Квартирне питання суддів Вищого антикорупційного суду
08.06.2023
Напередодні виборів голови Верховного Суду пройшла інформація, що один з кандидатів – Станіслав Кравченко – пообіцяв своїм прихильникам службові квартири. Це добряче сколихнуло громадськість і зрозуміло чому. 
Виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив слушно зауважила: “Шановні судді, безкоштовні квартири при зарплатах в 300+ тисяч і пенсіях в 150+ тис у країні, яка щоденно сплачує за своє існування життями своїх найкращих синів і доньок, – це зовсім не те, чого від вас очікує українське суспільство“.
Окрім моральної сторони суддівського квартирного питання, варто згадати рекомендації Венеціанської комісії стосовно незалежності суддів 2010 року. У пунктах 46-51 цих рекомендацій стверджується, що такі нефінансові бонуси суддям як квартири та автомобілі притаманні переважно постсоціалістичним країнам. Комісія бачить у службових квартирах загрозу для незалежності судової влади, позаяк рішення про надання квартири у кожному індивідуальному випадку міститься елемент дискреції. Комісія рекомендувала поступове скасування таких пільг і заміну їх фінансовою винагородою належного рівня.
З моменту надання цих рекомендацій пройшло вже 13 років. Чи змінилася винагорода суддів настільки, щоб відмовитися від службових квартир як пережитку совка?
Частина 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює базові посадові оклади для суддів у таких розмірах станом на 2023 рік:
– суддя місцевого суду – 63 060 гривень;
– суддя апеляційного та вищого спеціалізованого суду (включаючи ВАКС) – 105 100 гривень;
– суддя Верховного Суду – 157 650 гривень.
І це не рахуючи доплат за вислугу років перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а також регіональний коефіцієнт.
Для прикладу, з врахуванням цих доплат та Київського коефіцієнта винагорода судді ВАКС може коливатися від приблизно 131 до 289тисяч гривень. Чи можливо в Києві з таким доходом орендувати житло на всю родину судді? Відповідь очевидна.
Однак, якщо у Верховному Суді про службові квартири лише говорять, то ВАКС їх давно надають, при чому подекуди по дві 4-кімнатні квартири одному подружжю суддів.
На сайті ВАКС є розділ “Судівське самоврядування”, в якому є рішення зборів суддів ВАКС, у тому числі з надання суддям службового житла. Рішеннями від 28.11.2019, 16.12.2019, 13.01.2020, та 19.03.2020 збори суддів ВАКС надали службові квартири практично всім суддям ВАКС та АП ВАКС.
З першої інстанції Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) не отримали службові квартири лише судді Кравчук О.О., Крук Є.В. та Сікора К. О.
З Апеляційного комісії Вищого антикорупційного суду (далі – АП ВАКС) всі судді отримали службову квартиру. Отже, загальний відсоток тих, хто не отримав службову квартиру серед суддів ВАКС та АП ВАКС становить трохи менш як 10%.
Венеціанська комісія у згаданих рекомендаціях вказувала, що аргументом на користь службових квартир можуть бути індивідуальні потреби, оскільки суддівська винагорода встановлюється на однаковому рівні для всіх суддів певної категорії без можливості підтримки тих, хто “має особливу потребу“.
Важко повірити, що 90% суддів ВАКС та АП ВАКС відповідають критерію “ті, що мають особливу потребу” при значній суддівській винагороді.
Особливу увагу привертає подружжя з суддів Тетяни Гавриленко та Віталій Крикливий, чий шлюб є публічно відомим. Кожному з подружжя збори суддів ВАКС надали по 4-кімнатній квартирі: окремо у листопаді 2019 року 4-кімнатну квартиру отримав Віталій Крикливий на себе, дружину та двох дочок, а пізніше у березні 2020 року окрему 4-кімнатну квартиру отримала Тетяна Гавриленко на себе, дочку та своїх батьків.
Навіть якщо припустити, що суддя Крикливий отримав квартиру на себе та іншу дружину (не Тетяну Гавриленко), то така версія є дивною, оскільки у 2019 році суддя Крикливий вже вказував суддю Гавриленко як свою співмешканку. Окремо тінь на цю ситуацію кидає те, що суддя Гавриленко входить до житлово-побутової комісії ВАКС.
Не виключаю, що від однієї з квартир подружжя Крикливий-Гавриленко могло відмовитися, однак на серед публічних даних на сайті ВАКС про це немає жодної інформації, не дивлячись на очевидні репутаційні ризики та задекларовану відкритість ВАКС.
Окремо від цього, “квартирне питання” ВАКС створює адміністративну залежність між першою та апеляційною інстанцією ВАКС та викликає сумніви в реальній автономності Апеляційної палати.
За відкритими даними ВАКС до житлово-побутової комісії ВАКС входять 3 судді першої інстанції (Федорак, Гавриленко, Коліуш) та 2 судді Апеляційної палати (Чорна та Михайленко), а рішення про надання службової квартири приймають збори суддів обох інстанцій. І тут виникає риторичне питання: наскільки зручно скасовувати рішення судді, від голосу та/або дій якого залежить надання тобі службової квартири?
Звісно, можна зауважити, що квартири є службовими та не надаються у власність суддям. Проте, перед тим як надати службове житло, суд має купити відповідну нерухомість. Загальні збори суддів ВАКС своїм рішення від грудня 2019 визначили граничну вартість для придбання одного житла у розмірі трьох мільйонів гривень на сім’ю з 5 осіб.
За даними YouControl, станом на листопад 2022 року ВАКС має права на 555 об’єктів нерухомості по всій Україні, з яких 177 у місті Києві. Тут неможливо виокремити точну кількість службового житла та його вартість, однак очевидно, що витрати на його придбання значні. І це викликає чергове риторичне питання: наскільки доцільні та доброчесні витрати на те, що за твердженнями Венеціанської комісії є загрозою незалежності судової влади, тим більше при значному рівні суддівської винагороди?
Артем Крикун-Труш
