Індульгенція для СБУшників
27.01.2018
25.01.2018 апеляційний адміністративний суд міста Києва закріпив за керівництвом СБУ право начхати на пряму норму закону і не подавати декларації. Фактично цим була вбита можливість притягнути до відповідальності хоч одного працівника СБУ за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, а саме – брехню в декларації.
Чому – тому що з того, що нам стало відомо – всі працівники СБУ заповнюють не декларації, а якісь “фількині грамоти”, розроблені самою ж Службою. Подають їх у секретні кімнати, а не реєстр, і тому брехня в них не тягне за собою жодної юридичної відповідальності. Покарати будь-кого з працівників Служби безпеки за брехню в такому документі так же ймовірно, як за брехливий напис будь-чого на паркані в парку.
Більше року тому ми як антикорупційна організація подали до суду на Службу безпеки України за незаконне приховування декларацій керівництва. Не оперативників, чи контр-терористів в зоні АТО, а саме керівництва. Після публікації серії журналістських розслідувань, які показали елітну нерухомість, записану на сватів керівника СБУ – Василя Грицака та дорогі автівки, на яких їздять СБУшники, які мають розслідувати економічні злочини, – цинічність приховування декларацій під прикриттям військових дій на Сході країни стала очевидною для всіх.
Проте цікавий навіть не сам факт приховування декларацій СБУшниками, а те, як нахабно і незграбно це було зроблено. В процесі суду ми мали можливість ознайомитися з документами СБУ, в яких описано придуманий там же порядок подання декларацій. Ці документи не є державною таємницею, а є документами “для службового користування”. Отримавши можливість ознайомитися з документами, наші юристи, м’яко кажучи, були здивовані змістом та способом подання та обробки декларацій в СБУ. І тепер, після відмови судів всіх інстанцій, вважаємо, що якщо самі декларації – державна таємниця, то суспільство має право знати хоча б спосіб, у який вони подаються та зберігаються.
Як подають декларації СБУшники
Не смійтеся – але на флешках або секретною поштою. Спочатку працівники заповнюють декларації, відповідно до створеного СБУ шаблону. Не офіційну форму, яку заповнюють тисячі інших чиновників на офіційному веб-сайті НАЗК, а свою внутрішню декларацію. Що відображається у ній – залишається таємницею для всіх.
Скоріш за все в цих деклараціях немає нічого крім того, що було опубліковано раніше в паперових деклараціях, які не були секретними. Там не треба було вказувати ні готівки, ні коштовностей, нічого. Мало того, з наших джерел нам відомо, що більшість працівників навіть не заповнювали ці “декларації”. За багатьох працівників СБУ це робили інші клерки, які просто скопіювали інформацію з попередніх – паперових декларацій, поставили електронний підпис і відправили в “секретне” місце.
Відповідно до документів, які ми бачили, співробітники СБУ, які приймають декларації на флешках чи секретною поштою, не мають права дивитися чи перевіряти файл. Вони повинні скопіювати їх на спеціально виділені 4 комп’ютери, зазначивши в журналі розмір файлу та інші деталі, а потім видалити з носія. Тобто, якщо, скажімо, хтось із співробітників замість декларації подасть поему, то дізнатися про це буде вкрай важко. Адже сам файл є державною таємницею і навіть у самому НАЗК, який має перевіряти декларації, доступ до державної таємниці має аж одна особа – його керівник Наталя Корчак, яка, мабуть, особисто мала б перевірити в спецкімнаті всі декларації працівників СБУ.
Секретна скринька, або де зберігаються декларації СБУшників
Супер секретне місце, в якому зберігаються всі декларації СБУшників – це 4 комп’ютери і 1 принтер, під які службою було виділено окрему кімнату. Кімната, де зберігається ця велика таємниця, опечатується, і коли кожного разу протягом року подаються повідомлення про суттєві зміни (все, що вище 75 тис грн), – вона відкривається у присутності членів комісії, які її опечатували. Судячи з автопарку СБУ, якщо працівники вносять всі зміни відповідно до закону, то членам комісії доводиться там постійно жити.
Однак, схоже, самі ж СБУшники не довіряють своїй службі безпеки. Так, файли декларацій керівництва СБУ та керівництва функціональних підрозділів Центрального управління, які і так є публічними особами, зберігаються окремо від файлів декларацій решти працівників – на носіях в опечатаному боксі, який знаходиться у сховищі під сигналізацією.
Як так сталося
Як свідчать документи, питання подання електронних декларацій почало турбувати посадовців СБУ лише наприкінці строку, відведеного для подання декларацій. Нагадаємо, що НАЗК розпочало процес подання декларацій за 2015 рік в Реєстр 1 вересня 2016 року. Кінцевим терміном подачі було 30 жовтня. За цих 2 місяці в електронному реєстрі декларацій почали з’являтися десятки тисяч декларацій. Проте жодної з щонайменше 27 тис працівників Служби безпеки України так і не з’явилося.
Натомість за 10 днів до завершення строку подачі декларацій експерт з держтаємниць і за сумісництвом заступник голови СБУ Вадим Поярков, паперова декларація якого, разом з інформацією про членів сім’ї до цих пір висить на офіційному сайті СБУ, приймає рішення, що всі декларації – це державна таємниця.
26 жовтня в СБУ за підписом того ж Пояркова направляють лист до всіх підрозділів Центрального управління та регіонів про те, що декларації всіх працівників служби з 20 жовтня стали держтаємницею, а система НАЗК не відповідає вимогам для зберігання такої таємниці. Цим же листом посадовців інформують, що СБУ через це створює власну систему для накопичення та зберігання декларацій та просить керівників підрозділів організувати заповнення декларацій на робочих комп’ютерах, які відповідають вимогам секретності.
28 жовтня за 3 дні до закінчення терміну декларування керівник департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення центрального управління В. Безверхий подає голові СБУ рапорт, в якому пропонує реалізувати в службі описаний вище порядок подачі декларацій та повідомляє, що станом на 27 жовтня розроблено шаблон декларації, відповідні програмні засоби, виділено приміщення для зберігання і завершуються заходи з атестації комплексної системи захисту інформації.
Тобто за 3 дні до визначеного законом кінцевого терміну подачі декларацій – СБУшники, розробили свій власний, нікому не відомий шаблон, який за законом не є декларацією, підготували кімнату та засоби захисту кімнати і комп’ютерів.
Проте, сам Тимчасовий порядок отримання та зберігання декларацій був затверджений в СБУ вже після збігу строку подачі декларацій, а саме – 6 листопада 2016 року. Незатвердження порядку на момент завершення строку подання декларацій не завадило СБУ прозвітувати 31 жовтня про те, що всі декларації співробітників подано у власну систему.
Чи хотіли СБУшники приховати приватну інформацію, як то, наприклад, про членів сім’ї? Ні. Вся інформація про родини керівництва органу до цих пір доступна навіть на сайті СБУ. Єдине, що вони хотіли і зробили – це приховали інформацію про своє майно і самі собі виписали індульгенцію від кримінальної відповідальності.
Віталій Шабунін
