Чи витягне прокурорська комісія “велику рибу”
18.05.2018
На початку квітня розгорівся скандал навколо керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Причиною стали оприлюднені плівки записів розмов з кабінету Антикорупційного прокурора, які свідчать про ймовірні зловживання та порушення з боку керівника САП.
Так, на плівках, наприклад, Назар Холодницький радив одному з фігурантів у справі про хабар в.о. міністру охорони здоров’я Уляні Супрун про що йому не варто говорити детективам НАБУ. Пізніше виявилося, що цей фігурант – один з керівників компанії-забудовника та друг Холодницького, саме тому він повідомляв йому конфіденційну інформацію щодо кримінального провадження та попереджав про заплановані обшуки детективами НАБУ.
Тепер долю того, чи залишиться Холодницький очільником САП, чи звільнить крісло, вирішуватиме Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП).
Це комісія з одинадцяти членів, п’ятеро з яких є саме прокурори, призначені всеукраїнською конференцією прокурорів, двоє – вчені, призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Одного адвоката призначає з’їзд адвокатів України, ще три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
За наявності проступку у діях прокурора КДКП може виносити рішення про звільнення або винесення догани. Після двох таких доган прокурора також можуть звільнити.
У випадку з Антикорупційним прокурором – якщо буде рішення комісії, звільнити його можна відразу. КДКП зможе залишити керівника САП на посаді, лише якщо не визнає доказом плівки з аудіо-записами з кабінету Холодницького або проігнорує їх.
Юристи Центру протидії корупції проаналізували попередні рішення кваліфкомісії та вибрали найцікавіші з них.
“Ці рішення чудово ілюструють вибірковість у діях комісії в питаннях притягнення до відповідальності прокурорів. У деяких випадках комісія закриває очі на очевидні факти грубих порушень чи навіть злочинів зі сторони прокурорів, а в деяких – навпаки бере до уваги надумані підстави”, – коментує юрист ЦПК Андрій Савін.
ВИПРАВДАЛИ ПРОКУРОРА АТО КУЛИКА, ЯКОГО СУДЯТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ
У лютому 2018 року КДКП вирішила закрити провадження по колишньому прокурору АТО Костянтину Кулику, який підозрюється у незаконному набутті майна у понад 3 мільйони гривень. Кулик не задекларував елітні квартири, машини, за що НАБУ відкрило проти нього кримінальне провадження за брехню в декларації та незаконне збагачення.
Незважаючи навіть на оприлюднені НАБУ записи телефонних розмов Кулика, який намагався “відмазатися” через друзів-прокурорів, КДКП виправдала прокурора. Замість того, щоб його звільнити, комісія зробила висновок, яким фактично спростувала звинувачення.
Члени КДКП взяли до уваги надані Куликом докази, відкинувши ті, що зібрали детективи під час досудового розслідування.
Для комісії достатнім стало надання результатів проходження Куликом психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного невідомого поліграфа, у якому зазначено, що Кулик не брав хабарів.
Крім того, комісія проігнорувала доводи САП про цивільну дружину Кулика, у якої з ним є троє спільних дітей. Проте КДКП, у складі якої всі – юристи, не змогли надати юридичну оцінку цим фактам, а взяли до уваги експертний науково-правовий висновок, наданий Куликом.
НЕ ЗВІЛЬНИЛИ ПРОКУРОРА, ЯКОГО ДВІЧІ ЛОВИЛИ НА ХАБАРІ
У січні 2018 члени кваліфкомісії закрили дисциплінарне провадження щодо прокурора Дніпровської прокуратури Ярослава Гулого.
Комісія поставила під сумнів матеріали негласних слідчих дій, у рамках яких було зафіксовано, що прокурор Гулий двічі вимагав хабарі – спочатку $5000 а потім $25000.
Гроші прокурор вимагав за не притягнення до кримінальної відповідальності громадян і повернення їм вилученого майна.
Навіть незважаючи на те, що КДКП отримала фото і відео, на яких зафіксовано дачу хабарів, вони вирішили, що ці матеріали нічого не підтверджують та дозволили прокурору-хабарнику і далі працювати в прокуратурі.
