Новий Верховний суд: хто всі ці люди-2?
09.08.2017
Як відомо, конкурсна комісія обрала всі 120 членів нового Верховного суду, які отримали від неї найбільші рейтинги. Раніше «Главком» проаналізував склад новообраних суддів Касаційного адміністративного та Касаційного цивільного судів, які складуть структуру оновленого Верховного суду, що стане найголовнішою касаційною інстанцією. Окрім цих судів, до ВС увійдуть Касаційний господарський та Касаційний кримінальний суди – в кожному з них буде по 30 суддів. В цьому матеріалі пропонуємо найцікавіші факти з біографій цих судів, яких уважно моніторила Громадська рада доброчесності. Нагадаємо, щодо 30 зі 120 суддів, які виграли конкурс, вона надала негативні висновки.
Касаційний господарський суд
Мабуть, найяскравіший переможець конкурсу – суддя Господарського суду Харківської області Олександр Мамалуй. В березні 2014-го року був призваний до Збройних сил, де потрапив в роту снайперів 93-ї гвардійської окремої механізованої бригади. Брав участь у визволенні та подальшій обороні с. Піски, Первомайське, Нетайлове, Опитне, Водяне, міста Авдіївка, обороні Донецького аеропорту. Після демобілізації знову був мобілізований до лав Державної прикордонної служби і виконував бойові завдання в зоні АТО. Зараз демобілізований і пербуває в першій черзі резерву.
Також Мамалуй відомий своєю відповіддю судді з Севастополя, який просив вручити одній з українських комерційних компаній документ про подання в окупованому Росією Севастополі позову проти цієї компанії. У відповіді Мамулуй назвав севастопольського колегу «зрадником», «порушником присяги» та «шкурою» і пообіцяв підвисити за ноги на ліхтарі на Приморському бульварі.
У адвоката Ганни Вронської, яка тепер буде працювати у Верховному суді, в трудовій біографії є робота в Кабінеті міністрів – причому на непересічних посадах. Так з травня 2015-го року вона була заступником міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції, а в лютому 2016-го навіть тимчасово виконувала обов’язки міністра.
Голову Вищого господарського суду Богдана Львова називають одним із фаворитів на посаду голови нового Верховного суду. Згідно з розслідуванням «Слідство. Інфо», суддя може бути причетним до корупційного скандалу за участю члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського. За словами громадянина Олега Шкляра, Гречківський обіцяв йому вирішити питання про забезпечення ухвалення потрібного рішення суддями апеляційної та касаційної інстанцій саме через Львова. Шкляр стверджував, що як винагороду в нього вимагали $500 тис/, з яких $200 тис. мали піти саме голові ВГСУ. Журналісти з’ясували, що напередодні скандалу Гречківський зустрічався зs Львовим e кабінеті судді. Останній факту зустрічі не заперечував, але дат не пам’ятав.
Також проти голови ВГСУ було відкрито провадження за фактом незаконного втручання в автоматичний розподіл справ у суді.
Суддя Вищого господарського суду України Світлана Бакуліна була у складі колегії суддів, які відмовились визнавати незаконною передачу Київрадою земельної ділянки для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а. Будівництво здійснювалось на території архітектурного заповідника та не погоджувалось з ЮНЕСКО. За даними видання «Наші гроші», воно було пов’язане з оточенням екс-регіонала Володимира Зубика. Незаконність рішень Київради в суді оскаржувала прокуратура, і в результаті рішення ВГСУ було скасоване Верховним судом. За інформацією руху «Чесно», Бакуліна входить до групи суддів ВГСУ, на яких здійснювався незаконний розподіл справ. Цікаво, що чоловік Бакуліної працює секретарем судового засідання в тому ж суді, що й дружина.
Ще один суддя ВГСУ Григорій Мачульський також погорів на земельних скандалах. Він був у складі колегії суддів, які підтвердили правомірність виділення земельної ділянки під будівництво інноваційного парку Bionic Hill, пов’язаний з екс-«регіоналом» Василем Хмельницьким. Це скандальне будівництво мало відбуватись на території колишнього військового містечка та частково за рахунок земель Біличанського лісу, що викликало протести екологів та місцевих мешканців. Зараз будівництво іноваційного парку зупинено, за словами Хмельницького, через несприятливу економічну ситуацію.
