Кагарлицьку справу передають до суду: чого очікувати далі?
07.12.2020
Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі про зґвалтування кагарлицькими поліцейськими місцевої жительки.
Ближче до кінця року — після того, як сторони ознайомляться з матеріалами провадження — обвинувальний акт передадуть до Кагарлицького суду. У чому обвинувачуються фігуранти справи та чого очікувати від судового розгляду — розповідаємо у цій колонці.
Ще в перші тижні листопада ми з Нелею, потерпілою, були в постійному контакті зі слідством — ініціювали та брали участь у низці слідчих дій, важливих для всебічного розслідування скоєних злочинів.
У п’ятницю, 13-го листопада, планували подати ще декілька клопотань про додаткові допити свідків, аж раптом отримали повідомлення від слідчого ДБР на мобільний месенджер про те, що слідство завершило досудове розслідування. У найближчі тижні вони передадуть обвинувальний акт до суду.
Нагадаємо вам коротко про суть справи.
Хто потерпіли від дій експоліцейських?
26-річна Неля Погребіцька, яку ми представляємо. Водночас, у провадженні, крім неї, ще четверо потерпілих.
Хто обвинувачується у вчиненні злочинів у справі?
Обвинувачених п’ятеро: Микола Кузів, Сергій Сулима, Ярослав Леваднюк, Євген Трохименко, Сергій Панасенко. Усі — колишні поліцейські, працівники Кагарлицького відділення поліції.
У чому вони обвинувачуються?
У рамках цього провадження експоліцейські обвинувачуються у низці злочинів, скоєних у січні та травні 2020 року. Згідно з обвинувальним актом, вони полягали в катуванні, згвалтуванні та насильницькому зникненні громадян, аби вибити з них визнання у вчиненні злочинів.
У обвинувальному акті вказано, що правоохоронці ґвалтували, зокрема неприродним шляхом, били гумовими кийками, руками та ногами, застосовували сльозогінний газ, чинили психологічний тиск — цей список можна продовжувати.
В одному з інцидентів, які розслідували, Кузів, Сулима та Леваднюк вивезли потерпілих у січні на галявину та наказали їм без одягу та взуття лягти обличчями вниз на землю. Після цього протягом півгодини правоохоронці при нульовій температурі обливали потерпілих водою, наносили удари ногами по голові та всьому тілу.
Зґвалтування та катування Нелі були скоєні наприкінці травня. У скоєнні злочину щодо Нелі обвинувачуються експоліцейські Микола Кузів, Сергій Сулима та Євген Трохименко.
Згідно з обвинувальним актом, Кузів та Трохименко для штучного підвищення особистих показників у роботі з розкриття злочинів, отримання преференцій перед керівництвом ГУНП в Київській області вимагали від Нелі Погребіцької визнання вчинення одного зі злочинів, розслідуванням яких вони займалися. Отримавши її відмову, вони вирішили отримати визнання шляхом катування.
Почалося все з того, що Кузів із Трохименком надягали на потерпілу протигаз. Кузів перекривав дихальну трубку, чим унеможливлював її дихання, а Трохименко в той же час утримував її за руки за спиною, щоб вона не пручалася.
Після отримання повторної відмови визнати злочин, Кузів вдарив Нелю по голові та стягував її живіт шкіряним ременем.
Після цього Кузів, приставляючи пістолет до різних частин тіла та голови потерпілої, погрожував здійснити постріл.
Не отримавши бажаного результату він прикував її кайданками до батареї в коридорі відділення поліції. На цьому етапі до скоєння злочину долучився нині експоліцейський Сергій Сулима.
Побачивши її прикутою до батареї, Сулима пригрозив їй зґвалтуванням. Пізніше тієї ж ночі Кузів відвів Нелю до кабінета Сулими та спостерігав, як останній її ґвалтував.
Яке покарання за скоєні злочини передбачає українське законодавство?
