Чому реформа Нацполіції летить у прірву

06.07.2020

“Реформи немає, люди звідти тікають, а набирають абикого, щоб заповнити вакансії”. “Там немає ніяких перспектив, тобі не дають просуватися по службі”. “Це тяжка, пекельна робота, за яку платять копійки. Навіщо воно мені?”

Все це кажуть люди, які колись повірили та пішли служити в нову поліцію, а тепер звільнилися або мають такі плани.

Рівно п’ять років тому, 4 липня 2015 року, на Софіївській площі вперше склала присягу патрульна поліція Києва. Ця і всі наступні події в різних містах України пройшли пафосно, на урочистості приходили не лише топчиновники, а й звичайні люди – сповнені надії на справедливу правоохоронну систему.

Нові патрульні заспівали гімн України, а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виголосив промову з двох слів: “Не підведіть!”.

Але з часом реформу зрадила сама влада, яка так і не спромоглася довести її до кінця. Щороку з поліції йде величезна кількість людей, які розчарувалися в системі, звичайні люди втрачають до неї довіру, а топчиновники вперто шукають винних серед своїх опонентів.

В команді Арсена Авакова кивають на Петра Порошенка та грузинську команду, ті своєю чергою кажуть: у всьому винен Аваков. Здається, що від цього історичного фото, яке ви бачите нижче, нічого не лишилося.

Наскільки критична ситуація в Нацполіції та хто в цьому винен – розбиралася BBC News Україна.

Полоска

“Довго там не протягнеш”

Ще п’ять років тому українці раділи появі на вулицях молодих, усміхнених, одягнених в гарну форму поліцейських, які завжди швидко приїдуть на виклик та чемно допоможуть. Тоді було модно запостити селфі з новобранцями в соцмережі, голлівудські посмішки поліцейських не сходили зі шпальт провідних видань та телевізійних новин.

Та через кілька років оптимізм згасав, а в новостворений правоохоронний орган почали проникати проблеми старої буденності. Громадські активісти вказують на повернення в систему старих кадрів та звинувачують владу в саботажі ключової для країни реформи.

Втрачає віру в поліцію і населення. Хоч прем’єр і хизується підвищенням рівня довіри, цифри опитувань говорять про інше. Станом на травень цього року, за даними Центру Разумкова, більшість українців (55,6%) не довіряють цій структурі. В порівнянні з 2016 роком, коли реформа набирала обертів, сьогодні рівень довіри значно впав, а недовіри – виріс.

BBC News Україна поспілкувалася з поліцейськими про ситуацію всередині структури, аби з перших вуст дізнатися, що там відбувається. Один з них вже звільнився, інший – ще служить. Обоє погодилися спілкуватися анонімно, аби вберегти себе від проблем.

“Я пішов у поліцію з першим набором у 2015 році. Тобто тільки почалася ця реформа, я одразу пішов до патрульної поліції Києва”, – розповідає BBC News Україна колишній поліцейський Артем (ім’я змінено).

В чоловіка три вищих освіти, він серйозно хотів пов’язати своє життя з правоохоронною діяльністю, склав усі тести та пройшов відбір до патрульної поліції. Для чоловіка все виглядало досить перспективно.

Але згодом, за словами Артема, недолуга реформа дала про себе знати. “Тобто ідея була хороша, але її реалізація була поганою”. Зокрема, не можна було реформувати патрульну поліцію і нічого не робити з райвідділками, адже всі ці структури мають працювати разом, злагоджено.

“Патрулька – це не та робота, куди приходиш і кажеш: буду тут все життя працювати. Це тяжка, пекельна праця, за яку платять копійки. Я там був майже три роки. Довго ти не протягнеш”. А в райвідділках, каже він, ще гірше. “Там немає ні транспорту, нічого. Поліцейські везуть затриманих маршруткою до суду – це ж фініш”.

За словами чоловіка, в поліцейських райвідділів не завжди є форма, на відміну від патрульних, умови значно гірші, зарплати менші. Через це правоохоронці в райвідділках завжди були “злі” на патрульних. Були проблеми з комунікацією між структурами.

