Моніторинговий візит до Полтавської виправної колонії № 64

10.04.2018

6 квітня 2018 року команда моніторів Харківської правозахисної групи завітала до Полтавської виправної колонії № 64.

Полтавська ВК № 64 розташовується за адресою: вул. Старокотелвська, 6, на околицях м. Полтави, у лісовій зоні. Це – установа середнього рівня безпеки для чоловіків вперше засуджених до позбавлення волі. На день візиту моніторів до колонії, у ній відбували покарання 625 засуджених. Чисельність адміністрації склала фактично – 176 осіб. За поточний, 2018 рік, із колонії було звільнено 61 засудженого.

Перше враження від установи – охайна, відремонтована, привітна. Адміністрація колонії не робила перешкод у моніторингу установи, залюбки пропонувала відкрити всі приміщення, не перешкоджала спілкуванню із засудженими. Самі засуджені не боялися говорити у присутності працівників колонії.

Жила зона

Жила зона колонії складається з чотирьох локальних секторів, кожен з яких, у свою чергу поділяється на три відділення. Будівлі всіх секторів знаходяться приблизно в однаковому стані: триповерхові бетонні корпуси, поряд з якими розташовується обладнані спортивним інвентарем місця для відпочинку засуджених. Приблизно три четвертих вікон у корпусах замінені на метало-пластикові. Ззовні будівлі пофарбовані та відремонтовані, але місцями обсипалася бетонна штукатурка. За словами адміністрації, через надмірно довгу та вологу зиму їм доводиться кожного року відновлювати пошкоджені стихіями стіни.

Всередині будівлі також відремонтовані. Поточний ремонт будівель здійснюється кожного року, тому вдаєтсья уникнути капітальних переобладнань. Грошові кошти на ремонт виділяються мало, але завдяки наявності виробництва, адміністрація колонії може оплачувати деякий ремонт. Кожне із віддіелнь має велику жилу кімнату, площею орієнтовно 30 – 40 квадратних метрів, кімнату виховної роботи, кухню, кімнату психологічного розвантаження та підсобні приміщення.

Жила частина відділення складається з єдиної велиокї кімнати, у якій проживає від 60 до 70 осіб. Ліжка у кімнаті розташовані на достатній відстані одне від одного, але частина з них (приблизно 20 – 25 відсотків) є двоповерховими. Адміністрація колонії запевняє, що кожного року кількість двоповерхових ліжок стає все меншою, але повністю вони від них відмовитися не можуть.

Нещодавно була розформована одну із сусідніх установ, і велику частину засуджених було переведено до Полтавської ВК. Тим не менш, моніторингова група відзначає, що розміщення такої кількості засуджених в одному приміщенні є психологічно складним для них аспектом відбування покарання та може призводити до виникнення конфліктів. Також є важливою повна відмова від двоповерхових ліжок. У жилому приміщенні в цілому затишно – на вікнах є штори, на стінах – полички для особистих речей засуджених.

На момент візиту до колонії, а це була приблизно 10 – 11 година ранку, більшість засуджених перебували або на виробництві, або в кімнатах виховної роботи. Ці кімнати, як і всі інші приміщення секторів, свіжовідремонтовані. Перед візитом засуджені дивилися телевізор. Приміщення всі доволі світлі та охайні. Крім того, у кімнатах психологічного розвантаження, засуджені мають змогу побути наодинці, почитати книгу. На поличках у кімнаті є багато класичної художньої літератури. В деяких секторах монітори також побачили акваріуми. Є м’які дивани або крісла, столи.

стол

Кухні відділень у секторах обладнані холодильниками, мікрохвильовими печами, електро чайниками. В одному із секторів замість звичайних столів засуджені побажали встановити барні столи та стільці. Адміністрація пішла їм на зустріч.

Санітарне обладнання у туалетах знаходиться у доброму стані. Рукомийники нові та чисті. Є холодна та гаряча вода. У приміщенні туалету відсутній сморід. Кабінки відділені одна від одної достатньо високими перегородками. Турецькі унітази відносно нові, іржа на них майже відсутня. У туалеті також є два компактних душа.

Сектор ДІЗО ПКТ

На день візиту моніторів до колонії у секторі ДІЗО (дисциплінарного ізолятору) перебувало 14 засуджених, а на ділянці ПКТ – 5 засуджених.

