Чому патрульна поліція в Україні переживає відтік кадрів

19.08.2019

Cпекотного серпня 2015-го кияни масово переживали щось на кшталт першого кохання. Ніколи раніше правоохоронці не викликали в них стільки теплих почуттів, як новостворена патрульна поліція. Із ввічливими юнаками та дівчатами у стильних чорних одностроях обнімалися та фотографувалися на кожному кроці, їм купували каву та морозово, а їхні білі “пріуси” зустрічали у дворах багатоповерхівок ледь не оплесками.

“Моя нова поліція” мала стати першою ластівкою реформ правоохоронної системи. Патрульну відокремили від регіональних управлінь МВС в окрему вертикаль, на її запуск у регіонах чекали як на свято. До приймальних комісій вишикувались черги із гіпстерів, клерків із вищою освітою та навіть бізнесменів – багатьох вабила навіть не зарплата, вдвічі більша порівняно із старою міліцією, а нечувані довіра населення та престиж професії.

Та за чотири роки нестача кадрів в патрульних – найбільша серед поліцейських управлінь. За даними департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України станом на 1 червня, там лишались вакантними 3800 посад – 20 відсотків від запланованої кількості. В новому наборі до лав патрульних, оголошеному 3 серпня, йдеться вже про 5,5 тисяч вакансій.

Розчарування від показників

“Перші набори патрульних вірили, що йдуть міняти стару міліцейську систему, – говорить поліцейська з Одеси Зоя Мельник. – Та коли вона відроджується на твоїх очах, багато хто просто не витримує і йде”.

На початку липня в низці постів у соціальній мережі Facebook Мельник чи не першою наважилась винести критику умов роботи в поліції назовні. В розмові з DW вона найбільше обурюється поверненню гонитви за поліцейською статистикою – керівництво одеського управління начебто встановило для патрульних неофіційну норму з протоколів про правопорушення.

“Якщо не виконуєш – тебе не знімають зі зміни, можуть перевести на піше патрулювання, перестануть підвищувати, – пояснює Мельник в розмові з DW. – Тому дедалі більше поліцейських, замість того, щоб їздити на виклики, оформлюють порушення правил дорожнього руху на перехрестях”.

У результаті такої роботи ростуть не тільки показники протоколів – кількість скарг мешканців Одещини на неприбуття нарядів за 2018 рік зросла майже вдвічі до понад 12 тисяч. Такі цифри наводить обласне управління у відповідь на запит адвоката Мельник Романа Лиходіда. Нині він захищає поліцейську від звільнення – зробити це пообіцяв публічно очільник департаменту патрульної поліції Євген Жуков, закинувши підлеглій “піар та хайп”. Та врешті Нацполіція таки розпочала внутрішню перевірку, і наприкінці липня в Одесі повністю замінили командування патрульних.

Від престижу  тільки згадки”

Випадок Зої Мельник привернув увагу до низки системних проблем всередині патрульної поліції, вважає Денис Кобзін, директор Харківського інститут соціальних досліджень, що вивчає зокрема питання взаємодії правоохоронців з громадами. “Понаднормова робота на масових заходах, графік, який не дає сходити у відпустку, зарплати, які вже давно не є рекордними – від минулого престижу патрульної поліції лишились тільки згадки”, – розповідає він.

Врешті сама структура патрульної – як окремого департаменту із власною вертикаллю – створила проблему “скляної стелі” кар’єрного зростання для амбітних поліцейських з перших наборів. В 2015 році до патрульної поліції набрали 75-80 відсотків людей з вищою освітою. Зараз ці люди з офіцерськими званнями на вулиці роблять “первинну поліцейську роботу”, визнавав проблему з кар’єрним зростанням всередині патрульної голова Нацполіції Сергій Князєв ще на початку 2017 року. Тоді він запровадив програму переведення амбітних патрульних на оперативну роботу в місцеві управління. З того часу за межі патрульної поліції перевелися понад тисяча працівників, розповідає DW заступник голови департаменту Олексій Білошицький. Однак молоді кадри, як бачимо, не поспішають заповнювати вакансії, що звільнилися в патрульній поліції.

Нові набори патрульна поліція оголошує щомісяця. Та їхні результати не надто вражають – так, за результатами конкурсу, оголошеного на початку липня в Києві відбір пройшли лише вісім кандидатів. При цьому, за словами керівника столичних патрульних Юрія Зозулі, дефіцит кадрів у квітні складав близько 30 відсотків або близько 800 поліцейських.

У поліції та МВС намагаються покращити умови праці патрульних, адже збільшення навантаження через некомплект призводить до нових звільнень, пояснює заступник департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, на початку року в департаменті вперше з моменту створення підвищили посадові оклади – базова ставка відтоді складає 10,2 тисячі гривень, на Донбасі і в містах-мільйонниках поліцейські отримують надбавки. В Києві патрульним платять найбільше – 13 тисяч на місяць, та це все одно на 17 відсотків менше середньої зарплати в столиці. “Ми сподіваємося, що новий уряд схвалить підвищення ставок і наступного року”,- говорить Білошицький.

“Коли в правоохоронців наступає реальна проблема з кадрами, вони починають обіцяти безкоштовне житло”, – розповідає Денис Кобзін, зазначаючи, що черги за відомчими квартирами в МВС зазвичай тривають десятиліттями. В кінці минулого року міністр Арсен Аваков проанонсував нову систему з придбання житла поліцейским – лізингову програму, за якою б МВС компенсувала 40 відсотків вартості квартир у розстрочку. За словами Білошицького, відтоді понад 30 працівників патрульної поліції підписали угоди про участь у програмі.

Молода кров

Тим часом резерви для покриття кадрового дефіциту доводиться шукати серед студентів. Цього літа міністерство запустило програму “2+1” – другокурсникам відомчих вишів пропонують переводитися на заочну форму навчання і працювати в патрульній поліції. “Це частина стратегії – кожен поліцейський має пройти через патрулі”, – пояснює Білошицький. Він каже, що до департаменту вже прийшло працювати кількасот курсантів-патрульних.

З 1 серпня до патрулювання вулиць МВС залучила 2 тисячі бійців Національної гвардії, які раніше могли стежити за громадським порядком тільки разом з поліцейськими.

Кобзін критикує, що 20-річні курсанти та 18-річні гвардійці-строковики ще не мають ані досвіду, ані тої спеціальної підготовки, яку проходили службовці патрульної поліції з 2015 року. Це зрештою продовжує підривати довіру громадськості – головний критерій реформи правоохоронної системи, вважає Кобзін. До речі, за даними Центру Разумкова, баланс довіри-недовіри до патрульних продовжує погіршуватись і в лютому цього року складав “мінус” 10 відсотків.

Джерело