Електрошок на службі Нацполіції: як пройти перевірку на людяність?

Минулого тижня уряд подав до Верховної Ради ініційований Міністерством внутрішніх справ законопроєкт №4375 про розширення сфери застосування співробітниками Національної поліції електрошокових пристроїв.

Зараз їхнє використання дозволене лише для відбиття нападу на поліцейського, іншу людину та/або об’єкт, який перебуває під охороною, а також для відбиття нападу тварини, що загрожує життю та здоров’ю. Натомість урядовий законопроєкт пропонує дозволити застосовувати цю зброю також для затримання (наприклад, якщо людина намагається втекти з місця скоєння тяжкого злочину, чинить збройний опір або є озброєною та погрожує застосуванням зброї).

Водночас ЗМІ повідомляють, що Нацполіція отримала партію найвідомішого різновиду американської електрошокової зброї «Taser». Це торговельна марка, яка стала синонімом поліцейського електрошокера (як колись «Xerox» — синонімом копіювального апарата).

Керівник патрульної поліції випробував на собі дію одного з різновидів «тейзера» — «контактно-дистанційної дії», що стріляє в тіло людини двома електродами («гарпунами»), через які передається електричний струм. «Це було доволі неприємно, але я цілий та здоровий», — сказав начальник Департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков. Повідомляється також, що застосування «тейзерів» як контактної, так і контактно-дистанційної дії схвалило Міністерство охорони здоров’я України.

Представники МВС мають рацію, стверджуючи, що електрошокова зброя є в розпорядженні поліції багатьох держав. Утім, є й чимало таких, де вона заборонена. «Тейзери» компанія-виробник називала свого часу «несмертельною зброєю», проте ця назва виявилася неточною. Електрошокери можуть призводити до загибелі, хоч і є менш смертоносними, ніж зброя вогнепальна. Іншими словами, ідеться не про «несмертельну», а про «менш смертельну зброю» — новий термін, яким послуговується виробник «тейзерів» — компанія Axon.

Численні випадки загибелі людей через застосування такої зброї правоохоронцями різних держав добре відомі та задокументовані. Як-от у дослідженні 2017 року від агенції Reuters, яка нарахувала понад тисячу смертей від застосування «тейзерів» за час їхнього використання американською поліцією у ХХІ столітті. А різноманітні застереження щодо використання «тейзерів» можна побачити навіть у скороченій версії інструкції від виробника. Застосування цієї зброї проти дітей, вагітних, людей похилого віку, осіб з невеликою масою тіла, серцево-судинними захворюваннями, кардіостимулятором, епілепсією тощо має серйозні шанси закінчитися трагічно.

Однак «тейзери» небезпечні не лише для життя тих, кого затримує поліція. Вони можуть використовуватися для порушення іншої основоположної засади будь-якого демократичного суспільства — заборони катувань.

У практиці Європейського комітету із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (який часто також називають «Комітетом Ради Європи проти катувань») зібрано чимало інформації про зловживання «тейзерами» з боку правоохоронців цілої низки європейських держав. Катування людей за допомогою електроструму до цього часу не є повністю викоріненим у державах-членах Ради Європи. Твердження про те, що для таких катувань використовуються «тейзери», особливо контактної дії, залишаються поширеними, і часто вони підтверджуються медичними доказами та іншими свідченнями.

Утім, і «тейзери» контактно-дистанційної дії, на кшталт випробуваного на собі паном Жуковим, можуть використовувати для катувань. Такі історії здебільшого залишаються без великого розголосу, потрапляючи хіба що до звітів правозахисних організацій, які нечасто опиняються в центрі медійної уваги.

Проте бувають і винятки. Наприклад, років зо три тому, коли відповідні відеозаписи стали надбанням громадськості, Польща здригнулася від історії про загибель у Вроцлаві 25-річного Ігоря Стаховяка у травні 2016 року. Співробітники поліцейської дільниці розрядили в нього батарею контактно-дистанційного «тейзера».

Ще десять років тому, коли електрошокова зброя швидкими темпами набувала популярності, Комітет Ради Європи проти катувань у своїй річній Загальній доповіді опублікував стандарти, якими варто керуватися, ухвалюючи рішення про озброєння поліції «тейзерами». Погоджуючись, що володіння електрошокерами може дозволити іноді уникнути використання вогнепальної зброї, Комітет наголосив, що на практиці існує суттєвий ризик зловживання «тейзерами», а тому рішення про оснащення ними правоохоронців повинне ухвалюватися після ґрунтовних обговорень у законодавчих і виконавчих органах. Критерії застосування електрошокової зброї мають бути визначені в законі та пояснені в докладних правилах.

Серед ключових засад європейських стандартів застосування електрошокової зброї — принципи необхідності, субсидіарності, сумірності, попередження (коли можливо) та обережності.

Наполягаючи на необхідності відповідного навчання кожного, хто матиме на озброєнні електрошокову зброю, Комітет висловив переконання, що її використання повинне обмежуватися ситуаціями, коли існує реальна та безпосередня загроза для життя або ризик серйозних поранень. Використання такої зброї лише з метою домогтися підкорення наказу є неприпустимим.

Крім того, використання такої зброї повинне дозволятися лише тоді, коли інші, менш небезпечні методи, виявилися неефективними або непридатними й коли немає жодної іншої альтернативи використанню ще більш небезпечного засобу.

Аналізуючи наявний у деяких державах дозвіл використання «тейзерів» для затримання особи (а саме це і пропонує законопроєкт №4375), Комітет наголосив, що використання електрошокової зброї в таких ситуаціях має бути суворо обмеженим, оскільки нечіткі положення законодавства залишають можливості для зловживань. Занадто часте використання такої зброї під час затримань може вкрай негативно впливати на ставлення громадськості до працівників поліції.

Залишається сподіватися, що рішення про розширення підстав для застосування електрошокової зброї поліцією буде ухвалено Верховною Радою України лише після ретельного зважування всіх потенційних переваг і реальних небезпек, а також врахування всіх європейських стандартів. Без цього мети гуманізації застосування сили поліцією, яку ставить МВС, досягти навряд чи вдасться.

Микола Гнатовський, Президент Комітету Ради Європи з питань запобігання катуванням

Джерело