Борьба за Омбудсмана
06.06.2017
Не пізніше 6 червня Верховна Рада має обрати нового Уповноваженого з прав людини. На посаду омбудсмена претендують три особи. Усі мають чітку приналежність до політичних партій.
Правозахисники побоюються, що ця обставина призведе до того, що обранець не стільки захищатиме права українців, скільки займатиметься обслуговуванням інтересів політиків.
Також звертають увагу на порушення європейських вимог до процедури визначення омбудсмена: кандидати та парламентарі не провели необхідних консультацій з громадськістю. На ці недоліки в офіційних листах звертають увагу і європейці.
При цьому учасники процесу не виключають, що голосування у вівторок не буде результативним. У такому разі офіс Уповноваженого може поповнити список “підвішених” органів влади, які очолюють керівники у якості виконуючих обов’язки.
Фаворитом та узгодженим кандидатом від влади називають нардепа від “Народного фронту” Людмилу Денісову.
Втім, Валерія Лутковська, чий термін повноважень омбудсмена сплив 28 квітня, може продовжити роботу на посаді омбудсмена, якщо жоден із трьох кандидатів не набере 226 голосів депутатів.
Правозахисники проти кишенькового омбудсмена
“Партії по “договорняку” продають посаду омбудсмена”, – виголошує одна з учасниць акції правозахисників.
24 травня молоді люди влаштували під комітетами Верховної Ради театралізоване дійство. Демонстрували, як залежний від парламентських партій Уповноважений з прав людини погоджується з пропозиціями політиків заборонити Youtube “заради нацбезпеки”, депортувати з країни гомосексуалістів, облаштувати кожен туалет камерами спостереження.
Учасники акції обурювалися, що партії між собою домовилися про розподіл посад, зокрема, і посади омбудсмена. При цьому самих правозахисників до важливого процесу визначення Уповноваженого з прав людини жодним чином не долучили.
У результаті політики представили кандидатів, про правозахисну діяльність яких самі борці за права і свободи українців нічого не чули.
“Процедура привела кандидатів, які не мають правозахисного досвіду, – каже учасниця акції право захисниця Олександра Романцова. – Але це не найстрашніше. Найстрашніше – це потрапити в офіс омбудсмена по “договорняку”. Тоді людина навіть з величезним правозахисним досвідом мусить виконувати політичні зобов’язання. Тут не питання до персоналій. Питання до процедури”.
“Іде війна, а під час війни права людини обмежуються. Але вони мають обмежуватися суворо пропорційно. Ми зараз бачимо, що багато непропорційних обмежень прав людини отримують схвалення громадськості, тому що влада використовує риторику боротьби зі збройною російською агресією. Те, що не дозволялося владі три роки тому, може дуже легко зараз знайти “одобрямс” навіть серед широких кіл населення, активних людей.
Тому потрібно мати об’єктивний голос, об’єктивну оцінку, яка ґрунтується не на політичній кон’юнктурі, а послуговуватиметься міжнародними стандартами”, – сказала у розмові з УП голова правління громадської організації Центр Громадянських Свобод Олександра Матвійчук.
Правозахисники по-новому
Час та місце для акції правозахисники обрали не випадкового.
Того дня парламентський комітет з прав людини на своєму засіданні визначав, чи відповідають кандидати на посаду омбудсмена вимогам закону:
– вік не менше 40 років;
– володіння державною мовою;
– високі моральні якості;
– досвід правозахисної діяльності;
– проживання в Україні протягом останніх 5 років.
Кандидатами в омбудсмени є три особи, кожна з яких отримала на свою підтримку необхідну кількість підписів нардепів – не менше 113-ти:
Сергій Алєксєєв – народний депутат, фракція БПП;
Людмила Денісова – народний депутат, фракція “Народний фронт“;
Андрій Мамалига – Голова Адвокатського об’єднання “Міжрегіональна колегія адвокатів”, якого пов’язують з Радикальною партією Ляшка.
Найбільше присутніх на засіданні комітету цікавив досвід правозахисної діяльності кандидатів.