“Тобто треба було проводити реформу комплексно, не лише в одному напрямку”, – впевнений Артем.

Інший чоловік, Дмитро (ім’я змінено) ще служить в Нацполіції, але вже думає про звільнення. Він каже, що для нього ніяких перспектив залишатися на службі немає.

Він теж прийшов до Нацполіції у 2015 році. “Мені було цікаво і я мав довіру до цього процесу, тому вирішив долучитися до цієї реформи”, – каже чоловік.

За його словами, процедура відбору була прозора, а от подальше просування по службі – ні. Тому багато мотивованих і хороших поліцейських почали звільнятися.

“Я особисто для себе не бачу перспектив. Дуже багато стикався з тим, що ти віддано та ефективно працюєш, а призначають якихось інших людей, тих, хто ближчий до керівництва”.

В цій ситуації, вважає він, потрібні чесні та прозорі конкурси. Інакше будуть і далі призначати “своїх”, а не професійних людей.

Реформа, яка не відбулася

На пресконференції, присвяченій року своєї діяльності, президент Володимир Зеленський назвав Авакова “найпотужінішим” міністром. Це викликало шквал емоцій та критики. Особливо – після трагічних подій у Кагарлику, де поліцейських звинувачують у зґвалтуванні жінки, та в Броварах, де посеред білого дня сталися бандитські розбірки зі стріляниною.

Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ, каже, що реформа так і не відбулася. “Вона розпочалася у 2015 – 2016 роках і з того часу, на жаль, немає суттєвих змін в ядрі поліції, в кримінальному блоці”.

За його словами, саме цей напрямок критично важливий. Ті, хто відповідає за кримінальний блок, тобто слідчо-оперативні підрозділи, пережили атестацію. За словами експерта, 93% поліцейських успішно її пройшли, багато хто поновився через суди – переважно на керівні та оперативні посади. Тепер ці люди продовжують працювати за старими практиками і старими законами.

Питання переатестації поліцейських все частіше звучить в контексті провалу реформи. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко навіть звинуватив Хатію Деканоїдзе, яка допомагала українському уряду створювати Нацполіцію у 2015 році, в недолугій організації системи оцінювання. Вона теж каже, що в систему повернулися 93% колишніх правоохоронців. “Це була не переатестація, а судилище. Ми втратили величезну кількість хороших людей з невисокою кількістю поганих”, – сказав він в інтерв’ю РБК-Україна минулого тижня.

В коментарі BBC News Україна він спростовує дані про 93% старих кадрів, які нібито повернулися. “Нехай Хатія покаже документ. Там значно менше, не 93%. А повертаються, тому що реально не була дотримана законна процедура переатестації”, – каже Антон Геращенко.

Колишній поліцейський Артем, з яким ми поспілкувалися, теж вважає, що атестація була організована недолуго. “Не можна було заводити в систему повністю сторонніх людей і позбутися всіх старих. Він хоч і належить до тих самих “сторонніх”, але впевнений: “Не можна просто взяти і всіх розігнати, все знищити і нічого замість цього не побудувати”.

Проте учасники цієї переатестації твердять, що проблема не в ній, а в законодавчому забезпеченні реформи.

Журналістка Катерина Шаповал брала участь в переатестації поліцейських у 2015-2016 роках. “Ця переатестація провалилася, тому що, як виявилося, не була легітимною. Критерії, за якими ми оцінювали людей, не були закріплені в законодавстві”, – розповідає вона.

Через це рішення атестаційної комісії можна було дуже легко оскаржити в судах і повернути собі посаду, що фактично і сталося. Тому багато старих кадрів змогли відновитися на службі.

При цьому Катерина згадує, що під час переатестації була шокована багатьма працівниками МВС, які хотіли далі служити в новій поліції. “До нас приходили люди, які не знали законодавства. Ми в них запитували, хто є джерелом влади в Україні, і здорові дядьки не могли відповісти, що джерелом влади в Україні є народ. Або приходили люди, про яких була інформація, що вони йшли до ресторану, їли там і не платили за себе, а показували “корочку”.