«Заляпались» в землі і судді цього суду Лілія Катеринчук, Ніна Ткаченко, Тетяна Дроботова та Лариса Рогач, які тепер делеговані в Верховний суд. Катеринчук, Ткаченко та Дроботова були у складі колегії суддів, які у 2013 році відмовили задовольнити касаційну скаргу прокурора міста Алушти про визнання недійсним рішення Маломаяцької сільської ради щодо передачі земельної ділянки, яка належала ДП «Таврида». За інформацією сайту «Наші гроші» у такий спосіб було легалізовано передачу земельної ділянки площею 25 га, яка належала державному підприємству, у приватну власність. Серед вигодонабувачів виявився і колишній голова Маломаяцької сільради.
Рогач у складі колегії суддів у жовтні 2015-го року відмовила визнати незаконною передачу двох гектарів землі у Харкові житлово-будівельному кооперативу «Бархани», наближеному до мера Харкова Геннадія Кернеса. Також Рогач була головуючою у складі колегії суддів, які у серпні 2016-го передали на новий розгляд справи щодо незаконності безоплатної передачі ОКЖК «Котміст» майже 74,69 га землі для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Києві. При цьому були скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими було підтверджено незаконність такої передачі. За інформацією «Наших грошей», землю було фактично виділено під маєток одіозного екс-нардепа Юрія Іванющенка, незважаючи на те, що більша частина ділянок відноситься до земель природно-заповідного фонду – заказника «Жуків острів».
Адвокат та директор благодійної організації «Центр комерційного права» Валентина Данишевська повертається до судової системи після перерви – раніше вона працювала в Господарському суді Запорізької області. Входить до складу громадської ради при Міністерстві юстиції.
Окрім розбіжностей в декларації адвоката Ігоря Ткача, Громадську раду доброчесності схвилювали його стійкі зв’язки з Сергієм Ківаловим. Так дружина Ткача Лариса протягом кількох скликань Верховної Ради працювала помічником-консультантом Ківалова. Крім того, за інформацією ради доброчесності, вона також працювала в Центральній виборчій комісії, коли ту очолював її патрон. На додачу до цього, дружина нового судді Верховного суду володіє 25 % ТОВ «ТРК «Право-ТВ». Цю телекомпанію пов’язують з Ківаловим. До умовної «ківалівської квоти» можна віднести і доцента кафедри трудового права і соціального забезпечення Одеської юридичної академії Єгора Краснова.
Судді Верховного суду Інні Берднік закидають те, що вона була причетна до ухвалення рішення, яке Європейський суд з прав людини кваліфікував як «грубе свавілля» та «відмову у правосудді» (справа «Бочан проти України»). Також Берднік у складі колегії суддів скасувала постанову Вищого господарського суду про визнання недійсним рішення Шевченківської райради Києва щодо приватизації приміщень в архітектурній пам’ятці «Замок барона Штейнгеля» та відповідного договору купівлі-продажу. Суд не визнав замок кінця XIX століття пам’яткою архітектури.
Сергій Жуков працює доцентом кафедри права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ при президентові України, а також керуючим партнером адвокатського об’єднання «Нексум». В 2015-му році він балотувався до Дніпропетровської міськради від «Блоку Порошенка», але безуспішно. В 2016-му його кандидатура розглядалася президентською силою для висунення на проміжних виборах до Верховної Ради на виборчому окрузі №27, де згодом перемогла вигідна Банковій самовисуванка Тетяна Ричкова. Дружина Жукова – Євгенія – працює суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Фігура судді Господарського суду Вінницької області Володимира Білоуса виділяється тим, що він 25 років пропрацював в одному суді. Коли комісія поцікавилась у нього цим фактом, Білоус розповів, що так склались життєві обставини, що він присвячував більше вільного часу сім’ї. Тепер, очевидно, суддя дозрів щось змінити в своїй кар’єрі.