Голова комітету Григорій Немиря одразу попередив: у законодавстві відсутнє визначення поняття “правозахисна діяльність”, у різних монографіях він знайшов 34 визначення цього терміну. Тож кандидати на власний розсуд визначали, що у своїй біографії вважають захистом прав.
Сергій Алєксєєв озвучив два етапи своєї правозахисної діяльності. Перший – адвокатська діяльність, коли він “займався кримінальними справами, не вилазив з СІЗО”. Потім, з його слів, він заснував юридичну компанію, яка входить до ТОП-компаній України.
Другий етап правозахисної діяльності Алєксєєва, з його слів, розпочався з моменту обрання до парламенту. У Верховній Раді нардеп БПП ініціював низку законопроектів, які, як він вважає, “пов’язані із захистом прав людини”.
Також Алєксєєв є ще й президентом громадської організації “Офіційний Фан-клуб братів Кличків”.
Зі слів Людмили Денісової, її правозахисна діяльність розпочалася ще за часів Радянського Союзу. З розповіді кандидатки, тоді її родина зазнала репресій, а Денісовій довелося займатися реабілітацією своїх рідних.
“Це теж можна вважати правозахисною діяльністю?” – запитала в присутніх Денісова. І сама ж відповіла: “Я думаю, що можна вважати. Можна й правоохоронною діяльністю”.
Також до своєї правозахисної діяльності Денісова віднесла свій досвід соціальної роботи. Спочатку як керівника кримського відділення Пенсійного фонду, потім – як двічі міністра – в урядах Тимошенко і Яценюка.
“Коли я стала міністром соціальної політики в уряді Тимошенко, ми запровадили реформу, і збільшення пенсійних виплат відбулося саме тоді – у 2008 році”, – нагадала Денісова.
Під кінець виступу вона навела ще один приклад своєї правозахисної діяльності. “Одну правозахисну справу ми довели до кінця. Це звільнення Юлії Тимошенко. Я теж брала у цьому участь”, – нагадала Денісова.
Пізніше у розмові з “Українською правдою” кандидат в омбудсмени пригадала свою роль у звільненні Тимошенко. Разом зі Слюз та Кужель вона відвідувала Юлію Володимирівну у в’язниці, фіксувала камери спостереження.
“Тільки після того, як ми все це зафіксували, провели величезну роботу з послами. Вони поїхали і побачили це на власні очі. А Валерія Лутковська тоді казала, що тортур немає. Я думаю, що Юлія Володимирівна усе це пам’ятає“, – розповіла Денісова.
Сама ж Тимошенко, хоч і входить до комітету з прав людини, але засідання комітету 24 травня за традицією пропустила. Довелося розпитувати про роль Денісової у звільнені Юлії Володимирівни у нардепів “Батьківщини”.
“Я не можу сказати ні про яку визначну роль Денісової, – відповів один з давніх соратників Тимошенко. – У мене не має інформації, що це були якісь подвиги, які потрібно записати на скрижаль історії політичної діяльності Денісової”.
Згадка про визначну роль Денісової у звільненні Тимошенко викликає посмішку у нардепів “Батьківщини”. “Пристосуванка, яка вдавала з себе велику подружку Тимошенко”, – дають вони характеристику Денісовій в часи перебування останньої в лавах “Батьківщини”. І звертають увагу: Тимошенко не поставила свій підпис в підтримку висунення Денісової в омбудсмени.
На відсутність підпису Тимошенко Денісова не ображається. “Українській правді” вона це пояснила так: “Я не знаю, чому Тимошенко не поставила свій підпис. Можливо, її не було або її не спитали”.
Ще один епізод правозахисної діяльності Денісової пригадав її соратник по “Народному фронту” Леонід Ємець: під час Євромайдану вона була комендантом Жовтневого палацу.
“Денісова готова була ризикувати своїм життям, щоб забезпечити правом тих людей, які були на Майдані”, – заявив на засіданні комітету Ємець.
Участь Денісової у Євромайдані – це її громадська активність, а не правозахисна діяльність, вважає волонтер “Євромайдан SOS” Олександра Романцова.
“Якби її дії були направлені, наприклад, на дотримання права на мирне зібрання, це можна було б назвати правозахисною діяльністю, – каже Романцова. – А те, що вона робила, це громадська активність. Правозахисна діяльність, як правило, так само є громадською активністю, але це не зовсім дії на захист громадських інтересів”.
