IP-суд й актуальні проблеми у сфері права інтелектуальної власності

27.06.2018

Наразі Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. У зв’язку із цим Український кризовий медіа-центр організував обговорення на тему: «Кого і як захищатиме IP-суд?», долучивши до розмови фахових юристів, які спеціалізуються на сфері права інтелектуальної власності для того, щоб з’ясувати, якими є актуальні порушення у сфері права інтелектуальної власності в Україні, а також які очікування мають фахівці щодо нового спеціалізованого суду, і чи взагалі радіють його появі.

Актуальні проблеми у сфері права інтелектуальної власності

Першою на заході виступила Лідія Левицька, менеджер з питань стратегічного розвитку (в питаннях інтелектуальної власності) Американської торгівельної палати в Україні, піднявши тему нагальних проблем в галузі ІР-права. Так, за словами спікерки, таких проблем є дуже багато, але всі вони є однаково важливими, тому розглядати їх слід по паралельній лінії. Зокрема, доповідачка наголосила на таких:

Патетний тролінг. Під цим терміном розуміється недобросовісна реєстрація загальновідомої речі, яка є об’єктом права інтелектуальної власності. Взагалі цей феномен вперше виник у США, де деякі компанії або фізичні особи просто скуповували патенти, отримуючи таким чином певні майнові права. А потім, не займаючись безпосередньо виробництвом цих об’єктів права ІВ, вони із вимогою виплати собі роялті викликали до суду тих осіб, які фактично добросовісно використовували запатентовані «патентними тролями» об’єкти. Цікавим є те, що в такому разі об’єктами патентування можуть виступати такі загальновідомі речі, як вішак, лампочка, прищепка та ін.

Як відзначила пані Левицька, беручи до уваги українські реалії та вади вітчизняного законодавства, є цілком можливим наразі зареєструвати ту ж саму лампочку. Для цього потрібні лише якісно оформлена аплікація і сплата відповідного збору. Це відбувається, в тому числі, й внаслідок того, що експертиза щодо патентної новизни в нас не проводиться на належному рівні. Як результат після успішної реєстрації такого патенту патентний троль отримує інструментарій для захисту себе як повноцінного власника. Ця особа потім також звертається до суду із позовами проти компаній, які використовують запатентований об’єкт. Компанії вимушені захищатись, витрачаючи при цьому багато часу та ресурсів.

За інформацією доповідачки, з кожним роком кількість реєстрацій патентними тролями неухильно збільшується. Серед всіх негативних наслідків, які призводить проблема патентного тролінгу, одним із найбільших є погіршення інвестиційного клімату в країні, адже імпортер, який має на меті завести в Україну якийсь новий продукт, зі значною долею вірогідності стикнеться із недобросовісним володільцем патенту свого товару. Відповідно, розпочинати свій в бізнес у новій країні із судових чвар захоче далеко не кожен.

Проблема контрафактних товарів. Контрафактний товар розуміється як підроблений товар, який порушує права інтелектуальної власності іншого об’єкта. Реалії ХХІ століття дають можливість підробити насправді будь-який товар. Якщо йде мова про фармацевтичні засоби або продукти харчування, то це призводить до ще більшої проблеми, адже такі товари можуть завдати шкоду здоров’ю або життю людини. У такому разі достеменно невідомо, що входить до складу підробленої пігулки або їжі. Так само, як і у випадку з патентним тролінгом, контрафактні товари є великою проблемою для іноземних інвесторів. Наприклад, якийсь відомий бренд намагається «увійти» на територію України. Очевидно, що йому доведеться реєструвати тут свою торгову марку. Проте вже навіть під час процесу реєстрації імпортер стикається із значною кількістю подібних найменувань на ринку України, які «паразитують» на його бренді. Таким чином, у інвесторів виникають обґрунтовані сумніви стосовно заходження на український ринок, і, як наслідок, вітчизняна економіка зазнає чималих втрат.