Моніторам вдалося безперешкодно поспілкуватися із всіма засудженими. Жоден з них не виказав претензій до адміністрації установи. Лише один засуджений повідомив, що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності необгрунтовано, але більш детально пояснювати відмовився та оскаржувати стягнення не збирається.

Камери ДІЗО ПКТ знаходяться у задовільному стані. Засуджені мають можливість гуляти у внутрішніх двориках, які обладнані спортивним інвентарем та лавами. Однак внаслідок впливу дощу, снігу і вітру дворики знаходяться в напів аварійному стані: облупилася фарба та штукатурка. На території сектору також є окреме місце для прийняття засудженими їжі, кімната для зберігання їх особистих речей. У приміщеннях сухо, відсутні неприємні запахи. У засуджених є можливість відкрити у камері вікно аби провітрити приміщення.

Крім того, моніторингова група також оглянула вже відремонтовані відповідно до Європейських пенітенціарних норм камери ДІЗО ПКТ. Монітори відмітили, що камери розраховані на 4 осіб, туалет відділений високою перегородкою, має двері, унітаз новий. В камері є централізоване водопостачання.

Медична частина

У медичній частині колонії працює 12 осіб. Вона укомплектована усіма спеціалістами, але деякі з них працюють не повний робочий день або неповний робочий тиждень. Адміністрація колонії скаржиться лише на нестачу фельдшерів.

В колонії є обладнаний за сучасними мірками стоматологічний кабінет, рентген-кабінет, маніпуляційна кімната.

У минулому році виділили кошти на спеціальну стерилізаційну лампу, але, на жаль, того ж року такі лампи “відкритого типу” заборонило МОЗ України, тому нова лампа піде на списання. Крім того, у 2016 році під час грози блискавкою пошкодило флюорограф. На його ремонт потрібно 340 тисяч гривень, які не виділяються із державного бюджету. Тому для огляду засуджених приїжджає спеціально обладнаний автомобіль з міської лікарні. У день візиту моніторів саме здійснювався такий огляд засуджених. Під час нього було виявлено двох хворих на туберкульоз, які були поміщені в ізолятор.

Монітори поспілкувалися із засудженими в ізоляторі. Вони претензій до адміністрації не виказували, на якість лікування не скаржилися. В ізоляторі вони знаходилися два дні. Адміністрація обіцяла, що в середу (тобто 11 квітня), їх етапують до спеціалізованого лікувального закладу.

Крім цих засуджених, у стаціонарі знаходилося ще 10 осіб. Серед них не було важкохворих. Монітори мали змогу поспілкуватися із засудженим, в якого стався інсульт. Декілька днів тому йому було призначено другу групу інвалідності, і тепер планується його відправлення до спеціалізованої установи виконання покарань.

Загалом, хворі не скаржилися на якість лікування. У холодильниках монітори бачили достатню кількість ліків різного спектру дії. У момент візиту в стоматологічному кабінеті засудженому як раз проводили лікування

На момент візиту, у Полтавській ВК № 64 відбували покарання 13 засуджених хворих на ВІЛ, хворих на СНІД і сифіліс не було. Жоден із засуджених не отримував замісну терапію.

Харчоблок

Харчоблок колонії складається із гарячого (варочного) цеху та холодного цеху. В окремому приміщенні зберігаються продукти (комора), є приміщення для обробки овочів – на момент візиту моніторів там лежала мита та почищена картопля, є ванни для розморозки м’яса. В одній із таких ванн розморожувалися курячі стегна на вечерю.

Колонія обладнана декількома холодильниками. Продукти туди завозять кожного дня. За день у колонії випікають 350 кілограмів хліба.

Засуджені не виказували скарг на якість харчування. Монітори мали змогу познайомитися із меню, побували у їдальні. Столи в їдальні чисті, є окрема зона для миття рук із рукомийниками, милом та сушаркою для рук.

Промислова зона

До 2009 року Полтавська ВК мала контракт з сусіднім великим підприємством. Завдяки цьому була можливість влаштувати на роботу всіх без виключення засуджених та, окрім цього, мати дохід від державних замовлень. Але з 2009 року державні замовлення поступово зникли, договір сусіднє підприємство розірвало. Тому на сьогоднішній день працюють лише 211 із 625 засуджених. Вони задіяні на одному з трьох виробництв: сварочний цех, швейний цех або цех обробки деревного вугілля.