Також комендантом Жовтневого палацу називав себе давній соратник Денісової Андрій Сенченко.
Підчас підготовки матеріалу до публікації із редакцією “Української правди” зв’язалися колишні працівники кримської газети “События”, яка входила до медіахолдингу Денісової та Сенченка. Вони нагадали про випадок 2012 року, коли більшість журналістів видання звільнилися через заборгованість по виплаті заробітної плати. Декілька із них згодом змушені були звернутися до суду, аби відсудити свої гроші, та виграли свої позови.
“Це є прецедентом порушення прав людини. Яким чином Денісова після такої історії, яку висвітлювали майже всі кримські ЗМІ збирається бути омбудсменом”, – говорить УП один із колишніх співробітників холдингу.
Андрій Мамалига розповідь про свій досвід правозахисної діяльності розпочав з подій майже 30-річної давнини.
“У 1989-му після Афгану я долучився до визвольного руху, очолював районну організацію Спілки Націоналістичної Української Молоді, яка фактично була асоційованим членом Української гельсінської спілки на чолі з Левком Лук’яненком”, – повідав адвокат.
З того часу Мамалига вів громадську діяльність з захисту прав ветеранів війни.
У 2001-му він був захисником учасників акції “Україна без Кучми”, зокрема, виграв їхню справу у Європейському суді з прав людини.
У 2014-му мав досвід бойових дій, служив в “Айдарі”. Після чого “включився в захист добровольців-патріотів, яких почали активно саджати“.
При цьому Мамалига не розповів, що є ще й адвокатом депутата-радикала Ігоря Мосійчука. А донедавна ще й був помічником нардепа на громадських засадах.
“Кандидати називали все, що завгодно, – окрім того, що можна назвати правозахистом”, – підсумував почуте менеджер з адвокації і партнерства міжнародної правозахисної організації Freedom House Зорян Кісь. Він попросив усіх кандидатів розповісти, які правозахисні організації їх підтримують.
“Я не зустрічався з жодною правозахисною організацією. Причина – мою кандидатуру на цю посаду було внесено декілька днів тому. Нажаль, не було часу”, – відповів на засіданні комітету Алєксєєв.
“Мене підтримали Комітет визволення політв’язнів та найбільша адвокатська спільнота – конференція адвокатів міста Києва. Я є ще чинним головою Української спілки учасників бойових дій в АТО, надавати документ від себе то буде смішно“, – сказав Мамалига.
“У матеріалах моєї справи є всі організації, які мене підтримали”, – повідомила Денісова.
“Одобрямс” Денісової
“Українська правда” ознайомилася з листами підтримки Денісової на адресу керівництва Верховної Ради та комітету з прав людини. І знайшла дві групи листів, які написані наче під копірку.
“З радістю сприйняли новину” про висунення Денісової.
Листи з такими формулюваннями надіслали: Спілка інвалідів України, Благодійний фонд допомоги інвалідам Чорнобиля, громадські організації “Козацька звитяга”, “Закінчимо війну”, “Єдине джерело”.
“Ми довіряємо Людмилі Денісовій – грамотному спеціалісту, відповідальному фахівцю”, пишуть у своїх посланнях: Реабілітаційний центр учасників та інвалідів АТО, Українське товариство сліпих, Українське товариство глухих, Союз Чорнобиль України, “Шлях відродження громади” та Благодійний фонд “Ренесанс-Схід”.
Також лист на підтримку Денісової підписав Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. Саме його руками наприкінці 2013-го влада намагалася виселити протестувальників з Будинку профспілок, де тоді розміщувався штаб Майдану.
На засіданні комітету представники цих організацій також почали по черзі висловлювати слова підтримки Денісовій. “Це схоже на одобрямс”, – обурилася одна правозахисниця, до виступу якої черга не дійшла.
У підсумку комітет одноголосно ухвалив рішення, що усі три кандидати відповідають вимогам закону.
Щоправда, на голосування не залишився один із членів комітету – Мустафа Джемілєв. У своєму виступі він підтримував пропозицію рекомендувати усіх трьох, але додав: “Я вважаю своїм обов’язком сказати: я спілкувався з ув’язненими, вони просили мене підтримати Лутковську”.
