Державне бюро розслідувань
12.12.2016
Конкурс з обрання керівництва Державного бюро розслідувань входить у фінальну стадію.
У понеділок, 5 грудня конкурсна комісія визначила 19 кандидатів, які будуть допущені до заключного етапу конкурсу.
До фінального відбору пройшли: Олександр Буряк, Ольга Варченко, Василь Вовк, Роман Голобутовський, Олексій Горащенков, Олег Григоров, Роман Гупал, Віктор Клименко, Анатолій Корж, Юрій Македон, Анатолій Матіос, Сергій Палатов, Вадим Теличко, Володимир Трофименко, Роман Труба, Григорій Усатий, Олексій Харкевич, Богдан Чобіток та Олександр Чурсін.
При цьому не обійшлося без уже звичних для всіх скандалів. За словами одного з конкурсантів, нардепа Ігора Лапіна, який не потрапив до фінальної частини конкурсу, у своєму “вильоті” з перегонів він однозначно вбачає політичний аспект.
“Я – людина Майдану і Самооборони. Якщо посада політична, то звичайно мені в поділі політичних посад не місце”, – зазначив Лапін.
Двоє інших народних обранців, Мустафа Найем та Віктор Чумак, теж вказують на відверту політичну комбінацію, яку під фасадом конкурсу розігрують найвпливовіші політичні кола – президентський блок та “Народний фронт”.
На думку нардепів, Бюро входитиме до сфери впливу Петра Порошенка.
За їх інформацією, члени конкурсної комісії мають обрати таку персону, яка особисто завдячуватиме призначенням Петру Олексійовичу. Про це свідчать результати голосування членів конкурсної комісії – найбільшу кількість голосів наразі отримали кандидати, які якимось чином пов’язані із АП.
До слова, під час співбесіди Головний військовий прокурор Анатолій Матіос красномовно відмітив: “Я буду чи не буду директором Державного бюро розслідувань, якщо дві фракції знайдуть порозуміння між собою, а науковий світ зрозуміє, що політичні та геополітичні інтереси держави потребують такого некерованого і важкопрогнозованого фахівця, як я”.
Навіщо президенту ДБР?
Державне бюро розслідувань покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня – екс-президентів, усього складу уряду, перших керівників відомств, правоохоронців та суддів. Виключення становить лише вузький перелік корупційних злочинів, що відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро.
При цьому ДБР може розслідувати і корупційні злочини високопосадовців, зокрема – керівників Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, переважної більшості керівного та особового складу правоохоронних органів, податківців, митників тощо.
Якщо ДБР буде під політичним впливом, у політичного “стейкхолдера” виникає реальна можливість не лише тримати на гачку своїх опонентів і соратників, але й заблокувати роботу НАБУ та САП.
Більше того, як ілюструють “плівки Онищенка”, розслідувати які може НАБУ,останній сценарій є цілком бажаним для президента.
Крім того, до підслідності ДБР віднесені військові злочини, які наразі розслідуються військовою прокуратурою. Очевидно, що розслідування фактів військової агресії РФ та можливих злочинів, вчинених підлеглими президентського міністра оборони, теж є дуже чутливими питаннями для Порошенка.
Ким кується перемога
Майже увесь склад комісії репрезентує позицію представників двох найвпливовіших політичних груп – Блоку Петра Порошенка та Народного Фронту.
Так, від уряду до складу комісії увійшли – перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, доцент Хмельницького університету управління та права Денис Монастирський, радник міністра МВС Арсена Авакова Іван Стойка.
Від парламенту – народні депутати Владислав Бухарєв (“Батьківщина”), Євген Дейдей (“Народний фронт”), Микола Паламарчук (“Блок Петра Порошенка”).
Від президента – два професори КНУ імені Тараса Шевченка Роман Майданик та Віктор Самохвалов, а також партнер юридичної фірми “Саєнко Харенко” Тетяна Сліпачук.
Для Наталії Севостьянової участь у конкурсних комісіях скоро перетвориться на другу професію. Не можна не згадати її роль в обранні керівництва Національного агенства з питань запобігання корупції, коли було обрано екс-викладачку Яценюка Наталію Корчак.
Ще до призначення в НАЗК Наталії Корчак, яку згодом обрали головою Агентства, багато експертів відмічали її політичну заангажованість.
Підтвердження цього не змусило нас довго чекати: епопея із запуском системи е-декларування довела, що Наталія Миколаївна скоріш за все орієнтується на позицію вищого керівництва держави, аніж на вимоги законодавства.
