“Капеланський патруль” у поліції запрацює ще у семи областях України
17.03.2020
9-11 березня у Києві відбувся навчальний тренінг для поліцейських капеланів. Близько 50 осіб, серед яких поліцейські, чинні капелани та ті, хто ще планують служити в цій сфері, зібралися разом, щоб ділитись досвідом, поспілкуватись із колегами та навчитись новому
Серед присутніх були 15 чинних капеланів, які на сьогодні патрулюють свої міста разом із поліцейськими в Донецькій, Луганській, Тернопільській, Херсонській областях. Вони ділились своїм досвідом із іншими учасниками зустрічі, які тільки-но починають робити перші кроки в цьому служінні. Поміж інших регіонів, з яких приїхали на навчання: Кіровоградська, Дніпровська, Харківська, Черкаська, Київська, Миколаївська, Рівненська області.
“Нам потрібно підготувати людей до цієї роботи, — говорять організатори тренінгу. — Тому що є люди, які хочуть і бачать себе в поліцейському капеланстві. Але ми не можемо їх випустити на перше чергування, якщо не пояснимо суті їхньої служби. Вони мають зрозуміти, передусім, душу поліцейського, а далі — свої обов`язки та завдання”.
У перший день навчання на захід завітала група поліцейських, які поділились своїми враженнями та очікуваннями від співпраці з капеланами. Наступні два дні були присвячені таким темам, як “Вирішення конфліктів”, “Основні функції капеланського служіння” та ін. Капелани розповіли присутнім про деякі випадки зі свого служіння, які вимагали необхідної підготовки: якими словами сповістити родичам про смерть рідної людини, про що говорити з людиною, яка планує вчинити самогубство, як вирішувати побутові конфлікти з сусідами. Ці та інші ситуації розбирали учасники під час навчання.
Світова практика говорить про те, що підготовка капелана для служби поліції має займати близько 40 годин. Тому подібний триденний тренінг — це тільки початок для новачків. Незабаром організатори планують провести капеланську школу, під час якої розкриватимуть деталі подібного служіння.
Про зародження цього руху в Україні, про першочергові завдання капеланів, плани на майбутнє говоримо з Ярославом Малько, керівником БФ “Global Christian Support” та одним із перших капеланів у поліції.
Як зародилось в Україні служіння “Капеланський патруль”?
Ми протягом двох з половиною років розвивали проект “Міжнародні капеланські табори”. Це стосується праці з військовими капеланами та офіцерами Збройних сил України. Ми організовували поїздки до Сполучених Штатів Америки для обміну досвідом, зустрічей із американськими капеланами, військовими.
Під час останньої поїздки нас запросили в управління поліції, і тоді ми вперше зустрічались із капеланами-поліцейськими.
Попри те, що ми були з військовою місією, вони провели нам тренінг. Це мене зацікавило, але я подумав тоді: “Це Америка, а не Україна. Все чудово, але це не про нас”.
І ось, наприкінці 2018 року, коли проект із військовими капеланами устаткувався в Україні, вже мав свою систему, посади, я почав замислюватись над іншими напрямками. Того часу до мене завітав капелан Валерій Вавілов і сказав, що в Україні є ініціативи в деяких містах щодо співпраці з поліцією. Приєднався я до цього руху не відразу за браком часу.
Як саме це сталось?
Одного дня до мене приїхали друзі, й разом із ними був начальник патрульної поліції Донецької області. Я побачив в ньому те, що не очікував бачити в людях, які працюють у поліції. Саме він мені запропонував, щоб ми з відділом патрульної поліції Маріуполя започаткували проект поліцейського капеланства.
Так і з`явився “Капеланський патруль”. Ми погодили цю ініціативу з керівництвом Центрального департаменту Патрульної поліції України, і з кінця листопада 2018 року “Капеланський патруль” запрацював. Я пів року особисто їздив до Маріуполя два рази на місяць для патрулювання, попри те, що дорога займала майже 17 годин.
З часом сформувалась команда людей, яких я знав через військове капеланство. В принципі, всі перші капелани в поліції пройшли цей досвід. Таким чином, ми почали розвивати служіння в Донецькій області, згодом нас запросили й у інші — Луганську, Тернопільську, Херсонську. На сьогодні в чотирьох регіонах України вже працює “Капеланський патруль”, а деякі області майже готові для старту. Звичайно, ми бажаємо, щоб цей рух поширився по всій Україні. І для цього є всі умови.
Це погоджено з керівництвом на рівні держави?