За українським законодавством покарання за скоєння сукупності злочинів визначається шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Микола Кузів обвинувачується у насильницькому зникненні, у катуванні та в пособництві у вчиненні дій сексуального характеру. Насильницьке зникнення карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Катування у такому випадку карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Зґвалтування — позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.
Таким чином, максимальне покарання, яке він отримає в разі отримання обвинувального вироку за всіма статтями, може бути до 12 років.
Сергій Сулима також обвинувачується у насильницькому зникненні та катуванні, а також у зґвалтуванні. Як і Кузіву, йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Євген Трохименко — у катуванні. Відтак, йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Пом’якшувальних обставин, які могли би бути чинником для зменшення покарання, слідство не встановило.
Що далі?
Очікуємо, що до кінця року справа буде в суді. Питання полягає в тому, який саме суд врешті її розглядатиме.
За українським законодавством, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Водночас, у нас є сумніви щодо здатності кагарлицького суду у цій ситуації забезпечити незалежний, безсторонній та справедливий процес.
Є висока ймовірність того, що кагарлицькі судді перебувають у дружніх відносинах із підозрюваними, їхніми родинами чи друзями.
По-перше, Кагарлик — маленьке місто з населенням приблизно 13-14 тисяч осіб. Багато мешканців між собою знайомі. Навіть це саме по собі свідчить про те, що судді можуть бути пов’язані приятельськими відносинами з підозрюваними.
По-друге, специфіка роботи органів слідства та суду передбачає постійну взаємодію між ними.
Це підсилюється тим, що в Кагарлицькому суді, згідно з інформацією на сайті, працюють всього чотири судді. Вони мали би співпрацювати у великій кількості справ, в ході чого в них могли би виникнути приятельські чи навіть дружні відносини.
Разом із тим, є питання до доброчесності двох із чотирьох суддів Кагарлицького суду.
Згідно з інформацією на сайті, в Кагарлицькому суді працюють чотири судді: Шевченко Ірина Іванівна, Кириченко Василь Іванович, Закаблук Олександр Володимирович, Іванюта Тетяна Євгенівна. Василь Кириченко входить до так званого списку “Судді Майдану”.
21 січня 2014 року суддя Кириченко ухвалив постанову, якою позбавив особу права керування автомобілем строком на 3 місяці через те, що вона нібито не зупинилася на вимогу інспектора ДАІ 29 грудня 2013 року (день проведення акції протесту — поїздки “Автомайдану” до резиденції президента Януковича в Межигір’ї).
Олександр Закаблук, згідно з інформацією, опублікованою кампанією “Чесно! Фільтруй суд”, у своїй декларації за 2014 рік не задекларував майно: автомобіль та два водних засоби.
Крім того, є ухвала колегії суддів Апеляційного суду Київської області про те, що під час розгляду кримінальної справи суддя Закаблук допустив низку порушень кримінального та кримінально-процесуального законодавства, тяганину при розгляді справи, що призвело до грубого порушення прав потерпілого по даній справі.
Член Вищої ради юстиції Мірошниченко А. М. за результатами проведеної перевірки дійшов висновку про наявність в діях судді Закаблука порушення присяги та вніс пропозицію рекомендувати внести подання до Верховної Ради України про звільнення судді з посади.
Однак Вища рада юстиції відмовила. Брат судді Закаблук Сергій — прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури, яка не спромоглася забезпечити належне розслідування злочинів експоліцейських місцевим слідством.
У таких умовах ми проситимемо про перенесення розгляду справи до Києва. Кагарлицький кейс — прецедентний в контексті притягнення правоохоронців до відповідальності за катування осіб з метою отримання від них показань.
Вироки у цій справі значною мірою визначать, чи зможемо ми з вами почуватися безпечно у спілкуванні з працівниками української системи правопорядку. Украй важливо, щоб Феміда використала цей прецедент на захист наших із вами прав.
Олена Сотник, адвокатка; Владислава Смолінська
