суду Андрія Жука, у своєму рішенні від 12 квітня цього року Рада суддів зазначила, що «… рішення зборів ВСУ, спрямовані на перешкоджання ліквідаційній процедурі, не мають правових наслідків». РСУ також звернула увагу суддів ВСУ, що «використання зборів суддів Верховного Суду України як механізму протиправного перешкоджання відповідній ліквідаційній процедурі суперечить засадам суддівського самоврядування і є неприпустимим».

«Рішення РСУ жодним чином не ставить під сумнів право таких суддів (суддів ВСУ – LB.ua) на суддівське самоврядування. Разом з тим, реалізація такого права не повинна суперечити засадам суддівського самоврядування», – додав суддя.

Фото: facebook/Андрій Жук

Андрій Жук

На думку переведеного Холоднюком заступника керівника апарату ВСУ Валентина Сердюка, рішення Ради суддів є обов’язковим для виконання усіма суддями, тож після цього судді ВСУ мають розпочати процедуру ліквідації.

З ним не погоджується виконуючий обов’язки голови ВСУ Василь Гуменюк. «Рішення РСУ є обов’язковим для виконання за умови прийняття його у відповідності до компетенції органу. Ми вважаємо, що воно прийнято з перевищенням повноважень. Фактично РСУ заборонила суддівське самоврядування у ВСУ. Ми з цим не погоджуємося, про що повідомимо орган суддівського самоврядування», – зазначив він в коментарі LB.ua.

«Процес ліквідації (ВСУ – LB.ua) не заблокований, він не передбачений Конституцією України. Немає жодного розпорядчого акту щодо ліквідації ВСУ… Ліквідація конституційних органів у такий спосіб може призвести до небажаних наслідків, зокрема порушення статті 6 Конституції України (поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову – LB.ua)», – апелює Гуменюк.

Фото: court.gov.ua

Василь Гуменюк

Його опоненти вказують на наявність окремого закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також окремих статей Цивільного кодексу, де прописані процедури ліквідації юридичної особи.

Процес ліквідації по суті стосується лише переведення до ВС або інших державних органів працівників апарату. Суддів ВСУ може працевлаштувати лише Вища кваліфкомісія суддів. Процедура однакова для всіх суддів – після рішення ВККС документи на суддю розглядає Вища рада правосуддя і з рекомендацією направляє президенту, що видає фінальний указ.

За словами Сердюка, працівники апарату суду фактично стали заручниками ситуації, адже не можуть навіть звільнитися за власним бажанням. «Щоб перевестися до Верховного Суду або іншого органу, їм треба звільнитись. А в ВСУ сьогодні немає керівника державної служби, тож їх ніхто не може звільнити», – зазначив він.

У Вищому спецсуді з розгляду цивільних і кримінальних справ, де раніше працював Сердюк, процес ліквідації доходить до завершення.

«Залишилось 8 працівників апарату, 9 осіб ліквідаційної комісії та 20 працівниць суду, котрі перебувають в декретній відпустці. Близько 95% працівників апарату були переведені до Верховного Суду, а інші перейшли працювати в інші державні органи як за переведенням, так і за конкурсом. Для ВСУ є вихід – виконання рішення Ради суддів України зборами суддів ВСУ і започаткування ліквідаційної процедури, що може тривати близько 4-5 місяців», – зазначив він.

Фото: chesnosud.org

Валентин Сердюк

Судді ВСУ називають процес створення ВС не ліквідацією, а реорганізацією Верховного Суду України, зберігаючи за ним усі повноваження і статус, тому наполягають на автоматичному переведенні їх лише до нового суду. Щодо Вищих спецсудів зауважують, що вони були створені законом, тож і ліквідувати їх можна в такий же спосіб.

В гру вступає ВККС

У лютому цього року ВККС провела співбесіди з майже усіма суддями вищих спецсудів щодо можливого їх переведення в суди тієї самої або нижчої інстанції (як передбачено законодавством). Хоча лише одиниці готові перейти до апеляційних судів, та й то розташованих в столиці або в Київській області.

Судді ВСУ на зустріч з ВККС не прийшли, направивши прохання відкласти розгляд цього питання, зважаючи на розгляд в Конституційному Суді їх звернення щодо конституційності положень Закону «Про судоустрій і статус суддів». В коментарі LB.ua голова КС Станіслав Шевчук зазначив, що наразі це провадження розглядається в закритому режимі. Спрогнозувати, коли КС прийме рішення з цього питання, наразі важко. Більше того, сталої позиції з цього приводу між ними немає. 10 із 17 суддів КС висловили окрему думку щодо судової реформи у 2016 році.

За словами одного з джерел LB.ua в судовій системі, Шевчук мав зустріч з цього питання з представниками Банкової. Рішення КС може стати одним із юридичних механізмів виходу з ситуації, оскільки судді ВСУ грозять позовами до Європейського суду з прав людини. А це може поставити під загрозу судову реформу.

Виходом із глухого кута може стати рішення КС про часткову неконституційність ліквідації ВСУ (щодо порушення прав суддів). Звісно, КС не може прямо передбачити, куди перевести суддів ВСУ, але дасть можливість найвищим органам в судовій системі знайти механізм, за якого їхні права не будуть порушені.

Фото: sud.ua

Валентина Сімоненко ( справа)

Цікаво, що із 13 суддів ВСУ в конкурсі брали участь 12. Одна з них – Валентина Сімоненко – рекомендована президенту на призначення. Хоча відповідний указ глава держави не підписує з кінця грудня минулого року (хоч має для цього 30-денний термін). За припущеннями одного зі співрозмовників LB.ua, документи щодо Сімоненко уже кілька разів були на столі в президента, однак з формальних причин їх відправляли до Вищої ради правосуддя, аби уникнути прострочення місячного терміну.

LB.ua не зміг зв’язатися з членами Вищої кваліфкомісії суддів, щоб дізнатися про плани комісії щодо суддів ВСУ і вищих спецсудів. Публічно глава комісії Сергій Козьяков зазначив лише, що сподівається на переведення суддів в інші суди найближчим часом.

Не правом єдиним

Законом про держбюджет на 2018 рік передбачено, що ВС фінансує ВСУ до завершення ліквідації. Оскільки її й досі не розпочали, ВС прийняв рішення про припинення фінансування з 1 квітня. Суддям ВСУ до цього платили лише оклад в розмірі близько 20 тис грн., працівники апарату востаннє, за даними LB.ua, отримали по 20% від авансу.

«Зарплата – це гарантована конституцією винагорода за працю, і поки законодавчо не буде врегульовано питання щодо ВСУ, заробітна плата має виплачуватись своєчасно. Призупинення фінансування є незаконними і особи, які це роблять, можуть нести юридичну відповідальність», – коментує Гуменюк.

В.о. голови ВСУ зазначає, що очікує на рішення КС. «Звернення до КС – це цивілізований спосіб виходу з конфліктної ситуації, тому потрібно почекати», – додає суддя.

Вікторія Матола, Журналист

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"