ДБР на відкладеному старті: проміжні підсумки
21.07.2018
Зовнішня конкурсна комісія зрештою обрала 27 осіб до керівного складу Державного бюро розслідувань. На даному етапі їх має затвердити очільник відомства Роман Труба після спецперевірки.
Також він просить громадськість надати свої зауваження до проголосованого списку. Попередній аналіз показав, що як мінімум до 12 кандидатур є питання щодо походження майна, діяльності на попередній роботі та конфлікту інтересів.
Проте все це ніяк вирішує головної проблеми: 1-го вересня, як було заплановано, ДБР нормально не запрацює, насамперед завдяки депутатам, які не спромоглися внести зміни у відповідний закон.
Поки громадські активісти борються за незалежність новоствореного органу, його функції, а відповідно і вплив, ділять між собою інші силові відомства, підконтрольні першим особам держави.
На якому етапі формування дієздатного Державного бюро розслідувань, дізнавався INSIDER.
Пройшли за “рекомендаціями”
На черговому засіданні 19 липня зовнішня конкурсна комісія назвала своїх 27 кандидатів на керівні посади у центральному апараті ДБР та його територіальних підрозділах.
Перед фінальним голосуванням комісіонери обурилися через “емоційну заяву” директора Бюро, в якій він, по суті, поставив під сумнів результати їх роботи, і вже за кілька хвилин частково підтвердили побоювання громадськості.
Напередодні було оприлюднено три списки “рекомендованих”, за яких голосуватиме комісія: УП, нардепа Сергія Лещенка та головного експерта РПР Олександра Лємєнова.
Вочевидь, це вплинуло на попередні домовленості, тож фінальний відбір пройшло трохи більше половини кандидатів із цих списків. Їх афілюють із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та заступником голови Нацполіції Ігорем Купранцем.
Найбільш одіозні персонажі, як, наприклад: суддя Майдану Євген Аблов та Дмитро Руденко, в результаті звинувачення якого в тюрмі помер правозахисник Дмитро Гройсман, з конкурсу вилетіли. Однак у кінцевий список потрапило щонайменше 12 неблагонадійних кандидатів – за результатами аналізу “State Watch” і “Автомайдану”.
“Із 27 кандидатів, щодо 12 у нас є обґрунтовані підозри, що ці люди були причетні до переслідування активістів, або до неправомірних дій у правоохоронних органах, або мають непідтверджені активи, які вказують на корупційну складову”, – пояснив народний депутат Мустафа Найєм, презентуючи звіт.
Про призначення на посаду керівника відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Мар’яни Гайовської-Ковбасюк INSIDER знав ще за тиждень до остаточного голосування конкурсної комісії. Цікаво, що раніше вона не пройшла внутрішню комісію.
“ЇЇ чоловік був шефом Труби, коли той ще на Львівщині прокурором працював. Нам сказали, що все вже вирішено, можете не старатися”, – розповів тоді виданню один із претендентів на цю посаду.
Голосування за наперед відомих та озвучених у ЗМІ кандидатів трапляється вже не вперше, таким же чином було обрано керівництво ДБР. Про те, що цей орган очолить Роман Труба, а його заступниками стануть Ольга Варченко та Олександр Буряк, було відомо за кілька днів до засідання.
На даний момент 5 із 9 членів комісії напряму афільовані із політичними силами: троє з них народні депутати, ще двоє – Наталія Бернацька (Севостьянова) і Тетяна Сліпачук, кандидати у новий склад ЦВК. Цим пояснюються сумніви у прозорості роботи комісії.
Вето громадськості
Директор ДБР Роман Труба, якого вважають креатурою Пашинського-Турчинова, вирішив натомість показово продемонструвати свою незалежність. Ще до голосування він закликав громадських активістів та журналістів надати свої зауваження до списку, проголосованого комісією.
Глава Бюро відзначив, що неодноразово бачив протягом конкурсу заяви щодо недоброчесності тих чи інших кандидатів, однак не має повноважень втручатися у роботу зовнішньої комісії.
“Ніхто не має сумніватися в їхній репутації. Прошу Раду громадського контролю надати позитивні чи негативні висновки щодо кандидатів. Також я прошу всіх журналістів-розслідувачів, громадських експертів долучитися до процесу. Водночас я звернуся з проханням до колег із НАБУ провести перевірку цих людей”, – додав Труба.
Натомість Наталія Бернацька після голосування заявила, що комісія проаналізувала інформацію активістів та ЗМІ щодо кандидатів, однак вона підтвердилася не у всіх випадках. І навпаки, деякі рекомендовані громадськістю особи провалили поліграф. Одна з перевірок нібито виявила, що претендент працює на російську розвідку.
“По деяких кандидатах поліграф прямо показав, що мета працевлаштування в ДБР – отримання неправомірної вигоди. Ці кандидати також були відсіяні. По декому поліграф вказав наркотичну чи алкогольну залежність. По декому – що колись людина розголошувала секретну інформацію, таємну”, – розповіла заступниця міністра юстиції.
Кандидатів, які пройшли ретельний відбір поліграфа та комісії тепер додатково перевірить Рада громадського контролю при ДБР. Позачергове засідання скликане на на 25 липня. Варто нагадати, що і до складу РГК у громадських організацій були застереження, мовляв він обраний в непрозорий спосіб.
Фактор Ради
Залишилося трохи більше місяця до анонсованого запуску Державного бюро розслідувань. Вже можна констатувати, що 1 вересня цього не станеться, насамперед завдяки депутатам, які не спромоглися проголосувати за зміни до відповідного закону.
“У вересні формальний початок. До кінця року більш-менш нормальний запуск”, – прокоментував перспективи член зовнішньої комісії Денис Монастирський.
INSIDER раніше писав, що комітетський законопроект 5395-д мав врегулювати більшість питань, які необхідно вирішити для початку нормальної роботи ДБР. Зокрема, в документі прописане введення посади оперуповноваженого – без цього не можна почати конкурс на весь оперативний блок.
Також зміни мали дозволити окремим підрозділам Бюро вести оперативно-розшукову діяльність, точно визначити злочини, які підслідні цьому органу, та дозволити йому фінансування в рамках міжнародних договорів.
Проте до сесійної зали на друге читання законопроект не потрапив і це залишило основну проблему: ще близько півтори сотні керівних посад буде обирати зовнішня комісія. У експертів залишаються претензії до швидкості її роботи та політизованості.
Верховна Рада також поки не взялася до розгляду проекту головного військового прокурора Анатолія Матіоса створити “військове ДБР”.
Зважаючи на ігнорування проблем ДБР у Раді, Роман Труба закликав зовнішню комісію оголосити наступний конкурс на 44 посади. Також директор Бюро попросив небайдужих підписати петицію на сайті глави держави, щоби у вересні депутати таки проголосували за необхідні зміни. Щоправда поки вона зібрала 173 підписи із необхідних 25 тисяч.
Восени починається активна фаза передвиборчої кампанії. Судячи з того, що процес запуску Державного бюро розслідувань розтягнувся на роки, навряд у керівництва держави є аж надто сильна політична воля виводити потужного гравця на “силове поле” перед виборами.
Тим паче, що сектори впливу на ньому вже чітко розділені між президентськими і “фронтовими”, а міжнародні партнери та донори втручатися у ситуацію не поспішають.
Владислав Красінський
