Чому влада не хоче знімати бронь із правоохоронців
03.11.2023
В Україні є ті, хто за службовим обов’язком підготовлені краще за більшість військовозобов’язаних, які отримали повістку. Мова про правоохоронців, яких сотні тисяч по всій країні. Фокус з’ясував, чому поліцейських масово не відправляють на фронт.
Відповідно до закону про “Мобілізаційну підготовку та мобілізацію” правоохоронці не підлягають призову під час мобілізації. Експерти вважають, що влада могла б внести зміни до законодавства і задіяти їх на фронті, оскільки вони набагато більш підготовлені до виконання бойових завдань, ніж більшість призовників. За словами Євгена Дикого, ветерана АТО, екс-командира роти в батальйоні “Айдар” (2014), можна було б відправити кілька десятків тисяч поліцейських на фронт без шкоди для тилу.
“Я нещодавно сам поцікавився цифрами. Ви знаєте, що одних тільки поліцейських, які нас охороняють, 160 тисяч. Усі ці люди проходили спецпідготовку, медкомісії, вони володіють зброєю, мають базові навички, яких немає у простого призовника, а також їхній стан здоров’я кращий. Цими людьми можна заповнити посади молодших офіцерів і сержантів. Я думаю, що 60 тисяч як мінімум можна було мобілізувати одразу. Якщо не навпаки — 100 тисяч забрати, 60 тисяч — залишити. І це не просто 100 тисяч бійців, це 100 тисяч молодших офіцерів і сержантів“, — зазначає Дикий.
Сержанти і молодші офіцери складають кістяк для формування бригад. Крім поліцейських є ДБР, прокурори, співробітники податкової служби, які, за словами Дикого, теж проходять базовий профвідбір. Усі ці люди заброньовані так само, як, наприклад, науковці.
“Я розумію, що в Радянському Союзі за часів Другої Світової найкращим способом не йти на фронт було піти в НКВС. Але це було пов’язано з тим, що Радянська влада очікувала повстання свого народу в тилу. Потрібно було тримати величезний каральний апарат. Мені здається, у нас інша ситуація. Науковці в нас теж мають право не воювати, але серед них я знаю велику кількість добровольців. Покажіть мені добровольця прокурора“, — додає експерт.
На думку полковника запасу Романа Свитана, поліцейських могли б мобілізувати за ротаційним принципом — 30% від кожного відділення — на фронт, а їх замінити ветеранами, які повернулися з війни.
Однак представники влади вважають, що такий підхід має сенс лише в довгостроковій перспективі. За словами нардепа Максима Бужанського, члена комітету з питань правоохоронної діяльності, ветеранів, які повернулися з фронту, можна залучити до роботи в правоохоронних органах, якщо вони пройдуть відповідну підготовку, на яку можуть піти роки. Замінити ними поліцейських просто зараз неможливо.
Також політик згоден, що професійна підготовка поліцейських набагато вища за підготовку середнього мобілізованого в Україні, якого відправляють на фронт, однак влада не може пожертвувати безпекою в тилу.
“Думаю, пан Дикий близький до правди. Але ми не можемо відправити поліцейських на фронт, тому що в такому разі ми повністю оголимо захист правопорядку, захист громадян, зокрема і сімей військовослужбовців. Поліцейські більш підготовлені, ніж випадково мобілізовані. Але ми не можемо замінити поліцейських, набравши з вулиці людей, щоб вони працювали слідчими, уповноваженими. Це незамінний життєво важливий елемент державної системи”, — каже Фокусу Бужанський.
Політик зазначає, що на фронті є поліцейські бригади, які виконують бойові завдання.
“Усе, що можна було зробити, ми зробили. Крім того, на прифронтових і деокупованих територіях, щойно виникає можливість, туди заходять сили МВС. Поліція застосовує безпосередню участь у всьому, включно з розмінуванням. Ми надали Нацгвардії таке право”, — додає політик.
Ініціатива — у руках президента
За словами військових експертів, ротація військових могла б стати серйозним кроком, який поліпшив би процес мобілізації. Адже якщо військовозобов’язані знають, що термін служби обмежений у часі, вони охочіше готові вирушити на фронт. У парламенті депутати зареєстрували законопроєкт, у якому запропонували, щоб терміни ротації в Україні, які встановлюються командуванням ЗСУ, не перевищували 90 діб. У крайньому разі — 105 діб. Однак Бужанський зазначає, що подібна ініціатива має надійти від президента як Верховного Головнокомандувача, а не від парламенту.
“Я розумію бажання військових отримати чіткі відповіді на питання, коли буде ротація, коли буде демобілізація, яким чином будуть поповнюватися війська. Усім зрозуміло, що необхідно це зробити [обмежити термін служби на фронті]. Але під час війни цими процесами керує Верховний Головнокомандувач. Ініціативи виходять від нього. Президент володіє всією інформацією, бачить ситуацію. Ініціатива повністю в його руках. Якщо зараз депутати вноситимуть свої пропозиції, це буде лист у Простоквашино, коли кожен приходив і від себе дописував. Так на війні не буває”, — каже політик.
Нагадаємо, експерти говорили Фокусу, що влада могла б посилити мобілізацію і збільшити кількість добровольців, якби змінила підхід. Зокрема, дали більше можливостей комбригам займатися рекрутингом бійців безпосередньо. Детально читайте в матеріалі Фокуса Обмежити термін служби і збільшити платню: як врятувати мобілізаційну кампанію в Україні.
