Місце злочину в коробці. Як креативно навчати майбутніх слідчих
02.03.2020
Оксана Дуфенюк викладає «Криміналістику», «Методику розслідування окремих видів кримінальних правопорушень», «Новітні технології в криміналістиці» для здобувачів вищої освіти ЛьвДУВС і постійно цікавиться сучасними західними інтерактивними методами навчання, які можна застосувати в освітньому процесі. Одним із вдалих прикладів використання зарубіжного досвіду стала реалізація проєкту «Місце злочину в коробці», за допомогою якого можна ефективно навчати майбутніх слідчих органів Національної поліції, вирішувати тактичні, ідентифікаційні, діагностичні та інші пізнавальні завдання в ході кримінального провадження. Ми розпитали Оксану про цей проєкт та пропонуємо вам дізнатися про її досвід.
На фото: Оксана Дуфенюк, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету №1 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Львівського державного університету внутрішніх справ
З чого все почалося?
Колись мене надихнула історія першої жінки капітана поліції штату Нью Хемпшир, яка вважається «матір’ю криміналістики» в Північній Америці. Її звали Френсіс Глеснер Лі (Frances Glessner Lee) і вона була засновницею першої кафедри судової медицини в Гарвардському університеті. Для якісної підготовки слідчих на той час засобів було небагато. Френсіс особисто проводила тренінги з розслідування злочинів, а впродовж 1930–1940 років власноруч виготовила 19 маленьких діорам (лялькових кімнат), і відтворила в деталях реальні місця події, де було виявлено трупи з незрозумілою причиною смерті. Назва в оригіналі – Nutshell Studies of Unexplained Death
Що було далі?
Я почала шукати аналоги й натрапила на Сrime Scene In-a-Box на сайті Washington Township High School та відео-ресурсах:
Оскільки імен та прізвищ авторів цього проєкту не було вказано, я запозичила ідею, але концептуальну форму і правила гри розробила самостійно, курсанти факультету № 1 ІПФПНП ЛьвДУВС, тобто — майбутні слідчі органів Національної поліції розробили перші макети.
А далі — ми почали їх використовувати при вивченні організаційно-тактичних засад кримінального провадження.
Такі діорами використовувалися на семінарах у Гарварді, згодом були передані до Бюро судових медичних експертиз у Мериленді, а пізніше — одному із музеїв, який і досі їх використовує для експозиції побуту тих часів (настільки детально були відтворені всі епізоди).
Чого здобувачі вищої освіти навчаються завдяки проєкту “Місце злочину в коробці”?
Коробка – це міні-модель місця злочину. Завдяки цьому, можна відпрацьовувати навички складання протоколів огляду місця події, підготовки додатків до них (планів, схем), оцінювати слідчу ситуацію, будувати версії, планувати вилучення об’єктів (доказів, слідів), планувати використання техніко-криміналістичних засобів та прийомів (вилучення папілярних слідів, фотографування, упакування і т. п.), визначати види судових експертиз, які треба провести за наявності такої слідової інформації й багато чого іншого. Не все, що у коробках, є очевидним. Тут треба думати, які речі мають важливе значення, а які — ні. Наприклад, наявність поліцейської куртки в кімнаті наштовхує на думку, що жертва можливо, є працівником поліції, і злочин стався у зв’язку з професійною діяльністю, а наявність у кімнаті грошей та цінних речей вказує на те, що злочин було вчинено не з корисливих мотивів тощо.
Чи доцільно скористатися цією грою в інших ЗВО?
Думаю, що так. У нашому університеті ми активно використовуємо криміналістичний полігон, моделюємо поліцейські квести в різних приміщеннях і на відкритій місцевості. Але проєкт «Місце злочину в коробці» збільшує можливості: він дає змогу створювати необмежену кількість різних за ступенем складності місць події. Таке моделювання має свої переваги, бо потребує менше витрат часу та матеріальних засобів на організацію завдання (це готовий комплект зі слідами), водночас такі місця є цікавими, бо дозволяють відтворити всі деталі. З власного досвіду можу сказати, що спостерігаю неймовірне зацікавлення до такої інтерактивної форми навчання з боку здобувачів вищої освіти.
Що допомагає і що заважає впровадженню інноваційних підходів в освітній процес?
Перше, що спадає на думку — сучасні фахівці мають вивчати західні підходи до проведення досудового розслідування та якісної підготовки фахівців у цій сфері, однак, щоб скористатися успішними досвідом інших, потрібне знання іноземних мов, передусім, англійської. Завдяки інформаційній революції сьогодні відкриті численні джерела інформації, і сучасне покоління здобувачів вищої освіти — це так зване покоління Z (Net Generation, Internet Generation), активно до них звертається. Проте скористатися цими ресурсами можуть лише ті, хто володіє іноземними мовами.
Другий фактор — розрив у часі між стрімким зростанням інформації та реагуванням системи навчання на зміни — нам не вистачає годин на засвоєння важливих тем. Не встигаєш роз’яснити теорію, а тут вже треба переходити до практики. Все менше часу залишається на аналіз помилок, а це, на мій погляд, вкрай важливий елемент професійної підготовки майбутніх фахівців. У таких умовах вивчення дисциплін складно занурюватися у закордонний досвід, і тому винахідливість, креативність, інтерактивні технології навчання можуть допомогти швидше інтегрувати цікавий досвід інших країн в українську практику професійної підготовки здобувачів ЗВО.
Наразі проєкт на початковій стадії реалізації, тому говорити про тенденції, суттєві результати і т. п. ще рано. Важко говорити про ґрунтовні зміни, оскільки ніхто не проводив дослідження у форматі «до/після». Тішуся з того, що моя ідея знайшла підтримку і серед здобувачів, і серед колег. Переконана, що наявність такого додаткового інтерактивного інструменту в освітньому процесі позитивно впливає на процеси систематизації та поглиблення теоретичних знань із різних дисциплін (криміналістики, кримінального процесу, судової медицини, судових експертиз та ін.), вдосконалення професійних навичок.
Інформація про авторку проєкту “Місце злочину в коробці”: Оксана Дуфенюк, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету № 1 Інституту з підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Львівського державного університету внутрішніх справ. Підполковник міліції у відставці. У 2003 р з відзнакою завершила навчання у Львівському інституті внутрішніх справ.
Досвід практичної роботи: оперуповноважена в ВКМСН, згодом слідча СВ Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області. У 2007 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а з 2013 році Рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу та криміналістики.
У 2016−2017 р. брала участь у Стипендіальній програмі ім. Лейна Кіркланда та реалізувала науковий проект «Ekspertyza w postępowaniu karnym według ustawodawstwa Ukrainy i Polski: badanie porównawcze» в Університеті ім. Адама Міцкевича (м. Познань, Республіка Польща). Є авторкою та співавтором понад 110 наукових та навчально-методичних праць.