Так, я мав зустріч із Міністром внутрішніх справ. Перша незапланована зустріч відбулася в США, а друга — в Міністерстві, куди я приїхав з військовими капеланами та гостями зі США.
Ми мали розмову з міністром, з його заступниками. За результатом зустрічі вийшло розпорядження міністра про створення робочої групи для того, щоб розглянути можливості запровадження капеланства в усі підрозділи Міністерства внутрішніх справ.
Ця робоча група вже працює? Хто в неї входить?
В цю групу входять: заступник міністра МВС, голова Національної поліції, заступник голови Нацполіції, радник міністра внутрішніх справ, також деякі офіцери національної поліції. Мене запросили долучатися до зборів.
Як швидко зможемо побачити поліцейський патруль у всіх містах України?
Звичайно ж, процес не буде швидким. Адже українська поліція ніколи не мала досвіду роботи з капеланами. Але продовжуємо рухатись до цієї мети. Для цього й проводимо тренінги, навчання, їздимо за кордон.
Так, нещодавно ми відвідали Атланту, а зараз плануємо візит до Торонто (Канада) для того, щоб наші хлопці побачили, як це працює, перейняли досвід Північної Америки, щоб потім створити свою національну модель.
Чи всі міста України чекають капеланський патруль у поліції?
Ми йдемо туди, куди нас запрошують. Ми не витрачаємо час на довгі перемовини, вмовляння, адже в нас не так вже багато ресурсів, щоб іти туди, де нас не чекають.
Тому, якщо нас чекають і запрошують, ми розглядаємо можливість започаткування. Звичайно, не всі будуть у захваті, це процес. Але це вже робота капелана — налагоджувати комунікацію, і якщо він зможе донести цінності своєї служби до керівництва області чи головного управління або патрульної поліції, то все запрацює.
А які основні завдання капелана, який співпрацює з поліцією?
Їх багато, але хочу виділити три основні.
По-перше, це робота з особовим складом, з патрульними. Капелан повинен стати для них другом, який би зміг їх підтримати: вислухати, дати якусь пораду, провідати в лікарні, зайти в гості. Розділяти з ними радість і горе. Капелан —це людина, яка надає душпастирську опіку, але водночас не поводить себе як “релігійна людина”. Надмірна релігійність та капеланство у поліції — несумісні поняття. В першу чергу, капелан має стати тією доброю людиною, яка зможе підтримати офіцера у важкі часи.
По-друге, капелани мають допомагати поліцейським, коли тих викликають на місця злочину, на чергування. Це можуть бути побутові конфлікти в сусідів, побиття чи інше насилля в родинах. Капелан з дозволу поліцейського, якщо є нагода, може допомогти у спілкуванні з людьми. Або взяти на себе частинку моральної агресії. В нас були випадки, коли людина хотіла скоїти самогубство, і капелан вступав до діалогу, тим самим врятувавши життя безпорадній людині.
По-третє, налагодження стосунків із громадою на місцях. Поліція в Україні — це дуже закрита система, адже в неї радянське минуле. Ще 5 років тому відділу зі зв’язків з громадкістю не існувало. Сьогодні трансформується вся система, і ми допомагаємо поліції в цьому через різні акції, заходи, свята. Наприклад, разом із поліцейськими під час різдвяних свят ми привітали діток із кризових сімей. Робили акцію “Шопінг скопо” — коли поліцейські разом із дітьми купували подарунки для всієї родини. Також проводимо тренінги з тімбілдінгу, тактичної медицини. Ми хочемо допомогти поліції розбудовувати діалог із місцевими громадами. Тому що це потрібно робити не тоді, коли вибухає криза, а зараз. Щоб, коли виникне складна ситуація, у громади до поліції виникла відразу довіра.
Під час тренінгу роздавали невеличкі листівки “Молитва поліцейських”. Як вона з`явилась?
Я побачив текст цієї молитви на початку 2019 року, коли з командою відвідували штат Вашингтон.
Потрапивши в одне кафе, де, на превеликий жаль, було розстріляно четверо поліцейських, ми побачили багато речей, які люди приносять сюди, щоби вшанувати пам`ять загиблих. Там я помітив футболку, на якій англійською мовою була написана ця молитва. Коли ми повернулись, то я переклав її, а потім звернувся до Асоціації ПОКЛИК із проханням надрукувати її. Ми зробили такі листівки для того, щоб мати можливість подарувати кожному поліцейському, з яким ми будемо зустрічатись. І, я вірю, ця молитва підтримає його в тяжкі часи.
Розмовляла Ольга Бідненко
