Дискримінаційне е-декларування для активістів: боротьба триває
19.07.2018
Хвиля обурення нелогічним встановленням е-декларування для антикорупційних громадських організацій та активістів спала, а дискримінаційні законодавчі положення живі.
Нагадаю, парламент 28 березня 2017 року несподівано для активного громадянського суспільства підтримав правку Тетяни Чорновол з “Народного фронту” щодо поширення е-декларування, введеного для осіб, що виконують функції держави, з метою боротьби з корупцією на… антикорупційних активістів.
Суспільство мало одностайну позицію, що єдиною “легітимною” метою таких нових загальнообов’язкових правил є помста активним громадянам, що спрямовують свою діяльність на боротьбу з корупцією.
При цьому глибший експертний аналіз показав, що бажання помститися було сильнішим за положення Конституції та просто здоровий глузд.
Нові законодавчі положення суперечать Конституції, містять очевидні законодавчі помилки та просто є незрозумілими навіть профільному державному органу – Національному агентству з питань запобігання корупції.
Так, НАЗК як державний орган, що відповідальний за реалізацію положень нового дискримінаційного законодавства, не розуміє насправді, хто саме має подавати е-декларацію.
Спочатку НАЗК роз’яснило, що під ці нові законодавчі положення підпадають абсолютно всі, хто приходив на тренінги антикорупційних організацій чи прибирає їм офіс, а пізніше значно звузило перелік цих осіб.
Що вони придумають далі – невідомо.
Дискримінаційні положення викликали виключно негативні заяви та критику законодавчих положень, що встановили непритаманну звітність для громадських організацій та активістів.
Спільна заява широкого кола громадських організацій, заява Реанімаційного пакету реформ, заява правозахисників – це лише частина реакцій громадянських організацій на неконституційні та дискримінаційні положення протягом 2017-2018 років.
До критики нового законодавства активно долучилися наші міжнародні партнери: посли країн G7; Європейська комісія; Венеційська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ.
Цього тиску вистачило, щоб основні національні політичні гравці почали вербально висловлювати позицію щодо необхідності скасування електронного декларування для громадських організацій так активістів.
Президент “наполягав на негайному скасуванні е-декларування для активістів”, спікер скасуванням цих положень “знімав внутрішню напругу”, а дві найбільші провладні фракції – БПП та “Народний фронт” – обіцяли проголосувати за те саме скасування е-декларування.
Проте березневі та квітневі спроби парламенту скасувати дискримінаційні положення не мали успіху. Народні обранці виявилися послідовними в бажанні помститися активістам і свідомо це реалізували.
Звісно, що відповідальність лягає на весь парламент, але особливо варто виділити фракцію “Народного фронту”, чий представник Тетяна Чорновол і була автором скандальних положень.
Отже, далі слів справа не пішла. І про це варто пам’ятати напередодні року президентських та парламентських виборів.
Але боротьба триває.
Після Революції Гідності ми не маємо права допускати будь-які неконституційні наступи влади на громадянське суспільство. Це шлях до узурпації влади.
Сьогодні ми йдемо правовим шляхом та покладаємо надію на єдиний орган конституційного контролю – Конституційний Суд України.
Україні вдалося провести конституційну реформу щодо правосуддя, зокрема з метою посилення незалежності Конституційного Суду. І сьогодні ми констатуємо вихід з кризи КСУ.
Саме тому громадськість підготувала відкрите конституційне подання щодо визнання неконституційним е-декларування для активістів та звернулася до президента, народних депутатів та Уповноваженого ВРУ з прав людини (суб’єктів права на конституційне подання) з проханням внести його до КСУ.
Позитивно відмічу реакцію Омбудсмана. Єдиним, хто оперативно прореагував на звернення громадськості, була Уповноважений Верховної Ради з прав людини, яка звернулася до Конституційного Суду з власним поданням щодо визнання неконституційними положень про декларування активістів.
Частина народних депутатів також підтримала відкрите конституційне подання, тож ми очікуємо посилення нашої позиції щодо неконституційності е-декларування для активістів і від народних депутатів.
На сьогодні залишається надія на останній форпост захисту Конституції та демократичного ладу в державі – Конституційний Суд, який має виправити ці ганебні законодавчі положення.
А ми як виборці маємо пам’ятати на наступних чергових виборах – хто лише говорить, а робить протилежне.
Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ, член Ради Реанімаційного пакету реформ
Спеціально для УП