Чи відбудеться “Великий обмін”?
Хоч Денісову і називають узгодженою БПП та “Народним фронтом” кандидатурою, проблеми з голосами за неї все одно можуть виникнути.
Для реєстрації вона зібрала 123 підписи депутатів. Окрім соратників по фракції, її підтримали 23 депутати з БПП, а також нардепи з груп “Відродження” та “Воля народу”.
Висунення Алєксєєва у фракції НФ оцінюють як помсту групи депутатів з УДАРу за те, що Верховна Рада не затвердила новий склад Рахункової палати. У разі позитивного голосування, на чолі Рахункової палати мав стати ударівець Валерій Пацкан.
Тож при голосуванні за Денісову її соратники розраховують на голоси БПП без ударівців (група Кличка має більше 30 осіб). Також сподіваються добрати 38 голосів позафракційних, “Відродження” та “Волі народу”.
Щодо позиції БПП, то заступник голови фракції Сергій Березенко відмовився говорити на цю тему. Натомість один з депутатів президентської фракції розповів, що в БПП Денісова не асоціюється з правозахисною діяльністю. Тому вона може не набрати 226 голосів, або голосування взагалі не відбудеться.
В обох випадках в.о. омбудсмена залишиться Лутковська.
У НФ переконані, що саме Лутковська робить усе можливе, щоб заморозити ситуацію з виборами і залишитися на посаді.
Щоправда, з останньою не співпадають терміни обрання: за омбудсмена потрібно проголосувати не пізніше 6 червня, або запускати процес висунення кандидатів з початку і відкладати голосування на осінь, а в ситуації з Рахунковою палатою до 19 червня триває строк подання документів нових кандидатів.
У коментарях УП і Пацкан, і Денісова спростували наявність домовленостей про розподіл посад для них.
Попередження від європейців
Правозахисники таки сподіваються, що 6 червня жоден з кандидатів не отримає необхідну підтримку депутатів. Тож продовжують закликати провести відкритий конкурс на омбудсмена.
Ще 10 травня коаліція правозахисних організацій направила відповідний лист до Верховної Ради. У ньому назвали 4 кандидатури, які достойні обійняти посаду Уповноваженого:
– Лариса Денисенко,
– Євген Захаров,
– Валерія Лутковська,
– Володимир Яворський.
Також у листі наголошувалось на необхідності залучення до процесу відбору кандидатів представників громадянського суспільства.
“Ми ще взимку пропонували ввести цей компонент консультацій з громадськістю, щоб відповідати процедурі, щоб не було закидів і попереджень з боку тих, хто моніторить цю ситуацію з міжнародних структур щодо повної відповідності критерію незалежності Уповноваженого від тих політичних сил, які висувають”, – каже заступник директора Харківської правозахисної групи, голова правління Української Гельсінської спілки Олександр Павлюченко.
Міжнародні структури вже відреагували на процес обрання українського омбудсмена.
Директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Міхаель Георг Лінк у своєму зверненні до Андрія Парубія наголосив, що “поточна процедура обрання і призначення Уповноваженого в Україні може суперечити відповідним критеріям, як вони викладені у Паризьких принципах, потенційно порушуючи незалежність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Європеєць наполегливо рекомендував переглянути поточний процес обрання Уповноваженого і забезпечити відкриті консультації з організаціями громадянського суспільства.
Голова представництва ЄС в Україні Хьюґ Мінгареллі нагадав, що увага ЄС прикута до процесу обрання омбудсмена. І також побажав, щоб Паризькі принципи “були застосовані більш переконливо“.
У коментарі “Українській правді” голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив: “Відбулося висунення кандидатів, і голосування за них буде виключно за процедурою, яка описана в законі”.
За законом, голосування за омбудсмена проходить бюлетенями у таємному режимі.
Якщо жоден з трьох кандидатів не набере 226 голосів, пройде повторне голосування за участі двох кандидатів, які отримають найбільшу кількість голосів.
Якщо і після цього не визначиться переможець, тоді доведеться починати все знову – з висунення кандидатів.
Олексій Братущак