Адвокат В’ячеслав Пєсков свого часу в соцмережах активно слідкував за прокурорським скандалом навколо так званої групи «Лисі птахи». Нагадаємо, прокурори Дніпровського району Сергій Лисенко, Деніс Соловей та Артем Тендитний були звільнені в червні 2015-го року, після того як в мережу потрапило їхнє листування в месенджері прямо під час судового засідання. В переписці прокурори обговорювали можливості фізичної розправи над одним з учасників суду і ненормативно висловлювались на адресу захисту. Згодом цій трійці вдалося через суд поновитися на посадах, про що Пєсков з обуренням інформував громадськість.
Касаційний кримінальний суд
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Вячеслав Наставний та Сергій Слінько, які перемогли в конкурсі в ВС, викликали чи не найбільше обурення громадськості. В 2014-му році вони були у складі колегії суддів, яка прийняла рішення про залишення без змін вироку Дмитру та Сергію Павліченкам до довічного ув’язнення і 13 років в’язниці відповідно за обвинуваченням у вбивстві судді Шевченківського райсуду Києва Сергія Зубкова. Хоча цей вирок та докази провини Павліченків викликали великі сумніви.
Також ця пара суддів була у складі колегії, яка розглядала у касаційній інстанції кримінальну справу за обвинуваченням колишнього голови МВС Юрія Луценка щодо нібито незаконного святкування Дня міліції у палаці «Україна». Касація підтвердила законність вироку Печерського райсуду, яким Луценка було засуджено до позбавлення волі строком на чотири роки. Європейські інстанції оцінили вирок Луценку як такий, що не відповідає міжнародним стандартам щодо справедливого, прозорого і незалежного судового процесу. А ця справа стала символом відвертої політичної розправи.
У справі Луценко відзначився і Володимир Британчук, щоправда, з іншого боку. Він входив до колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які винесли рішення у справі за заявою Луценка про перегляд постанов Печерського і Апеляційного судів про обрання йому запобіжного заходу. Судді вирішили, що арешт Луценка був незаконним. До Британчука є інша претензія – журналісти програми «Схеми» з’ясували, що він став суддею ще в Радянському Союзі, коли не треба було здавати присягу, тому весь цей час працював без присяги судді. Втім сам Британчук не вбачає в цьому проблеми.
Ше один переможець конкурсу в ВС – суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Станислав Кравченко – також брав участь в прийнятті рішення Адміністративного суду Києва, яке не сподобалось ЄСПЛ. Не заперечуючи проти самого судового рішення по справі «Волочай проти України», Євросуд вказав на факти ненадання підозрюваному доступу до захисту.
Суддя Апеляційного суду Львівської області Станислав Голубицький у складі колегії засудив до довічного ув’язнення Володимира Панасенка за замах на директора ринку «Шувар» у Львові в 2006 році, під час якого загинула дитина. За твердженням Олександра Банчука з Центру політико-правових реформ, обвинувачення відносно Панасенка ґрунтуються виключно на свідченнях громадянина, якого примусово без санкції суду викрали з психіатричної лікарні під час лікування від алкоголізму. В суді він відмовився від своїх слів щодо Панасенка, але на суд це не подіяло. Про незаконність ув’язнення Панасенка заявляли колишній омбудсмен Ніна Карпачова та відомий правозахисник Євген Захаров.
Також Голубицький в складі колегії постановив ухвалу про зменшення розміру застави до 282 тис. грн колишньому головному військовому комісарові Тернопільської області Володимиру Катинському, якого спіймали на хабарі. Хоча попередньо Катинському було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб та визначено заставу у розмірі 2 млн. грн.
Суддю Літинського райсуду Вінницької області Наталію Білик 16 травня 2013 року рішенням №1294/дп-13 ВККС було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану через визнання суддею договору продажу державного майна без належного нотаріального посвідчення та всупереч наявному мораторію. ВККС наголосила на тому, що суд визнав дійсним нікчемний правочин.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ірина Григор’єва свого часу прийняла рішення про повернення резонансної справи по звинуваченню сина тодішнього голови «Укравтодора» Сергія Демишкана, звинуваченого в груповому вбивстві підприємця, на додаткове розслідування. А також змінила запобіжний захід звинуваченому на більш м’який та звільнила з-під варти. Після цього ця справа фактично заглохла.
