Боротьба з корупцією по- українські. Гра в імітацію
12.05.2018
Нині термін «боротьба із корупцією» настільки часто застосовується, що ним нікого вже не здивуєш, а тим більше – не переконаєш у реальності таких дій в нашій державі. Будь-хто сьогодні виходить до трибуни і розповідає, яким чином Україні потрібно боротися із цим дійсно суспільно-небезпечним явищем.
Ось і наш Генпрокурор нещодавно у Брюсселі розповідав черговий раз про «феноменальні» результати боротьби із корупцією та про власні досягнення на цьому напрямку.
При цьому, він одразу відмежувався від розслідування корупційних дій чиновників категорії «А» – тобто з вищих ешелонів влади, вказавши, що це знаходиться у виключній компетенції НАБУ. ГПУ ж, начебто, також займається кримінальними справами про корупцію найвищих чиновників, але, лише тих, що були зареєстровані в ЄРДР до 2015 року.
Такі твердження Юрію Віталійовичу можна було б пробачити з огляду на відсутність у нього не тільки професійної освіти, а більше – досвіду, але, його заяви про те, що більшість розслідувань щодо високопосадовців часів президентства Віктора Януковича, начебто, завершені в 2017 році та передані до суду, це явно чергова брехня і маніпуляція.
Щодо результатів боротьби із корупцією серед представників нинішньої влади Генпрокурор також похвалився (теж в черговий раз) винесеними 1700 вироками відносно чиновників категорії «Б» (нижня та середня ланка), причому 100 із них, начебто, були навіть ув’язнені судами. Дослівно з цього приводу він заявив так: «Ми маємо 1700 вироків по корупції за минулий рік. Ми маємо близько 2 млрд. доларів коштів і нерухомості, повернутих від корумпованих кланів, ми закрили колосальні схеми розкрадання близько 6-7 млрд. доларів щорічно. Ці цифри більші втричі, ніж у попередні роки. Це більше ніж у Румунії, Польщі, будь-якій країні ЄС».
Нехай мене вибачає Юрій Віталійович, але, він як і раніше в Україні, так і перебуваючи за кордоном, говорив, м’яко кажучи, неправду. Чи може його завели в оману підлеглі із числа так ним розрекламованих «нових облич» в центральному апараті ГПУ?
Що ж відбулося в дійсності, які реальні результати в боротьбі із корупцією були здобуті в 2017 році?
Згідно доступних статистичних даних ГПУ, упродовж 2017 року правоохоронними органами держави (без врахування діяльності НАБУ) викрито 2 831 корупційне кримінальне правопорушення (проти 2 175 у 2016 році та 2 493 у 2015 році), що, в таких цифрах дійсно, дещо більше (але не в три рази, як стверджував Генпрокурор), ніж у минулі роки. Разом з тим, щоб в черговий раз конфузити Ю.Луценка я не буду розкривати дійсні дані про те, хто саме із чиновників нинішньої влади і якого саме рівня вчинив названі, начебто, корупційні злочини, в чому саме полягала ця «корупція» і тим більше, яка кількість цих злочинів, в зв’язку з недоведеністю, була в суді перекваліфікована на інші статті КК, які не мають ніякого відношення до корупції. Повірте, там хвалитися немає чим.
Згідно ж судової статистики, за 2017 рік до судів надійшло 2 746 проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень (злочини у сфері службової діяльності, ст. 364-370) від усіх правоохоронних органів (вже враховуючи і результати роботи НАБУ, які скерували до судів близько 100 таких обвинувальних актів). При цьому треба врахувати, що залишок нерозглянутих проваджень даної категорії в судах на початок звітного періоду (на 01.01.2017) становив – 1 977. Таким чином, загальна кількість осіб, провадження даної категорії щодо яких перебували протягом минулого року в судах, склала 5 860.
