Огляд судів у справах Майдану: “Беркут”, побиття, розстріл

20.04.2019

Засідання відразу у п’яти справах Майдану пройшли в судах Києва 16 квітня. Всі вони – на різних етапах розгляду. Підсудні переважно з числа колишніх працівників підрозділу “Беркут”.

Пропонуємо огляд найважливіших подій, які відбулись у судових процесах “справ Майдану” за минулу добу.

Справа розстрілів на Інститутській

Події: вбивства 47-ми протестувальників 20 лютого.

​

Фото з Фейсбук Сергія Болтунчика

Підсудні – п’ятеро екс-бійців спецпідрозділу “Беркут”: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура та Олег Янішевський. Вони звинувачуються у розстрілі протестувальників на Інститутській, але свою провину заперечують.

Зараз у цій справі допитують свідків. 16 квітня у суді свідчили четверо свідків обвинувачення. Двоє з них – журналісти калуського міського телебачення – Руслана Овсеєнко та Віталій Крохта. На їх очах загинули двоє Героїв Небесної сотні – Роман Гурик та Устим Голоднюк.

“Я чула як пролунав постріл. Потім побачила, що упав хлопець. Було багато поранених і багато вбитих. Я намагалась подивитись уперед через об’єктив камери. Попереду були барикади, а за ними в екіпіровці сиділи люди зі зброєю в руках. Було видно, що вони стріляють, а з цього боку падають люди”, – розповіла пані Руслана.

Ще один свідок Сергій Білий бачив убивство Андрія Дигдаловича.

“Ми йшли угору по Інститутській. Він (Дигдалович, – ред.) у мене щось запитав. А коли я повернувся, він взявся за груди і впав. Його відразу підхопили і потягнули вниз Інститутської… Я зрозумів, що стріляють з бойової зброї і поніс звідти ноги”, – розповів у суді Сергій.

Четвертим свідком став тодішній міліціонер Сергій Берека. Він уникнув відповідей на багато питань щодо розстрілу людей на Майдані, однак підтвердив, що спілкувався колишнім командиром роти “Беркут” Дмитром Садовником. Також Берека телефоном говорив із Янішевським – підсудним у справі.

Свідок заявив, що дав письмову згоду на використання зброї працівникам підрозділу “Омега”. Мовляв, у тодішніх правоохоронців стріляли, а тому їм треба було захищатись.

“Я подзвонив Федчуку (тодішній начальник міліції громадської безпеки ГУ МВС України, – ред.) Він сказав, щоб я підписав документ, працівники міліції мають себе захищати. Я мав захистити своїх людей”, – сказав Берека.

За його словами, тодішні правоохоронці були озброєні автоматами Калашникова.

“СВД (снайперські гвинтівки, – ред.), по-моєму, теж були”, – зазначив свідок.

Захисники підсудних знову згадали про так званих “грузинських снайперів”, яких вони вже просили допитати. Суд відмовив через відсутність підтверджень того, що свідки дійсно знаходяться в Республіці Білорусь, як про це говорять адвокати.

На наступне засідання захисники готують чергове клопотання про допит цих свідків.

Справа командирів київського “Беркуту”

Події: Побиття, затримання та “зачистка” активістів 30 листопада та 1 грудня 2013.

Микола Тягнирядно на Майдані Фото Віталій Струтинський

Їх обвинувачують в організації силового розгону протестувальників та перевищенні службових обов’язків.Епізод стосується подій початку Майдану. Підсудні – колишні заступники командира київського полку “Беркуту” Олег Мариненко, Андрій Дидюк та Микола Тягнирядно, а також командири рот Юрій Шевченко та Євген Антонов.

Вже не вперше захисники намагаються об’єднати цю справу з іншою. У січні цього року захист просив об’єднати справу їх підзахисних із справами двох рядових “бійців” – Сергія Лободи та Максима Обмачевського.

16 квітня адвокати також хотіли приєднати до справи ще двох рядових “беркутівців” – Юрія Зубкевича та Андрія Качмара. У їх епізоді лише один потерпілий. Сторона обвинувачення назвала таку ідею захисту черговою спробою затягування розгляду справи.

Свого часу справу вже об’єднували з епізодом Мариненка. Тоді розгляд почали заново.

Під час засідання прокурори долучили до матеріалів справи медичні довідки, результати експертиз та інші документи по кількох потерпілих. Всього їх у справі більше 150. На наступному засіданні сторони продовжать досліджувати письмові матеріали справи.