Першим моніторингова група відвідала цех обробки деревного вугілля. У цеху важко дихати через недостатність вентиляції. Підлога, стіни та стеля вкриті чорним пилом від вугілля. Засуджені у цеху знаходяться без спецодягу. На них їх власні спортивні костюми та видані маски. Рукавиць засуджені не одягають, хоча за вимогою їх показують моніторам. Стан виданих рукавиць наводить на думку, що працювати в них довго неможливо – вони тонкі та мають дуже швидко зіпсуватися.

У Полтавській ВК працює два зварювальні цехи. Робота там не менш складна, ніж у цеху з обробки вугілля. Стоїть постійний сморід та гуркіт. Засуджені працюють без спецодягу та навушників.

Останнім монітори завітали до швейного цеху. Там не має гуркоту, але є стійкий та сильний запах клею. Примусова вентиляція у приміщенні взагалі не працює. Знаходитися у таких умовах цілий робочий день важко, якщо взагалі можливо.

Зайняті на роботах засуджені вказують, що працюють вони з восьмої ранку до четвертої години вечора, тобто, вісім годин. Із всіма ними укладені трудові договори, але жоден з них так і не вказав точну суму заробітної плати. Лише один із засуджених сказав, що зарплати вистачає на три пачки цигарок, що, певно, дорівнює 150 – 200 гривень. Натомість адміністрація запевняла, що сума заробітної плати є не нижчою за 1400 гривень, а частина засуджених отримує 3000 – 3200 гривень. Також засуджені скаржилися, що часом роботи не має взагалі, але це пов’язано із відсутністю замовлень.

У колонії є невелике підсобне господарство – декілька десятків голів птиці, а також городи, теплиця і сади. На день візиту засуджені як раз готували поліетиленову плівку для накриття теплиць. Адміністрація колонії вказала, що розміру підсобного господарства недостатньо для забезпечення харчування засуджених.

Дозвілля

На території Полтавської ВК № 64 розташований православний храм, а також діють чотири інші конфесії. Щотижня до засуджених приходять працівники місцевої благодійної організації, які проводять із засудженими різного роду заходу, спілкуються із ними. Засуджені мають змогу відвідувати бібліотеку – в бібліотеці установи більше 14 тисяч екземплярів книжок. Також функціонує клуб, де проводяться свята.

За встановленою програмою засуджені можуть поспілкуватися із психологом. У колонії є добре обладнана кімната психологічної роботи із м’якими диванами та кріслами – затишний інтер’єр спонукає до спілкування. Там регулярно проводяться заняття та тренінги.

У Полтавській ВК № 64 діє школа. На сьогоднішній день там навчаються 84 особи. Монітори мали змогу пересвідчитися, що навчання дійсно проводиться – у класах лежать зошити та підручники. Класні кімнати відремонтовані, з новими меблями. За словами адміністрації, один засуджений навчається за дистанційною схемою у вищому навчальному закладі. Ще більше ста засуджених перебувають на навчанні у професійно-технічному училищі при установі. Там можна здобути близько 10 різних спеціальностей. На ринку праці користуються попитом зварювальники, які випущені цим закладом. Тому у засуджених в подальшому є реальна можливість працевлаштуватися.

Також у колонії обладнане футбольне поле, до проводяться змагання. Є тенісний корт, де теж проводяться змагання.

Побачення

Близькі родичі засуджених мають змогу розміститися у кімнатах для довгострокових побачень різного рівня комфортності. Найбільш комфортні номери коштують 150 гривень з людини на добу. У них є дві просторі кімнати, кухня, роздільний санітарний вузол. Така кімната добре відремонтована, обладнана кондиціонером та більше нагадує двокімнатну квартиру. Більш дешеві номери також відремонтовані, обладнані сучасними меблями та технікою. Найдешевший номер коштує 85 гривень з людини на добу та складається з однієї кімнати без санвузлу. Кухня для таких номерів знаходиться на поверсі, обладнана всією необхідною технікою. Також є душ, ігрова кімната для дітей.