Чому в тюрмах працюють ті, кого судять за знущання?!
14.09.2019
Десятки кримінальних справ за знущання в тюрмах розглядаються роками, а їх фігуранти продовжують працювати у виправних закладах. Про це на мітингу під міністерством юстиції заявили правозахисники та родичі засуджених. Вони вимагають від нового міністра покласти край катуванням у колоніях.
Правозахисник Олег Цвілий називає кілька колоній, які є найжорстокішими в Україні. При цьому додає – ситуація критична в більшості закладів.
“Це 58 колонія, 77-ма, а також майже всі виправні заклади Харківської області. В цьому регіоні найгірша ситуація. Там, де все блищить і все вифарбувано, кояться найбільш жахливі речі”, – розповів Олег Цвілий.
За його словами, працівники “проблемних” колоній жорстоко б’ють та гвалтують увязнених, ламаючи їх психологічний стан.
“Більшість із цих людей скоїли не тяжкі злочини і могли б після виправної колонії повернутись до життя та бути корисними суспільству. Натомість, катуючи їх, з них роблять таких же катів, з якими потім страшно їздити в громадському транспорті та співіснувати. Після катувань, які відбуваються в колоніях, звідти виходять дуже жорстокі люди”, – каже правозахисник.
Він запевняє, що злочини вчиняють саме працівники виправних закладів. Інформацію про численні знущання в тюрмах оприлюднювали журналісти-розслідувачі, родичі ув’язнених та вони самі. Також відкриті кримінальні справи проти кількох десятків працівників різних виправних колоній. Однак, майже всі вони не доходять до вироку роками.
Розповімо кілька історій тих, хто постраждав від свавілля працівників пенітенціарної служби.
Яна Магелат вимагає покарання для вбивць чоловіка
У 2015 році у Хмельницькій виправній колонії №58 від численних побиттів загинув Андрій Данилюк. Пенітенціарії відразу після смерті чоловіка говорили, що в нього стався серцевий напад.
Його дружина Яна принесла під Мінюст фото чоловіка – на його обличчі та тілі численні рани та сліди жорстокого побиття.
Прокуратура відкрила кримінальну справу проти двох працівників колонії – Василя Мокринського та Романа Франківського. Їх обвинувачують у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень.
За результатами експертизи, каже Яна, били її чоловіка гумовими кийками. Ніхто інший, як працівники колонії, не мав таких кийків.
Мокринського та Франківського відсторонили від посад на два місяці. Пізніше суд поновив їх на роботі. Вони працюють у колонії досі.
“Цю колонію в Хмельницькому називають колонією смерті. Там такі ситуації не рідкість. Люди, які знущаються над ув’язненими, жорстоко їх б’ють та навіть вбивають, продовжують працювати. Навіть більше – декого з них підвищують”, – говорить Яна.
Микола Молоков порізав вени, щоб припинилось насилля
У 2016 році засудженого Миколу Молокова етапували до Бердянської колонії №77. Там, як розповідає він сам, відразу почали бити.
Били кийками працівники колонії.
“Це тривало кілька днів. Мене врятувало те, що поруч були мої рідні. Вони знали, куди мене привезли, і що це за колонія”, – розповідає Микола.
Після кількаденних побиттів чоловік порізав вени на лівій руці.
Навіть це, говорить він, не зупинило катів. Вони не обробили рану належним чином і не відправили його до лікарні. Натомість продовжували знущатись.
Пізніше під тиском родичів Миколу перевели до СІЗО. Вже там він дізнався, що проти нього відкрили кримінальну справу за статтею 392 “Дезорганізація роботи виправних установ”.
Пізніше суд визнав його винним і засудив до 5 років позбавлення волі. Зараз у Миколи є час на оскарження вироку.Додамо, що у виправній колонії №77 регулярно стаються гучні скандали. Зокрема, ув’язнені заявляють, що з них вимагають гроші за те, аби працівники не били та не знущались з них.
Правозахисник Олег Цвілий говорить, що вимагання грошей з родичів ув’язнених – часта практика в багатьох колоніях. Більшість засуджених та їх родичів не хочуть говорити про це публічно, бо бояться ще більш жорстокого ставлення.