Всіх цих людей під час переатестації відсіяли. “І коли критикують переатестацію і кажуть, що відсіяли спеціалістів, то я скажу, що в мене в комісії було дуже багато таких, які взагалі не знали законодавства. Їх питали про законодавство про зброю, а вони кожного дня отримують зброю і підписують документ з правилами, і вони не знали цих правил поводження зі зброєю”, – каже журналістка.

А потім всі ці люди цілком могли повернути собі посади через суди.

В Нацполіції з усіма звинуваченнями про провал реформи не згодні і запевняють: зміни тривають, а ряди очищуються. Проблеми є, каже BBC News Україна очільник Нацполіції Ігор Клименко, але “є цілком керована та працездатна система”. І слідом за прем’єром згадує про високий рівень довіри суспільства до поліцейських.

Пан Клименко наводить дані соціологічного опитування центру Разумкова від лютого 2020 року і каже, що рівень довіри до поліції – 43,7%.

Ми знайшли це опитування. За його даними, справді рівень довіри до поліції на лютий складає 43,7%, але в цьому ж опитуванні є ще й рівень недовіри, показники якого – 44,3%.

Крім того, є значно свіжіше, травневе, опитування цього ж соціологічного центру, згідно з яким рівень довіри до поліції ще більше впав – до 35,7%, а недовіри виріс до 55,6%. До речі це дослідження проводили до резонансних подій у Кагарлику та Броварах. Які зараз показники – можемо лише здогадуватися.

Полоска

Брак кадрів

Нові обличчя Національної поліції, з якими так любили робити селфі українці, швидко втратили ентузіазм та почали звільнятися. Сприяли цьому і фінансові чинники. У 2015-16 роках поліцейські отримували непогані гроші, але з роками зарплати суттєво не зростали, а інфляція дала про себе знати.

Сьогодні середня зарплата поліцейського в країні становить близько 15 тисяч гривень. І самі поліцейські, і експерти кажуть, що цей показник не відповідає ані рівню покладених завдань, ані ризику для життя та здоров’я.

В патрульній поліції Києва зарплата 13,9 тисячі. В регіонах цифра ще менша та може бути близько 10 тисяч гривень. Поліцейські, з якими ми поспілкувалися, слушно зауважують: “Хлопці в охоронних фірмах отримують більше. То навіщо тут сидіти?”

В Нацполіції у відповідь на запит BBC News Україна дипломатично кажуть, що проблема відтоку кадрів “актуальна”. Але коли ми глянули на цифри, то побачили – вони вражають і можуть загрожувати безпеці країни.

Станом на червень 2020 року чисельність Нацполіції становить 151,6 тисячі людей. При цьому некомплект – 23,7 тисячі, а це майже 16% персоналу. Найбільше бракує людей в департаменті патрульної поліції – понад 22%, тобто кожна п’ята посада вакантна. При цьому найбільший недобір у Києві.

На сайтах, які пропонують роботу, можна знайти безліч вакансій у патрульній поліції чи райвідділках різних регіонів. Середня зарплата цих пропозицій – 12 тисяч гривень.

Для порівняння, сайт work.ua показує, що середня зарплата таксиста в Києві складає 18 тисяч гривень, у Харкові – 14 тисяч, у Львові – 15 тисяч.

Керівництво Нацполіції дипломатично пояснює, що рівень зарплат залежить від рівня економіки країни, а не від МВС чи міністра. “Катастрофічно маленькі зарплати у поліції – це міф. У 2015 році мінімальна зарплата становила 1950 гривень. Зараз вона перевищує 10 тисяч”, – каже очільник Нацполіції Ігор Клименко.

На відтік кадрів, за його словами, впливає і те, що не всі бажаючі проходять відбір або ж витримують покладені на них навантаження. “По-друге, поліція, на відміну від старої міліції, ретельно займається очищенням своїх рядів”.

А ще, додає пан Клименко, з відкриттям нових сервісів та служб не вистачає фахівців з відповідними знаннями. Все це, підсумовує він, свідчить про те, що поліція будується, а думки про загрозу нацбезпеці “маніпулятивні”.