Абсолютно протилежним є рішення кваліфкомісії по іншому прокурору в січні 2018 року, де вони взяли до уваги і визнали достатніми матеріали негласних слідчих дій.
Так вони визнали достатнім доказом відео, на якому прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Мараховський І.П. вимагав хабар у розмірі $10000, і ухвалили рішення звільнити його.
ЗАКРИЛИ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ПРОКУРОРА, ЯКИЙ НЕ ПОВІДОМИВ ПРО ПРОПОЗИЦІЮ ХАБАРЯ
У грудні 2017 КДКП закрила провадження щодо начальника відділу в районній прокуратурі Луганської області Андрія Велицького.
Так, під час стеження за суддею районного суду детективи НАБУ зафіксували, як вона пропонувала прокурору Велицькому хабар, щоб він ухвалив необхідне рішення у кримінальному провадженні.
Згідно з законодавством, прокурор був зобов’язаний скласти письмовий рапорт своєму керівнику, а той на підставі цього зареєструвати кримінальне провадження.
Проте Велицький цього не зробив так само, як і КДКП – не покарала його за порушення закону. Їх задовольнило його пояснення, що він не хотів “зіпсувати стосунки між працівниками прокуратури та суду”.
ВИНЕСЛИ ДОГАНУ ПРОКУРОРУ ЗА ГРЮК ДВЕРИМА
У березні 2018 КДКП винесла догану прокурору САП Андрію Перову за те, що він грюкнув дверима, виходячи із зали судового засідання у справі екс-нардепа Миколи Мартиненка. Того дня суд дозволив Мартиненку вільно виїздити за межі країни.
Журналісти провели розслідування щодо наявності прямої зацікавленості члена КДКП Віктора Шемчука у покаранні прокурора Перова. Вони з’ясували, що заступник голови комісії Шемчук пов’язаний із Миколою Мартиненком.
Кілька років тому родина Шемчука отримала 250 тисяч євро від компанії, бенефіціаром якої є скандальний екс-нардеп. Більше того, як виявилося під час розгляду справи, Шемчук проходить свідком у справі Мартиненка та раніше допитувався детективами НАБУ.
Висновок комісії повністю ґрунтується на поясненнях зацікавлених осіб, зокрема адвоката, який подав скаргу. При цьому суддя до КДКП з цього приводу не зверталася, а секретар суду повідомила, що не чула ніякого грюкання.
Інших доказів КДКП не отримало, але визнало прокурора винним через те, що побачило у його діях грубе порушення правил прокурорської етики.
Ці рішення чудово ілюструють, що навіть в однакових справах комісія по-різному оцінює матеріали негласних слідчих дій та докази, зібрані в кримінальному провадженні.
Вибірковість рішень, коли одного прокурора за наявності відео-доказу вимагання хабаря звільняють, іншого – ні, а третьому дають догану за грюк дверима, чудово ілюструє вибірковість рішень комісії.
Таким чином, зрозуміло, що у своїх рішеннях КДКП бере до уваги матеріали негласних слідчих дій та інші докази за нікому невідомою логікою.
Ця логіка може дуже легко спрацювати на руку Антикорупційному прокурору, коли комісія вирішить не здавати “свого” та визнає недостатніми докази на плівках.
Щоправда існує й інша думка – що КДКП може взагалі не визнати аудіо-записи з акваріуму Холодницького як докази, і не розглядати їх. Але це буде першим в історії КДКП таким рішенням, і явно не правовим.
Тим більше, публічні коментарі Генерального прокурора про відсутність криміналу в діях Холодницького можуть стати серйозним сигналом для комісії, що доля керівника САП зараз виключно в їхніх руках. Адже Луценко чітко дає зрозуміти, що ГПУ з цим усім у суд проти Холодницького не піде, а отже, будь-яка оцінка кваліфкомісії дій Антикорупційного прокурора не матиме для членів комісії юридичних наслідків.
