Неідентифіковані

28.03.2018

Чинний закон «Про національну поліцію» зобов’язує поліцейських носити персональні номерні жетони, за якими їх можна ідентифікувати. Проте співробітники Нацполіції нерідко цю норму порушують. А от законопроектів, які можуть урегулювати це питання, депутати не ухвалюють. Чому так відбувається – з’ясовував LB.ua.

Не «Беркут»

Фотографа Сергія Нужненка побили ввечері в неділю, 1 грудня 2013 року. Били відразу кілька «беркутівців», внаслідок чого він отримав численні травми голови. Міліціонери були без розпізнавальних знаків, і саме це ускладнює судовий процес і у справі Нужненка, і у справах інших поранених під час Майдану, які все ж намагаються встановити справедливість.

Після Революції Гідності Верховна Рада ухвалила Закон «Про Національну поліцію». Щоб правоохоронці більше не могли чинити свавілля, ховаючись за безіменними шоломами, у ньому депутати зобов’язали поліцейських носити ідентифікаційні жетони. Поліцейським спеціального призначення ідентифікаційний номер мали б також наносити на однострої та шоломи.

От тільки закон не завжди виконується. У цьому нещодавно зміг переконатися той-таки Сергій Нужненко, який зараз працює фотокореспондентом «Радіо Свобода». 3 березня цього року Нужненко знімав, як співробітники поліції демонтують наметове містечко під Верховною Радою. Ззаду до журналіста підійшов поліцейський і розпилив у вічі сльозогінний газ, через що фотокореспондент отримав хімічний опік. На шоломі того поліцейського, як стверджує Нужненко, не було ідентифікаційного номера. Однак, за словами спікера МВС Артема Шевченка, поліцейського таки вдалося встановити.

Журналісту «Громадського ТВ» Дмитру Реплянчуку пощастило менше. Спецпризначенці Національної поліції побили його 24 жовтня 2017 року біля Святошинського суду Києва. Ідентифікувати поліцейських, які це зробили, не можуть досі. Хоча керівництво Нацполіції обіцяло провести службове розслідування.

Загалом поліцейські нерідко, всупереч чинному закону, не носять ідентифікаційних жетонів чи шоломів із персональними номерами. Можна згадати навіть минулу п’ятницю, 23 березня. Тоді пройшли обшуки на території заводу «АТЕК», де розташована база полку «Азов». За словами лідера партії «Національний корпус» Андрія Білецького, розпізнати правоохоронців, які виламували двері та виносили особисті речі членів його організації, було неможливо, адже на уніформі не було ідентифікаційних номерних жетонів.

Спікер МВС Артем Шевченко заявив LB.ua, що ідентифікаційні номери дійсно ще не встигли нанести на шоломи всіх поліцейських, а жетони ті часто знімають самі.

«Ми визнаємо, що є певні проблеми з нумерацією на шоломах окремих підрозділів, але вони мають суто технічний характер і будуть невдовзі вирішені. Головне – коли є потреба встановити особу правоохоронця, який порушив закон, це робиться незалежно від того, є номер (жетон) на видноті чи немає, – переконаний він. – Але визнаємо, що наявність жетона на форменому одязі – пряма вимога закону. Відтак його відсутність – порушення цієї норми. Причина цього – побоювання деяких поліцейських утратити жетон – його як предмет, який прикріплюється зачіпкою, легко відірвати у якійсь штовханині, а за втрату жетона – дисциплінарна відповідальність, яку нікому не хочеться нести. Відтак поліцейські подекуди порушують цю норму, боячись втратити жетон під час несення служби на вулицях, особливо під час масових заходів. Керівництво постійно проводить роботу з особовим складом із недопущення таких порушень».

У єдиному реєстрі

У парламенті, однак, вважають, що такі ситуації виникають через недостатньо чітко прописану норму закону.

«Зараз у поліцейських є номери, але це номери шоломів, а не поліцейських. Тобто видають тобі шолом з певним номером, а наступного дня із цим шоломом ходить уже інша людина. Інколи вони заклеюють номер скотчем. Ситуація не впорядкована нормативно», – пояснює депутат Ігор Луценко.

Луценко разом із колегами з інших фракцій – Мустафою Найємом, Валерієм Карпунцовим(обидва – БПП), Оленою Сотник («Самопоміч»), Антоном Геращенком («Народний Фронт») та іншими – зареєстрували минулого року два законопроекти, які, на їхню думку, можуть вирішити проблеми з ідентифікацією поліцейських: №5700 і №5701.

Перший законопроект №5700 пропонує чіткіше прописати норму про носіння персональних номерних жетонів для поліцейських, а другий №5701 – ввести обов’язкові номерні жетони і для нацгвардійців.

Згідно із законодавчими ініціативами, жетони з персональними номерами мали б видавати поліцейським і нацгвардійцям на весь період служби. У разі звільнення жетон забирали б, а після поновлення на службі видавали б той самий номер. Індивідуальний номер мали б зазначати й у посвідченні правоохоронця. Номер на жетоні мав би бути написаний так, щоб його можна було розпізнати з відстані та зафіксувати на фото чи відео. Передбачено, що в разі використання поліцейським чи нацгвардійцем засобів індивідуального захисту до них має кріпитися нашивка з індивідуальним номером.