За звітний період судами розглянуто 1920 обвинувальних актів, з яких вироки постановлено лише у 1 003 справах (з них – 403 із затвердженням угод між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості, тобто без проведення будь-якогосудового слідства, 269 проваджень повернуто прокурору для усунення недоліків, у 534 – провадження взагалі закриті та 84 – направлено в інші суди для визначення підсудності. Залишок нерозглянутих судами корупційних справ на кінець 2017 року становив – 2 803 проваджень щодо 3 679 осіб.
Нагадаю Генпрокурору, що в минулому році по даній категорії справ судами було виправдано 176 осіб, тобто таку кількість осіб, яких він і йому подібні нинішні керівники правоохоронних органів з порушенням принципу презумпції невинуватості, ще до вироку суду, були схильні називати «корупціонерами».
Тобто, звертаю увагу, що лише 600 справ даної категорії розглядалися по повній процедурі розгляду, а саме з проведенням судового слідства, а 403 справ – з угодами про визнання винуватості, тому судове слідство не велося! При цьому, не потрібно забувати і про ймовірність перегляду та скасування вироків у вищих судових інстанціях.
На жаль, не можливо знайти у вільному доступі і кількість засуджених осіб, дії яких були судами перекваліфіковані, в т.ч. і за ініціативою прокурорів, на інші злочини, які не мають ніякого відношення до корупційних. Тому, я в ці статдані не став вникати, щоб ще більше не компрометувати правдивість заяв Генпрокурора та його «здобутки» у боротьбі із корупцією.
Разом з тим, варто відзначити, що за 2017 рік щодо 1 356 осіб вироки (постанови) набрали законної сили (сюди входять і справи минулих років), із яких лише 749 осіб засуджено, 72 особи – виправдано, а стосовно 535 осіб – справи закриті із різних причин, в тому числі і за реабілітуючими підставами! Тобто, якщо такі статдані скласти (535 та 72), то виходить, що із загальної кількості засуджених осіб майже половина були визнанні невинними, або не понесли за це будь-якого покарання.
Більше того, навіть із загального числа (749) засуджених 560 осіб – отримали символічне покарання у вигляді штрафу і лише 38 осіб (!) отримали покарання у вигляді позбавлення волі (у т.ч.: 18 осіб – на строк від 3 до 5 років, і лише 9 осіб – від 5 до 10 років), щодо 18 осіб застосовано арешт, щодо 5 – громадські роботи, щодо 3 – обмеження волі, щодо 2 осіб – службове обмеження як для військових, та 123 засуджені особи взагалі звільнені від відбування покарання.
О це і є справжній результат боротьби із корупцією, а не той, яким так жваво протягом останнього часу хвалиться нинішній очільник ГПУ!
На додаток також нагадаю, що 1 грудня 2017 року він повідомляв, що в Україні в 2017 році 815 корупціонерів отримали обвинувальні вироки. Правда вже через два тижні прес-служба ГПУ збільшила цю цифру майже вдвічі – до 1534 осіб, а зараз звучить ще більша цифра – 1700, в той час, як доступні дані судової статистики показують, що у нашій країні реальні результати боротьби із корупцією зовсім інші: лише 38 осіб – отримали покарання у вигляді позбавлення волі, а відносно так званих «815 корупціонерів» подавляюча більшість справ судами в дійсності були закриті.
Окрім цього, необхідно більш об’єктивно оцінити дійсну інформацію щодо відшкодування збитків заподіяних корупційними діями: у 2017 році кримінальними корупційними правопорушеннями завдано збитків на суму 16 млрд 329 млн грн, з яких відшкодовано лише 312,5 млн грн. Питома вага відшкодованих збитків складає всього, вдумайтесь, 1,9% проти 3,3% за аналогічний період минулого року. У тому числі, інтересам держави чи територіальних громад було завдано збитків на суму 14 млрд 833 млн грн, а відшкодовано – лише 249,5 млн грн! Питома вага реального відшкодування складає ще менший відсоток – 1,7%!!!
Тобто, деякі оприлюднені нинішнім Генпрокурором цифри загалом для піару вражаючі, а для об’єктивного звіту про проведену роботу, м’яко кажучи, – якщо не відверто брехливі, то в більшій мірі – недостовірні!
Олексій Баганець.
