Незвані гості
22.09.2023
Тиск на бізнес з боку правоохоронних органів залишається в Україні системною проблемою. Підприємець розуміє, що коли на горизонті з’являється людина в погонах, у переважній більшості випадків «вбачаються підстави чогось страшного». Але цього можна уникнути.
Статистика скарг
Згідно зі статистикою, яку озвучив бізнес-омбудсмен Роман Ващук у звіті за ІІ квартал 2023 року, від Бюро економічної безпеки до суду не потрапляють 95% відкритих кримінальних проваджень. Щодо діяльності інших органів (Нацполіція, СБУ) ця цифра становить 90%.
Тобто, у переважній більшості випадків відкриття кримінального провадження не завершується у суді. А це може свідчити про використання інструментів кримінального переслідування як засобів тиску на підприємців.
Найчастіше бізнес скаржився на дії податківців — 67% звернень до Ради бізнес-омбудсмена. Минулого року тема з блокуванням податкових накладних була в топі всіх ЗМІ, галузевих зустрічей та у стінах парламенту. Безпосередньо на дії правоохоронних органів скаржилося 9% заявників, на митників — 6%, на державних регуляторів – 4 %.
З огляду на такі цифри зрозуміло, що найбільшою проблемою є робота податківців. Звісно, проблемою були питання роботи СМКОР — системне блокування податкових накладних, включення до переліку ризикових, навіть невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних.
На другому місці антирейтингу бізнесу — Національна поліція та прокуратура. Підприємці скаржаться на процесуальні зловживання та бездіяльність. Традиційно, проблеми пов’язані із поверненням правоохоронцями тимчасово вилученого майна та коштів у результаті обшуків. Також окремо в ЗМІ з’являються повідомлення про безпідставно відкриті кримінальні провадження.
Але частини проблем бізнес міг би уникнути, якби не припускався тих помилок, що створюють для правоохоронців зручні приводи для втручання. Серед найбільш типових можна виділити такі:
1. Неготовність до перевірки контролюючих органів
Тут йдеться не про законність самої діяльності (що презюмується), а про наявність плану, як діяти в умовах обшуку, вилучення техніки/документів і блокування роботи. Мають бути чіткі інструкції як для внутрішнього користування, так і проекти публічних заяв. Звісно, чутлива інформація має зберігатися на віддаленому диску/сервері/хмарному сховищі в іншій країні.
Однією з прикмет воєнного стану стало проведення невідкладних обшуків без ухвали суду з метою «врятування майна». Наслідком помилки на цьому етапі можна назвати і звернення до адвокатів після того, як відбувся обшук з проханням допомогти повернути вилучене майно.
2. Неготовність персоналу до процесуальних дій (обшуку, допиту)
Правоохоронні органи бачать у ваших працівників цінних свідків, які можуть поділитися інформацією, якої їм бракує. Тому ігнорувати підготовку до допиту свідка — не найкраща ідея. Правоохоронці можуть у процесі обшуку вдаватися до «дружнього» спілкування (яке ніяк не оформлюється).
Навіть якщо ви вирішили економити на адвокатах, хоча б проінструктуйте працівників самі: не ходити на каву чи перекури з незваними гостями.
3. Чекати, що всі процесуальні дії правоохоронці виконають у строки
зазначені в кодексах, без зайвих нагадувань — вони ж профі. Досвіду у них може бути багато, проте і завантаженість звичайного слідчого теж не маленька.
Повернення вилученого майна, розблокування рахунків — про це та інше потрібно правильно нагадувати і діяти в правовому полі. Краще з адвокатом.
4. Перебуваючи в статусі потерпілої сторони вважати, що слідчий на твоєму боці
Бо ж він начебто зацікавлений у розкритті злочину!? На практиці пересічний слідчий зацікавлений у дотриманні строків і гарній статистиці. Тож якщо хочете не стати рядком або цифрою в його звіті, а добитися справедливості, потрібні будуть активні дії професійного юриста.
5. Не телефонувати адвокату, а просто «прийти поговорити зі слідчим»
Після таких розмов будь-який адвокат завжди переймається, що міг наговорити довірливий клієнт та яким процесуальним документом закінчиться спілкування зі слідчим. Зрозуміло, що запобігати проблемам значно простіше, ніж вирішувати їх.
І, аби не закінчувати поради на негативі, варто нагадати, що на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції з’явився сайт із санкційними списками фізичних та юридичних осіб. Стало значно простіше перевірити контрагента на предмет токсичності. А це значить — усунути зайвий привід для спілкування з представниками правоохоронних органів.
АНДРІЙ ШАБЕЛЬНІКОВ, член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів
