Національний антикорупційний фарс
17.06.2017
Зранку 15 червня в Національному агентстві з питань запобігання корупції відбулися обшуки. Силовики прийшли у кабінет заступника голови НАЗК Руслана Радецького, причина – фальсифікація неназваних документів. Згодом у пресі з’явилась інформація про те, що йдеться не про діяльність Радецького безпосередньо в НАЗК, а про факт використання підроблених документів та подачі їх до Київської міської кваліфікаційної комісії адвокатури з метою отримання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. Сам підозрюваний вже назвав обшуки втручанням в роботу з перевірки декларацій та спробами її блокування.
Проте сам факт обшуків чудово вписується в той безлад, який вже майже рік відбувається в Агентстві, яке мало стати одним з найефективніших антикорупційних органів. Запускалось НАЗК під пильною увагою наших західних партнерів, звучали пафосні слова про боротьбу з корупцією, але влада зробила все, аби все, що пов’язано з цим незручним для себе органом, перетворилось на фарс. Можновладці надто чутливо ставляться до всього, що пов’язано з їхніми статками, тож те, що деякі з них писали в деклараціях, дуже добре ілюструє їхнє ставлення до цього процесу.
Радецький відкрито конфліктує з очільницею НАЗК Наталією Корчак і звинувачує її в узурпації влади та блокуванні перевірки електронних декларацій. Наразі після добровільного складання повноважень членом агентства Русланом Рябошапкою, який також конфліктував із Корчак, у НАЗК граничний склад для ухвалення рішень – діючими є три члени, хоча загалом передбачено п’ять. Тож усунення ще одного члена призведе до повного паралічу роботи важливого органу. Втім і те, що зараз відбувається в Агентстві, яке має займатись перевіркою декларацій держслужбовців та способу їхнього життя, а також аналізувати фінансові звіти партій, роботою назвати не можна.
Скандали переслідують НАЗК з самого початку – з часів конкурсного відбору її членів та запуску Єдиного державного реєстру декларацій без сертифікату системи захисту інформації. Реєстр досі працює з перебоями, але Корчак знімає з себе провину за це, киваючи на розробника системи – до цього маловідоме ТОВ «Міранда». Втім, діяльністю Корчак незадоволені майже всі, в тому числі, прем’єр Володимир Гройсман. Він прямо звертався до неї з вимогою піти у відставку, у своєму стилі обізвавши керівника незалежного органу «безтолковою і бездіяльною». Але голова Агентства чітко дала зрозуміти, що вважає свою роботу ефективною і не збирається нікуди йти, що повторила в останньому інтерв’ю: «Ніхто не дочекається моєї заяви про відставку. Я взяла на себе зобов’язання, я організувала напрямок запобігання політичній корупції і зможу відстояти право Національного агентства серед інших антикорупційних органів».
Корчак, яка свого часу була викладачкою Арсенія Яценюка, може дозволити собі такі бравурні заяви – Кабміну чи Раді за нинішнім законодавством звільнити її майже не можливо. Визнавши це, міністр юстиції Павло Петренко ще на початку квітня анонсував підготовлений міністерством законопроект, яким можна було б призначити нового керівника НАЗК. Голова Мін’юсту також наголосив, що на фоні тупикової ситуації, що склалась в органі, перевірки очікують понад 100 тисяч електронних декларацій за 2015-й рік і близько мільйона – за 2016-й.
Історія з преміями в 200 тисяч гривень, які Корчак виписала собі та іншим членам Агентства за плідну працю, – окремий інцидент, який викликав обурення в парламенті, куди приходила на звіт голова НАЗК. Але знову ж таки, без зміни нинішніх правил гри управи на одіозну голову Агентства нема.
Наразі Агентство через внутрішній конфлікт застопорило перевірку декларацій топ-чиновників, включаючи президента та прем’єра. За словами Корчак, ця перевірка досі не затверджена якраз через Радецького, якому було доручено нею займатись. Радецький же заявляє, шо перевірка декларацій блокується керівництвом Агентства, яке не голосує за необхідні рішення, що, на його думку, були проведені у повній відповідності до законодавства. Після ж сьогоднішніх обшуків він висловив пересторогу, що результати перевірки таким чином можуть бути анульовані.
До відставки Рябошапки розклад в НАЗК був такий – він із Радецьким були в опозиції до Корчак, а ще один член агентства – Олександр Скопич – її підтримував. Розклад «два на два» унеможливлював відставку голови Агентства, хоча Рябошапка на засіданнях ініціював таке питання. Власне і зараз із трьома працюючими членами агентства паритет зберігається на користь Корчак. Але якщо Радецького буде відсторонено (однією з причин може бути обвинувальний вирок суду) або він піде добровільно, роботу НАЗК буде паралізовано через відсутність кворуму. А це означатиме не тільки неможливість опрацювання декларацій та звітів про фінансування партій, а й блокування тих кадрових рішень, де обов’язковою є спецперевірка НАЗК. До речі, проблемами у цьому органі політики користуються, коли треба прикрити власні прогалини. Так голосування в Раді щодо виборів нового омбудсмена не відбулося, тому що, за словами голови парламенту, НАЗК не встигло провести перевірку трьох кандидатів. В Агентстві це заперечували, запевняючи, що зробили все вчасно. Насправді ж, депутати зізнавались, що просто не домовились між собою, і за жодну кандидатуру немає необхідної кількості голосів.
Що буде навколо скандального органу далі? Корчак закликала Мінюст та конкурсну комісію дообрати двох членів НАЗК, а Кабмін на своєму останньому засіданні провів зміни в складі конкурсної комісії.
Якщо нардепи все-таки проведуть в останні два пленарні тижні необхідні зміни в законодавство, до чого закликає міністр Петренко, ситуацію навколо Агентства вдасться змінити. Але Корчак, зі свого боку, може розраховувати на тривалу неузгодженість дій коаліції, яка досі не може поділити посади омбудсмена, голови Фонду держмайна, членів ЦВК та Рахункової палати та інші. До НАЗК в цій ситуації можуть просто не дійти руки, і в нинішньому напівпаралізованому стані цей орган проіснує щонайменше до осені.
Павло Вуєць