Член конкурсної комісії Денис Монастирський замінив у її складі найближчого соратника міністра МВС Авакова народного депутата Антона Геращенка.
Тому нікого не здивує той факт, що Монастирський працює помічником цього народного депутата від “Народного фронту”.Парламентар Євген Дейдей також вважається близьким до вже згаданого міністра внутрішніх справ. Він, зокрема, очолював міліцейський батальйон “Київ-1”.
Біографія партнера юридичної компанії “Саєнко Харенко” Тетяни Сліпачук підказує, що вона має давні ділові стосунки з заступником голови Адміністрації президента Олексієм Філатовим.
Об’єднує правників не лише спільне місце роботи, юридична фірма “Василь Кісіль і партнери”, але й напрям – вирішення судових та арбітражних спорів.
Варто також згадати, що у жовтні трьох членів конкурсної комісії з обрання вищого керівництва ДБР нагородив президент Петро Порошенко. Тетяна Сліпачук та Наталія Севостьянова отримали звання “Заслужений юрист України”.
Їхній колега по комісії, нардеп Євген Дейдей, отримав ювілейну медаль “25 років незалежності України”, про що написав на Facebook-сторінці.
Важливо розуміти, що для прийняття рішення достатньо всього п’ять голосів членів комісії. Тому рішення за “потрібних людей” завжди можна організувати без зайвих непорозумінь.
До слова, конкурсна комісія має не тільки політичну ангажованість.
Існують й інші проблеми, які можуть стати причиною судового оскарження. Двоє членів комісії – Іван Стойко та Владислав Бухарєв не зуміли підтвердити отримання вищої юридичну освіти, яка згідно законодавства є необхідною для участі в роботі комісії.
У підсумку, кандидати, які не пройшли один з етапів, можуть поставити під сумнів не тільки обрання керівництва ДБР, але й весь конкурс загалом.
Хто керуватиме ДБР?
Перш за все, варто згадати вірогідних переможців конкурсу — керівника управління з так званого “департаменту Кононенка-Грановського” Генпрокуратури України Ольгу Варченко, помічника президента Олексія Горащенкова та народного депутата від БПП Юрія Македона.
Особливої уваги достойні саме двоє перших з цієї трійки. Справа в тому, що у згаданому “департаменті” не працює випадкових людей.
Кожен з них заслуговує на особливу довіру представників команди президента. Тим більше, у статусі начальника управління.
Співробітник Адміністрації президента України Олексій Горащенков, за отриманою інформацією, в далекому 2001 році працював помічником юриста у адвокатському об‘єднанні “Лотюк і партнери”.
У свою чергу, Степан Лотюк є екс-заступником генпрокурора України та нібито близьким другом колишнього генпрокурора Віктора Шокіна.
Також Степан Лотюк має дочку — Ольгу Лотюк — яка працює заступником декана юридичного факультету імені Тараса Шевченка.
Саме співробітники цього факультету репрезентовані у складі конкурсної комісії: Роман Майданик та Віктор Самохвалов. Цікаво, що вказані представники столичного вишу є фахівцями з цивільного права та теорії права відповідно.
Інших кандидатів на кафедрі кримінального права чи кафедрі правосуддя вишу, певно, не знайшлося.
Народний депутат Юрій Македон зручний для влади відразу з кількох причин. По-перше, він колишній співробітник Служби безпеки України, а тому має досвід роботи у правоохоронних органах.
По-друге, парламентар є представником президентської парламентської фракції.
По-третє, Македон жодним чином не “засвічений” у публічному просторі з негативного боку.
Між тим, не можемо не згадати і про “громовідвода” конкурсу — Анатолія Матіоса, роль якого полягає в тому, аби збирати на себе увесь публічний негатив.
Як продемострував піврічний конкурсний марафон, передовсім на цього учасника конкурсу концентрують свою увагу та зусилля провідні українські ЗМІ. Коли в той же час під цією інформаційною вуаллю протягують інших конкурсантів.
Одначе, керівники ДБР можуть винирнути і з іншої умовної групи.
Мова йде про заступника начальника управління столичної прокуратури Олександра Буряка, заступника прокурора тієї ж прокуратури Анатолія Коржа, співробітника ГУ БКОЗ СБУ Богдана Чобітка, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Нацполіції України Олексія Харкевича.
Усі необхідні якості в них є: вони відповідальні та досвідчені у виконанні доручень керівництва, які навряд чи будуть грати у “свою гру”.
Олександр Лємєнов