Ліберальність законодавства про відповідальність за вчинення правопорушень у сфері інтелектуально власності. Як зазначає пані Левицька, в даному випадку проблема полягає в тому, що штрафи, які передбачені наразі Кримінальним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, є набагато нижчими від тієї реальної шкоди, яка може бути фактично завдана. Так, згідно із Кримінальним кодексом, санкції за порушення у сфері інтелектуальної власності становлять від 3400 до 51000 грн. На практиці ж реальні збитки за такі порушення можуть сягати мільйонів.

Крім того, на сайті Мінекономрозвитку опубліковано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав у сфері інтелектуальної власності та захисту цих прав” від 09.08.16, який, на думку доповідача, є доволі якісним, а санкції і інші зміни, зазначені в ньому, відповідають реаліям сьогодення. Також, за інформацією Лідії Левицької, Американська торгівельна палата в Україні неодноразово подавала листи до Мінеконорозвитку з метою відновити роботу над зазначеним проектом закону. Проте, на жаль, поки ці зусилля були марними.

Переваги  у створенні Вищого суду з питань інтелектуальної власності

З цієї тематики виступив Сергій Хлєбніков, адвокат, начальник юридичного відділу ПО «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами». Із промови спікера варто виділили наступні переваги створення спеціалізованого IP-суду:

Територіальна зручність. Як відзначив пан Хлєбніков, його компанія подає позови проти порушників авторських і суміжних прав по всій території України, що фізично здійснювати достатньо важко. Спікер додає, що в деяких регіонах, де Організація колективного управління авторськими та суміжними правами не має постійних представництв, вони вимушені залучати сторонніх осіб, які через брак ресурсів можуть навіть не мати юридичної освіти. Крім того, складність в даному аспекті полягає в тому, що на місцях формується різна судова практика, яка нерідко йде врозріз із рішеннями вищих судів. Таким чином, Вищий IP-суд із розташуванням в м. Києві неодмінно вирішить проблеми щодо відстані та уніфікації судової практики.

Недостатня кваліфікація суддів місцевих судів саме у сфері права інтелектуальної власності. Ця проблема є цілком зрозумілою, адже для переважної більшості суддів право ІВ не є спеціалізацією. Звичайно, час від часу судді проходять певні курси підвищення кваліфікації або тренінги, але завдяки ним вони не отримують фундаментальних знань з цієї галузі. За інформацією доповідача, були такі справи, де судді у своїх рішеннях плутали такі важливі фундаментальні речі у сфері ІВ, як авторське право та суміжні права.  Відповідно, фахові судді у спеціалізованому суді з питань інтелектуальної власності повинні усунути цю проблему.

Вирішення поширеної проблеми затягування процесу. Сергій Хлєбніков зауважує на тому, що досить поширеною серед суддів є практика призначення експертизи навіть під час вирішення правових питань для того, щоб зняти із себе тягар відповідальності за прийняте рішення. Така дія призводить до затягування справи мінімум на рік. Крім цього, відповідачі у справах нерідко вдаються до такої стратегії захисту, як використання припущень у своїх правових позиціях без обґрунтування і підтверджень. Якщо суддя немає достатньої кваліфікації, то зі значною долею вірогідності він починає досліджувати питання, які є очевидними і не потребують уваги, що знову ж таки призводить до зайвої втрати часу. Підсумовуючи свою промову, спікер зазначив, що спеціалізований IP-суд в Україні є дійсно необхідним, оскільки він здатен розв’язати низку важливих питань.

Таким чином, створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, безперечно, є позитивною складовою судової реформи, навколо доцільності якої точиться не так багато дискусій, як стосовно того ж антикорупційного суду. Із появою IP-суду юристи пов’язують вирішення багатьох питань як щодо поліпшення здійснення правосуддя, так і стосовно зменшення кількості правопорушень у цій сфері. Проте питання, чи ефективним буде цей суд на практиці і чи впорається взагалі 21 новопризначений суддя з навантаженням щодо розгляду всіх справ у сфері інтелектуальної власності із усієї території країни, залишаються відкритими.

Даниїл Шаров, “Українське право”

Джерело

Остання Публіцистика

Навіщо суддям ВРП?

Що отримають і що втратять судді, якщо Вища рада правосуддя не буде сформована

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"