Імітація бурхливої діяльності
21.02.2019
Коли прокурора, який розслідує корупційний злочин на суму майже 700 мільйонів гривень, відсторонюють від справи через “грюкання дверима у суді”, а НАЗК закриває на це очі, нас це починає бентежити.
Коли НАЗК у той же час закриває очі на “меценатство у сумі близько 8 мільйонів гривень”, яке могло сприяти відстороненню цього прокурора, нас це починає обурювати.
Втім, ми розуміємо, що у таких резонансних справах легких перемог не буває, і тому продовжуємо вірити у краще.
Але коли найвищий антикорупційний орган країни, яким є НАЗК, не може впоратися з розслідуванням корупційних злочинів навіть місцевих депутатів, і скаржиться на “зухвалість міської ради, яка ігнорує вимоги Національного агентства”, починаєш замислюватися у самій необхідності існування цього органу. Принаймні в такому вигляді, в якому він існує зараз.
Далі детальніше розповімо, чому, на нашу думку, НАЗК займається саботажем покладених на нього завдань, і як процвітає конфлікт інтересів на усіх рівнях української влади на фоні імітації бурхливої діяльності Агентства.
Статистика Нацагентства за показником складених адміністративних протоколів за 2017 та 2018 роки підтверджує факт неефективності роботи НАЗК в цьому напрямі.
Так, за 2017 рік НАЗК було складено 147 протоколів за статтею 172-7 Кодексу про адміністративні правопорушення, тоді як Національна поліція, яка не є профільним органом для таких видів правопорушень, склала та направила до суду 1359 протоколів, тобто в 9 разів більше.
В 2018 році кількість протоколів за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфліктів інтересів, складених НАЗК, дещо зросла – до 497 протоколів. У той же час Національна поліція за 11 місяців 2018 року склала 1292 протоколи.
Втім, таке зростання кількості складених протоколів виглядає радше як “накрутка статистики” з боку НАЗК, адже в минулому році згадані 497 протоколів стосувались лише 118 посадовців.
Дамо один яскравий приклад з-поміж тих, якими рясніє сайт НАЗК. У липні 2018 року працівники НАЗК примудрились скласти 46 протоколів щодо конфлікту інтересів на одного і того самого держслужбовця, причому зробили це в один і той самий день.
Одна з проблем НАЗК криється в процедурі витребування необхідних даних, яку вони практикують.
Так, НАЗК для з’ясування обставин у справі просить надати засвідчені копії, зроблені з оригінальних документів.
Проте, якщо державний орган відмовляється надавати документи або ж необхідні НАЗК оригінали, витребувані судом або вилучені правоохоронними органами, Нацагентство ставить хрест на справі і не вчиняє жодних дій по проведенню подальшої перевірки.
Примітно, що НАЗК принципово не використовують необхідні документи, опубліковані на офіційних інформаційних ресурсах органів влади.
В таких випадках фігуранти отримують “тайм-аут”, а тим часом строки притягнення до відповідальності за вчинення дій у конфлікті інтересів спливають.
Адже Кодекс про адміністративні правопорушення для притягнення до відповідальності по такому правопорушенню відводить лише три місяці з дня його виявлення та два роки з дня його вчинення.
Таким чином фігуранти фактично уникають відповідальності, а рішення, які ними приймались у конфлікті інтересів, залишаються чинними.
Безпосереднім прикладом уникнення відповідальності за такою схемою може бути приклад депутата Тернопільської міської ради Юрія Смакоуза.
Наприкінці червня 2017 року він проголосував за рішення міської ради щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ “Компанія Добробуд”, засновником якої він є. На початку серпня того ж року НАЗК повідомило про початок перевірки щодо конфлікту інтересів в діях депутата за фактом зверненняАнтикорупційного штабу.
За півроку НАЗК повідомило, що не може провести перевірку, адже міська рада не має оригіналів документів через їх вилучення за ухвалою суду. Ще за півроку після цього, в кінці жовтня 2018 року, сплив термін притягнення до відповідальності по цій справі і депутат залишився непокараним.
І це не єдиний приклад. Ще один прецедент відбувся в тій же Тернопільській міській раді з депутаткою Ліною Прокопів, яка голосувала за рішення міської ради, де мала конфлікт інтересів. Мова йде про відведення земельної ділянки на користь компанії, де вона займає посаду заступниці директора.
НАЗК рік листувалось з міською радою та отримало необхідні документи за місяць до того, як спливає дворічний термін з дня вчинення імовірного правопорушення.
Втім, замість оперативного завершення перевірки, НАЗК повідомило, що у них “відсутній час для вчинення всіх процесуальних дій для складання протоколу та виклику особи для вручення їй протоколу”.
Загалом, в НАЗК є тенденція своєрідно трактувати та іноді закривати очі на явні конфлікти інтересів у політично забарвлених справах.
Найгучніший приклад такого підходу в Агентстві пов’язаний зі справою одіозного бізнесмена та екс-нардепа Миколи Мартиненка.
У 2018 році заступник голови кваліфікаційної комісії прокурорів Віктор Шемчук підготував висновок про догану прокурору САП Андрію Перову за грюкання дверима в суді по справі щодо розкрадання 695 млн грн на держпідприємствах “СхідГЗК” та “НАЕК “Енергоатом”, в якій фігурантом є Мартиненко.
Рішення за висновком Шемчука про догану адвокати екс-нардепа використали для відводу “незручного” для них прокурора.
Цікавою у цій справі є давня послуга Мартиненка Шемчуку ціною в 250 тисяч євро. Так, одинадцять років тому Шемчук, будучи народним депутатом та головою федерації водно-моторного спорту, шукав гроші для участі української команди водно-моторного спорту в чемпіонаті у США і знайшов спонсора в особі Миколи Мартиненка.
Мартиненко профінансував участь української збірної з рахунків своєї панамської фірми. В результаті щедрого меценатства Мартиненка Шемчук зі своїм човном та українська збірна взяли участь у перегонах. Однак НАЗК не побачило конфлікту інтересів у діях Шемчука.
У той же час в НАЗК виявили конфлікт інтересів і усунули від справи детектива НАБУ Ігоря Семака, який вів справу Мартиненка. Через те, що він був помічником народної депутатки Вікторії Войціцької, яка в свою чергу критикувала Миколу Мартиненка у фейсбуці.
Наведені цифри і факти ще раз свідчать про неефективну діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції не тільки в сфері покарання за виявлені конфлікти інтересів у державних службовців, а і загалом.
НАЗК неспроможне виконувати належним чином функції, які покладені на них державою, вже протягом декількох років.
Для того, аби виправити ситуацію та компенсувати репутаційні втрати, завдані державі, потрібен принциповий перегляд організації роботи Агентства та встановлення чітких показників ефективності.
Такі зміни можливі лише при політичній волі вищого керівництва держави та прозорому наборі професійних і принципових менеджерів на керуючі посади в Агентство.
Галина Янченко, Сергій Миткалик та Павло Левін, спеціально для УП
