Нацполіція є відомством, що протиставлене суспільству

14.01.2019

Глобально система МВС не змінилась. Зовсім. Почитав я свіже інтерв’ю голови Нацполіції Сергій Князєв одному виданню. Там багато цікавого. Про напади на активістів є, зокрема.

Винесу сюди декілька його цитат та порівняю з фактами.

Цитата – Так вот, дело Гандзюк расследовалось Национальной полицией до тех пор, пока Генеральный прокурор не принял решение о передаче дела в СБУ.

Факт – Нацполіція не передавала провадження до СБУ протягом більше 2 місяців з моменту винесення відповідної постанови і зробила це тільки після смерті Катерина Гандзюк.

Цитата – Одно из этих лиц и было задержано нами в порядке ст. 208 УПК, что является достаточно законным (3 августа 2018 года полиция задержала жителя Херсона Николая Новикова по подозрению в убийстве Гандзюк, но 22 августа он был отпущен из-под стражи, а обвинения с него были сняты, – ред.). Это и было подтверждено всеми возможными проверками, за исключением последней – “политической проверки” парламентской Временной следственной комиссии. Она еще даст свои выводы, давайте подождем.

Факт – Поліція за участі кума підозрюваного в організації вбивства Катерини затримала громадянина Новікова, у котрого було алібі. 2 тижні рупори МВС нам говорили про те, що є всі докази його причетності до злочину, а Антон Геращенко навіть вимагав вибачень від тих, хто критикував поліцію. Після роботи друзів Каті по встановленню правди та затримання (не без допомоги СБУ) реальних виконавців, Новікова відпустили з СІЗО.

Цитата – Например, многочисленные нападения на активистов в Одесском регионе, не важно на проукраинских или на других, привели к вопросу: а что собственно происходит? И все сразу, не дождавшись результатов расследования, начали искать крайнего, мол “менты такие плохие, прямо говоря”!

Факт – Генпрокурор Юрій Луценко заявляв про зміну підслідності провадження по нападам на мене на ГСУ СБУ у зв’язку з можливою причетністю до організації нападів співробітників одеської поліції. Водночас, прокурор у провадженні щодо нападу на Аліна Радченко в суді заявив, що організатору нападу інформацію про хід слідства повідомляли правоохоронці.

Цитата – (щодо нападів на активістів в Одесі) Меня никто не слышит. Не слышит, что по каждому из этих правонарушений исполнители задержаны …

(Брифінг за грудень 2018) Князєв: Замахи на вбивство – Михайлик, Стерненко, Устименко, Кузаконь, Козьма, Мазур тощо. З 9 цих справ усі виконавці були встановлені”.

Факт – після третього нападу на мене нападник Олександр Ісайкул отримав державну охорону та статус потерпілого. При цьому мені у наданні охорони було відмовлено після кожного нападу. По другому нападу на мене поліція не затримала ряд співучасників, а лише повідомила про підозру одному виконавцю, якого я затримав власноруч. По першому нападу на мене не затримано нікого, слідчі дії практично не проводились.

Троє затриманих осіб по справі замаху на Олег Михайлик взагалі мають алібі, і навіть суддя Апеляційного суду області говорив прокурору по цьому провадженню про те, що доказів причетності підозрюваних до цього злочину практично немає.

Цитата – Так вот, когда мне доложили по делу Гандзюк, какая есть перспектива и какие возможные трудности, то было принято решение – обезопасить себя и передать дело на уровень выше, в Главное следственное управление Службы безопасности Украины. Таким образом мы защитили полицейских от возможного воздействия правонарушителей.

Факт – знову ж таки, передача провадження по справі вбивства Катерини Гандзюк відбулось за постановою ГПУ, а не з ініціативи МВС, і тільки після смерті Катерини та значного суспільного резонансу.

І вже без цитат.

Фактом є тотальний саботаж Нацполіції у справах щодо нападів на активістів та в окремих випадках причетність поліцейських до цих злочинів.

Фактом є суцільні (часто умисні) провали слідства.

Чому?

Бо фактом є також те, що понад 90 відсотків поліцейських середнього та вищого рівня сьогодні це ті самі міліціонери, що працювали там до 2014 року.

Багато з них займались фабрикацією проваджень, викраденнями, катуваннями та вбивствами майданівців.

Глобально система МВС не змінилась зовсім.

Вона лишилась каральним органом, а не стала дійсно правоохоронним.

Нацполіція є відомством, що протиставлене суспільству.

Навіть крізь все інтерв‘ю її очільника тягнеться нитка розподілу на «ми» і «вони».

Тому що той, хто керує цим міністерством диявола, має сидіти не в своєму м’якому шкіряному кріслі, а на твердій дспшній лаві підсудних.

Як і кожен міністр, президент, депутат чи просто чиновник, який вирішив, що може встановлювати в Україні диктатуру або бути її частиною.

Сергій Стерненкоопубліковано на сторінці автора в Facebook

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"