Справа харківського командира роти “Беркуту” Шаповалова

Події: силовий розгін протестувальників 18 лютого, наслідок якого – вбиті та поранені серед протестувальників.

Віктор Шаповалов у суді

Епізод стосується подій на вулиці Грушевського 18 лютого 2014 року. Тоді “беркутівці”, за даними слідства, вчинили збройний штурм мітингувальників. Застосовували дубинки та вогнепальну зброю.

Підсудний – командир роти “Беркуту” Віктор Шаповалов. Його обвинувачують у перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків. Саме він, згідно з обвинувальним актом, віддавав наказ своїм підлеглим застосовувати силу.

Сам Шаповалов винним себе не вважає.

Нині в суді допитують потерпілих. Всього їх більше 70 чоловік. Не допитані близько 50.

Прокурор Валерій Смирнов звернувся до Національної поліції з дорученням встановити контактні дані 30 людей, які є потерпілими у цій справі.

За словами Смирнова, поліція має до 6 травня надати прокуратурі контактні телефони та адреси проживання потерпілих. Справа в суді розглядається вже 3,5 роки і анкетні дані багатьох потерпілих змінились.

Тому, каже прокурор, їх неможливо повідомити про час засідань і викликати до суду.

На наступному засіданні Смирнов попросив допитати шістьох потерпілих з Івано-Франківської та Львівської областей по відео-зв’язку.

Суд задовольнив клопотання прокурора.

Коли допитають усіх потерпілих, свої покази даватимуть свідки та обвинувачений.

Справа командира роти “Беркут” Бойка

Події: силовий розгін та побиття активістів 30 листопада.

Беркутівці на Майдані. Фото Віталій Струтинський

Ще в одній справі щодо побиття людей на Майдані Незалежності 30 листопада фігурує командир 4 роти київського “Беркуту” Олег Бойко. У справі більше 20 потерпілих.

16 квітня суд продовжив досліджувати відео з тих подій. Це сюжети телеканалів “НТН”, “1+1” та “5 канал”.

Обвинувачення звертало увагу суду на окремих працівників 4-ї роти, якою командував Бойко.

“Ми бачимо, що натовп (“беркутівців”, – ред.) б’є всіх поголівно. Вважати, що ці дії законні – це низько”, – прокоментував прокурор ГПУ Володимир Попов.

Потерпілий Сергій Колоша відзначив, що на одному із відео видно “людину, схожу на Бойка”. Чоловік ішов поруч із “беркутівцями”, що мали щити. Саме вони, за словами Колоші, жорстоко били протестувальників.

Сторона захисту натомість зазначала, що активісти “кидали в “беркутівців” різні предмети”. Це, мовляв, провокувало їх на подальші жорсткі дії.

На наступному засіданні суд продовжить досліджувати відео.

Справа беркутівців Ейсмонта і Мохоня

Події: Силовий розгін 30 листопада, фабрикування протоколів на затриманих.

Володимир Мохонь на Майдані. Фото Віталій Струтинський

Під час протестів 30 листопада правоохоронці масово затримували протестувальників. Щодо них потім складали протоколи про хуліганство, злісну непокору законним вимогам працівників міліції та інші правопорушення.

Двоє тодішніх бійців підрозділу “Беркут” Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь затримали активіста Максима Федяя – єдиного потерпілого у справі. Це сталось біля стели на Майдані Незалежності. “Беркутівці” склали рапорт. Вказали, що Федяй вчиняв хуліганські дії та не виконував вимоги правоохоронців.

На підставі цих рапортів тодішня міліція склала протокол про адміністративне правопорушення. Федяя визнав винним суд першої інстанції.

Нині Ейсмонт та Мохонь на лаві підсудних. У їх справі розглядають письмові докази.

За матеріалами слідства, вказані в рапортах факти про порушення з боку потерпілого – вигадані. Непричетність Федяя до правопорушень визнав апеляційний суд, який зняв з нього обвинувачення.

На засіданні 16 квітня суд долучив до матеріалів справи результати експертизи почерку. Як розповіла Insider представниця потерпілого Юлія Науменко, експертиза підтверджує, що саме Ейсмонт та Мохонь складали рапорти.

Ейсмонт та Мохонь свою вину не визнають.

Нині суд завершив досліджувати письмові докази. На наступному засіданні в суді досліджуватимуть відеодокази, серед яких сюжети телеканалів.

Артур Пріхно