Генпрокурор у відставку? Не все так просто
06.11.2018
Генеральний прокур “подав у відставку”.
Виходячи з такого:
І. Відповідно до Закону про прокуратуру Генеральний прокурор обіймає дві посади: адміністративну та безпосередньо прокурора (прокурор органу прокуратури).
ІІ. Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням (п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону про прокуратуру).
ІІІ. При цьому згоди Верховної Ради недостатньо. Адже у разі звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади Президентом України має бути також наданий висновок від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо виконання Генеральним прокурором професійних обов’язків (ч. 4 ст. 42 Закону про прокуратуру).
ІV. Але звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади або припинення повноважень Генерального прокурора на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора (ч. 3 ст. 42 Закону про прокуратуру).
V. Тобто, втративши адміністративну посаду, Генеральний прокурор не залишається прокурором органу прокуратури. Але ж Юрій Віталійович не відповідає вимогам щодо цієї посади, тобто в нього відсутня вища юридична освіта (ч. 1 ст. 27 Закону про прокуратуру). Тобто він не міг бути призначений, однак в силу “закону про нужных людей” він таки став прокурором, тим самим порушивши логіку Закону в цілому – прокурор на адміністративній посаді має відповідати в першу чергу вимогам до прокурора. Це ж частина правосуддя, тобто він є “в резерві” як судді, це гарантія його незалежності. Тобто він за замовчуванням є прокурор, а вже потім призначається на адміністративну посаду. Повторюсь, закон прийнятий під Юрія Віталійовича в свій час і перевернув все догори дригом.
Тепер питання: на якій з цих ланок Генеральний прокурор може скористатись недосконалістю законодавства і залишитись на своїй посаді? Питання риторичне.
P.S. Окремо хочу сказати щодо триваючого дисциплінарного провадження, про яке також пишуть. Дійсно, до завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням (ч. 9 ст. 46 Закону про прокуратуру). Але під завершеним провадженням мається на увазі закрите КДКП (з цього моменту воно набирає законної сили – обраховується річний строк для притягнення, накладається стягнення). Якщо воно далі оскаржується у ВРП чи до суду, до ця норма не розповсюджується. Тому не погоджуюсь, що її можна тут застосувати, оскільки “відносно Луценка наразі триває дисциплінарне провадження (тобто оскаржується рішення про закриття провадження – прим. моя) у Вищій раді правосуддя за заявою адвоката Сергія Рохманова. Наступне засідання призначене на 15 листопада”.
P.S. Може десь я помилився – буду радий за виправлення. Не часто у нас Генеральні прокурори йдуть у відставку.
Євген Крапивін