Суддя Апеляційного суду Рівненської області В’ячеслав Маринич був головуючим під час вирішення питання про відсторонення від посадиначальника Сарненського райвідділку поліції Ігора Харитонова. Харитонов підозрювавася в «кришуванні» незаконного видобутку бурштину – проти нього відкрили провадження та відсторонили від посади. Але колегія суддів, до якої увійшов і Маринич, скасувала відсторонення.
У судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Миколи Лагнюка діти Олена та Олег працюють у тому ж суді, що і батько.
Але до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Тетяни Франтовської йому далеко. Її чоловік працював прокурором Житомирської та Донецької областей. Донька та невістка працюють в Генпрокуратурі. Зять, попрацювавши в Генпрокуратурі, подався в судді Жовтневого райсуду Дніпра. Син – начальник відділу в прокуратурі Київа. Окрім ознак непотизму, у ради доброчесності викликали претензії рішення Франтовської, які розкритикували в ЄСПЛ. У складі колегії суду касаційної інстанції в 2012-му році вона постановила ухвалу про залишення без задоволення касаційної скарги особи, до якої було застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом. В 2014-му році Європейський суд прийняв рішення, яким визнав порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За даними руху «Чесно», суддя у відставці Верховного Суду Тетяна Шевченкотакож була причетна до судового рішення з порушенням Конвенції, що призвело до програшу Україною справ у ЄСПЛ – «Яременко проти України» та «Волков проти України».
Суддя Апеляційного суду Рівненської області Віктор Остапук вказав в анкеті, що його може рекомендувати в Верховний суд цілий голова Волинської обладміністрації. Але на уточнення журналістів, як саме його може рекомендувати волинський губернатор, суддя так і не зміг толком відповісти. Більше того, він не зміг згадати, за яких обставин вони познайомились.
Адвокат Аркадій Бущенко, який співпрацює з «Українською Гельсінською спілкою з прав людини», має великий багаж виграних справ в ЄСПЛ. Так свого часу він представляв інтереси Юлії Тимошенко в Євросуді, а зараз займається провадженням по справах українських полонених.
Дружина судді Апеляційного суду Харківської області Олександра Ємця є депутатом Чугуївської райради, куди пройшла від «Блоку Порошенка «Солідарність». В самому Чугуївському районі у сімейства чимало земельних ділянок.
У судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Тетяни Матієк, згідно з декларацією за 2015-й рік, у власності жодного об’єкту нерухомості, а є тільки дім в Переяславі-Хмельницькому, яким вона користується. Але до Києва звідки добиратись далеченько. Ціла розсип її родичів працює чи працювала в судах і прокуратурі.
Суддя того ж суду Наталія Марчук була у складі колегії суддів, яка скоротила термін ув’язнення екс-депутата Віктора Лозинського до десяти років та зняла з нього обвинувачення у вбивстві, перекваліфікувавши його дії на хуліганство. Нагадаємо, що Лозинський був обвинувачений у вбивстві свого односельця Валерія Олійника під час розваг на мисливських угіддях. Екс-депутат вже вийшов на волю.
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області (і його колишня голова) Надія Стефанів отримала негативний висновок ради доброчесності через її підтримку «диктаторських законів» 16 січня. Вона дуже схвально відгукнулась про прийняті тоді зміни до закону «Про судоустрій та статус суддів», вважаючи, що вони сприятимуть підвищенню незалежності суддів, а також «виступають важливою передумовою для більш повної реалізації громадянами доступу до правосуддя і судового захисту ними своїх прав».
І завершимо список нових суддів Верховного суду, яких ще має затвердити Вища рада правосуддя, ще одним персонажем з «кивалівським» слідом – науковцем Володимиром Королем, який представляє Чернівецький юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія».
Павло Вуєць