У законопроекті також прописано: якщо поліцейський чи нацгвардієць з якихось причин не носитиме жетон або нашивку із персональним номером чи перешкоджатиме його розпізнаванню, він буде нести дисциплінарну відповідальність.

Окрім того, законопроекти пропонують запровадити єдині бази ідентифікаційних номерів поліцейських і нацгвардійців на сайтах Національної поліції і Національної гвардії відповідно. Так, увівши номер жетона, можна буде дізнатися прізвище, ім’я і по батькові правоохоронця, його звання і посаду.

Руки не доходять

Два згадані законопроекти спікер Верховної Ради Андрій Парубій ставить у порядок денний уже другий тиждень поспіль. Щоправда, постійно вони опиняються у кінці запланованих на четвер питань. І до їх розгляду руки в народних обранців не доходять.

Автори законопроекту Ігор Луценко і Мустафа Найєм пояснюють: навіть якщо законопроект таки вдасться розглянути найближчим часом, не факт, що для його ухвалення вистачить голосів. На їхню думку, ініціатива просувається повільно через позицію «Народного Фронту». Мовляв, міністр МВС Арсен Аваков сам хоче вирішити питання з ідентифікацією поліцейських власною постановою, а тому голосів за законопроект фракція «Народного Фронту» не дасть.

Однак, на думку Найєма, важливо врегулювати це питання саме законом, а не постановою міністра. Адже постанову зможе скасувати наступний міністр, а внести зміни в закон важче.

«Хоча насправді після ухвалення закону їм самим буде легше, бо не буде «винна вся поліція». До того ж зараз з’явилося дуже багато муніципальних варт, уніформа яких повністю копіює Нацгвардію або Нацполіцію. Такі утворення, наприклад, уже є в Одесі та Дніпрі. І тепер людина, права якої порушуватимуть на мітингу ці структури, буде впевнена, що це Національна поліція чи Національна гвардія», – говорить Найєм.

Як стверджують депутати-автори, нещодавно вони надіслали міністрові МВС уже другий лист, у якому пояснили свою позицію з приводу цього питання. В останньому листі попросили про зустріч, на якій могли б пошукати компроміси. Однак, за словами Найєма, відповідь від МВС досі не надійшла.

На запитання LB.ua, чи отримували в МВС лист від цих народних депутатів і чи відповіли на звернення, спікер МВС Артем Шевченко лаконічно сказав: «Усі звернення чи запити нардепів до МВС і міністра надходять, не губляться і вчасно отримують відповіді».

Роздмухали

У МВС вважають, що проблеми з ідентифікацією поліцейських як такої немає і чинного законодавства цілком достатньо.

«Проблему роздмухують, вона має штучний характер. У суспільства, на моє переконання, немає потреби ідентифіковувати кожного поліцейського. Усіх, кого прокуратура хоче притягнути до відповідальності, ми разом ідентифікуємо. Якщо керівництво тодішнього «Беркуту» не було зацікавлене в ідентифікації осіб, то вони не були ідентифіковані, якщо зацікавлення ідентифікувати людину є, то вона буде ідентифікована», – говорить Шевченко LB.ua та підкреслює, що ситуація із журналістом Дмитром Реплянчуком – виняток.

Депутат від «Народного Фронту» Антон Геращенко також сказав LB.ua, що не бачить сенсу в ухваленні законопроектів №5700 і №5701 – попри те, що є автором обох.

«На той час (коли реєструвався законопроект, – LB.ua) я ще не володів повним обсягом інформації про цю проблематику, – пояснив своє авторство під законопроектом Геращенко. – Випадки відсутності номерів є винятком із практики. Але завдяки тому, що два роки парламент не приймав рішення про Дисциплінарний статут Нацполіції, то керівник не міг притягати до відповідальності того, хто порушив і не зареєстрував свій номер на шоломі. Зараз питання вирішено. Тиждень тому Дисциплінарний статут НПУ прийняли».

У Дисциплінарному статуті, про який говорить Геращенко, є лише одне речення про ідентифікацію поліцейських: «Дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення».

Статут не вирішує всієї повноти проблеми. Зокрема, не запроваджено єдиного реєстру ідентифікаційних номерів, який дозволив би кожному постраждалому знаходити поліцейського, що порушив його права.

Щоправда, в МВС ідею створення такої бази не підтримують.

«У нас близько 120 тисяч поліцейських. Кожен з них має посвідчення і жетон, але велика кількість цих поліцейський є поліцейськими оперативного складу. Оперуповноважені карного розшуку, розвідники – їх діяльність не має бути публічною. Безліч поліцейських проводять негласні слідчі дії, спецоперації, і в разі створення такого реєстру проведення цих операцій буде ускладнене», – вважає Артем Шевченко.

Тереза Лащук

Джерело