Колишній патрульний Артем з ним не згоден: “Аби викорінити корупцію, поліцейським мають платити достойну зарплату. В мене є сім’я, діти, я хочу достойно жити. Не буде нормальна, грамотна людина, яка має вищу освіту, працювати за такі гроші. Тому я звільнився і пішов у приватний бізнес”.

“Реформи немає, люди звідти тікають, а набирають абикого, щоб заповнити вакансії”, – каже чоловік і додає, звідси і низька якість правоохоронців.

За його словами, молоді люди, які з повним ентузіазмом йшли в нову поліцію, зрозуміли, що за таких умов служити важко, особливо, коли робота така нервова та ризикована. В результаті вони звільняються, а ті, хто звикли “виживати” за малу зарплату і знають, звідки черпати “підзаробіток”, лишаються.

Офіційні дані свідчать, що найбільше звільнень з лав поліції було у 2018 році – понад 10% від загальної чисельності. Цей відтік кадрів продовжується і нині. За 5 місяців 2020 року звільнилися ще 4425 поліцейських.

Нацполіція просила уряд збільшити фінансування, аби підняти зарплати поліцейських до 27 тисяч гривень. Та цей запит керівництво країни не почуло. Причому як не чуло за президента Порошенка, так не чує і за Зеленського.

Антон Геращенко, на відміну від керівника Нацполіції, прямо каже, що малий розмір зарплат – ключова причина відтоку кадрів. “Зайдіть на сайт з пошуку роботи і подивіться на зарплати водіїв маршруток або вантажівок. Ось вам і відповідь на це запитання”.

За його словами, МВС постійно просить уряд виділити більше грошей, аби підняти зарплати. “Нещодавно міністр вибив 2,7 млрд гривень коронавірусної надбавки. На період епідемії будуть доплати в 50%”. Але одразу після цього, за словами Геращенка, деякі депутати почали кричати, що це забагато. “Поліція працює настільки добре, наскільки держава та суспільство фінансують поліцію”, – каже він.

Крім того, почала працювати мотиваційна програма МВС, яка дає змогу поліцейським придбати житло на умовах пільгового фінансового лізингу. “Тому питання “чому нічого не робиться”, як мінімум, некоректне”, – відповідає нам керівник Нацполіції Ігор Клименко.

Полоска

Найпотужніший чи найпровальніший?

Найбільшу відповідальність за провал реформи експерти покладають на МВС та його багаторічного очільника Арсена Авакова. Але логічно, щоб разом з міністром її розділили президенти та прем’єри, за яких ця реформа так і не була доведена до кінця.

Єген Крапивін називає Авакова “одним з найпровальніших міністрів”. За його словами, очільник МВС перебрав на себе багато невластивих йому функцій, зокрема – втручання в управління поліцією. А Зеленський сприймає його, скоріше, як досвідченого політика, який зміг забезпечити порядок на президентських виборах та протидіяти у свій час проєкту “Новоросія”. Тому і називає “потужним”.

Але структурні реформи в МВС – це конкретні кроки, без яких систему не змінити. Саме за їхню відсутність останнім часом найбільше і критикують Авакова, в тому числі ті, з ким він починав цю реформу. Серед них – Хатія Деканоїдзе.

Під час урочистостей на Софійській площі у 2015 році, коли запускали патрульну поліцію в Києві, Арсен Аваков прямо на сцені подарував Еці Згуладзе та Хатії Деканоїдзе українські вишиванки. На сорочці Еки Згуладзе був напис “Берегиня поліції”, а в Хатії – “Натхнення поліції”.

Вже через рік обидві жінки подали у відставку. І якщо від Еки Згуладзе нічого не чути, то Хатія Деканоїдзе останнім часом активно критикує дії Авакова та прямо заявляє, що міністра час змінити. “Я думаю, що реформа, на жаль, не лише зупинилась, але десь і застопорилась”, – каже Деканоїдзе в розмові з BBC News Україна.

