ДБР: парламентсько-урядова диверсія?
29.12.2016
“Українська Правда” продовжує уважно стежити за проведенням конкурсу по обранню керівництва новоствореного правоохоронного органу – Державного бюро розслідувань.
Невдовзі Бюро перебере на себе функції досудового слідства у прокуратури. Також за законом співробітники ДБР матимуть повноваження розслідувати злочини посадовців найвищого рівня та ініціювати кримінальні провадження проти керівництва САП та НАБУ.
Наразі конкурсна комісія відсіяла майже всіх “незручних” незалежних кандидатів. До фінального відбору потрапили лише “надійні” представники, що афілійовані з владою.
Адже обравши такого “афілійованого” керівника ДБР, можна в будь-який момент відкрити справу, наприклад, на очільників антикорупційного бюро та спеціалізованої прокуратури – Холодницького чи Ситника, – тим самим змусивши останніх “не помічати” корупцію в оточенні президента або прем’єр-міністра.
І все йде саме до такого фіналу.
Вже лунають меседжі, що керівником ДБР оберуть когось із оточення Петра Порошенка. Про це ж свідчить аналіз поточної ситуації від народних депутатів, які пильно стежать за перебігом подій.
Але цього разу мова піде про глобальнішу проблему, пов’язану з запуском роботи самого Бюро.
Згідно з вимогами третьої частини 11-ї статті закону про ДБР, члени конкурсної комісії зобов’язані мати вищу юридичну освіту.
Ніби просте правило – проте політичні групи і тут примудрилися “накосячити”.
За попередніми даними, двоє членів конкурсної комісії по відбору директора ДБР не мають юридичної освіти. Цей факт підтверджується відповіддю Міністерства освіти та науки на запит голови парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгора Соболєва.
|
|
|
Ми вирішили перевірити інформацію про освіту усіх дев’ятьох членів конкурсної комісії. Дані взято у ДП “Інфоресурс”, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Нардеп Євген Дейдей та заступниця міністра юстиції Наталія Севостьяноваотримали дипломи в Одеській юридичній академії.
Денис Монастирський – у Хмельницькому інституті регіонального управління та права.
Микола Паламарчук має диплом Українській юридичній академії імені Ф.Е. Дзержинського (нині – Юридична академія України імені Ярослава Мудрого).
Роман Майданик разом з Тетяною Сліпачук – випускники денного відділення юридичного факультету Київського ордену Леніна Державного університету імені Шевченка. Ще один член конкурсної комісії, Віктор Самофалов закінчив той же університет, але заочне відділення і на кілька років пізніше.
Інформація про наявність юридичної освіти у двох членів конкурсної комісії – помічника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Івана Стойка та нардепа від “Батьківщини” Владислава Бухарєва – відсутня.
В отриманому листі МОН уточнювалося, що Єдина державна електронна база з питань освіти містить відомості про документи про освіту державного зразку, що були виготовлені методом фотокомп’ютерних технологій, починаючи з 2000 року, та відомості про документи про освіту, виготовлені поліграфічним способом, починаючи з 2015 року.
Отже, потрібно було перевірити розміщені в інтернет-мережі біографії Стойка та Бухарєва.
Що ми й зробили.
Помічник Авакова, депутат декількох минулих скликань Іван Стойко має кілька освіт: закінчив Сиктивкарський державний університет (учитель історії) у 1993 році, Тернопільську академію народного господарства (магістр економіки та управління) у 2004 році, а також Національну академію державного управління при Президентові України (магістр управління суспільним розвитком) у 2008 році.
Жодної згадки про юридичну освіту в кількох різних джерелах, де опублікована біографія Івана Стойка, не знайдено.
Перевіривши біографію Владислава Бухарєва, знаходимо інформацію про Київське вище військове інженерне училище зв’язку (інженер-зв’язківець) у 1992 році та Інститут підготовки кадрів Служби безпеки України у 1994 році. Знову ж таки, жодної згадки про юридичну освіту.
Іншими словами, у випадку підтвердження вищевикладених фактів – обидва порушують закон, здійснюючи повноваження членів конкурсної комісії без потрібної освіти.
У зв’язку з цим, народний депутат Мустафа Найєм подав заяву про злочинслужбовців апаратів парламенту та кабміну, які внесли завідомо неправдиві відомості про відповідність цих кандидатів критеріям, визначених законом.
Результат в будь-якому випадку негативний: від скасування окремого голосування комісії, наприклад, фінального, до анулювання взагалі усього конкурсу. Та й розпочинати діяльність Бюро з порушення закону ще до початку його роботи – навряд чи додасть балів до репутації правоохоронного органу нової формації.
Проте зосередитись варто навіть не на вищезгаданих небезпеках. В основі цієї “бомби вповільненої дії” під ДБР насправді може лежати бажання відтермінувати на рік або навіть два запуск Бюро, яке повинно запрацювати вже у 2017-му.
Як наслідок, Генпрокуратура на цей період залишить собі слідчі функції. Саме цього прагне очільник ГПУ Юрій Луценко, який і сам, до речі, не має юридичної освіти.
Кому ще подібне затягування процесу на руку? Насправді, багатьом.
Як вже згадувалось, оточення Порошенка з радістю “порулить” розслідуваннями через ГПУ. При цьому оточення Авакова-Яценюка зможе вдосталь “поторгуватися” з представниками БПП. Та й екс-регіоналам в радість усе, що гіпотетично загрожує їхнім статкам.
Існує досить простий спосіб виправити ситуацію.
По-перше, скасувати постанову ВР в частині призначення Владислава Бухарєва та рішення Кабміну щодо призначення Івана Стойка.
Другим кроком має стати оперативне призначення нових членів комісії. Найкраще – від громадськості.
Можливо, хоча б вони зможуть бодай якось вплинути на збільшення публічності та прозорості при обранні керівництва ДБР.
Олександр Лємєнов