За її словами, повноцінної реформи правоохоронної системи в Україні так і не відбулося. Винна в цьому, на думку ексочільниці Нацполіції, вся влада. “Політичний естеблішмент реально нічого не зробив для того, щоб здійснити трансформацію правоохоронної системи, яка важлива для правосуддя, для захисту людини та її власності”, – каже Хатія Деканоїдзе.

Вона впевнена, що сьогодні потрібні жорсткі рішення, одним з них має стати відставка Арсена Авакова. “Я думаю, що час прийшов”, – каже пані Деканоїдзе про необхідність зміни очільника МВС.

В команді Арсена Авакова вбачають в цій критиці політичний підтекст, а саме вплив затятого ворога Авакова Міхаіла Саакашвілі, який нещодавно приєднався до команди Зеленського.

“Хатія – подруга Саакашвілі. Ви згадайте, як вона пішла у відставку – одразу після звільнення Саакашвілі”, – каже джерело BBC News Україна, наближене до міністра.

І справді 7 листопада Міхаіл Саакашвілі подає у відставку з посади губернатора Одещини через “згортання реформ в Україні”, а вже за тиждень, 14 листопада, про свою відставку оголосила і Хатія Деканоїдзе. “Це взаємопов’язані речі”, – каже джерело.

Тепер, вважають в команді Авакова, Хатія повернулася слідом за Саакашвілі з певними політичними цілями. “Якими – можна лише здогадуватись”, – каже джерело.

ЗМІ припускали, що Хатія може очолити українську митницю, але сама вона все спростувала. Деканоїдзе заявила, що не планує повертатися в український уряд, а в Київ приїжджає виключно у приватних цілях – тут у неї багато друзів.

Так це чи ні, але критиків діяльності Авакова на чолі МВС лише більшає, в тому числі – у президентській фракції. При цьому там пояснюють – “немає ким замінити”. “Це міністерство – не дитячий садок, тут треба сильний та системний міністр. А хто замість Авакова?”, – каже джерело у фракції “Слуга народу”.

Тож голосів поки що немає ні за відставку очільника МВС, ні за призначення нового. Сам Зеленський теж киває на брак кадрів, а прем’єр Денис Шмигаль в інтерв’ю BBC News Україна відверто зізнається: “Тема відставки Авакова вже себе вичерпала”.

Але деякі експерти кажуть – це не основна причина, чому президент залишив Авакова в уряді. Справжня причина – це вдячність за президентські вибори минулого року.

В команді Авакова кажуть, що в Україні роками працювала кампанія з дискредитації міністра та реформ, які він проводить. І багато доклався до цього Петро Порошенко. За президента Зеленського такого вже немає, каже Антон Геращенко.

У Порошенка кажуть: це суцільна маячня. “Реформу поліції найбільше дискредитують злочинні дії поліції, такі як у Кагарлику, і кадрові призначення, такі як Антон Геращенко”, – сказав BBC News Україна представник партії “Європейська солідарність”.

Та коли відкинути всі політичні баталії і подивитися на сухі цифри – стає зрозуміло, що те, на що українці покладали великі надії, розвалюється.

“Я вважаю, що з самого початку все робилося неправильно, з того часу, коли реформу почали грузинські представники. Але коли вони пішли – теж нічого не змінилося. Всі ці проблеми залишилися”, – каже колишній поліцейський Артем. Тому відтік кадрів не припиниться, а брати на службу “будуть будь-кого, аби заповнити вакансії”.

BBC News Україна зверталася за коментарями до Арсена Авакова в ході підготовки цього матеріалу, але через завантажений графік він не знайшов часу відповісти на наші запитання.


При підготовці тексту авторка брала до уваги соціологічні опитування Центру Разумкова про рівень довіри до соціальних інститутів від 2016 та 2020 року.

Згідно з даними соціологічного опитування від жовтня 2016 року, новій поліції довіряли 40,7% респондентів, недовіряли – 41,9%.

Згідно з даними опитування від 4 травня 2020 року, рівень довіри до Національної поліції становить 35,7%, а рівень недовіри – 55,6%.

Оксана Тороп

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"